Перегляд вихідного коду сторінки Марійська мова

{{Мова
| Назва = Марійська мова
| Самоназва = Марий йылме
| Колір = уральська
| Поширена_в = [[Росія|Росії]]: [[Марій Ел]], [[Татарстан]], [[Удмуртія]], [[Нижньогородська область]], [[Кіровська область]], [[Свердловська область]], [[Оренбурзька область]], [[Пермський край]]
| Регіон = [[Європа]]
| Кількість_мовців = 320&nbsp;000<ref>https://celt.indiana.edu/portal/Mari/index.html</ref>
| Місце = 
| Класифікація = [[Уральські мови|Уральська]]<br />&nbsp;[[Угрофінські мови|Угрофінська]]<br />&nbsp;&nbsp;[[Фіно-волзькі мови|Фіно-волзька]]<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;
| Державна = -
| Офіційна = [[Марій Ел]]
| Регулює = 
| Зображення = Mari language.png
| Ширина_зображення = 270 px
| Підпис = Поширення марійських мов
| ISO_639 = -
| ISO_639-2 = chm
| ISO_639-3 = [[iso639-3:chm|chm]]&nbsp;— марійська (загальний)<br />[[iso639-3:mhr|mhr]]&nbsp;— лукомарійська<br />[[iso639-3:mrj|mrj]]&nbsp;— гірськомарійська<br />[[iso639-3:jmy|jmy]]&nbsp;— північно-західна марійська
}}

'''Марійська мова'''&nbsp;— одна з [[угро-фінські мови|угро-фінських мов]]. Поширена серед [[марійці]]в, переважно в [[Марій Ел|Республіці Марій Ел]] і [[Башкортостан]]і. Традиційна українська назва&nbsp;— '''«чемериська мова»'''. Належить до фінської групи цих мов (разом з прибалтійсько-фінськими, [[саамські мови|саамськими]], [[мордовські мови|мордовськими]], [[удмуртська мова|удмуртською]] і [[Комі (мова)|комі]] мовами). Окрім Марій Ел, поширена також у басейні річки [[Вятка|Вятки]] і східніше, до [[Уральські гори|Уралу]]. У марійській мові дві говірки: [[Гірськомарійська мова|гірська]], поширена переважно на гірському березі [[Волга|Волги]] (біля Козьмодем'янська) і частково на луковому її березі, та [[Лукомарійська мова|лукова]], поширена виключно на луковому березі (біля [[Йошкар-Ола|Йошкар-Оли]]); до лукової говірки примикають т.з. східні говори.

== Історія мови ==
[[Файл:Mari alphabet (1887).jpg|міні|праворуч|250пкс|''Абетка. 1887 рік'']]
Історія марійської мови порівняно маловідома. Достовірно лише відомо, що вона сформувалась як марійська мова в Поволжі, але на територіях набагато західніших, ніж сучасні території її розповсюдження. Деякі підтвердження в справі встановлення хронологічних дат дають запозичення. Так, можна стверджувати, що перехід старого /с/ в /ш/ відбувся в марійській мові пізніше за початок татарського впливу, тобто не раніше XIII століття.

== Словниковий склад ==
У словнику марійської мови зазвичай встановлюють багато нашарувань. На якийсь час [[Наша ера|до нашої ери]]. випадають [[Мовне запозичення|запозичення]] з [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]] південно-східної Європи. На якийсь час з [[VII століття]] випадають запозичення з мови [[Булгарська мова|волзьких булгар]]. Число цих запозичень колосальне. Причина проникнення в марійську мову такого числа волзько-булгарських запозичень полягає поза сумнівом у тому, що марійці протягом багатьох століть жили у сфері напруженої економічної, політичної і культурної дії [[Волзька Болгарія|волзьких булгар]].

На пізніший час випадають запозичення з [[татарська мова|татарської]] і [[російська мова|російської]] мови. У [[Жовтневий переворот|післяжовтневу епоху]] у зв'язку з [[Соціалізм|соціалістичною]] реконструкцією економіки, суспільно-політичних відносин і побуту в марійську мову проникло багато інтернаціональних (через російське посередництво) слів з царини політичної і виробничої термінології.

== Фонетика марійської мови ==

У даний час літературні марійські мови ([[Гірськомарійська мова|гірськомарійська]] і [[Лукомарійська мова|лугомарійська]]) користуються абеткою, побудованою на основі так званої [[Гражданський шрифт|російської цивільної азбуки]]. Побудова абетки раціональна, принцип його&nbsp;— фонетичний. Склад буквених знаків такий:
# Голосні: а, о, у, ä, ö, ÿ, э, и, також {{unicode|ы̆}} і (гірськ.) ӹ; ä, ö, ÿ&nbsp;— це передні голосні, що відповідають заднім; а, о, у; {{unicode|ы̆}}&nbsp;— це редукований (послаблений) задній голосний; ӹ&nbsp;— це редукований (послаблений) передній голосний; й&nbsp;— це голосний у функції приголосного (нескладовий).
# Приголосні:

{| border="1" cellpadding="4" cellspacing="0"
|-----
!
! Задньояз.
! Передньояз.
! Губні
|----
| Вибух. дзвінк. || г || д || б
|----
| « глух. || к || т || п
|----
|Довгі. дзвонк. || — || з ж || в
|----
| » глух. || || с ш ||
|----
|Вибух.-довгі. глух. || — || ц (горн.) ч ||
|----
|Л-ові || ||л ль ||
|----
|Р-ові || ||р ||
|----
|Носові || Н || н нь || м
|}

«Г» і «д» в більшості положень вимовляються з послабленим вибухом, так що багато дослідників приймають їх в більшості положень за [[Приголосний звук|тривалі приголосні]] (що невірно); іноді з послабленим вибухом вимовляються й інші вибухові приголосні, «в» вимовляється як губно-губний тривалий дзвінкий приголосний; «л» відноситься до числа так званих середньоєвропейських (схоже з [[Німецька мова|нім]]. «l»).

== Сингармонізм ==
За своїм фонетичним ладом марійська мова вельми своєрідна, і в цьому відношенні вона різко відрізняється від інших угро-фінських мов. І голосні і приголосні підкоряються [[сингармонізм]]у. Особливо повно розвинений сингармонізм у гірській говірці.

== Числівники ==
Числівники марійської мови використовують коротку і довгу форму.

{| class="wikitable"
|-
! 1
! 2
! 3
! 4
! 5
! 6
! 7
! 8
! 9
! 10
! 11
! 20
! 30
! 40
! 50
! 60
! 70
! 80
! 90
! 100
! 1000
|-
| Ик, икыт (ончыч&nbsp;— перший)
| Кок, кокыт
| Кум, кумыт
| Ныл, нылыт
| Виз, визыт
| Куд, кудыт
| Шым, шымыт
| Кандаш, кандаше
| Индеш, индеше
| Лу
| Латик, латикыт
| Коло
| Кумло
| Нылле
| Витле
| Кудло
| Шымлу
| Кандашлу
| Индешлу
| Шӱдӧ
| Тӱжем
|}

== Займенники ==

{| class="wikitable"
|-
! Правопис
! Займенник
! Pronoun
|-
| Мый
| Я
| I
|-
| Тый
| Ти
| Thou
|-
| Тудо
| Він, вона, воно
| He, she, it
|-
| Ме
| Ми
| We
|-
| Те
| Ви
| You
|-
| Нуно
| Вони
| They
|}

== Приклад ==
«Заповіт» [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]] лукомарійською мовою (переклав {{нп|Міклай Казаков||ru|Казаков, Николай Иванович}})

<table class = "wikitable" width="300">
<tr>
<td>
: '''СУГЫНЬ МУТ'''
: Мый колем гын, тойыза те: Кӱкшака курганеш,
: Степь покшелан, шерге-лишыл: Украина мландеш.
: Днепрын вӱдшӧ, тура серже: Да пасу лойгалтме: Койышт ыле, шоктыж ыле: Днепрын мӱгыралтме.
: Украина гычын мушкылт: Канде теҥыз деке: Тушман еҥын осал вӱржӧ
: Йоген кайымеке,
: Нурым, курыкым кодем мый,
: Юмо дек кӱзалын: Кумалаш… а тудо марте: Юмым ялт ом пале.
: Тойыза да рӱж кынелза,
: Чепым кӱрышт шуыза: Да тушманын вӱржӧ дене: Эрыкым те мушса.
: Мыйымат кугу ешдаште: Эрыкаҥ, уэмын,
: Ида мондо, шарналталза: Ныжыл шомак дене.
</td>
</div></td></tr></table>

'''Джерело''': [https://web.archive.org/web/20090917111912/http://ukrlib.com/zapovit/LugovoMari.html Українська бібліотека]

== В освіті ==
Перший підручник марійською мовою з'явився у 1775&nbsp;р. Ним стала граматика марійської мови&nbsp;— «Сочинения, принадлежащие к грамматике черемисского языка». Першими навчальними посібниками у марійських школах були «Черемисская грамматика» А. Альбінського (1837), букварі І. Кедрова (1867) та Г. Яковлева (1870).

У 1908&nbsp;р. з'явився перший підручник з [[Арифметика|арифметики]] марійською ''«Марла чот»'' П. Глездньова та В. Васильєва. Згодом з'явились навчальні посібники з [[Алгебра|алгебри]] та [[Геометрія|геометрії]], а також з [[Хімія|хімії]] та [[Фізика|фізики]], [[Географія|географії]], [[Біологія|біології]], [[Зоологія|зоології]], [[Історія|історії]] та [[Суспільні науки|суспільствознавства]]. Фактично, у першій половині ХХ ст. вчені В. Мухін, Н. Мухін, Н. Орлов, І. Борісов, С. Чавайн, І. Шабдаров, Я. Ялкайн розробили і запровадили в науковий обіг марійську наукову термінологію з усіх галузей природничих та гуманітарних наук. З 1908 по 1960&nbsp;рр. було підготовлено та видано 500 назв підручників марійською мовою.

Починаючи з 1959/60 навчального років, посилаючись на постанову Верховної Ради Марійської АРСР від 16.06.1959 «Про зміцнення зв'язку школи з життям та подальшим розвитком народної освіти в Марійській АРСР» почався перехід учнів з 5 класу повністю на [[Російська мова|російську мову]] навчання. З цього моменту припиняється видання та поширення у навчальних закладах підручників марійською мовою з природничих дисциплін. Пізніше відбулась повна русифікації і початкових класів. Марійська була цілковито усунена з навчально-виховного процесу.

З [[Розпад СРСР|розпадом СРСР]], у 1994&nbsp;р. був виданий підручник з математики М. Моро та С. Степанової в перекладі на марійську Є. Єгоркіної та К. Іванова, а також підручник з природознавства А, Кукліна та А. Пєкпаєва (2006).<ref>[https://vivaldi.nlr.ru/bx000007813/view#page=502 Марий ушем // Энциклопедия Республики Марий Эл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170110015237/https://vivaldi.nlr.ru/bx000007813/view#page=502 |date=10 січня 2017 }} / Отв. ред. Н.&nbsp;И.&nbsp;Сараева.&nbsp;— Йошкар-Ола, 2009.&nbsp;— С. 502.&nbsp;— 872 с.&nbsp;— 3505 экз.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-5-94950-049-1</nowiki>.</ref>

== Поширеність та вжиток ==
* 2012 рік: вийшов у прокат російський повнометражний художній фільм «Небесні дружини лугових марі», повністю озвучений марійською мовою.
* [[2010]] рік: два депутати [[Європейський парламент|Європарламенту]] від [[Фінляндія|Фінляндії]] [[Гейді Гаутала]] (голова підкомітету з прав людини) та Сату Гассі звернулись з листом до влади [[Пермський край|Пермського краю]] та [[Суксунський район|Суксунського району]]. У листі депутати висловили стурбованість ліквідацією Васькінської школи (де факультативно викладалась марійська мова).<ref>{{Cite web |url=http://www.finugor.ru/ru/node/14166 |title=Депутаты Европарламента выразили протест по поводу реорганизации марийской школы в Пермском крае |accessdate=20 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101215071336/http://finugor.ru/ru/node/14166 |archivedate=15 грудня 2010 |deadurl=yes }}</ref>
* [[2010]] рік: в мережі [[інтернет]] з'явився електронний російсько-марійський та марійсько-російський словник, розроблений на базі 10-томника Словника марійської мови.<ref>[http://www.finugor.ru/ru/node/13626 В Интернете выложена бета-версия электронного словаря марийского языка]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[2010]] рік: в мережі [[інтернет]] розпочало багатоканальне мовлення інтернет-версія Марій Ел Радіо.<ref>[http://www.finugor.ru/ru/node/13553 http://www.finugor.ru/ru/node/13553]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[2010]] рік: в мережі [[інтернет]] з'явився електронний англо-марійський та марійсько-англійський словник, який нараховує 8000 слів.<ref>[http://www.finugor.ru/ru/node/13789 В сети появился англо-марийский электронный словарь]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[2010]] рік: на вебсторінці Міністерства культури Республіки [[Марій Ел]] з'явився проєкт російсько-англійсько-марійського словника комп'ютерних термінів. Автор проєкту Андрій Чемишев.<ref>[http://www.finugor.ru/ru/node/13412 Русско-англо-марийский словарь компьютерных терминов вышел в Интернет]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[2010]] рік: інтернет-видання MariUver оприлюднило публікацію, в якій висвітлюються факти зневажливого та принизливого ставлення педагогів-росіян у муніципальних дошкільних навчальних закладів до марійськомовних малюків.<ref>{{Cite web |url=http://mariuver.wordpress.com/2010/05/04/detsad-mari/ |title=В детских садах Йошкар-Олы детей мари превращают в изгоев |accessdate=20 вересня 2010 |archive-date=28 грудня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101228235536/http://mariuver.wordpress.com/2010/05/04/detsad-mari/ }}</ref>
* [[2010]] рік: адвокат з Республіки [[Марій Ел]] Владімір Іванов відкрив інтернет-сайт своєї адвокатської контори двома мовами: [[російська мова|російською]] та марійською. Також він розмістив на своєму сайті посібник з діловодства марійською мовою.<ref>{{Cite web |url=http://mari-advocat.ru/?content=0&mod=1 |title=Адвокатская палата республики Марий Эл |accessdate=22 вересня 2010 |archive-date=15 липня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090715190633/http://www.mari-advocat.ru/?content=0&mod=1 }}</ref>
* [[2010]] рік: письменник Василь Регеж-Горохов видав книгу творів [[Чуковський Корній Іванович|Корнія Чуковського]] марійською мовою. Наклад: 2000 примірників.<ref>[http://www.newsmari.info/novosti/4996-proizvedeniya-korneya-chukovskogo-perevedeny-na.html Произведения Корнея Чуковского переведены на марийский язык]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[2009]] рік: створена марійськомовна Вікіпедія.<ref>{{Cite web |url=http://www.mari-el.name/2009/07/16/utverzhdena-marijjskaja-vikipedija.html |title=Утверждена марийская википедия |accessdate=22 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305050820/http://www.mari-el.name/2009/07/16/utverzhdena-marijjskaja-vikipedija.html |archivedate=5 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
* [[2009]] рік: у Башкортостані в селі Сусади-Ебалак Янаульського району відкрили бюст основоположнику марійського мовознавства Валеріану Васильєву.<ref>[http://www.finugor.ru/ru/node/11314 В Башкортостане открыт бюст основоположнику марийского языкознания Валериану Васильеву]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[2009]] рік: підручник з марійської мови авторства Любові Майкової став лауреатом всеросійського конкурсу «Найкраща книга року» у номінації «Найкраща навчальна книга».<ref>{{Cite web |url=http://mincult12.ru/node/306 |title=Новая победа марийских книгоиздателей |accessdate=22 вересня 2010 |archive-date=10 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150610220717/http://mincult12.ru/node/306 }}</ref>
* [[2009]] рік: Спілка Марійської Молоді «У вий», товариство міжкультурних зв'язків «ВийАр», Марійський Національний Конгрес та ряд інших громадських організацій за підтримки Міністерства культури Марій Ел провели конкурс «Мый марла ойлем!» («Я розмовляю марійською!»)&nbsp;— мета конкурсу&nbsp;— розширення сфери вжитку марійської мови.<ref>{{Cite web |url=http://mariuver.wordpress.com/2009/04/14/marla-ojlem/ |title=Положение конкурса-акции «Мый марла ойлем!» («Я говорю по-марийски!») |accessdate=22 вересня 2010 |archive-date=5 грудня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101205004232/http://mariuver.wordpress.com/2009/04/14/marla-ojlem/ }}</ref>
* [[2009]] рік: в інтернеті з'явився перший марійсько-російський словник. Віртуальне видання було створено на базі словника марійських лінгвістів Валеріана Васільєва та Зіновія Учаєва. Розробив словник та розмістив його на спеціальному сайті Вячеслав Кілєєв. Словник містить більш як 8 000 найвживаніших марійських слів.<ref>[http://mk.12rus.ru/List/18/4477/ http://mk.12rus.ru/List/18/4477/]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[2009]] рік: МВС [[Марій Ел]] запустило марійськомовну версію свого сайту.<ref>[http://www.finugor.ru/ru/node/10455 МВД Марий Эл запустило марийскую версию своего сайта]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[2009]] рік: головний редактор газети «Мер Ой» Анатолій Смірнов звернувся до Міграційної служби [[Марій Ел]] з проханням запровадити у паспорти громадян РФ, що мешкають в республіці спеціальні сторінки марійською мовою.<ref>[http://www.finugor.ru/ru/node/10078 Главный редактор газеты «Мер Ой» предлагает сделать специальные вкладыши в паспорта жителей Марий Эл]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[2009]] рік: представники марійської інтелігенції анонімно звернулись до угорської газети «BARIKÁD» з проханням допомогти відстояти права марійців на рідну мову та культуру в умовах русифікації.<ref>{{Cite web |url=http://barikad.hu/node/21278 |title=A Mari Köztársaság elleni oroszosítási tervekről |accessdate=22 вересня 2010 |archive-date=4 березня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110304165454/http://barikad.hu/node/21278 }}</ref>
* [[2004]] рік: Міський суд [[Йошкар-Ола|Йошкар-Оли]] задовільнив позов мешканця [[Йошкар-Ола|Йошкар-Оли]] Республіки [[Марій Ел]] Валерія Одінцова про видачу йому паспорта з вкладкою марійською мовою. Проте до [[2008]] року це рішення не було виконане. Згодом управління Федеральної міграційної служби подало позов про зупинення цього рішення. Підставою для подання такого позову зі сторони Федеральної міграційної служби стала та обставина, що, буцімто, виконавча влада не виготовляє вкладок до паспорта. Вже у 2010 році президент Республіки [[Марій Ел]] Лєонід Маркєлов зробив заяву про те, що відсутність вкладки у паспорті громадянина РФ марійською мовою не є порушенням конституційних прав громадян.<ref>{{Cite web |url=http://www.finugor.ru/ru/node/13733 |title=Житель Йошкар-Олы семь лет отстаивает право на вкладку в паспорт на марийском языке |accessdate=20 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101124173700/http://finugor.ru/ru/node/13733 |archivedate=24 листопада 2010 |deadurl=yes }}</ref>

== Див. також ==
* [[Марійська література]]

== Джерела ==
{{interwiki|mhr|Марий йылме|лукомарійською|}}
{{interwiki|mrj|Кырык мары|горномарійською|}}

* Троицкий В. П., Черемисско-русский словарь, Казань, 1894 (горн. и лугов.);
* Васильев В. М., Записки по грамматике народа мари, Казань, 1918 (горн. и лугов.);
* Шорин В. С., Маро-русский словарь горного наречия, Казань, 1920;
* Кармазин Г. Г., Материалы к изучению марийского языка, Краснококшайск, 1925 (лугов.);
* Его же, Учебник марийского языка лугово-восточного наречия, Йошкар-Ола, 1929;
* Васильев В. М., Марий Мутэр (словарь горн. и лугов.), Центриздат, М., 1929;
* Castrén M. A., Elementa grammaticae tscheremissicae, Kuopio, 1845 (горн.);
* Wiedemann F., Versuch einer Grammatik der tscheremissischen Sprache, SPB, 1847 (горн.);
* Budenz J., Erdei és hegyi cseremisz szótár, Pest, 1866 (мар., венг., лат. словарь, горн. и лугов.);
* Szilasi M., Cseremisz szótár, Budapest, 1901 (мар., венг., нем. словарь горн. и лугов.);
* Ramstedt C., Bergtscheremissische Sprachstudien, Helsingfors, 1902 (кроме текстов мар., нем. словарь, горн.);
* Beke О., Cseremisz nyelvtan, Budapest, 1911 (грам. горн. и лугов.);
* Räsänen M., Die tschuwassischen Lehnwörter im Tscheremissischen, Helsinki, 1920;
* Lewy E., Tscheremissische Grammatik, Lpz., 1922 (лугов.);
* Wichmann Y., Tscheremissische Texte mit Wörterverzeichnis und grammatikalischem Abriss, Helsingfors, 1923 (кроме текстов словарь и грам. очерк, горн. и лугов.);
* Räsänen, Die tatarischen Lehnwörter im Tscheremissischen, Helsinki, 1923.
* [http://encycl.yandex.ru/cgi-bin/art.pl?art=litenc/le6/le6-7981.htm&encpage=litenc «Русская литература и фольклор»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} (© 2004 ФЭБ) Д. Бубрих.
* [http://www.kmatsum.info/mari/eng/ Сайт Казуто Мацумури про марийську мову] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220121034442/http://www.kmatsum.info/mari/eng/ |date=21 січня 2022 }}{{ref-en}}{{ref-ja}}
*: [http://www.kmatsum.info/mari/mardic/ лугово-марийсько-російсько-японський словник на цьому сайті] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210126075400/http://www.kmatsum.info/mari/mardic/ |date=26 січня 2021 }}
* [https://web.archive.org/web/20120413102425/http://dict.marlamuter.ru/ Марийский онлайн-словарь]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* Марійська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:chm|Mari. A macrolanguage of Russian Federation]] {{ref-en}}
* Марійська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/mari1278 Language: Mari] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170813005429/http://glottolog.org/resource/languoid/id/mari1278 |date=13 серпня 2017 }} {{ref-en}}

{{Угро-фінські мови}}

[[Категорія:Марійська мова| ]]
[[Категорія:Фіно-угорські мови]]
[[Категорія:Мови Росії]]