Перегляд вихідного коду сторінки Маєток Стецьких

{{Палац
| назва = Палац у маєтку Стецьких
| назва-оригінал = Палац у маєтку Стецьких (Великі Межирічі)
| зображення = Наполеон Орда. Великі Межирічі.jpg
| зображення-опис = ''[[Наполеон Орда]]. [[1875]], галявина перед палацом''
| країна = Україна
| територіальна одиниця =
| місцезнаходження = [[Великі Межирічі]]
 | latd = |latm = |lats = |latNS = 
 | longd= |longm= |longs= |longEW= 
| архітектурний стиль = [[Бароко]]
| архітектор = [[Домінік Мерліні]]
| будівник =
| засновник =
| час заснування = [[1789]]—[[1793]]
| спорудження =
| відомі мешканці =
| сучасний стан = аварійний
| розташування =
| власник =
| сайт =
| примітки =
| вікісховище = Steckich Palace, Mezhirichi
}}

'''Маєток Стецьких'''&nbsp;— історичний комплекс, розташований на берегах р. [[Стави (річка)|Стави]] у с. [[Великі Межирічі]] [[Корецький район|Корецького району]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. До його складу входили [[палац]], два [[Флігель|флігелі]], [[парк]] із [[ботанічний сад|ботанічним садом]] і штучним ставом, будинки для [[Челядь|челяді]], [[стайня]], псарня, [[Фільварок|фільварки]], [[Костел святого Антонія (Великі Межирічі)|костел]] із родовим [[склеп]]ом.

== Історія ==
[[Файл:Herb Radwan.svg|ліворуч|міні|Радван герб Стецьких]]
Поселення вперше згадане 1544&nbsp;р<ref>Обарчук, с. 13.</ref>. Іноді в літературі уточнюють, що це «Межирічі Корецькі», а не [[Межиріч (Острозький район)|«Межирічі Острозькі»]]. Із 1559&nbsp;р. належало князю [[Богуш Корецький|Богушеві Корецькому]], який звів тут замок<ref>Обарчук, с. 16.</ref>. Далі, згідно із заповітом, маєтність успадкував князь [[Яким Корецький|Яким (Йоахім) Корецький]], який укріпив замок валами і мурами, перетворивши його на фортецю<ref>Обарчук, с. 16—17.</ref>.

1650&nbsp;року останній власник із роду князів [[Корецькі|Корецьких]], князь [[Самуель-Кароль Корецький]], передав маєток у власність князя [[Александер Міхал Любомирський|Александера Міхала Любомирського]]<ref>Обарчук, с. 18—19.</ref>. Згодом його успадкував [[Францішек Себастьян Любомирський]], пізніше [[Єжи Домінік Любомирський]], який збудував тут римсько-католицький [[Колегіум (Великі Межирічі)|колегіум]], навчання в якому відбувалося під патронатом ченців ордену [[Піари|піарів]]. У 1702&nbsp;р. при ньому звели [[Костел святого Антонія (Великі Межирічі)|костел святого Антонія]] у стилі [[бароко]] (архітектор [[Войцех Ленартович]]). У 1706&nbsp;р. король [[Август II Фрідріх]] відібрав маєток і віддав [[Меншиков Олександр Данилович|Олександру Меншикову]]<ref>Обарчук, с. 19.</ref>, втім, уже в 1711&nbsp;р. повернули Любомирським.

1773&nbsp;р. власником села став [[Ян Казімеж Стецький]], який у 1793—1800&nbsp;рр. збудував тут власний маєток. Існують дві точки зору, яким чином Стецький отримав маєток. За першою, він придбав його від [[Францішек Фердинанд Любомирський|Францішека Фердинанда Любомирського]], за другою&nbsp;— виграв у карти в пана [[Яблоновські|Яблоновського]]. Згодом маєток успадкував [[Ян Юзеф Стецький]] (учасник повстання 1831 року<ref>{{SgKP|VI|378|Międzyrzecz 2.) M. ''Korecki, Meżyrycz'', mko, pow. roweński}}&nbsp;— S. 378. {{ref-pl}}</ref>). Через причетність до антиросійської діяльності [[Людвік Стецький]] не зміг успадкувати родинний маєток, тому той був конфіскований і на декілька десятиліть перетворився на казенне містечко. Після амністії, дарованої імператором [[Олександр II (російський імператор)|Олександром ІІ]], маєток повернули [[Генрик Стецький|Генрикові Стецькому]], який подарував його [[Вітольд Стецький|Вітольдові Стецькому]]. Далі маєток перейшов у власність до [[Павел Стецький|Адама Стецького]], а потім до [[Юзеф Стецький|Юзефа Стецького]], який володів ним до 1939&nbsp;р. Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] маєток Стецьких пристосували під інтернат.

Зараз приміщення палацу є в аварійному стані, але підпорядковуються спецшколі-інтернату.

== Опис ==
[[Файл:Mezhyrichi - Church.jpg|міні|180пкс|праворуч|Костел святого Антонія]]

У склад маєтку входили [[палац]], два [[Флігель|флігелі]], [[парк]] із ботанічним садом і штучним ставом, будинки для [[Челядь|челяді]], [[стайня]], псарня, [[Фільварок|фільварки]], костел із родовим [[склеп]]ом.

Палац, зведений у стилі [[класицизм]]у (архітектор [[Доменіко Мерліні]])<ref name=":0">Обарчук, с. 54.</ref>, мав два фасади. Парадний вхід прикрашав [[портик]] [[Іонічний ордер|іонічного ордену]], колони поставлені у два ряди&nbsp;— шість у внутрішньому й чотири в зовнішньому. До палацу симетрично прибудовані дві дугоподібні галереї-переходи, які з'єднували палац із флігелями. Із внутрішнього боку галереї прикрашені колонами [[Тосканський ордер|тосканського ордеру]]. Палац мав французьку систему розташування кімнат. Парадна зала розташовувалася на другому поверсі; стіни на сходах розмальовані виглядами руїн старого замку, а стелю прикрашало зображення нового палацу. Головна зала була оздоблена в [[Архітектура бароко|бароковому стилі]], тут до тепер збереглася ліпнина й архітектурні деталі<ref>Обарчук, с. 55.</ref>. У саду, недалеко від палацу, розташовувалась будівля театру на кілька сотень глядачів. Тут виступали актори аматори, хоча іноді це були гастролючі трупи. Окрім того, у маєтку діяла музична [[капела]] та оркестр.<ref>Обарчук, с. 37—39.</ref>

Маєтковий парк (архітектор [[Шимон Богуміл Цуг]])<ref name=":0"/>, закладений у ландшафтному стилі, прикрашав штучний став і ботанічний сад з оранжереями (див. також [[Великомежиріцький парк]]).

Будинки для челяді розташовувались неподалік від палацу і серед місцевих мешканців називались «чворки»<ref name=":1">Обарчук, с. 48.</ref>.

У стайнях маєтку утримували більше сотні чистокровних англійських і турецьких скакунів за якими доглядали конюхи німецького походження.<ref>Обарчук, с. 30.</ref> Дотепер ці будови не збереглись.

До маєткової економії входило декілька фільварків, найбільший із них був у с. [[Новини (Корецький район)|Новини,]] де розміщувалась лісопильня.<ref name=":1"/> Окрім цього, наймані працівники займались скотарством і землеробством.

[[Костел Святого Антонія (Великі Межирічі)|Костел святого Антонія]] мав [[Крипта|крипту]], де покоїлись тіла місцевих шляхтичів, зокрема й Стецьких (наприклад, тут був похований [[Павел Стецький]]). У 2014&nbsp;р. останки зі склепу (крипти) були перепоховані біля костелу.

== Галерея ==
<gallery mode="packed">
Файл:Садиба графів Стецьких 10.jpg|Палац маєтку Стецьких
Файл:Флігель палацу Стецьких.JPG|Флігель маєтку Стецьких
Файл:Галерея від палацу до флігеля.jpg|Галерея від палацу до флігеля
Файл:Паркове озеро Стецьких.JPG|Паркове озеро маєтку Стецьких
Файл:Velyki Mezhyrichi Park RB.jpg|В'їзні ворота маєтку Стецьких
Файл:Ліпне оздоблення в палаці Стецьких.JPG|Ліпне оздоблення в палаці Стецьких
Палац Стецьких всередині 2.jpg|Палац Стецьких всередині
Палац Стецьких всередині 4.jpg|Палац Стецьких всередині
Палац Стецьких всередині 3.jpg|Палац Стецьких всередині
</gallery>

== Див. також ==
* [[Митці і маєтки України]]
* [[Пейзажний парк]]
* [[Маєток фон Мекк (Копилів)]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* ''Обарчук А. О.'' Межиріч Корецький [Текст]: нариси історії волинського містечка.&nbsp;— Рівне, 2010.&nbsp;— 326 с.
* Родоводи волинської шляхти XVI&nbsp;— першої половини XVII ст. [Текст]: реконструкція родинних структур: методологія, методика, джерела / Ірина Ворончук.&nbsp;— К.: Вища школа, 2009.&nbsp;— 511 с.
* Українська шляхта з кінця XIV&nbsp;— до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна [Текст]: [монографія] / [[Яковенко Наталя Миколаївна|Н. Яковенко]]; Український науковий ін-т Гарвардського ун-ту, Інститут критики.&nbsp;— Вид. 2-ге, переглянуте і випр.&nbsp;— К.: Критика, 2008.&nbsp;— 470 с.: іл.
* Памятники градостроительства и архитектуры УССР.&nbsp;— К.: Будівельник, 1985.&nbsp;— Т. 3. {{ref-ru}}

== Посилання ==
* {{ЗТХУ|miedzyrzec|Великі Межирічі}}

{{ВП-портали|Мистецтво|Архітектура}}
{{Замки Волині}}
{{Замки та палаци Рівненщини}}

[[Категорія:Замки та палаци Рівненської області]]
[[Категорія:Великі Межирічі]]
[[Категорія:Втрачені об'єкти архітектурної спадщини Волині]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1793]]