Перегляд вихідного коду сторінки Літеродрукувальний телеграф

[[Файл:Printing Telegraph.jpg|thumb|right|250px|Літеродрукувальний телеграфний апарат]]

'''Літеродрукува́льний телегра́ф'''<ref>''Ганіткевич, Марія''. Російсько-український словник з інженерних технологій: Понад 40 000 термінів. 2-е вид. / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш.&nbsp;— Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013.&nbsp;— 1024 с.</ref> або '''букводрукуючий телеграф'''<ref>{{книга|автор= |заголовок= Нариси з історії природознавства і техніки|посилання= |відповідальний= Радянське національне об'єднання істориків природознавства і техніки. Українське відділення|місце= |видавництво= |рік= 1982|том= Випуски 28-32|сторінок= |сторінки= |isbn=|ref =}}</ref><ref>{{книга|автор= Аркадій Атрохов|заголовок= Особливості організації управління та зв'язку в роки Великої Вітчизняної війни|серія-Бібліотека воєнного історика|посилання= |відповідальний= |місце= |видавництво= Інститут історії України|рік= 2004|том= |сторінок= 148|сторінки= |isbn=|ref =}}</ref>&nbsp;— різновид [[Електричний телеграф|електричного телеграфу]], який автоматично друкує повідомлення використовуючи літери, а не знаки<ref>Точки&nbsp;— тире, як в апараті Морзе</ref>. Перший такий апарат був винайдений в 1846 році {{нп|Роял Ерл Гаус|Роял Ерл Гаусом|en|Royal Earl House}}. Його обладнання могло передавати близько 40 {{нп|слова за хвилину|слів за хвилину||words per minute}}, але було незручно виробляти масово. Принтер міг друкувати до 2000 слів на годину. Цей винахід був вперше продемонстрований у {{нп|інститути механіки|інституті механіки||Mechanics' Institutes}} в Нью-Йорку в 1844 році.<ref>{{Cite web |url=http://invention.smithsonian.org/resources/MIND_Repository_Details.aspx?rep_id=496 |title=Архівована копія |accessdate=30 грудня 2016 |archive-date=4 жовтня 2006 |archive-url=https://web.archive.org/web/20061004155220/http://invention.smithsonian.org/resources/MIND_Repository_Details.aspx?rep_id=496 }}{{ref-en}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.telegraph-history.org/george-m-phelps/house.htm |title=Архівована копія |accessdate=30 грудня 2016 |archive-date=17 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110717084353/http://www.telegraph-history.org/george-m-phelps/house.htm }}{{ref-en}}</ref>

Друга версія друківного телеграфу Хауса 1849 року була набагато покращена і широко використовувалась на східному березі Америки з 1850 року.<ref>{{cite web |url=http://distantwriting.co.uk/instruments.html |title=ILLUSTRATIONS OF TELEGRAPH INSTRUMENTS. |page=Nr 28 |accessdate=30 грудня 2016 |archive-date=24 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170424091613/http://distantwriting.co.uk/instruments.html }}{{ref-en}}</ref> Телеграф [[Девід Едвард Г'юз|Г'юза]], який мав фортепіанні клавіші, був дуже популярним у Франції, де було більше гравців [[фортепіано]] і [[клавесин]]а, аніж телеграфістів.<ref name=Spark-ETA>{{cite web |url=http://www.sparkmuseum.com/TELEGRAPH.HTM |title=Early Telegraph Apparatus |accessdate=30 грудня 2016 |archive-date=15 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160315224203/http://www.sparkmuseum.com/TELEGRAPH.HTM }}{{ref-en}}</ref>

Прикладами друкуючих телеграфів є також ранні [[Тикерний апарат|тикерні апарати]].
<!--'''Телегра́фний апара́т'''&nbsp;— [[пристрій]], який є [[Засоби зв'язку|засобом]] [[телеграфний зв'язок|телеграфного зв'язку]], і дозволяє на передавальній стороні перетворювати [[сигнал]] від кнопки /клавіші в п'ятизначний [[телеграфний код]].

При цьому телеграфний [[електро-магнітний сигнал]] передається по [[канал зв'язку|каналу зв'язку]] і одночасно дублюється механічними пристроями на паперову стрічку чи рулон паперу, а також на паперову стрічку [[перфоратор]]а. На приймальній стороні відбувається перетворення електромагнітного сигналу, який, в свою чергу, дозволяє привести в дію однин з важелів, що друкує відповідний символ на стрічці чи на рулоні паперу, а при увімкненому [[реперфоратор]]і ще й вибивається дірковий код прийнятих символів.

В цій статті під терміном телеграфний апарат мається на увазі '''старт-стопний різновид''' телеграфного апарату, ''надалі ТГА''.-->

== Принцип роботи ==
Пристрій представляє з себе дві 28-клавішні клавіатури з'єднані дротом. Кожна клавіша представляє букву абетки і при натиску друкувала відповідну літеру на приймальному пристрої. Натиснення додатково [[Клавіша Shift|шифту]] давало інше значення кожній клавіші. 56-знакове колесо на відсильному апараті синхронізоване з таким ж колесом на приймальному кінці. При натиску клавіші на одному пристрої, колесо активувалось на іншому саме коли відповідний символ пересувався в позицію для друку, схоже на роботу [[Стокроткове колесо|стокроткового колеса]]. Прилад був прикладом синхронного [[передавання даних]].

== Переваги ==
Переваги друкувального телеграфу в тому що він дозволяє оператору використовувати клавіатуру для прямого вводу тексту. Приймач відразу отримує текстове повідомлення на смужці паперу. На відміну від телеграфів які використовують [[азбука Морзе|код Морзе]], де для вводу одного символу потрібно ввести послідовний код, в друківних телеграфах один символ вводиться миттєво.

== Недоліки ==
Друкувальні телеграфи часто ламались. Швидкість передачі сигналу телеграфа Хауса була повільніша за код Морзе.<ref>{{Cite web |url=http://www.sparkmuseum.com/TELEGRAPH.HTM |title=Архівована копія |accessdate=30 грудня 2016 |archive-date=15 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160315224203/http://www.sparkmuseum.com/TELEGRAPH.HTM }}{{ref-en}}</ref> Складність виготовлення не дозволяла вивести виготовлення на промислові масштаби.

Покращена версія телеграфу була зроблена Джорджем Фелпсом.<ref name=th-gep>http://www.telegraph-history.org/george-m-phelps/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161231075408/http://www.telegraph-history.org/george-m-phelps/ |date=31 грудня 2016 }} George M. Phelps{{ref-en}}</ref> «{{нп|Globotype}}» був придуманий винахідником Девідом Маккалумом як відповідь до проблем з друківним телеграфом.<ref name=iet>{{cite book|title=History of telegraphy|author=Ken Beauchamp|publisher=[[Institution of Engineering and Technology]]|year=2001|accessdate=2010-04-17|isbn=0-85296-792-6|url=https://books.google.com/books?id=k3XCkncd83AC&pg=PA88&lpg=PA88&dq=Globotype+telegraph&source=bl&ots=h4AVJKquE_&sig=psaz9U0MzdxWMHi_qRgCZe6oBvE&hl=en&ei=2PPIS4SPEo3y0gSGo7DvAg&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=5&ved=0CBYQ6AEwBA|archive-date=13 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180913232225/https://books.google.com/books?id=k3XCkncd83AC&pg=PA88&lpg=PA88&dq=Globotype+telegraph&source=bl&ots=h4AVJKquE_&sig=psaz9U0MzdxWMHi_qRgCZe6oBvE&hl=en&ei=2PPIS4SPEo3y0gSGo7DvAg&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=5&ved=0CBYQ6AEwBA}}{{ref-en}}</ref>

== Розкладки ==
[[Файл:Telegraph Keyboard.jpg|thumb|Кирилична розкладка для друківного телеграфу.]]

Було запатентовано декілька різних розкладок для телеграфу щоб покращити ефективність системи і дозволити ввід інших абеток.<ref>George M. Phelps, {{US patent|0026003}} ''Improvement in Telegraphic Machines'' issued November 1, 1859{{ref-en}}</ref><ref>C. Latham Sholes, Carlos Glidden, and Samuel W. Soule, {{US patent|0079265}} ''Improvement in Type-Writing Machines'' issued June 23, 1868{{ref-en}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://yasuoka.blogspot.com/2006/08/printing-telegraphic-dispatches.html |title=Архівована копія |accessdate=30 грудня 2016 |archive-date=13 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161013054042/http://yasuoka.blogspot.com/2006/08/printing-telegraphic-dispatches.html }}{{ref-en}}</ref>

== Апарат Бодо ==
{{main|Бодо (апарат)}}
У 1872 році французький винахідник [[Бодо Жан Еміль|Еміль Жан Бодо]] сконструював [[Бодо (апарат)|телеграфний апарат багаторазової дії, названий його іменем]], який мав можливість передавати по одному [[Канал зв'язку|каналу]] два і більше [[повідомлення]] в один рядок.

Апарат Бодо і створені за його принципом отримали назву [[старт-стоп]]них.

Крім того, Бодо створив вельми вдалий телеграфний код ([[Код Бодо]]), який згодом був сприйнятий повсюдно і отримав найменування Міжнародний телеграфний код №&nbsp;1 ([[ITA1]]).

Модифікована версія [[МТК]] №&nbsp;1 отримала назву МТК №&nbsp;2 ([[ITA2]]). В [[СРСР]] на основі ITA2 був розроблений телеграфний код [[МТК-2]]. Подальші модифікації конструкції стартстопного телеграфного апарату, запропонованого Бодо, привели до створення [[телепринтер]]ів ([[телетайп]]ів).

В честь Бодо була названа одиниця швидкості передачі інформації&nbsp;— [[бод]].

=== Переваги апарата Бодо ===
Окрім визначеної вище нової можливості в передачі одним каналом кількох сигналів одночасно (т.&nbsp;зв. часове ущільнення, на відміну від частотного та інших способів ущільнення), апарат Бодо дозволяв приймати сигнали на приймальній стороні не у вигляді точок / тире, а у вигляді літер і цифр. Працювали на апараті Бодо п'ятьма пальцями: двома лівої і трьома правої руки, формуючи на п'яти кнопках комбінації сигналу згідно із телеграфним кодом.

=== Застосування апарата ===
Оскільки фізичні розміри апарата Бодо менші, аніж у традиційного старт-стопного [[телеграф]]ного апарата, скажімо, СТ-2 чи СТ-2М, його широко застосовували у всякого роду спецзагонах, де маса і розміри засобів зв'язку мали надкритичне значення. Наприклад, поряд із роботою на телеграфному ключі KY-1, на апараті Бодо працювали фахівці [[ГРУ]], [[партизан]]ські зв'язківці за часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Поширений у [[Війська зв'язку|військах зв'язку]] апарат Бодо був впритул до другої половини 1970-х років.

== Традиційний літеродрукувальний старт-стопний телеграфний апарат ==
Першість на території [[СРСР]] у винаході літеродрукуючого ТГА належить винахіднику [[Трусевич]]у, який побудував свій пристрій у 1921 році.

Ще в першій половині 1930-х років був побудований перший [[телетайп]]: пристрій, що містить літеро-друкуючий ТГА на телефонний номеронабирач для з'єднання абонентів у мережу. Проте, широкого використання телетайпні мережі набули в 1950-х роках.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{ac}}

{{Проблеми|<br/>Без джерел на апарат Бодо<br/>Зв'язати краще інформацію про апарат Бодо і решту статі}}

[[Категорія:Телеграф]]
[[Категорія:Техніка зв'язку]]
[[Категорія:Зв'язок]]
[[Категорія:Апарати]]
[[Категорія:Обладнання]]