Перегляд вихідного коду сторінки Мартиненко Петро Федорович

{{Науковець 
| ім'я               = Петро Федорович Мартиненко 
| зображення            = Petro Martinenko.jpeg
| зображення_розмір  = 200px
| дата народження    = 26.1.1936
| місце народження = [[Осівці (Брусилівський район)|Осівці]], [[Київська область]]
| дата смерті = 14.07.2013
| місце смерті = [[Київ]]
| резиденція = [[Київ]]
| громадянство = {{UKR}}
| національність = українець
| громадянство = {{UKR}}
| галузь = [[конституційне право]], [[міжнародне публічне право]], [[міжнародне приватне право]], [[порівняльне правознавство]]
| заклад = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]], [[Києво-Могилянська Академія]], [[Міжнародний Соломонів університет]], [[Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України|Дипломатична академія]]
| Alma Mater = [[Саратовський юридичний інститут]]
| відомий через =
| звання = [[Професор]]
| ступінь = [[Кандидат наук|кандидат юридичних наук]]
| учні = [[Довгерт Анатолій Степанович|Довгерт А.С.]], [[Кисіль Василь Іванович|Кисіль В.І.]]
| нагороди = {{Орден За заслуги III ступеня (Україна)}} {{Орден За заслуги II ступеня (Україна)}} {{Заслужений юрист України}}
| примітки =
}}
{{Othernames|Мартиненко}}

'''Петро Федорович Марти́ненко''' (*{{дн|26|1|1936}}, [[Осівці (Брусилівський район)|Осівці]], [[Київська область]] (сьогодні [[Житомирська область]])&nbsp;— †{{дс|14|7|2013}}, [[Київ]])&nbsp;— український правознавець, [[Кандидат наук|кандидат юридичних наук]] ([[1965]]), [[професор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|КНУ імені Тараса Шевченка]] ([[1993]]), декан юридичного факультету [[Міжнародний Соломонів університет|Міжнародного Соломонового університету]], професор [[Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України|Дипломатичної академії при МЗС України]] і [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національного університету «Києво-Могилянська академія»]].

У [[1996]]–[[2001]]&nbsp;— суддя [[Конституційний Суд України|Конституційного суду України]]. Член Конституційної Асамблеї (з травня [[2012]]). Член Європейської комісії проти расизму і нетолерантності (ECRI) [[Рада Європи|Ради Європи]]. [[Заслужений юрист України]]. Автор та співавтор понад 200<ref name="a">{{Cite web |url=http://www.logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=peu&id=577 |title=Правова Україна: Мартиненко Петро Федорович |accessdate=25 липня 2013 |archive-date=26 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210226214745/http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=peu&id=577 }}</ref><ref name="b">{{Cite web |url=http://www.logos.biz.ua/proj/yur/127.htm |title=Юристи України |accessdate=25 липня 2013 |archive-date=29 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131029201408/http://www.logos.biz.ua/proj/yur/127.htm }}</ref> наукових праць, серед яких монографії, підручники, навчальні посібники з питань [[Конституційне право|конституційного права]], [[Міжнародне публічне право|міжнародного публічного права]], [[Порівняльне правознавство|порівняльного правознавства]].

Брав участь у розробці низки ключових національних законопроєктів, зокрема Закону «Про [[Мова|мови]] в [[УРСР|Українській РСР]]», [[Декларація про державний суверенітет України|Декларації про державний суверенітет України]], [[Конституція України|Конституції України]], Закону про Конституційний Суд України. За участі професора Мартиненка розроблено Європейську конвенцію з питань громадянства в Раді Європи ([[1997]]) та [[Європейська хартія регіональних мов|Європейську Хартію регіональних та міноритарних мов]]<ref>{{Cite web |url=http://dipacadem.kiev.ua/staff/martynenko-petro-fedorovych |title=Дипломатична академія України: Мартиненко Петро Федорович |accessdate=15 липня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160419173855/http://dipacadem.kiev.ua/staff/martynenko-petro-fedorovych/ |archivedate=19 квітня 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

== Біографія ==
Петро Мартиненко народився 26 січня 1936 року в селі Осівці Брусилівського району [[Київська область|Київської області]] (сьогодні [[Житомирська область]]) у багатодітній селянській родині. Дитинство припало на роки [[Друга світова війна|війни]] та [[Голодомор в Україні 1946—1947|голоду 1946-47 рр]]. Початкову освіту здобував у рідному селі, середню&nbsp;— у [[Брусилів (смт)|Брусилові]], де закінчив школу зі срібною медаллю. По закінченні школи намагався вступити на факультет [[Журналістика|журналістики]] [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]], та зазнав невдачі<ref name="c">{{Cite web |url=http://www.brusilov.org.ua/Articles/People/00916.htm#Atamanchyk |title=Станіслав Орункаєв: Ренесанс професора Мартиненка |accessdate=25 липня 2013 |archive-date=8 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140308130436/http://www.brusilov.org.ua/Articles/People/00916.htm#Atamanchyk }}</ref>.

Свою трудову діяльність Петро Мартиненко розпочав [[1954]] року у місті [[Нижній Тагіл]] ([[Росія]]), працюючи помічником тракториста будівельного тресту. У [[1955]] році був призваний до лав [[Радянська армія|Радянської армії]], обов'язкову строкову службу проходив на [[Чорноморський флот (СРСР)|Чорноморському флоті]] ([[Керч]]енська військово-морська база<ref name="c"/>). По закінченню служби, у [[1958]] році, за направленням політуправління флоту вступив до [[Саратовський юридичний інститут імені Дмитра Курського|Саратовського юридичного інституту імені Дмитра Курського]] де навчався до [[1962]] року. У процесі навчання захопився міжнародним правом. Його перша наукова робота&nbsp;— ''«Правове становище [[Західний Берлін|Західного Берліна]]»''&nbsp;— виборола третє місце на всесоюзному конкурсі серед студентів юридичних вузів <ref name="c"/>. По закінченню навчання за порадою свого вчителя, професора [[Фарбер Ісаак Юхимович|Фарбера]], лишається працювати викладачем кафедри державного і міжнародного права Саратовського юридичного інституту.

У [[1963]] році Мартиненко повернувся в [[Україна|Україну]], до [[Київ|Києва]], де став аспірантом кафедри міжнародного права та іноземного законодавства Київського університету. У 1965 році під керівництвом професора [[Лукашук Ігор Іванович|Лукашука]] захистив кандидатську дисертацію на тему ''«Конституція ЧССР [[1960]] року&nbsp;— новий етап в розвитку [[Чехословаччина|Чехословаччини]] (деякі питання теорії і практики)»'' <ref name="d">{{Cite web |url=http://www.iuaj.net/node/649 |title=Выдающийся украинский компаративист П.Ф. Мартыненко (к 75-летию ученого) |accessdate=4 серпня 2013 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304213359/http://www.iuaj.net/node/649 }}</ref>. Згодом, у 1965–1971&nbsp;рр.&nbsp;— викладач, старший викладач, доцент кафедри міжнародного права та іноземного законодавства Київського університету імені Тараса Шевченка.

У [[1971]]–[[1976]]&nbsp;рр. Петро Мартиненко&nbsp;— доцент факультету економіки і права Національного університету [[Центральноафриканська Республіка|Центральноафриканської Республіки]] (місто [[Бангі]]). У цей час активно вивчав [[Франція|французьке]] право. Здобутий досвід став у нагоді в подальшій роботі у Київському університеті, куди Мартиненко повернувся 1976 року. Згодом працював доцентом, професором факультету міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету (тепер [[Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка]]). З [[1990]] року&nbsp;— заступник директора Інституту міжнародних відносин. У [[1992]]–[[1996]]&nbsp;рр.&nbsp;— завідувач кафедри порівняльного правознавства Київського університету.

Водночас, без відриву від викладацької діяльності, у [[1989]]–1996&nbsp;рр. професор Мартиненко&nbsp;— головний науковий консультант Секретаріату [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]], заступник представника України у [[Венеційська комісія|Венеційській комісії]] [[Рада Європи|Ради Європи]], співробітник Українсько-європейського консультативного центру з питань законодавства, член Державної міжвідомчої комісії з питань вступу України до Ради Європи. У цей час брав активну участь у створенні та розробці цілої низки засадничих для незалежної [[Україна|України]] документів, зокрема ''Закону «Про [[Мова|мови]] в [[УРСР|Українській РСР]]», «[[Декларація про державний суверенітет України|Декларації про державний суверенітет України]]», «Концепції Договору про Співдружність Держав», «Концепції нової Конституції України», проєкту Конституції України, Закону «Про Конституційний Суд України»'' та ін. Як експерт [[Міністерство закордонних справ України|МЗС України]] працював над проєктами Європейської Конвенції з питань громадянства та Європейської Хартії регіональних та міноритарних мов, що розроблялись у Раді Європи.

У вересні 1996 року Указом Президента України Петро Мартиненко призначений суддею Конституційного Суду України. Припинив повноваження [[17 лютого]] [[2001]] року у зв'язку з досягненням пенсійного віку. Після відставки повернувся до викладацької діяльності&nbsp;— обіймав посаду декана, завідувача кафедри публічного права юридичного факультету [[Міжнародний Соломонів університет|Міжнародного Соломонова Університету]], за сумісництвом&nbsp;— посаду професора кафедри зовнішньої політики і дипломатії Дипломатичної академії України, професора Вищої школи бізнесу в Даброві Горнічей ([[Польща]]). Як незалежний експерт Регламентного комітету і Венеційської комісії Ради Європи брав участь у розробці проєкту резолюції стосовно імунітету членів [[Парламентська асамблея Ради Європи|Парламентської Асамблеї]] ([[Бухарест]], [[2003]] рік) і в обговоренні шляхів імплементації рішень [[Європейський суд з прав людини|Європейського суду з прав людини]] в діяльність [[Конституційна юрисдикція|конституційної юрисдикції]] держав-членів ([[Мадрид]], [[2004]] рік)<ref name="b"/>. З 2004 року також працював у складі Європейської Комісії проти расизму і нетолерантності (ECRI) [[Рада Європи|Ради Європи]], був доповідачем по [[Люксембург]]у, [[Італія|Італії]]<ref name="b"/>. З травня [[2012]] року&nbsp;— член Конституційної Асамблеї.

Як дипломований адвокат консультував юридичну фірму «Російсько-Українська Юридична Група» (RULG, [[Вашингтон]])<ref>Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Шляхами успіху, ІІ том. Матвійчук О., Струк Н. (Упоряд.), - К.: Вид-во «Світ Успіху», 2006. - 287 с., іл.</ref>. Володів [[Англійська мова|англійською]], [[Французька мова|французькою]], [[Чеська мова|чеською]], [[Російська мова|російською]] мовами. Захоплювався спортом, інформатикою, [[Історія України|історією України]], пригодницькою літературою.

Помер [[14 липня]] [[2013]] року внаслідок різкого погіршення стану здоров'я<ref>[https://archive.today/20130805012004/www.president.gov.ua/news/28304.html Марина Ставнійчук: Слово на спомин про видатного правника Петра Мартиненка]</ref>. Похований на батьківщині, у селі Осівці Житомирської області.

== Наукова діяльність ==
Петро Мартиненко&nbsp;— один із перших представників відомої [[Саратов]]ської школи конституційного права <ref name="b"/> зі спеціалізацією в ділянці зовнішніх зносин. Підготував 19<ref name="a"/> кандидатів наук з конституційного і міжнародного права, політології. Автор понад 200 наукових і науково-методичних праць з питань конституційного, міжнародного, адміністративного права, соціології міжнародних відносин, 22 з яких були опубліковані за кордоном. Монографія ''«Федералізм і зовнішні зносини в конституційному праві [[Сполучені Штати Америки|США]]»'' дістало високу оцінку іноземних фахівців.

Основною педагогічною спеціалізацією професора Мартиненка було викладання іноземного, порівняльного конституційного права і порівняльних правничих систем світу. Розробив і читав низку авторських курсів і спецкурсів відповідного профілю. Виступав з лекціями в університетах [[ЦАР]], [[Марокко]], [[Канада|Канади]], [[Франція|Франції]], [[Люксембург]]у, [[Іспанія|Іспанії]], [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]]<ref name="a"/>. Член редколегії журналів ''«Українське право», «Вісник Конституційного Суду України»''.

=== Внесок у порівняльне правознавство ===
Уся наукова діяльність професора Петра Мартиненка була спрямована на порівняльне [[пізнання]] національного та міжнародного права. Він зробив визначний внесок у теорію порівняльного правознавства та його утвердження в Україні як наукової та навчальної дисципліни. Стан цієї галузі права у [[СРСР]] та країнах соціалістичного табору він характеризував як відсталий, що, на його думку, було спричинене деформованим розвитком правових наук в умовах ідеологічного диктату та самоізоляції радянського блоку, відсутністю відповідної підготовки юристів.<ref name="d"/> У [[1991]] році науковець писав, що процес формування порівняльного правознавства як окремої науки в Україні ще не закінчився.

Професор Мартиненко критикував розуміння порівняльного правознавства як методу дослідження у юридичних науках<ref name="d"/>. Порівняльне правознавство він визначав як окрему науку, що вивчає зв'язки та взаємодію різних правових систем, принципи їх типологічної подібності, елементи схожості та відмінності, загального та національно-специфічного, їх внутрішні типологічні тенденції. Порівняльне вивчення, на думку вченого, є третім "виміром" осмислення права на рівні з історичним та теоретичним.

== Основні праці ==
* «К вопросу о применении некоторых философских категорий при изучении Конституции» (1965);
* «K normativno-pravnej povahe ustavnych noriem a ich forme» (1968);
* «Соціологія міжнародних відносин» (1969);
* «Федералізм і зовнішні зносини у конституційному праві США» (1970);
* «Міжнародне право» (1971, підручник, у співавторстві);
* «Cours de Droit iternational public» (1974, навчальний посібник);
* «Precis de Droit administratif francais» (1975, навчальний посібник);
* «Les extraits des textes constitutionnels relatifs aux Affaires Etrangeres (les modeles compares)» (1975);
* «Порівняльне конституційне право» (1987);
* «Міжнародне співробітництво держав у галузі прав людини» (1987);
* «Цілісність світу і порівняльне правознавство» (1990);
* «Еволюція сучасної буржуазної держави і права» (1991, у співавторстві);
* «Функції джерел права: внесок в теорію правової політики» (1992);
* «Юридична наука і освіта на Україні» (1992, у співавторстві);
* «Парламентаризм: світовий досвід та українські пошуки» (1996);
* «Constitutional Justice and Democracy by Referendum» (1996, у співавторстві);
* «Коментар до Конституції України» (1996, 1998, у співавторстві);
* «Конституція України і міжнародне право: система взаємодії» (2000).

== Громадська діяльність ==
* Голова громадської організації «Асоціація суддів Конституційного Суду України»
* Член Асоціації міжнародного права України (з 1992 року)
* Член Товариства конституційного права (з 1996 року)
* Член Міжнародної асоціації конституційного права (IACL, з 1999 року)
* Член Міжнародної асоціації суддів з питань права притулку (IARLJ, з 2000 року)
* Член Латиноамериканської кафедри конституційного права (Буенос-Айрес, з 2001 року)
* Член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (з 2005 року)
* Член Національної ради з питань державного управління та місцевого самоврядування (з 2006 року)
* Член Асоціації правників України (з 2006 року)
* Член Союзу юристів України

== Відзнаки ==
* Заслужений юрист України (1998). 
* Кавалер орденів «За заслуги» ІІІ (1996), II ступенів (2001).

== Родина ==
Батько Мартиненко Федір Володимирович (1891–1985), мати Мартиненко (Заєць) Пелагія Павлівна (1912–1995)&nbsp;— селяни; дружина Алла Мустафіївна (1958); син Олександр (1961)&nbsp;— кандидат юридичних наук, старший партнер юридичної фірми «Сі-Ем-Ес Камерон Маккена» (м. Київ).

== Також дивіться ==
* [[Конституція України]]
* [[Конституційний суд України|Конституційний Суд України]]
* [[Конституційне право]]
* [[Порівняльне правознавство]]
* [[Міжнародне публічне право]]

== Примітки та посилання ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20160419173855/http://dipacadem.kiev.ua/staff/martynenko-petro-fedorovych/ Дипломатична академія України: Мартиненко Петро Федорович]
* [http://www.logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=peu&id=577 Правова Україна: Мартиненко Петро Федорович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210226214745/http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=peu&id=577 |date=26 лютого 2021 }}
* [http://www.logos.biz.ua/proj/yur/127.htm Юристи України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131029201408/http://www.logos.biz.ua/proj/yur/127.htm |date=29 жовтня 2013 }}
* [https://web.archive.org/web/20150704025447/http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/8662 Конституційний суд України]
* [http://bihun.in.ua/ua/jushits/jurhit/article/261/ Ще одне визнання проф. Петра Мартиненко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305064018/http://bihun.in.ua/ua/jushits/jurhit/article/261/ |date=5 березня 2016 }}
* [http://www.brusilov.org.ua/vydatni_zemlyaki/martynenko_1.htm Брусилів - online: Видатні земляки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305093933/http://www.brusilov.org.ua/vydatni_zemlyaki/martynenko_1.htm |date=5 березня 2016 }}
* [http://www.brusilov.org.ua/Articles/People/00916.htm#Atamanchyk Станіслав Орункаєв: Ренесанс професора Мартиненка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140308130436/http://www.brusilov.org.ua/Articles/People/00916.htm#Atamanchyk |date=8 березня 2014 }}
* [http://www.iuaj.net/node/649 Выдающийся украинский компаративист П.Ф. Мартыненко (к 75-летию ученого)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304213359/http://www.iuaj.net/node/649 |date=4 березня 2016 }}
* [https://archive.today/20130805012004/www.president.gov.ua/news/28304.html Марина Ставнійчук: Слово на спомин про видатного правника Петра Мартиненка]
* [http://glavcom.ua/articles/7592.html Петро Мартиненко: В Україні склалась фантастична ситуація з недоторканістю депутатів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120913080250/http://glavcom.ua/articles/7592.html |date=13 вересня 2012 }}
* [http://glavcom.ua/articles/7202.html Петро Мартиненко: Президент контролює всі гілки влади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120702064337/http://glavcom.ua/articles/7202.html |date=2 липня 2012 }}
* [http://glavcom.ua/articles/7467.html Петро Мартиненко: Сьогодні свято. Але Конституцію треба міняти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120629091734/http://glavcom.ua/articles/7467.html |date=29 червня 2012 }}
* Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Шляхами успіху, ІІ том. Матвійчук О., Струк Н. (Упоряд.), - К.: Вид-во «Світ Успіху», 2006. - 287 с., іл.
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/12780212/legal/martinenko Мартиненко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170117034211/http://leksika.com.ua/12780212/legal/martinenko |date=17 січня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|3|588}}

{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Україна|Право|Біографії}}
[[Категорія:Уродженці Брусилівського району]]
[[Категорія:Кандидати юридичних наук України]]
[[Категорія:Українські правники]]
[[Категорія:Науковці Київського університету]]
[[Категорія:Науковці Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]
[[Категорія:Судді Конституційного Суду України]]
[[Категорія:Правники XX століття]]
[[Категорія:Правники XXI століття]]
[[Категорія:Члени конституційних комісій в Україні]]
[[Категорія:Випускники Саратовської юридичної академії]]