Перегляд вихідного коду сторінки Лідне (місцевість)

{{Місцевість 
 |назва =Лідне
 |населений пункт =Харків
 |на карті = 
 |фото = 
 |підпис = 
 |площа =
 |населення =
 |координати ={{coord|49|55|36|N|36|08|45|E|display=inline,title}}
 |головні вулиці = [[Вулиця Петра Набойченка|вулиця Петра Набойченка]], [[Кисляк Марії вулиця|вул. Марії Кисляк]], [[Бугрименка Василя вулиця|вул. Василя Бугрименка]], [[Звенигородська вулиця (Харків)|Звенигородська вулиця]], [[Лекторська вулиця (Харків)|Лекторська вулиця]] (частково), [[Бакинська вулиця (Харків)|Бакинська вулиця]], [[Харківська окружна дорога]] (частково)
 |район = [[Новобаварський район (Харків)|Новобаварський район]]
 |індекс =61019, 61020, 61137
 |підприємства =
 |заклади освіти та культури =Школа №&nbsp;92
 |парки= 
 |транспорт =Автобус №&nbsp;209е
 |залізниця =
}}
'''Селище Лідне''' &nbsp; — місцевість міста [[Харків|Харкова]], що розташована на південний захід від [[Центр (Харків)|Центру]] міста, граничить з [[Нова Баварія (місцевість)|Новою Баварією]] та [[Донецьке городище|Донецьким городищем]]. Назва ймовірно походить від розташованого тут [[Лідний яр (Харків)|Лідного яру]].
[[Файл:Лідний яр (Харків).JPG|міні|праворуч|200пкс|Лідний яр]]

== Історія ==
Село [[Лідне (Харківщина)|Лідне]] утворилося об'єднанням хуторів Литвинова та Кучанки. В 1959 році його було приєднано до Жовтневого району міста Харкова.
=== Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] ===
[[18 червня]] [[1943]] року в селі Лідне, німці повісили трьох молодих радянських [[Підпілля|підпільників]]: [[Кисляк Марія Тимофіївна|Марію Тимофіївну Кисляк]], [[1925]] року народження, [[Руденко Федір Давидович|Федора Давидовича Руденко]], [[1923]] року народження та [[Бугрименко Василь Андрійович|Василя Андрійовича Бугрименко]], [[1924]] року народження, які влаштовували [[Диверсія|диверсії]] проти [[Окупація|окупаційної влади]].
Найстаршому з них, Ф. Д. Руденко, не виповнилось і 20 років. М. Т. Кисляк напередодні войни скінчила [[Харківська фельдшерсько-акушерська школа|Харківську фельдшерсько-акушерську школу]].
<br/>
Під час першої окупації міста гітлерівськими військами Марія Кисляк у себе на квартирі ховала і лікувала поранених червоноармійців, які в лютому 1943 року, після першого визволення Харкова радянськими військами, знову стали до лав [[Червона армія|ЧА]].
Навесні 1943 року Лідне знову захопили нацисти. Марія Кисляк, Василь Бугрименко, Федор Руденко разом з іншими [[комсомол]]ьцями Лідного організовали підпільну боївку для боротьби з гітлерівцями. Федор Руденко вже був знайомий з [[Військова справа|військовою справою]]: у лютому 1943 року він пішов добровольцем у червону армію, але під [[Чугуїв|Чугуєвом]] потрапив у полон, втік і повернувся додому, в Лідне, де одразу ж вступив до підпільної боївки.
<br/>
В кінці травня 1943 року Руденко, Кисляк і Бугрименко були арештовані й відправлені в [[гестапо]] міста Харкова. Напередодні вони вбили [[СС|офіцера СС]]. Два тижні [[Гестапо|гестапівці]] допитували захоплених підпільників. 18 червня 1943 року катованих підпільників привезли у Лідне, щоби повісити на очах всіх мешканців. За даними радянських джерел, Федору Руденку перед стратою не вдалося сказати ні слова: німці заткнули йому рота. Але Марія Кисляк крикнула: «Прощавайте, тато і мамо і все друзі, гину за Вітчизну. Товариші, вбивайте німців, очищуйте нашу землю від гадюк». Але навряд чи німецькі окупанти дозволили б такий відкритий заклик до повалення їх влади, тож скоріше за все, ця історія з закликом була вигадана пізніше [[Радянська пропаганда|радянською пропагандою]].
<br/>
Страчені висіли на місці страти ще добу, бо німці не дозволяли їх зняти, аби якомога більше людей залякати.
Марії Тимофіївні Кисляк Указом [[Президіум Верховної Ради УССР|Президіума Верховної Ради]] [[УССР]] присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя СРСР]].
<br/>
Збереглась записка Марії Кисляк на маленькому клаптику паперу, котру вона написала перед стратою й сховала під підкладку свого жакета; там і знайшли її рідні. Записка зберігалась у [[Центральний державний архів Жовтневої революції і соціалістичного будівництва|Центральному державному архіві Жовтневої революції і соціалістичного будівництва]] СРСР (ф. 7021, оп. 149, с. 16, ст. 33).
<br/>
«[[Комсомольська правда]]» [[17 січня]] [[1964]] року розповіла про те, що сільський фотограф Я. С. Шєлехов, виконуючи наказ німців, розмножив світлини страти підпільників і один екземпляр зміг залишити собі, щоб розголосити її після того, як впаде окупаційна влада і використовувати для подальшої пропаганди радянських ідей.<ref>[http://www.a-z.ru/women_cd2/12/8/i80_285.htm Роль жінок у часи Другої світової війни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305012820/http://www.a-z.ru/women_cd2/12/8/i80_285.htm |date=5 березня 2016 }}{{ref-ru}}</ref>.

== Межі ==
{{Розташування
|центр = Лідне
|пн_зх = [[Пісочинська селищна рада|смт. Пісочин]]
|пн    = [[Нова Баварія (місцевість)|Нова Баварія]]
|пн_сх = [[Липовий Гай (місцевість)|Липовий Гай]]
|зх = [[Пісочинська селищна рада|смт. Пісочин]]
|сх = [[Ясна поляна (місцевість)|Ясна поляна]]
|пд_зх = [[Височанська селищна рада|Високий]]
|пд    =  кооперативні сади
|пд_сх = [[Покотилівка]]
|анклав = }}

== Транспорт ==
Автобусне сполучення здійснює машрут №&nbsp;209е [[Холодна гора (станція метро)|ст. м. Холодна гора]]→[[Полтавський шлях (Харків)|вул. Полтавський шлях]]→[[Комсомольське шосе (Харків)|ш. Комсомольське]]→[[Цехівська вулиця (Харків)|вул. Цехівська]]→[[вулиця Грушевського (Харків)|вул. Грушевського]]→[[Проспект Любові Малої (Харків)|пр. Любові Малої]] ([[Григорівка (Харків)|Григорівка]])→[[Нова Баварія (станція)|зал.ст.Нова Баварія]] (стара назва зупинки «Пташиний ринок») →[[Вулиця Китаєнка (Харків)|вул. Китаєнка]] (стара назва зупинки «ДК Ілліча»)→[[Ломоносова вулиця (Харків)|вул. Ломоносова]]→[[Вулиця Врубеля (Харків)|вул. Врубеля]]→ [[Тімірязєва вулиця|вул. Тімірязєва]]→[[Вулиця Даргомижського (Харків)|вул. Даргомижського]]→[[Вулиця Бєлінського (Харків)|вул. Бєлінського]]→ [[Набойченка Петра вулиця|вул. Петра Набойченка]]→[[Звенигородський провулок (Харків)|Звенигородський провулок]]→селище Лідне (центр).

Довжина маршруту становить 10&nbsp;км. Відкрито в [[1997]] році як комерційний дублер маршруту №&nbsp;3 (ходив на Лідне з 1962 року), який співіснував з ним як соціальний маршрут для пенсіонерів та пільгових категорій населення  до [[2007]] року.

== Водойми ==
[[Файл:Ставок у Лідному яру (Харків).JPG|міні|ліворуч|200пкс|Ставок у Лідному яру (біля соснового лісочка)]]
[[Файл:Лідний яр (Лідне, Харків).JPG|міні|праворуч|200пкс|Лідний яр (вид знизу)]]
На території місцевості, поміж садових кооперативів, у Лідному яру знаходяться 5 ставків: великий Совхозький, що зданий в оренду приватній особі і чотири безіменних, менших від Совхозького за розмірами, які ніхто не контролює через що вони заболочуються. Найменший з них майже цілком висох. Всі ставки з'єднує між собою струмок. що протікає через увесь Лідний яр.
== Інфраструктура ==
=== Освіта ===
На території місцевості на [[Вулиця Новоприміська|вул. Новоприміська]] 66 знаходиться лише одна [http://school92.edu.kh.ua/ загальноосвітня школа I-III ступенів №&nbsp;92 Харківської міської ради Харківської області імені Героя Радянського Союзу П.П. Набойченка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150622132121/http://school92.edu.kh.ua/ |date=22 червня 2015 }}, де в середньому навчається 220 учнів і немає розподілу на класи «А», «Б», «В» тощо.
=== Релігія ===
На [[Набойченка Петра вулиця|вул. Петра Набойченка]] 16, є невеличкий [[Православ'я|православний]] [[Преображенський храм (Харків)|Преображенський храм]] [[Московський Патріархат|Московського патріархату]].
Община утворена [[23 жовтня]] [[1991]] року. Реєстраційний номер 291
<br/>
[[Престольне свято|Престольні свята]]: [[Преображення Господнє]].
[[Настоятель]] храму [[протоієрей]] Петро Іванович Кривицький.
<br/>
28 листопада 2009 р. за благословінням [[Митрополит|митрополита]] Харківського і [[Богодухів]]ського [[Митрополит Харківський і Богодухівський Никодим|Нікодима]], [[Вікарій|вікарієм]] [[Харківська єпархія|Харківської єпархії]] [[Архієпископ|архієпископом]] [[Ізюм]]ським [[Архієпископ Ізюмський Онупрій|Онупрієм]] звершено чин освячення нових бань з хрестами для розбудови храму. За працю у славу Святої Церкви, настоятель Преображенського храму протоієрей Петро Кривицький і попечителі храму були нагороджені церковними грамотами. Архієпископ Онупрій подякував всім, хто допомагає будівництву й життю приходу своїми силами, коштами, молитвами.
У 2010 році продовжилась реконструкція храму: зведено центральну баню, постелено дах, збудовано огорожу. Храм прикрашено витонченим ліпленням.<ref>[http://www.eparchia.kharkov.ua/readnews/125| Преображенський храм]</ref>

=== Уродженці ===
* [[Янчук Володимир Степанович|Володимир Степанович Янчук]] ([[16 липня]] [[1970]] - [[1 серпня]] [[2014]])&nbsp; — сержант Збройних сил України, снайпер, учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни]]. Загинув від поранень, посмертно нагороджений орденом <За мужність> ІІІ ступеня.

=== Інше ===
В цій місцевості є доволі велике кладовище, але наразі воно закрите для нових поховань. Під час  [[Проводи|Проводів]] на це кладовище сходиться багато людей аби пом'янути родичів і друзів.

== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==
* [[Лідневі]] &nbsp; — проект [[Штучна мова|штучної]] [[Північнослов'янська мова|північнослов'янської]] мови.
== Посилання ==
{{Навігація 
|Тема         = Лідне 
|Портал       = Харків 
|Вікісловник = 
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати = 
|Вікітека     = 
|Віківиди     = 
|ВікіНовини = 
|Вікісховища     = Category:Lydne
|Метавікі     = 
|Проєкт       = Харків 
}}
{{немає ілюстрацій}}
{{Kharkiv-stub}}
{{Місцевості Харкова}}

[[Категорія:Місцевості Харкова]]