Перегляд вихідного коду сторінки Лімфатична система

{{Infobox Anatomy |
Name         = Лімфатична система|
Latin        = systema lymphoideum |
GraySubject  = |
GrayPage     = |
Image        = TE-Lymphatic system diagram.svg |
Caption      = Повна схема лімфатичної системи людини |
Image2       = |
Caption2     = |
Precursor    = |
System       = |
Artery       = |
Vein         = |
Nerve        = |
Lymph        = |
MeshName     = |
MeshNumber   = |
}}

'''Лімфати́чна систе́ма'''&nbsp;— мережа [[судини|судин]], [[тканина (біологія)|тканин]] і [[орган (анатомія)|органів (анатомія)]], яка слугує джерелом [[клітина|клітин]], що забезпечують [[імунітет]], фільтрувальним комплексом, переносником [[жири|жирів]] та інших речовин, а також дренажною системою, яка сприяє поверненню надлишку [[Тканинна рідина|тканинної рідини]] в [[кров]].

Прозора безбарвна рідина, яка заповнює лімфатичну систему і протікає через неї, називається [[лімфа|лімфою]]. Лімфа, яка відтікає від [[кишечник]]а, містить крапельки жиру, які додають їй молочно-біле забарвлення.

Найдрібніші судини лімфатичної системи&nbsp;— лімфатичні [[капіляри]]&nbsp;— розташовуються майже у всіх органах тіла.

Капіляри об'єднуються в лімфатичні судини, які зазвичай прямують по ходу вен, прямуючи до [[серце|серця]]. Лімфатичні судини впадають у два головні лімфатичні стовбури, розташовані в ділянці грудної клітки,&nbsp;— права [[лімфатична протока]] і [[грудна протока]]. Останні впадають у вени поблизу [[ключиця|ключиці]], об'єднуючи, таким чином, лімфатичну і [[кровоносна система|кровоносну системи]].

== Дренування рідини ==
<!--
[[Файл:Lymphatic system.png|framed|200px|Лімфатична система людини]] -->
[[Кров'яний тиск]], підтримуваний серцем, забезпечує просочування рідини (в основі своїй&nbsp;— плазми крові) з кровоносних капілярів у тканини. У нормальних умовах надлишок тканинної рідини потрапляє в лімфатичні капіляри. Лімфа, потрапивши в лімфатичну систему, просувається в ній в основному через скорочення скелетних [[м'язи|м'язів]] і м'язів внутрішніх органів, а також коливань тиску в грудній порожнині при [[дихання|диханні]]. Клапани в лімфатичних судинах, проникні для лімфотоку лише в один бік, забезпечують односторонній напрямок руху лімфи.

Накопичення тканинної рідини виявляється у вигляді набряків; приклад тому&nbsp;— набряки нижніх кінцівок у [[жінка|жінок]] при [[вагітність|вагітності]], коли великий за розміром [[плід]] у [[матка|матці]] перешкоджає нормальному відтоку лімфи від ніг. Інший приклад&nbsp;— поширена в тропіках [[слоновість]], прояв деяких [[Гельмінтози|гельмінтозів]]&nbsp;— [[Філяріїдози|філяріїдозів]]. Зокрема слоновість часто спричинює збудник [[вухереріоз]]у ''Wuchereria bancrofti'', яка при потраплянні в тіло людини оселяється в лімфатичних вузлах, особливо у пахової області або пахвових ямок, створюючи перешкоду для лімфотоку. Внаслідок такої блокади уражені кінцівки можуть розпухати до величезних розмірів.

== Імунітет і фільтрація ==
[[Лімфоцити]], які відносять до білих клітин крові, циркулюють в лімфі та крові та складають переважаючий тип клітин лімфоїдних органів. У їхню функцію входить формування [[Імунна відповідь|імунної відповіді]] на [[бактерії]], що потрапляють в організм, і [[віруси]]. Крім того, вони оберігають від розвитку [[рак (захворювання)|ракових захворювань]], знищуючи [[ракові клітини]] при їхній появі в організмі.

Лімфоцити утворюються в кістковому мозку із [[стовбурові клітини|стовбурових]] клітин (клітин-попередників). Ще незрілими вони виходять з кісткового мозку і потрапляють в первинні лімфоїдні органи, де завершують розвиток.

До первинних лімфоїдних органів відносять [[тимус]] ([[вилочкова залоза|вилочкову залозу]]), [[кістковий мозок]] (деякі лімфоцити залишаються в кістковому мозку і дозрівають в ньому), [[пеєрові бляшки]] в кишечнику і так звану фабріцієву сумку у птахів<!--Якщо вона у птахів, то до чого про неї згадувати при опису системи у людей?-->. Знаходячись в цих органах, лімфоцити піддаються певному відбору, і дозрівають тільки ті з них, які реагують на чужорідні речовини ([[антигени]]), а не на нормальні тканини організму.

Лімфоцити, які дозрівають в тимусі, називають [[Т-клітини|Т-клітинами]], а ті, що дозрівають в кістковому мозку, пеєрових бляшках або фабріцієвій сумці&nbsp;— [[B-лімфоцити|B-клітинами]]. B- і Т-клітини, стаючи зрілими, мігрують з первинних у вторинні лімфоїдні органи, які включають [[лімфатичні вузли]], [[селезінка|селезінку]], [[лімфоїдні тканини]] кишечника, а також скупчення лімфоцитів, розкидані в багатьох органах і тканинах. Кожен вторинний лімфоїдний орган містить як B-, так і Т-клітини.

[[Лімфатичні вузли]] розташовані по ходу лімфатичних судин і фільтрують протікаючу лімфу. У людини їх налічується 600-700. Будь-які частинки, що потрапили в лімфу, затримуються у вузлах і стикаються з лімфоцитами.

Селезінка&nbsp;— великий лімфоїдний орган, розташований в черевній порожнині. Її поділяють на дві області: [[червону пульпу]]&nbsp;— [[Кров'яні депо|депо крові]]&nbsp;— і [[білу пульпу]], яка складається з лімфоїдної тканини. Біла пульпа&nbsp;— головне місце продукції [[Антитіло|антитіл]]; отже, вона реагує на чужорідні речовини, які циркулюють в крові.

Інші важливі лімфоїдні тканини включають кістковий мозок і лімфоїдні утвори, такі, як пеєрові бляшки та [[мигдалики]]. Одні пеєрові бляшки є первинними лімфоїдними органами, інші&nbsp;— вторинними; функція останніх&nbsp;— уловлювання чужорідних речовин, що потрапляють в організм через кишечник. Аналогічні скупчення лімфоїдної тканини зустрічають на задній стінці гортані (мигдалини) і вистилають [[бронхи]], які несуть повітря до [[легені]]в.

[[B-клітини]], потрапляючи до вторинних лімфоїдних органів, більше не мігрують і залишаються в них. [[Т-клітини]], навпаки, циркулюють в організмі постійно, вони виходять з лімфатичних вузлів і разом із лімфою надходять у кровотік.

Через деякий час, опинившись в кровоносних капілярах лімфатичних вузлів, вони проходять через стінку капілярів і знову потрапляють в лімфатичний вузол. Таким чином, Т-клітини безперервно циркулюють між кров'ю і лімфою.

== Лімфатичні системи тварин ==
Лімфатична система [[ссавці]]в істотно відрізняється від такої в інших [[хребетні|хребетних]]. У [[риби|риб]], наприклад, немає порожнистих кісток, а тому не може бути й кісткового мозку.

Функціональним аналогом кісткового мозку і лімфатичних вузлів у них служить частина [[нирка|нирки]] (переднирки або пронефроса), яка втрачає функцію виділення і розвивається в лімфоїдну тканину, що містить лімфоцити та інші клітки. Тимусу або селезінки немає у круглоротих ([[Міноги|міног]]), але вони з'являються у вищих риб і інших хребетних. Деяким рибам, [[земноводні|земноводним]], [[плазуни|плазунам]] і [[птахи|птахам]] властиві так звані [[лімфатичні серця]]&nbsp;— м'язові ущільнення, які проштовхують лімфу у вени. [[Однопрохідні]] ([[яйцеродні]]) ссавці, такі, як [[качконіс]] і [[єхидна]], мають незвичайні лімфатичні вузли, які складаються з декількох маленьких лімфоїдних вузликів, які локалізуються в лімфатичному сплетенні.

== Захворювання лімфатичної системи ==
Коли бактерії або віруси з лімфи потрапляють в лімфатичні вузли, мигдалини або селезінку, там виникає у відповідь інтенсивна реакція лімфоцитів; в результаті ці органи збільшуються у розмірах і там відбувається запальний процес.

Такий запальний стан називають [[лімфаденіт]]ом. Він розвивається при [[Гострий тонзиліт|гострому тонзиліті (ангіні)]] та деяких інших [[інфекційні хвороби|інфекційних хворобах]] ([[чума]], [[туляремія]], тощо), для яких притаманне запалення лімфовузлів.

[[Лімфоми]]&nbsp;— пухлини лімфатичних вузлів&nbsp;— також приводять до їхнього збільшення.

[[СНІД|ВІЛ-інфекція]] обумовлена тим, що [[вірус імунодефіциту людини]] інфікує певну групу [[T-лімфоцити#Субпопуляції Т-клітин|Т-хелперів]]. Загибель цих клітин приводить до порушень в імунній системі, й організм поступово втрачає здатність чинити опір різним інфекціям.

== Література ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Лімфатична система
|Портал             = Біологія
|Портал-зображення  = Crystal 128 babelfish.svg
|Портал1             = Медицина
|Портал1-зображення  = Star of life3.svg
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Lymphatic system
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}
* Клінічна фізіологія: підручник (ВНЗ ІІІ—IV р. а.) / В.&nbsp;І.&nbsp;Філімонов.- 4-е видання.- ВСВ «Медицина», 2021.- 488 с. ISBN 978-617-505-851-0 (С.?:Лімфатична система)
* Анатомія судинної, імунної, нервової систем та органів чуття/ О. А. Григор’єва та ін.. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2019. - 173 с. - С.35-41. [http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/11923/1/1-3%20Самостоятельная%20работа%20лаб%202%20семестр.pdf Ел.джерело] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220124003203/http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/11923/1/1-3%20Самостоятельная%20работа%20лаб%202%20семестр.pdf |date=24 січня 2022 }}
* Анатомія людини : підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації: у 3 т. / А. С. Головацький та ін.; за ред. В.Г. Черкасова, А.С. Головацького. - 5-е вид., доопрац. - Вінниця : Нова Кн., 2018. - (Національний підруч.). Т. 3. - 374 с. (С.119,277-287,290-295,300-335)
* Імунологія: підручник / Л.В.Кузнецова, В.Д.Бабаджан, Н.В.Харченко та ін.; за ред. Л.В.Кузнецова, В.Д.Бабаджан, Н.В.Харченко. – Вінниця: ТОВ «Меркьюрі Поділля», 2013.- 565 с. [https://nmapo.edu.ua/images/FakTer/KafKlimAle/Imunologiy.pdf Ел.джерело] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123212027/https://nmapo.edu.ua/images/FakTer/KafKlimAle/Imunologiy.pdf |date=23 січня 2022 }} (С.9,11-12,23,26-27,32,48,68,71,185,195,236,252,255,375,524-525)

* ''Бенда К., Цыб А. Ф'', и др. Лимфэдема конечностей. Прага, 1987; {{ref-ru}}
* ''Волков И. Н.'' Патология лимфатических узлов, пер. с болг., с, 167, София, 1980; {{ref-ru}}
* ''Зербино Д. Д.'' Общая патология лимфатической системы, Киев, 1974; {{ref-ru}}
* ''Куприянов В. В.'' и др. Микролимфология, М., 1983; {{ref-ru}}
* ''Лохвицкий С. В.'' Нарушения лимфооттока и их хирургическая коррекция, Хирургия, №&nbsp;7, с. 14, 1987; {{ref-ru}}
* ''Патологоанатомическая диагностика опухолей человека'', под ред. Н.&nbsp;А.&nbsp;Краевского и др., с. 69, М., 1982; {{ref-ru}}
* ''Пачес А. И.'' Опухоли головы и шеи, с. 108, М., 1983; {{ref-ru}}
* ''Перельман М. И., Юсупов И. А. и Седова Т. Н.'' Хирургия грудного протока, с. 66, 85. М., 1984; {{ref-ru}}
* ''Сапин М. Р., Ворзяк Э. И.'' Внеорганные пути транспорта лимфы, М., 1982; {{ref-ru}}
* ''Трапезников Н. Н.'' и др. Злокачественные опухоли мягких тканей конечностей и туловища, Киев, 1981. {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://anatom.ua/basis/pdf/23-2/ ЗАГАЛЬНА АНАТОМІЯ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210416172657/https://anatom.ua/basis/pdf/23-2/ |date=16 квітня 2021 }}

{{Системи органів людини}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Лімфатична система| ]]
[[Категорія:Кровоносна система]]
[[Категорія:Ангіологія]]