Обговорення:Жукин
| Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| ??? | Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України. | |
Чим допомогти:
| ||
Жукин
"Жукин, село казенное, Черниговской губ, Остерского уезда, стан 3, при р. Десне и оз. Речка. 18 верст от уездного города, 24 версты от становых квартир. 162 двора, 481 лицо муж. пола, 502 - женского, церковь православная - 1"
Данные из "Списка населенных мест Черниговской губернии по сведениям 1859 г", напечатано в Петербурге в 1861 г. (Стан - в 19 — начале XX вв. административно-полицейская единица в составе уезда, включала несколько волостей, управлялась становым приставом. Обычно в уезде было по 2—3 стана. Становой пристав - чиновник уездной полиции, заведующий в полицейском отношении станом; подчинен исправнику. Ну, а становая квартира имела к этому всему прямое отношение, то есть это некий аналог полицейского участка)
Треба сказати, що з Козацької доби, а точніше з 1648 року, адміністративною одиницею на Україні був Козацький полк. Жукин належав до Київського полку, у якому були й міста Козелець та Остер. Київський Козацький полк, з центром у Києві, поділявся (як і інші полки) на сотні, - не як сто козаків, а як певна адміністративна одиниця з центром у сотенному містечку, або великому селі. Сотник був не тільки військовим начальником, а й главою сотенного населеного пункту. Всього у Київському полку було 17 сотень. У 1667 році після Андрусівського перемир’я правобережна частина Київського полку за виключенням території трикутника Вишгород – Васильків – Стайки відійшла до Польщі. Жукин же залишався у Київському полку, бо знаходиться на лівому березі. Був час (на початку 18-го століття), коли адміністративний центр Київського полку на короткий час був перенесений до Козельця, що пов’язувалося з утворенням Київської губернії. Київський полк за часів Богдана складася з 17 сотень, як пише М. Грушевський. («Історія України-Руси» Том VIII. Розділ XIV). «Поза тим всї сотнї в близшій околицї Київа; на лївім боцї тільки Броварська, всї иньші, здається, на правім». У найменшій сотні, як війську, було 53 козаки, у найбільшій - 153. Він же згадує про Вишгородську, Димерську сотні. Упоминається у літописах, що Київський полк під керівництвом М. Кричевського розгромили литовські війська 21 липня 1649 р. під Лоєвом.
В 1781 році Київський полк був ліквідований, а територія увійшла до Київського намісництва, яке у свою чергу у 1797 році було перетворене у Київську губернію. Все це пов’язувалося з політичними поділами України, про які треба читати окремо, щоб взнати більше. Тоді ж, у 1781 році і Чернігівський полк був ліквідований, відповідна територія увійшла до Чернігівського намісництва, а у 1797 році замість Чернігівського намісництва була утворилася Малоросійська губернія (у 1802 році розділена на Чернігівську та Полтавську губернії). З утворенням Київської губернії з Київського намісництва у 1791 році, Жукин став волосним селом Остерського повіту Чернігівської губернії. До цього історичного моменту ці землі весь час були у складі Київщини. У 1923 році Жулинська волость у складі 5-ти волостей Остерського повіту перейшла до Київської губернії (разом з Броварською, Гоголівською, Микільсько-Слободською, Семиполковською). Повіти перетворювалися у округи, волості – в райони. Губернії проіснували до 1925 року, з їх ліквідацією залишалися округи. У 1930 році утворено Вищедубечанський район. Жукин перестав бути районним центром. З 1932 року, коли утворилося перших 7 областей в Україні, почалося поступове утворення й інших областей. У 1934 році Київ став столицею України. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року про укрупнення сільських районів, у складі Київської області залишилося 12 районів, у тому числі й Києво-Святошинський, у склад якого увійшов Жукин разом з усіма селами тепер уже бувшого Вищедубечанського району. З 1965 року райони почали розукрупняти й згодом (у середні 70-их) Жукин увійшов із складу Києво-Святошинського району до Вишгородського району.
У всьому, що стосується церковних справ, Україна у середині 17 століття поділялась на три єпархії: Київська (1249 церков), Чернігівська (571 церква), Переяславська (265 церков) Виклав:Laf (laf@ukr.net) Матеріали про адміністративні поділи викладені з використанням інформації із статті Богдана Київлянина.
Слово Жукин говориться з наголосом на останній склад. Так всі кажуть, а от чи правильно, - не знаю.
Наскільки мені відомо, Лесь Танюк народився не у селі Жукин. Жукин ніколи не був Димерського району. laf@ukr.net
Відомості щодо заснування села у 1650-му році - сумнівні. Село відоме ще за часів литовської доби, що підтверджується документами, а також, наприклад, працями Павла Клепатського. Laf
П. Клепатський описує у одному фрагменті Жукин ще за тих часів, коли у ньому, цьому поселенні, проживав один чоловік із сім'єю. Є документ - Остерська люстрація, у якому вперше документально наводиться кількість жителів Жукина.Laf
Про річку Пульсадеча[ред. код]
Текст статті засновував і зробив у свій час я (laf at ukr dot net). Хочу сказати, що останні правки користувачів стосовно річки Пульсадеча на мій погляд не точні. У тексті спочатку я вказував: "Річка Пульсадеча та річка Видра на північ від Боденьок". А за наведеною правкою річка Пульсадеча показана на південніше села, що на мій погляд неправильно. Є джерела (старі карти), де річка Пульсадеча наводиться на півночі села і навіть на північ від Боденьок).