Перегляд вихідного коду сторінки Мукачівський район (1953—2020)

{{Район
  | назва           = Мукачівський
  | прапор          = Flag of Mukacheve raion.svg
  | опис прапора    = Прапор Мукачівського району
  | герб            = Герб_Мукачівського_району.png
  | опис герба      = Герб Мукачівського району
  | розташування    = Mukachevskyi-Raion.png
  | мапа            = Mukacheve Raion.svg
  | регіон          = [[Закарпатська область]]
  | код КОАТУУ      = 2122700000
  | утворений       = [[9 листопада]] [[1953]] р.
  | населення       = {{Населення районів Закарпатської області|Мукачівський}}
  | площа           = 998
  | густота         = 100.9
  | код району      = 3131
  | поштові індекси = 89620—89677
  | центр           = м. [[Мукачево]]
  | міста           = 
  | смт             = 2
  | села            = 86
  | селища          = 
  | міські ради     = 
  | селищні ради    = 2
  | сільські ради   = 37
  | вебсторінка     = [https://mukrayon.gov.ua/ Мукачівська РДА]<br/>[https://muk-rayrada.gov.ua/ Мукачівська районна рада]
  | адреса          = 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Штефана Августина, 21
  | голова РДА      = [[Чигринський Василь Андрійович]]<ref>{{РПУ|485/2020-рп|5 жовтня 2020|Про призначення В.Чигринського головою Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області|link=https://www.president.gov.ua/documents/4852020-rp-35225}}</ref>
  | голова ради     = [[Михайло Іван Петрович]]
 }}
{{about|колишній Мукачівський район|сучасний район|Мукачівський район}}
'''Мука́чівський райо́н'''&nbsp;— [[Список районів України (1966—2020)|колишня адміністративно-територіальна одиниця]], яка була розташована у західній частині [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. Населення становить 101&nbsp;011 осіб (на 1.08.2013), за національним складом проживають 90 тисяч українців (84&nbsp;%), 12,8 тисяч угорців (12&nbsp;%), 1,8 тисяч німців (1,6&nbsp;%), 1,1 тисяч росіян (1&nbsp;%) та 1,05 тисяч інших національностей. Площа району&nbsp;— 998&nbsp;км², що становить 7,8&nbsp;% від території області. Адміністративний центр&nbsp;— місто [[Мукачево]], яке не входить до складу району. Утворено [[9 листопада]] [[1953]] року. Ліквідований у липні [[2020]] року, у зв'язку з проведенням [[Адміністративно-територіальна реформа в Україні|адміністративно-територіальної реформи]] та включений до складу новоутвореного укрупненого [[Мукачівський район|Мукачівського району]], до якого також увійшли колишній [[Воловецький район|Воловецький]], частина [[Свалявський район|Свалявського]] та Мукачівського районів<ref name=":1">{{Cite web|title=Прийнято Постанову|url=https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/196122.html|website=www.rada.gov.ua|accessdate=2020-08-10|archive-date=5 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200805131001/https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/196122.html}}</ref>.

== Географія ==

=== Розташування ===
Район межує з [[Ужгородський район|Ужгородським]], [[Берегівський район|Берегівським]], [[Іршавський район|Іршавським]], [[Перечинський район|Перечинським]] та [[Свалявський район|Свалявським районами]]. 
{{Розташування2|nw=[[Ужгородський район]]|n=[[Перечинський район]]|ne=[[Свалявський район]]|w=[[Ужгородський район]]|c=[[Мукачево]]|e=|sw=[[Берегівський район]]|s=[[Берегівський район]]|se=[[Іршавський район]]|e=[[Іршавський район]]}}
Районний центр&nbsp;— місто [[Мукачево]]. Район розкинувся на берегах річки [[Латориця]] і розташований на автошляхах [[Ужгород]]—[[Іршава]], Ужгород—[[Свалява]], та на автомагістралі міжнародного сполучення {{Автошлях E|50}}, яка з'єднує Західну Європу з Україною.

=== Рельєф ===
[[Файл:Obava.jpg|thumb|300px|left|Панорама: у долині&nbsp;— село Обава]]
Рельєф Мукачівського району низькогірно-низовинний. На півночі району розташовані відроги [[Вигорлат-Гутинський хребет|Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта]] і передгір'я Карпат, на півдні і південному заході&nbsp;— [[Закарпатська низовина]].

=== Корисні копалини ===
На території району є такі корисні копалини: [[ліпарит]], [[андезит]], [[базальт]], цегельно-черепичні й керамічні [[глина|глини]]; відкрито джерела підземних питних [[мінеральні води|мінеральних вод]]. В Закарпатській області відомо 62 основних родовища мінеральних вод, з яких у Кадастрі мінвод України представлено 39 із 207 в цілому по Україні, що становить 18,8&nbsp;%<ref name=":0">Петровці М.M. Корисні копалини Закарпаття. / М.&nbsp;М.&nbsp;Петровці&nbsp;— Ужгород: Патент, 2001.&nbsp;— 222 с.</ref>.

На північний схід від міста Мукачево по обидві сторони річки [[Визниця]] розташовано ряд кар'єрів з видобування та переробки андезитів.

Біля села [[Новоселиця (Мукачівський район)|Новоселиця]] відкрито родовище природного газу та ведеться розробка його використання. При введенні цієї свердловини в дію ряд населених пунктів району будуть забезпечені своїм природним газом (села [[Новоселиця (Мукачівський район)|Новоселиця]], [[Яблунів (Мукачівський район)|Яблунів]], [[Гандеровиця]], [[Станово]], [[Завидово (Україна)|Завидово]], [[Зубівка (Мукачівський район)|Зубівка]], [[Софія (Мукачівський район)|Софія]]). Станом на сьогоднішній день в районі газифіковано 11717 будинків в ЗО населених пунктах, Протяжність газопроводу становить 338,8&nbsp;км, із яких високого тиску 67,2&nbsp;км, середнього тиску 48,3, низького тиску 192,5&nbsp;км. На території району розміщені 17 газорозподільних підстанцій.

Найбільшими родовищами корисних копалин які представлені в Мукачівському районі є:

* ''Макарівське родовище глин''&nbsp;— розташоване 1&nbsp;км на північний захід від с. Макарівка і 10&nbsp;км від м. Мукачевого на малопродуктивних землях радгоспу «Макарівський». Площа родовища 15,5 га. Детальна розвідка проведена ЗГРЕ в 1989—1990 pp.'' ''Випробування глин на можливість виготовлення черепиці не проводились. Запаси, затверджені HTP ЗГРЕ (протокол №&nbsp;676 від 02.03.90р.) по кат. А+В+С і становлять 1539 тис. м³. Розвідані запаси на 30 років забезпечать роботою підприємство потужністю 15&nbsp;млн.шт. цегли на рік.
* ''Залужанське родовище глин''&nbsp;— розташоване на південно-західній околиці с. Залужжя, 10&nbsp;км від м. Мукачевого на непродуктивних землях радгоспу «Лохівський», які використовуються під сіножаті. Площа родовища&nbsp;— 12,6 га. Детальна розвідка проведена в 1990&nbsp;р. ЗГРЕ. Запаси затверджені УТКЗ (протокол №&nbsp;5020 від 31.01.91р.) і по категоріях А+В+С і становлять 1882 тис. м³. Розвіданих запасів достатньо на 25 років при потужності підприємства 12&nbsp;млн.шт. цегли на рік. Родовище не розробляється.
* ''Нижньо-Визницьке родовище глин''&nbsp;— розташоване на північно-західній околиці с. Н. Визниця, 10&nbsp;км від м. Мукачевого, на непродуктивних землях колгоспу площею 11,2 га. Детальна розвідка проведена в 1989&nbsp;р. ЗГРЕ по завданню колгоспу. Глини родовища придатні для виготовлення 19-дірчатої порожнистої цегли, черепиці, кераміки. Запаси, затверджені УТКЗ (протокол №&nbsp;4921 від 26.06.90р.) по кат. А+В+С, становлять 943 тис. м³. Розвіданих запасів достатньо на 35 років при потужності підприємства 11&nbsp;млн.шт. цегли на рік. Родовище не експлуатується.
* ''Обавське родовище глин''&nbsp;— розташоване за 5,5&nbsp;км на північний захід від с. Чинадієво. Детальна розвідка проведена в 1991&nbsp;р. МП «Нерудник» по завданню колгоспу с. Чинадієво з метою забезпечення сировинною базою запланованого колгоспом будівництва цегельного заводу потужністю 6-10&nbsp;млн шт. умовної цегли на рік. Глина придатна для виготовлення рядової цегли. Запаси затверджені УТКЗ (протокол №&nbsp;5165 від 19.11.91р.) по кат. А+В+С, і становлять 528 тис. м³, у тому числі по кат. В 208 тис. м³. Розвідані запаси не менш як на 25 років забезпечать цегельний завод потужністю 6-10&nbsp;млн шт. умовної цегли на рік. Родовище не експлуатується.
* ''Дрисинське родовище глин''&nbsp;— розташоване на північно-західній окраїні с. Дрисино. Запаси затверджені в УТКЗ в 1984&nbsp;р. по категоріях А+В+С 931 тис. м³. Діє завод АПФ «Нове життя», марка цегли «100».
* ''Великолучківське родовище глин''&nbsp;— розташоване за 1&nbsp;км на південь від с. В. Лучки. Запаси затверджені УТКЗ в 1969&nbsp;р. в кількості 1,593&nbsp;млн. м³. Родовище не розробляється.
* ''Страбичівське родовище глин''&nbsp;— розташоване за 2&nbsp;км на південний захід від с. Страбічово. Запаси, затверджені УТКЗ по категоріях А+В+С і, 454тис. м³. Родовище не розробляється.
* ''Мукачівське родовище глин''&nbsp;— розташоване за 5&nbsp;км на південь від м. Мукачевого. Розвідане в 1952—1953 і 1964—1967 pp. Сировина придатна для виготовлення цегли, черепиці і кослотовитривів. Запаси, затверджені ДКЗ CPCP в 1967&nbsp;р. Станом на 01.01.2000&nbsp;р. залишок запасів 1,692&nbsp;млн. м³.
* ''Лохівське родовище бурого вугілля''&nbsp;— розташоване в західній частині Мукачівського району. Продуктивна товща представлена трьома горизонтами, які вміщують буре вугілля, що залягає на глибинах 80-100&nbsp;м. Перший горизонт має потужність від 0,8 до 4,6&nbsp;м, зольність 16,6-44,8&nbsp;%, в середньому 36,7&nbsp;%. Третій горизонт вміщує три прошарки вугілля потужністю від 0,8 до 2,55&nbsp;м, в середньому 1,26&nbsp;м. Зольність&nbsp;— 24,31-44,8&nbsp;%, в
середньому&nbsp;— 38,8&nbsp;%. Підраховані запаси по категоріях C2 і P i становлять 11,6&nbsp;млн.т. Існує можливість приросту запасів.
* ''Лалівське родовище керамзитових глин''&nbsp;— детально розвідане в 1979&nbsp;р. Виділено прошарки бентонітоподібних керамзитових глин&nbsp;— некарбонатний і карбонатний. При співвідношенні шихти цих глин 1:1 і добавці 1-3&nbsp;% нафтовміщуючих продуктів глини легко набухають. З них виготовляють керамзитовий гравій марок 500—550 кг/м³.

'''1.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Родовища мінеральних вод Мукачівського району'''<ref name=":0" />
* Родовище мінвод Синяцьке&nbsp;— Сульфідна гідрокарбонатно-сульфатна, кальцієво-натрієва, тип «Сергієвський»
* Мукачівське родовище термальних вод&nbsp;— Хлоридна, натрієво-кальцієва, тип «Охінський»
* Родовище термальних вод «Латорицьке»&nbsp;— Хлоридно-натрієві розсоли, аналог «Зелений городок» (Росія)
* Родовище Лісарня&nbsp;— Термальна хлоридно-гідрокарбонатна, кальцієво-натрієва мінвода, тип «Кульдурський», «Піренейський»
* Карпатське родовище мінвод&nbsp;— Кремнієва хлоридно-гідрокарбонатна, натрієва, холодна вода.
* Родовище мінвод «Визниця»&nbsp;— Азотна слабосульфідна слабомінералізована хлоридна, кальцієво-натрієва.
* Родовище Залузьке&nbsp;— Метановий термальний йодо-бромний хлоридний натрієвий розсіл.
* Родовище вуглекислих вод с. Баркасово&nbsp;— Слабосульфідна, слабовуглекисла, слабомінералізована, гідрокарбонатно-хлоридна, кальцієво-натрієва.
* Водопроявлення мінвод с. Лалово&nbsp;— Хлоридно-гідрокарбонатно-натрієва.
* Водопроявлення мінвод с. Чомонин&nbsp;— Вуглекисла, кремниста, гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва.

=== Клімат ===
Клімат району помірно континентальний, гори перешкоджають принесенню на територію району арктичних мас холодного повітря.

=== Гідрографія ===
Через район із північного сходу на захід протікає річка [[Латориця]], в яку впадають річки [[Визниця]], [[Обава]], [[Синявка (річка)|Синявка]], [[Коропецький канал]] та ряд безіменних потічків. Загальна протяжність річок району становить 150&nbsp;км. Природно-кліматичні умови району характеризуються великим різнобарвом ландшафтів, багатим рослинним та тваринним світом.

=== Флора і фауна ===
Загальна площа лісів Мукачівського району становить 41650 га. Найцінніше промислове значення мають породи [[бук]]а, [[дуб]]а, [[ялина|ялини]]. Ліси району багаті мисливською фауною.

=== ПЗФ ===
На території Мукачівського району знаходиться 20 природно-заповідних об'єктів, один із яких державного значення&nbsp;— «Карпати».

== Історія ==
[[Файл:Mukacevo-panorama.JPG|thumb|left|300px|Панорама міста Мукачево]]
=== Середньовіччя ===
Територія, на якій розташований Мукачівський район, була заселена з найдавніших часів. Район утворився навколо міста, яке виросло біля феодального замка. Назва району та міста Мукачево, як твердять легенди, походить від слова «мука». За одною легендою, біля замку колись стояв водяний млин, де люди мололи борошно (муку). За іншою легендою, простолюди будували замок, потерпаючи страждання та муки. У Х—XI&nbsp;ст. район входив до складу [[Київська Русь|Київської Русі]]. У другій половині ХІ ст. район було захоплено угорськими феодалами. У [[1086]] році м. Мукачево та район піддалися нашестю половців, а у [[1241]] році сюди вторглися орди хана [[Батий|Батия]]. З 1281 року Мукачевим з навколишніми землями володіє галицько-волинський князь Лев Данилович. У 1321 році район знову було приєднано до Угорщини. Юридичний статус район отримав уперше у [[1376]] році, коли королева Угорщини [[Єлизавета Котроманич|Ержебет]] вручила м. Мукачевому грамоту на право користування власною печаткою для скріплення документів.

=== Перша світова війна ===
13 лютого 1919&nbsp;р. Г.Жаткович очолив невеличку делегацію угрорусинів на Версальській конференції. Ця група об'єдналася з представниками Пряшівської ради і створила спільну комісію для переговорів з іноземними дипломатами. 3 березня представники п'яти держав-переможниць погодилися з ідеєю входження Закарпаття до Чехословаччини. Г.Жаткович виїхав з Парижа і 10 березня мав переговори з Т.Масариком і Е.Бенешем у Празі. Обидва чеські лідери обіцяли наділити край автономією, включивши до нього і Пряшівщину. Проте вони так і не підписали жодного документу, обмежившись усними домовленостями. 15 березня обнадієний політик прибув до Ужгорода. Уже ввечері 21 березня у Мукачевому відбувся 5-тисячний мітинг біля ратуші на підтримку революції. 22 березня там створено Раду робітників і солдатів. Вже у перші дні на Закарпатті сформовано чотири жупні Ради та їхні директоріуми: Берегівський (м. Берегово), Угочанський (м. Севлюш), Марамороський (м. Хуст), та Ужанський (м. Чоп).

26 березня створюються революційні трибунали і Червона варта (міліція). У березні&nbsp;— квітні до Угорської Червоної армії вступило 6 тисяч добровольців з Закарпаття. Почали формуватися сільські, міські, окружні Ради та їхні виконавчі органи&nbsp;— директоріуми у складі 3-5 чоловік. 1-2 квітня 1919&nbsp;р. Радянський уряд Угорщини видав постанову «Про структуру органів влади і про вибори в Угорській Радянській республіці». На початку квітня розроблено і тимчасовий проект конституції Руської Країни. На початку квітня народний комісар у справах Руської Країни видав розпорядження, за яким жупи перейменовано на округи, а жупні директоріуми замінювалися на окружні у складі трьох чоловік, яких призначав сам комісар. За конституцією Руська Країна мала включати і територію Пряшівщині. Але реально радянська влада встановилася тільки в частині Ужанської і Марамороської жупи та майже в усій Березькій. У зв'язку з окупацією Ужгорода і Сигота новими столицями жуп-округів стали Середнє і Хуст.

17 квітня відбулося друге і останнє засідання автономного уряду. Того ж дня його уряд було розігнано місцевими угорськими революціонерами на чолі з Я.Галгоці, котрий заявив: «Я не визнаю жодного руського комісара, не визнаю жодної губернії, а Мукачево не дам русинам». А.Штефан повернувся до [[Будапешт]]а і поскаржився уряду на Я. Галгоці, проте його підтримали тільки два соціал-демократи, що було надто мало.

Відтак А. Штефан і Й. Камінський організували 20 квітня у Мукачевому антикомуністичний заколот і відсторонили від влади Я. Галгоці та очолюваний ним Мукачівський директоріум. 21 квітня аналогічні події відбулися у Берегові. Та 24 квітня комуністи придушили ці виступи і арештували 130 «контрреволюціонерів». Серед останніх, зокрема, був майбутній губернатор Закарпаття 1939-40 р. Ж. Перені. Та через кілька днів радянська влада на Закарпаття була повалена вже чеськими і румунськими військами. 26 квітня все ж почалася евакуація Мукачевого, 27 квітня туди вступили румунські війська, а 30&nbsp;— чеські. На початку травня 1919&nbsp;р. червоні залишили і [[Чоп]].

Ліво-радикальну (комуністичну) революцію на Закарпатті було придушено, але питання про державну належність краю все ще лишалося невирішеним.

=== Друга світова війна ===

У [[1944]] територію було приєднано до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Радянської України]].

=== Утворення району ===
Мукачівський район як адміністративна одиниця утворився у [[1946]] році.

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Мукачівського району}}
Адміністративно-територіально район поділяється на 2 [[селищна рада|селищні ради]] і 37 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 88 [[населений пункт|населених пунктів]] та підпорядковані [[Мукачівська районна рада|Мукачівській районній раді]]. Адміністративний центр&nbsp;— місто [[Мукачево]]<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistgit.html Адміністративно-територіальний устрій Мукачівського району] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140212003234/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistgit.html |date=12 лютого 2014 }} на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.З липня 2020 року, у результаті проведення реформи адміністративно-територіального устрою, територія району була укрупнена, за рахунок приєднання до нього Воловецького та частини Свалявського району. Площа району - 2.1 тис.кв.км. Населення району збільшилося до 254.6 тисяч осіб. У складі району перебуває 13 громад, з яких 2 - міських, 4 - селищних та 7 - сільських<ref name=":1"/><ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>.

{| class="wikitable"
|+
!Номер
!Назва громади
!Статус
!Центр
|-
|1.
|[[Великолучківська сільська громада|Великолучківська]]
|Сільська
|с. [[Великі Лучки]]
|-
|2.
|[[Верхньокоропецька сільська громада|Верхньокоропецька]]
|Сільська
|с. [[Верхній Коропець]]
|-
|3.
|[[Воловецька селищна громада|Воловецька]]
|Селищна
|сел. [[Воловець]]
|-
|4.
|[[Горондівська сільська громада|Горондівська]]
|Сільська
|с. [[Горонда]]
|-
|6.
|[[Жденіївська селищна громада|Жденіївська]]
|Селищна
|сел. [[Жденієво]]
|-
|5.
|[[Івановецька сільська громада|Івановецька]]
|Сільська
|с. [[Іванівці (Мукачівський район)|Іванівці]]
|-
|7.
|[[Кольчинська селищна громада|Кольчинська]]
|Селищна
|сел. [[Кольчино]]
|-
|8.
|[[Мукачівська міська громада|Мукачівська]]
|Міська
|м. [[Мукачево]]
|-
|9.
|[[Неліпинська сільська громада|Неліпінська]]
|Сільська
|с. [[Неліпіно]]
|-
|10.
|[[Нижньоворітська сільська громада|Нижньоворітська]]
|Сільська
|сел. [[Нижні Ворота]]
|-
|11.
|[[Полянська сільська громада|Полянська]]
|Сільська
|с. [[Поляна (Мукачівський район)|Поляна]]
|-
|12.
|[[Свалявська міська громада|Свалявська]]
|Міська
|м. [[Свалява]]
|-
|13.
|[[Чинадіївська селищна громада|Чинадіївська]]
|Селищна
|сел. [[Чинадійово]]
|}

== Економіка ==
[[Файл:Kolchyno.JPG|thumb|300px|right|смт Кольчино]]
На території району діють 12 промислових підприємств, 9 будівельних організацій, 5 транспортних організацій, 32 сільськогосподарських підприємства. У районі зареєстровано 504 суб'єкта підприємницької діяльності з правом юридичної особи:
* 114&nbsp;— товариств з обмеженою відповідальністю
* 141&nbsp;— малих приватних підприємств
* 17&nbsp;— спільних підприємств
* 205&nbsp;— селянських фермерських господарств
* 25&nbsp;— селянських товариств з обмеженою відповідальністю
* 2&nbsp;— дочірні підприємства.

Крім того, у районі діють 485 суб'єктів підприємницької діяльності без права юридичної особи, тобто фізичні особи.

Торговельне обслуговування населення району в основному проводить споживча кооперація, в системі якої нараховується 251 підприємств, із них 190 підприємств торгівлі, 61 підприємств громадського харчування. На території району діють 7 споживчих товариств (Чинадіївська, Кольчинське, Ракошинське, Великолучківське, Бобовищанське, Верхньокоропецьке та Страбичівське) та 4 господарства (хлібокомбінат, продбаза, райкоопзаготпром, автоколона), які входять до складу Мукачівської райспоживспілки. Крім торгових закладів споживчої кооперації у районі діють 197 торгових точок підприємницьких структур та інших форм власності. Всього на території району діють 448 торгових підприємств, з яких 171 підприємств громадського харчування.

Промисловий потенціал Мукачівського району складається з 12 підприємств. Машинобудівну галузь представляє ВАТ «Верстатозавод», лісову та деревообробну промисловість ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат», українсько-словацьке підприємство «Фактор—Просперіта», товариство з обмеженою відповідальністю «Соло», дочірнє підприємство лісокомбінату «Нова».

Основними підприємствами харчової промисловості є хлібокомбінат споживчої кооперації, плодоовочево-консервний завод облспоживспілки, ВАТ «Консервний завод». Борошномельно-круп'яну промисловість представляє ВАТ «Комбінат хлібопродуктів». У промисловості будматеріалів промисловості працюють ВАТ «Мукачівський кар'єр», «Кар'єроуправління», «Кіровський спеціалізований кар'єр». Із загальної кількості промислових підприємств 10 підприємств відносяться до колективної форми власності, 2 підприємства до державної форми власності. Середньорічний обсяг промислової продукції становить 16&nbsp;млн грн. Основні види промислової продукції, що виробляються підприємствами району&nbsp;— це борошно, хліб, консерви, верстаки, металорізальні верстати, меблі, дитячі дерев'яні іграшки, пиломатеріали, щебінь та облицювальні матеріали з каменю.

== Транспорт ==
Районом проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них автошляхи {{Автошлях E|50}}, {{Автошлях E|58}}, {{Автошлях E|81}} та {{Автошлях E|471}}.

Територію району проходять 58,6&nbsp;км доріг державного значення, 179&nbsp;км місцевого значення та 252&nbsp;км районного значення. Через район проходить залізнична лінія [[Чоп (станція)|Чоп]]—[[Львів (станція)|Львів]]; залізничні станції: [[Мукачево (станція)|Мукачево]], [[Чинадійово II]], [[Кольчино (станція)|Кольчино]], [[Баркасово (станція)|Баркасово]], [[Страбичово (станція)|Страбичово]]. Територією району проходить траса нафтопроводу «[[Дружба (нафтопровід)|Дружба]]», газопроводу «Братерство» та високовольтної [[Лінія електропередачі|лінії електропередач]] «Мир».

== Населення ==
Динаміка чисельності населення<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |title=Динаміка чисельності адміністративних одиниць України |accessdate=9 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131202223135/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |archivedate=2 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* [[1970]]&nbsp;— 99 730
* [[1979]]&nbsp;— 103 250
* [[1989]]&nbsp;— 105 538
* [[2001]]&nbsp;— 101 572
* [[2014]]&nbsp;— 101 178

Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F021&ti=19A050201%5F042%5F021%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Закарпатська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать|language=|trans_title=Населення за статтю та віком...2001|publisher=|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210810102913/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_021&ti=19A050201_042_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|archivedate=10 серпня 2021}}</ref>:

{{СВ-Таблиця-Піраміда
 | макс=4213| всього=101443
 | ч0=3078 | ж0=2936
 | ч5=3616 | ж5=3540
 | ч10=4213 | ж10=4145
 | ч15=4021 | ж15=4162
 | ч20=3964 | ж20=3924
 | ч25=3714 | ж25=3590
 | ч30=3523 | ж30=3443
 | ч35=3505 | ж35=3433
 | ч40=4016 | ж40=4155
 | ч45=3379 | ж45=3471
 | ч50=2864 | ж50=3244
 | ч55=1941 | ж55=2342
 | ч60=1888 | ж60=2782
 | ч65=1778 | ж65=2774
 | ч70=1376 | ж70=2495
 | ч75=823 | ж75=1774
 | ч80=300 | ж80=682
 | ч85=146 | ж85=406
}}

Національний склад населення району за переписом 2001 року<ref name="karpatalja">{{Cite web |url=http://konyvbirodalom.at.ua/term_tud/Molnar_Jozsef_-_Karpatalja_nepessege.pdf |title=Molnár József — Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005) |accessdate=9 травня 2015 |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518070514/http://konyvbirodalom.at.ua/term_tud/Molnar_Jozsef_-_Karpatalja_nepessege.pdf }}</ref>
{|class="standard"
! національність||чисельність||частка
|-
| [[українці]]||85168||84,0&nbsp;%
|-
| [[угорці]]||12871||12,7&nbsp;%
|-
| [[цигани]]||1314||1,3&nbsp;%
|-
| [[німці]]||846||0,8&nbsp;%
|-
| [[росіяни]]||721||0,7&nbsp;%
|-
| [[словаки]]||215||0,2&nbsp;%
|-
| [[білоруси]]||51||0,1&nbsp;%
|-
| [[румуни]]||43||0,0&nbsp;%
|}

Динаміка національного складу району за даними переписів<ref>{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ |title=Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року |accessdate=26 квітня 2015 |archive-date=13 червня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200613184212/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ }}</ref>
{| class="standard"
! ||1959||1989||2001
|-
| [[українці]]||&nbsp;81,6&nbsp;%||&nbsp;83,3&nbsp;%||&nbsp;84,0&nbsp;%
|-
| [[угорці]]||&nbsp;13,5&nbsp;%||&nbsp;12,3&nbsp;%||&nbsp;12,7&nbsp;%
|-
| [[цигани]]||&nbsp;0,5&nbsp;%||&nbsp;1,0&nbsp;%||&nbsp;1,3&nbsp;%
|-
| [[німці]]||&nbsp;2,0&nbsp;%||&nbsp;1,7&nbsp;%||&nbsp;0,8&nbsp;%
|-
| [[росіяни]]||&nbsp;0,6&nbsp;%||&nbsp;1,0&nbsp;%||&nbsp;0,7&nbsp;%
|-
| [[словаки]]||&nbsp;0,6&nbsp;%||&nbsp;0,3&nbsp;%||&nbsp;0,2&nbsp;%
|}

Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=31 березня 2013 |archive-date=6 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>
{| class="standard sortable"
! ||українська||угорська||російська||німецька||словацька
|-
! Мукачівський район||84,2||13,8||0,7||0,6||0,1
|-
| смт Кольчино||94,1||0,6||2,2||0,3||2,6
|-
| с. Жборівці||99,1||||0,3||||0,3
|-
| с. Кленовець||98,3||||0,9||0,2||0,5
|-
| с. Кендерешів||97,1||1,2||0,5||1,0||
|-
| смт Чинадійово||98,0||0,3||1,1||0,3||0,0
|-
| с. Карпати||96,6||1,3||1,7||||
|-
| с. Синяк||84,5||1,0||0,5||13,0||
|-
| с. Бабичі||99,8||||0,1||0,1||
|-
| с. Ділок||99,4||||||||
|-
| с. Бобовище||99,6||0,1||0,2||||
|-
| с. Грибівці||99,5||||0,6||||
|-
| с. Ільківці||100,0||||||||
|-
| с. Брестів||98,9||||0,9||||
|-
| с. Лецовиця||99,8||||0,2||||
|-
| с. Плоскановиця||99,6||||||0,4||
|-
| с. Бистриця||98,2||||1,4||0,3||
|-
| с. Вільховиця||99,2||0,3||0,4||||
|-
| с. Великі лучки||96,0||3,5||0,4||||0,0
|-
| с. Верхня визниця||99,1||||0,8||||
|-
| с. Клочки||98,3||||1,3||||
|-
| с. Лісарня||99,3||||0,4||||
|-
| с. Верхній коропець||95,2||0,5||0,8||3,4||
|-
| с. Буковинка||98,3||0,2||0,6||0,8||
|-
| с. Кучава||79,2||0,3||3,8||16,7||
|-
| с. Куштановиця||99,1||||0,8||||
|-
| с. Горонда||99,0||0,3||0,7||||
|-
| с. Дерцен||1,6||97,8||0,1||||
|-
| с. Жнятино||36,2||63,4||0,4||||
|-
| с. Жуково||98,7||||1,3||||
|-
| с. Завидово||98,5||0,1||0,4||||
|-
| с. Залужжя||98,7||0,2||0,9||||
|-
| с. Ромочевиця||99,5||0,2||||||
|-
| с. Зняцьово||99,2||0,1||0,5||||
|-
| с. Вінкове||89,5||9,2||1,3||||
|-
| с. Драгиня||97,6||1,5||0,2||||
|-
| с. Кінлодь||100,0||||||||
|-
| с. Червеньово||86,7||0,4||0,6||||
|-
| с. Зубівка||99,8||||0,3||||
|-
| с. Софія||98,5||||1,0||||
|-
| с. Іванівці||97,7||0,1||0,7||||
|-
| с. Клячаново||99,1||0,1||0,5||0,1||
|-
| с. Старе давидково||99,3||0,3||0,2||||0,2
|-
| с. Кальник||99,3||||0,5||||
|-
| с. Кузьмино||98,2||||1,4||0,5||
|-
| с. Медведівці||98,9||||0,6||||
|-
| с. Руська кучава||100,0||||||||
|-
| с. Шкуратівці||100,0||||||||
|-
| с. Ключарки||98,1||0,2||1,3||0,3||
|-
| с. Копинівці||99,1||0,4||0,5||||
|-
| с. Микулівці||100,0||||||||
|-
| с. Ростов'ятиця||100,0||||||||
|-
| с. Щасливе||100,0||||||||
|-
| с. Лавки||98,4||0,2||1,3||||
|-
| с. Лалово||98,1||0,3||0,4||0,9||0,1
|-
| с. Березинка||95,7||0,5||2,9||0,3||
|-
| с. Лохово||99,5||||0,5||||
|-
| с. Череївці||99,2||||0,4||||
|-
| с. Форнош||2,7||97,0||0,2||||
|-
| с. Макарьово||98,2||0,3||1,0||0,3||
|-
| с. Барбово||96,9||0,2||0,8||1,7||
|-
| с. Нижній коропець||90,1||7,7||1,6||0,5||
|-
| с. Нове давидково||98,6||0,6||0,4||0,1||
|-
| с. Обава||99,2||||0,4||0,1||
|-
| с. Дубино||99,4||||0,6||||
|-
| с. Косино||99,0||||0,8||||0,1
|-
| с. Чабин||95,2||||3,6||1,2||
|-
| с. Павшино||49,5||13,6||2,3||34,3||
|-
| с. Пістрялово||98,5||||1,2||0,1||
|-
| с. Пузняківці||98,5||||1,5||||
|-
| с. Герцівці||100,0||||||||
|-
| с. Грабово||99,3||0,7||||||
|-
| с. Крите||100,0||||||||
|-
| с. Тростяниця||97,8||||0,6||||
|-
| с. Ракошино||53,9||45,6||0,3||||0,1
|-
| с. Бенедиківці||97,9||1,1||1,0||||
|-
| с. Домбоки||79,9||1,2||||||
|-
| с. Кайданово||86,7||12,9||0,3||||
|-
| с. Руське||98,3||0,9||0,8||||
|-
| с. Чопівці||99,8||||0,2||||
|-
| с. Серне||2,2||97,5||0,2||||
|-
| с. Баркасово||12,5||86,6||0,5||0,1||
|-
| с. Станово||99,5||0,1||0,3||||
|-
| с. Гандеровиця||98,9||||1,1||||
|-
| с. Страбичово||98,6||1,0||0,3||||
|-
| с. Чомонин||2,1||97,7||0,1||||
|-
| с. Шенборн||73,2||3,2||9,8||13,3||
|-
| с. Яблунів||99,4||||0,5||||
|-
| с. Новоселиця||99,3||||0,8||||
|}
{{-}}

== Політика ==
25 травня 2014 року відбулися&nbsp;[[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Мукачівського району було створено 88 виборчих дільниць. Явка на виборах складала&nbsp;— 54,43&nbsp;% (проголосували 42 315 із 77 377 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 61,41&nbsp;% (25 986 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 17,99&nbsp;% (7 613 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 6,68&nbsp;% (2 825 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 3,30&nbsp;% (1 395 виборців), [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]&nbsp;— 2,79&nbsp;% (1 179 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 1,80&nbsp;%.<ref>{{Cite web|title = Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|url = http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|website = www.cvk.gov.ua|accessdate = 2016-02-19|first = ТОВ НВП|last = ПроКом|archive-date = 27 лютого 2018|archive-url = https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001}}</ref>

== Культура і освіта ==
На території району культурно-мистецьку діяльність забезпечують 3 дитячі школи мистецтв, в яких працюють відділи: фортепіанний, народний, духовий, вокально—хоровий, струнно—смичковий, відділ образотворчого мистецтва та хореографії. Навчальний процес забезпечують 90 фахівців, які залучають до мистецької освіти максимальну кількість дітей.

== Пам'ятки ==
{{main|Пам'ятки історії Мукачівського району|Пам'ятки архітектури Мукачівського району|Пам'ятки монументального мистецтва Мукачівського району}}

== Персоналії ==
[[Файл:Klenovec.JPG|thumb|300px|right|Село Кленовець]]
Видатні уродженці Мукачівського району:
* [[Балога Віктор Іванович]]&nbsp;— український політик (народився в с. [[Завидово (Україна)|Завидово]]),
* [[Врабель Олександр Михайлович]]&nbsp;— український співак (народився в с. [[Іванівці (Мукачівський район)|Іванівці]]),
* [[Гарапко Іван Іванович]]&nbsp;— український скульптор (народився в с. [[Нижній Коропець]]),
* [[Гойда Юрій Андрійович]]&nbsp;— український поет (народився в с. [[Зняцьово]]),
* [[Дурдинець Василь Васильович]] &nbsp;— міністр надзвичайних ситуацій України (народився в с. [[Ромочевиця]]),
* [[Жупан Йосип Васильович]] &nbsp;— український радянський письменник ([[1904]]–[[1987]]) (народився в с. [[Макарьово]])
* Іванов Ф. В. &nbsp;— український письменник (народився в с. [[Зубівка (Мукачівський район)|Зубівка]]),
* [[Керча Іван Юрійович]] &nbsp;— талановитий поет, літератор, редактор альманахів, орґанізатор літературных обществ, радянський функціонер ([[20 лютого]] [[1914]]–[[1951]]) (народився в с. [[Страбичово]])
* [[Кобін Василь Васильович]]&nbsp;— український футболіст (народився в с. [[Страбичово]]),
* [[Кохан Василь Іванович|Кохан В. І.]] &nbsp;— український письменник (народився в с. [[Обава]]),
* [[Ладані Ганна Михайлівна]]&nbsp;— новатор сільськогосподарського виробництва (народилася в с. [[Великі Лучки]]),
* [[Лінтур Петро Васильович|Лінтур П. В.]] &nbsp;— український літературознавець і фольклорист (народився в с. [[Горонда]]),
* [[Манайло Федір Федорович]] &nbsp;— народний художник України (народився в с. [[Іванівці (Мукачівський район)|Іванівці]]),
* [[Стерчо Петро Юрійович]] (народився 1919 в Кузьмино&nbsp;— 1987)&nbsp;— український економіст й історик
* Ткалич О. О.&nbsp;— Герой Соціалістичної Праці (народився в с. [[Великі Лучки]]),
* [[Токар Ілля Іванович]] &nbsp;— колишній голова Мукачівської районної державної адміністрації (народився в селі [[Куштановиця]]),
* [[Турянчик Василь Юрійович]]&nbsp;— майстер спорту (народився в смт.[[Чинадійово]]),
* [[Решко Стефан Михайлович]]&nbsp;— заслужений майстер спорту, неодноразовий чемпіон СРСР по футболу у складі команди «Динамо Київ», народився у селі [[Ключарки]], Мукачівський район, [[Закарпатська область]]
* Пашкуляк Василь Васильович&nbsp;— голова Мукачівської районної державної адміністрації з 2014 року (народився в селі [[Верхній Коропець|В.Коропець]]).

== Галерея ==
{{Панорама|Панорама з фортечних стін замка Паланок - The view from the fortress walls of the castle Palanok.jpg|913px|Панорама Мукачева зі стін замку Паланок|align-cap=center}}
{{Панорама| Замок Паланок.jpg|773px|Панорама замку Паланок|align-cap=center}}
{{Панорама| Замок із висоти пташиного польоту 3.JPG|773px|Панорама замку Паланок та міста|align-cap=center}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{commonscat|Mukacheve Raion}}
* [https://web.archive.org/web/20090418080928/http://mukachiv-tour.karpat.org/?pg=npunkt_1 Туризм і рекреація в Мукачівському районі (оф. сайт)]
* [https://web.archive.org/web/20070927210915/http://zak.tis-www.com.ua/uk/catalog2.html?reg=4 Турбази, бази відпочинку, пансіонати і дома відпочинку в Мукачівському районі (''Закарпаття:'' закарпатський туристичний портал)]
* [http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/mukachivskyj-rajon.html Мукачівський район&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130313135331/http://imsu-zakarpattja.com/mista-i-sela-zakarpatskoi-oblasti/mukachivskyj-rajon.html |date=13 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)

{{Мукачівський район|nocat=1}}
{{Ради Мукачівського району}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Мукачівський район]]
[[Категорія:Колишні райони Закарпатської області]]
[[Категорія:Виборчий округ 69]]
[[Категорія:Виборчий округ 70]]