Нічна пісня подорожнього
Нічна пісня подорожнього | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Wanderers Nachtlied | ||||
Автор | Йоганн Вольфганг фон Гете | |||
Мова | німецька | |||
Опубліковано | 1776 | |||
Наступний твір | Q111755458? | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
«Нічна пісня подорожнього», або «Нічна пісня мандрівника» (нім. Wandrers Nachtlied) — назва двох віршів німецького поета Йоганна Вольфганга Гете: «Ти, хто з небес» (1776, нім. Der du von dem Himmel bist) та «На гірських вершинах» (1780, нім. Über allen Gipfeln), які належать до найвідоміших творів поета. 1815 року обидва вірші опубліковано разом під палітуркою видання «Твори. Том 1» із заголовками «Нічна пісня подорожнього» (нім. Wandrers Nachtlied) та «Ще одна» (нім. Ein gleiches). Обидва вірші покладено на музику у форматі Lied (D 224 і D 768) завдяки Францу Шуберту.
Рукопис «Нічної пісні подорожнього: Ти, хто з небес» («Der du von dem Himmel bist») віднайдено серед листів Ґете до Шарлоти фон Штайн та містить підпис «На схилах Еттерсбурга, 12 лютого, 76»; припускається, що поет написав вірш під дубом Ґете.[1] Нижче наведено англійський переклад Генрі Лонгфелло:
Der du von dem Himmel bist, |
Thou that from the heavens art, |
1815 року Франц Шуберт поклав вірш на музику, замінивши «stillest» та «füllest» на «stillst» та "füllst, " а також «Erquickung» на «Entzückung».
«Нічна пісня подорожнього: На гірських вершинах II» ("Über allen Gipfeln") вважається одним із найдосконаліших віршів, написаних німецькою мовою.[3] Ґете написав вірш увечері 6 вересня 1780 року на стіні лісничого будиночка на вершині гори Кікельган (нім. Kickelhahn), поблизу Ільменау, де згідно з його листом до Шарлоти фон Штайн, поет провів ніч.[4]
Über allen Gipfeln |
На гірських вершинах |
Друг Ґете Карл Людвіг фон Кнебель згадав вірш «Нічна пісня подорожнього» у своєму щоденнику, також його задукоментовано у записах Йоганна-Готфріда Гердера та Луїзи фон Гехгаузен. Вперше твір надруковано завдяки Адольфу фон Геннінґсу у 1800 році, а 1803 року вірш опублікував Август фон Коцебу. Перший англійський переклад вірша вийшов на сторінках журналу «Monthly Magazine» у лютому 1801 року.[5] Українською мовою вірш переклали Микола Бажан, Леонід Череватенко, Петро Тимочко тощо. 1823 року Франц Шубер поклав вірш на музику (Op. 96 No. 3, D. 768), пісня виконувалася голосом сопрано, тенором та баритоном; зокрема одним із найвідоміших виконавців став Дітріх Фішер-Діскау. З листа Ґете до Карла Зелтера відомо, що поет знову навідався до хатини 27 серпня 1831 і, знайшовши на стіні свій вірш, залився сльозами.
- ↑ Gorra, Michael (2009). The Bells in Their Silence: Travels through Germany. Princeton UP. с. 16. ISBN 9781400826018.
- ↑ Adorno, Theodor W. (1989). Lyric Poetry and Society. У Stephen Eric Bronner; Douglas Kellner (ред.). Critical Theory and Society: A Reader. Routledge. с. 170. ISBN 9780415900416.
- ↑ cf. Alan P. Cottrell: Goethe's view of evil and the search for a new image of man in our time (1982) p. 35
- ↑ Erich Trunz[de], in: Goethes Werke (Hamburger Ausgabe) vol. 1, 16th ed. 1996, p. 555
- ↑ The Monthly Magazine. Sherwood, Gilbert and Piper. 29 липня 1801. с. 42. Процитовано 29 липня 2019 — через Internet Archive.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нічна пісня подорожнього