Перегляд вихідного коду сторінки Оборона Берестя (1939)

{{Otheruses|Оборона Берестя}}

{{Картка:Військовий конфлікт
|конфлікт     = Оборона Берестя
|partof       = [[Друга світова війна]]<br />Вторгнення в Польщу
|зображення   = Bundesarchiv Bild 101I-121-0007-24, Polen, polnische Panzer Renault FT-17.jpg
|розмір       = 300пкс
|підпис       = Танки Рено FT-17 блокують Північну браму
|дата1        = [[14 вересня]]&nbsp;— [[19 вересня]] [[1939]]
|місце        = Берестя-над-Бугом, [[Друга Річ Посполита|Польща]] (сучасне [[Берестя]], [[Білорусь]])
|результат    = Захоплення [[Вермахт|німецькими військами]] міста та фортеці з подальшою передачею [[СРСР]]
|сторони1     = [[Файл:Flag of Poland.svg|border|25пкс|]] [[Друга Річ Посполита|Польща]]
|сторони2     = до 22 вересня:<br />[[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|25пкс|]] [[Третій Рейх]]<br />з 22 вересня:<br />[[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|border|25пкс|]] [[СРСР]]
|командуючий1 = [[Файл:Flag of Poland.svg|border|25пкс|]] [[Константин Плісовський]]<br />[[Файл:Flag of Poland.svg|border|25пкс|]] [[Вацлав Радзишевський]] (оборона [[Форт «Граф Берг»|форту «Граф Берг»]])
|командуючий2 = [[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|25пкс|]] [[Гейнц Гудеріан]]<br />[[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|border|25пкс|]] [[Семен Кривошеїн]]
|сили1        = [[Файл:Flag of Poland.svg|border|25пкс|]] [[Оперативна група «Берестя»]]
|сили2        = [[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|25пкс|]]  [[19-й моторизований корпус (Третій Рейх)|XIX-й моторизований корпус]]<br />[[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|border|25пкс|]] [[29-а окрема танкова бригада (СРСР)|29-а окрема танкова бригада]]
|втрати1      = [[Файл:Flag of Poland.svg|border|25пкс|]] [[Друга Річ Посполита|Польща]]
* втрати вбитими та пораненими під час німецького штурму&nbsp;— 40% гарнізону
* потрапило до німецького полону&nbsp;— 988 осіб<ref name="beshanov_1">[http://www.brest-sv.com/librery/histor/krepost/beshanov_4.html Бешанов В.В. Брестская крепость. ''Сентябрь 1939 года.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100413170151/http://www.brest-sv.com/librery/histor/krepost/beshanov_4.html |date=13 квітня 2010 }} {{ref-ru}}</ref>
|втрати2      = [[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|25пкс|]] [[Третій Рейх]]
* невідомо
[[Файл:Flag of the Soviet Union 1923.svg|border|25пкс|]] [[СРСР]]
* невідомо
}}
{{Театри військових дій Другої світової війни}}
{{Східноєвропейський театр військових дій Другої світової війни}}
{{Вторгнення в Польщу (1939)}}

'''Оборона Берестя''' ([[14 вересня]]&nbsp;— [[27 вересня]] [[1939]])&nbsp;— бої за місто Берестя-над-Бугом (сучасне [[Берестя]], [[Білорусь]]) та [[Берестейська фортеця|Берестейську фортецю]] між [[Військо Польське|польськими]] та [[Вермахт|німецькими]], а потім польськими та [[Червона Армія|радянськими військами]].

У результаті боїв [[14 вересня|14]]–[[17 вересня]] Берестя було захоплене військами Вермахту, а за міжурядовими домовленостями між [[Третій Рейх|Третім Рейхом]] та [[СРСР]] передане радянській військовій адміністрації. За непідтвердженими даними, один із батальйонів польського гарнізону під командуванням капітана [[Вацлав Радзишевський|Радзишевського]] продовжував спротив і остаточно покинув Берестейську фортецю лише [[26 вересня]].

[[2 жовтня]] [[1939]] року зі встановленням нової лінії німецько-радянського кордону місто Берестя і Берестейська фортеця відійшли до складу СРСР.

== Підготовка оборони ==

З початку [[Польська кампанія (1939)|Оборонної війни]] гарнізон Берестя і Берестейської фортеці входив до складу [[Окрема оперативна група «Полісся»|оперативної групи «Полісся»]] [[Військо Польське|Війська Польського]]. В місті розташовувались маршові батальйони 35-го і 82-го [[Піхотний полк|піхотних полків]], а також мобілізовані резервісти, що очікували відправлення на фронт. З наближенням [[Лінія фронту|лінії фронту]] в Бересті розпочалось формування 56-ї резервної піхотної дивізії.

З [[7 вересня]] по [[11 вересня]] в Бересті тимчасово перебував Генеральний штаб Другої Речі Посполитої на чолі з Верховним головнокомандувачем [[Едвард Ридз-Смігли|Едвардом Ридз-Смігли]] та міністр закордонних справ [[Юзеф Бек]].

[[10 вересня]] військові частини, що перебували в районі міста, об'єднали в [[Оперативна група «Берестя»|оперативну групу «Берестя»]]. Основним завданням новоствореного угруповання було організація оборони міста та Берестейської фортеці.

[[11 вересня]] на чолі групи «Берестя» став відставний генерал [[Константин Плісовський]]. Обов'язки начальника штабу групи було покладено на [[підполковник]]а [[Алоізи Горак|Алоізи Горака]], командування піхотою доручено підполковникові [[Юліан Сосабовський|Юліану Сосабовському]], артилерією&nbsp;— [[майор]]у [[Станіслав Комарницький|Станіславу Комарницькому]].

В розпорядженні Плісовського опинився гарнізон, що складався з маршових батальйонів 34-го, 35-го та 82-го піхотних полків, однієї роти маршового батальйону 33-го полку, 81-го та 82-го караульних батальйонів, 56-го саперного батальйону, 112-ї і 113-ї окремих танкових рот, а також взводу танкеток, 9-го автомобільного дивізіону, 49-го дивізіону польової артилерії, 3-ї зенітної батареї, караульної роти, роти зв'язку, окремих груп офіцерів і солдатів різних [[Рід військ|родів військ]] та медично-санітарної служби. Загальне число особового складу становило від 2500<ref name="suvorov">[http://www.brest-sv.com/krepost/6.htm Суворов А.&nbsp;М.&nbsp;Брестская крепость на ветрах истории. ''Грозный сентябрь.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100413131800/http://www.brest-sv.com/krepost/6.htm |date=13 квітня 2010 }} {{ref-ru}}</ref> до 4000<ref name="beshanov_1" /> солдатів та офіцерів. Озброєння групи «Берестя» складалось з 18-ти [[гармата|гармат]], 8-ми [[зенітна гармата|зеніток]], 30-ти легких [[танк]]ів [[Рено FT-17]] і 5-ти розвідувальних [[танкетка|танкеток]] [[TKS]]<ref name="beshanov_1" />. Крім того, на залізничних коліях в районі Берестя знаходились два застарілих [[бронепотяг]]и&nbsp;— [[Бронепотяг «Смяли»|«Смяли»]] і [[Бронепотяг «Маршалек»|«Маршалек»]]<ref name="suvorov" />.

Плісовський не мав достатньо сил, щоб організувати оборону по лінії фортів, тому вирішив дати бій у Цитаделі, а також у [[Кобринське укріплення (Берестейська фортеця)|Кобринському]] і Тереспольському укріпленнях. Згідно з планом оборони до [[13 вересня]] саперний батальйон завершив мінування мостів і підходів до фортеці. На валах були обладнані окопи для піхоти, встановлені кулемети, протитанкові та зенітні гармати.

== Оборона Берестейської фортеці ==

[[Файл:Battle of Brest 001 uk.svg|міні|праворуч|300пкс|
Оборона Берестя. 14 вересня&nbsp;— 17 вересня 1939 року
----
{| class="infobox" width="100%" style="margin: 0; cellpadding: 0; padding: 0; border: 0;"
|-
! width="50%" |[[Файл:Balkenkreuz.svg|25пкс|]] Вермахт
! |[[Файл:Orzełek II RP.svg|20пкс|]] Військо Польське
|-
| style="border-right: 1px dotted #aaa;" | <span style='color: blue'>тд</span>&nbsp;— танкова дивізія<br/><span style='color: blue'>мд</span>&nbsp;— моторизована дивізія
| style="padding-left: 5px;"|<span style='color: red'>Берестя</span>&nbsp;— оперативна група «Берестя»
|}
]]

Завдання оволодіти фортецею та містом Берестя-над-Бугом командування [[Вермахт]]у поклало на [[19-й моторизований корпус (Третій Рейх)|XIX моторизований корпус]] генерала [[Гейнц Гудеріан|Гейнца Гудеріана]]. Він виконував наказ захопити місто та не допустити відступ гарнізону на південь для з'єднання з основними силами польської [[Окрема оперативна група «Нарев»|оперативної групи «Нарев»]]. Ударний кулак XIX моторизованого корпусу Гудеріана складався з 529 танків, 57 [[бронетранспортер]]ів та 150 [[Артилерійська система|артилерійських установок]]. Особовий склад корпусу налічував 47 тисяч вояків.<ref name="suvorov" />

[[13 вересня]] [[1939]] року передові частини німецького моторизованого корпусу з'явилися на підступах до Берестя. У другій половині дня розвідувальний загін з чотирьох танків 10-ї танкової дивізії Вермахту спробував наблизитися до міста і фортеці з боку містечка [[Чернавчиці]], але зустрів вогонь польської артбатареї капітана Янішевського та повернувся.

Зранку [[14 вересня]] Плісовський віддав наказ про відступ підрозділів зовнішніх укріплень до [[Цитадель (Берестейська фортеця)|Цитаделі]]. Через кілька годин німці розпочали штурм. 3-я танкова дивізія Вермахту, рухаючись від містечка [[Жабинка]], обійшла Берестя з північного сходу, форсувала річку [[Мухавець]] в районі передмістя [[Шпановичі (Берестя)|Шпановичі]] та вийшла до обводів [[Волинське укріплення (Берестейська фортеця)|Волинського укріплення]], в район Південної брами. З передмістя [[Граївка (Берестя)|Граївка]] 10-а танкова дивізія німців завдала ударів в районі Східної та Північної брами. Завчасно заблокувавши Північну браму 2 танками, поляки змогли відбити цю атаку. В передмісті Берестя [[Адамково (Берестя)|Адамково]] відбувся танковий бій, в якому взяли участь 15 польських та 77 німецьких танків. Втративши 12 машин знищеними та 3 пошкодженими, поляки відступили до фортеці. На ранок [[15 вересня]] бої перемістились на вулиці Берестя і більша частина міста була вже під контролем німців.

Після невдалої спроби оволодіти Берестейською фортецею з ходу, Гудеріан був змушений змінити план штурму. Від містечка [[Волчин]] до Цитаделі була підтягнута 20-а моторизована дивізія. Штабу цієї дивізії була підпорядкована вся наявна артилерія. В полудень [[15 вересня]] з північного передмістя [[Річиця (смт)|Речиця]] і східного [[Київка (Берестя)|Київка]] німці розпочали артпідготовку, яка тривала близько 18 годин. В перервах між артобстрілами на штурм фортеці йшла піхота. Всього польський гарнізон відбив 7 атак, деякі з них закінчувались рукопашним боєм. На кінець [[16 вересня]] воякам Вермахту вдалось оволодіти лише гребенем захисного вала.

В результаті дводобових артобстрілів та авіабомбардувань втрати особового складу гарнізону фортеці склали 40%. Було поранено генерала Плісовського і майора Комарницького, був контужений підполковник Горак. [[16 вересня]] черговий німецький артобстріл знищив електростанцію фортеці. З огляду на неможливість подальшого спротиву, в ніч на [[17 вересня]] генерал Плісовський віддав наказ про залишення фортеці. Залишки польського гарнізону перейшли [[Буг]] та відійшли в [[Тереспіль]].

[[17 вересня]] в залишену Берестейську фортецю увійшов 76-й піхотний полк німецької армії.

Втрати обох сторін під час битви за Берестя невідомі. У полон в районі фортеці потрапили 988 польських солдатів і офіцерів, в основному поранені. Багато тяжкопоранених і контужених полякам довелося залишити під час відступу в шпиталі на території фортеці<ref name="beshanov_1" />.

== Передача міста СРСР ==

{{main|Спільний парад Вермахту та РСЧА в Бересті‎}}

[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-121-0011A-23, Polen, Siegesparade, Guderian, Kriwoschein.jpg|міні|300пкс|праворуч|Берестя. 22 вересня 1939. Урочиста передача міста радянській військовій адміністрації.]]

[[20 вересня]] [[1939]] року німецьким та радянським урядами була узгоджена тимчасова [[демаркаційна лінія]]. Німецькі війська почали передавати [[СРСР]] деякі з раніше захоплених ними українських і білоруських міст. До їх числа увійшло також Берестя з Берестейською фортецею.

Вранці [[21 вересня]] передові підрозділи [[29-а окрема танкова бригада (СРСР)|29-ї танкової бригади]] [[Семен Кривошеїн|Семена Кривошеїна]] наблизилися до Берестя з півночі. Кривошеїн особисто зустрівся з Гудеріаном і після тривалих перемовин ними було підписано ''«Домовленість з радянськими офіцерами про передачу Берестя-Литовського»''<ref>[http://kamen-jahr.livejournal.com/191347.html Vereinbarung mit sowjetischen Offizieren über die Überlassung von Brest-Litowsk] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130628105116/http://kamen-jahr.livejournal.com/191347.html |date=28 червня 2013 }} {{ref-de}} {{ref-ru}}</ref>.

Відповідно до документу, [[22 вересня]] [[1939]] року о 8:00 радянські війська мали ввійти в місто Берестя. На 10-у годину ранку було заплановано засідання змішаної комісії щодо питань передачі міста. Після цього о 14:00 місто Берестя і [[Берестейська фортеця]] були [[Спільний парад Вермахту та РСЧА в Бересті|урочисто]] передані радянській військовій адміністрації<ref>[http://www.youtube.com/results?search_query=brest+22+September+1939&aq=f Кінохроніка спільного військового параду частин Вермахту і Червоної Армії в Бересті (1939 рік)]</ref>.

== Бої за форт Берг 17-26 вересня. Свідчення капрала Яна Самосюка ==

В книзі польського історика Єжі Сроки «Захисники Брестської фортеці у вересні 1939 року»<ref name=":0">{{Cite book
|title=Obrońcy twierdzy brzeskiej we wrześniu 1939 roku
|last=Sroka
|first=Jerzy
|year=1992
|publisher=Drukarnia Regionalnego Osrodka Kultury
|location=Biała Podlaska
|pages=152
|language=polska
}}</ref> наводяться свідчення капрала Яна Самосюка, який в 1982 році стверджував що [[Капітан (військове звання)|капітан]] маршового батальйону 82-го піхотного полку, який знаходився на Північному острові та прикривав відступ польського гарнізону, [[Вацлав Радзишевський]] не виконав наказ Плісовського про відступ та з єдиною вцілілою гарматою зайняв [[форт «Граф Берг»]] (форт Сікорського). 

За його версією, [[19 вересня]] німецькі війська з'ясували, що частина поляків ще знаходиться у фортеці. Коли Радзишевськиму запропонували облишити спротив, він відповів відмовою. Протягом наступного дня німецька артилерія методично обстрілювала форт Берг, однак спроб штурму не було. [[22 вересня]] [[Артилерійський вогонь|артобстріл]] форту Берг розпочали вже радянські війська. Протягом дня батальйон Радзишевського відбив 3 атаки та знищив один [[бронеавтомобіль]] Червоної Армії. Ще кілька невдалих спроб штурму було [[24 вересня|24]] і [[25 вересня]]. [[26 вересня]] в бій вступила [[важка артилерія]]. Вночі капітан Радзишевський віддав наказ про відступ. Незважаючи на блокування підступів до форту, залишкам батальйону вдалось відійти в район села Муравець<ref name=":0"/>.

Ця версія не підтверджується згадками в журналах бойових дій ні німецьких, ні радянських військ, як і використання важкої артилерії, втрат бронетехніки або особового складу. Окрім цього, версія суперечить свідченням місцевої жительки Анни Требік, на подвір'ї якої група польських військових, в якій перебував [[Вацлав Радзишевський]], 18 вересня сховала документи та перевдяглась у цивільне, намагаючись уникнути полону<ref>{{Cite book
|title=Pro Memoria / W. Radziszewski
|last=Kinski
|first=J
|year=1994
|publisher=Wojskowy przegla̜d historyczny #3
|pages=463
|language=polska
|isbn=0043-7182
}}</ref>.

== Після битви ==
[[Файл:Wacław Radziszewski.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Вацлав Радзишевський]]]]
Капітану [[Вацлав Радзишевський|Вацлаву Радзишевському]] вдалось пробитись до сім'ї в [[Кобрин (місто)|Кобрин]]. За деякий час [[НКВС]] заарештувало його за доносом. Подальша доля капітана невідома. Останній раз його ім'я згадується навесні [[1940]] року в документах на переведення з [[Козельський табір НКВС|Козельського табору НКВС]] до [[Смоленськ]]а. Ймовірно Вацлав Радзишевський загинув або в [[Катинь|Катині]]<ref>[http://www.rp.pl/artykul/459139_Ostatni_obronca_Twierdzy_Brzesc.html Ostatni obrońca Twierdzy Brześć]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-pl}}</ref><ref name="beshanov">[http://www.brest-sv.com/librery/histor/krepost/beshanov_5.html Бешанов В.&nbsp;В.&nbsp;Брестская крепость. ''Освободительный поход.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100413145936/http://www.brest-sv.com/librery/histor/krepost/beshanov_5.html |date=13 квітня 2010 }} {{ref-ru}}</ref>, або в одному з таборів [[ГУЛАГ]]у<ref>[http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-30366/ Алексей Норкин. Как защищали Брестскую крепость в сентябре 1939-го? Безумству храбрых поем мы славу!] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100904044750/http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-30366 |date=4 вересня 2010 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[Константин Плісовський]] як командувач [[Новогрудська кавалерійська бригада|Новогрудської кавалерійської бригади]] [[28 вересня]] потрапив у радянський полон, був відправлений у [[Старобільський табір НКВС|Старобільський табір]] та розстріляний у приміщенні харківського управління НКВС у квітні [[1940]] року.

Більшість польських підрозділів, які евакуювались з фортеці [[17 вересня]], зібрались у районі містечка [[Кодень]]. Там під командуванням підполковника А.&nbsp;Хорака близько 2000 поляків з групи «Берестя» продовжували бойові дії до [[1 жовтня]] [[1939]] року<ref name="beshanov_1" />.

Місто Берестя і Берестейська фортеця остаточно відійшли до складу СРСР [[2 жовтня]] [[1939]] року. В цей день у [[Москва|Москві]] відбулась зустріч [[Народний Комісар оборони СРСР|Народного Комісара Оборони СРСР]] [[Маршал Радянського Союзу|Маршала Радянського Союзу]] [[Ворошилов Климент Єфремович|Климента Ворошилова]] і [[Начальник Генерального штабу ЗС СРСР|начальника Генерального штабу]] РСЧА [[Командарм першого рангу|командарма 1 рангу]] [[Шапошніков Борис Михайлович|Бориса Шапошнікова]] з представниками Німецького військового командування&nbsp;— військовим аташе Німеччини в СРСР генералом [[Ернст Кестрінг|Ернстом Кестрінгом]], полковником Ашенбренером і підполковником Кребсом. На цій зустрічі була досягнута угода про порядок евакуації радянських військ за нову лінію радянсько-німецького кордону. В той же день о 20:40 директивою наркома оборони №&nbsp;083 відповідний радянсько-німецький протокол було доведено військам. О 23:30 командувач [[Білоруський фронт|Білоруським фронтом]] [[Ковальов Михайло Прокопович|Михайло Ковальов]] відправив у Москву наступну телеграму:

[[Файл:Plisowski.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Константин Плісовський]]]]

<blockquote>''«Встановлений кордон по р. Буг у м. Берестя-Литовське вкрай невигідний для нас з наступних причин: місто Берестя кордоном ділиться на дві частини&nbsp;— західний обвід фортів дістається німцям; при близькості кордону неможливо використовувати повністю найбагатший казармений фонд у м. Берестя; залізничний вузол і саме місто будуть перебувати в сфері кулеметного вогню; переправи на р. Буг не будуть прикриті необхідною територією. Чудовий аеродром у Малашевичах дістанеться німцям. Командувач фронтом просить переглянути кордони в районі Берестя-Литовська»''<ref name="meltukhov">[http://militera.lib.ru/research/meltyukhov/03.html Мельтюхов М.&nbsp;И.&nbsp;Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939–1941. ''Сентябрь 1939 года.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110116022208/http://militera.lib.ru/research/meltyukhov/03.html |date=16 січня 2011 }} {{ref-ru}}</ref></blockquote>

[[3 жовтня]] надійшла відповідь:

<blockquote>''«Кордон у Бересті встановлений домовленостями і змінити його неможливо»''<ref name="meltukhov" />.</blockquote>

Але, щоб зберегти за собою всю Берестейську фортецю, радянські війська загатили Буг та пустили воду по обвідному каналу перед [[Тереспольське укріплення|Тереспольським укріпленням]]. Потім цей канал радянський представник видав німцям за [[русло]] [[Буг]]а, по якому й було проведено кордон<ref name="meltukhov" />.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==

=== Документи ===
* [http://kamen-jahr.livejournal.com/191347.html Vereinbarung mit sowjetischen Offizieren über die Überlassung von Brest-Litowsk] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130628105116/http://kamen-jahr.livejournal.com/191347.html |date=28 червня 2013 }} {{ref-de}} {{ref-ru}}

=== Мемуари ===
* {{книга
|автор          = Гудериан Г.
|частина        = 
|заголовок      = Воспоминания солдата
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/memo/german/guderian/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = Смоленск 
|видавництво    = Русич
|рік            = 1999
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Кривошеин С.М.
|частина        = 
|заголовок      = Междубурье
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = Воронеж
|видавництво    = 
|рік            = 1964
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} (уривок з книги&nbsp;— [https://web.archive.org/web/20100612131153/http://forgb.awardspace.com/krivoshein.html ''Встреча с генералом Гудерианом'']) {{ref-ru}}

== Література ==
* {{книга
|автор          = Бешанов В.В.
|частина        = 
|заголовок      = Брестская крепость
|оригінал       = 
|посилання      = http://www.brest-sv.com/librery/histor/krepost/beshanov.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = Яуза, Эксмо
|рік            = 2009
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 352
|серія          = Великая Отечественная: Неизвестная война
|isbn           = 978-5-699-37456-4
|тираж          = 4000
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = [[Мельтюхов Михайло Іванович|Мельтюхов М.И.]]
|частина        = 
|заголовок      = Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (Документы, факты, суждения)
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/research/meltyukhov/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Вече
|рік            = 2000
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Суворов А. М. 
|частина        = 
|заголовок      = Брестская крепость на ветрах истории
|оригінал       = 
|посилання      = http://www.brest-sv.com/krepost/syvorov.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = Брест
|видавництво    = 
|рік            = 2004
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Татаренко А. 
|частина        = 
|заголовок      = Недозволенная память: Западная Беларусь в документах и фактах, 1921—1954
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = СПб
|видавництво    = 
|рік            = 2006
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://www.brest-fortress.by/?sec=12 История Брестской крепости. Брестская крепость 1918–1939 гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101114140733/http://www.brest-fortress.by/?sec=12 |date=14 листопада 2010 }} {{ref-ru}}
* [http://fan.lib.ru/c/chekmarew_w_a/1939.shtml Чекмарев Владимир Альбертович. Брестская Крепость, 1939 год.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120126171704/http://fan.lib.ru/c/chekmarew_w_a/1939.shtml |date=26 січня 2012 }} {{ref-ru}}
* [http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-30364/ Алексей Норкин. Как защищали Брестскую крепость в сентябре 1939-го? Начало штурма.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110203043147/http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-30364 |date=3 лютого 2011 }} [http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-30365/ Захват цитадели.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100504220208/http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-30365/ |date=4 травня 2010 }} [http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-30366/ Безумству храбрых поем мы славу!] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100904044750/http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-30366 |date=4 вересня 2010 }} {{ref-ru}}
* [http://www.library.by/portalus/modules/warcraft/print.php?subaction=showfull&id=1096302417&archive=777&start_from=&ucat=2& Брестская крепость 1921–1939 гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070927034604/http://www.library.by/portalus/modules/warcraft/print.php?subaction=showfull&id=1096302417&archive=777&start_from=&ucat=2& |date=27 вересня 2007 }} {{ref-ru}}
* [http://www.rp.pl/artykul/459139_Ostatni_obronca_Twierdzy_Brzesc.html Ostatni obrońca Twierdzy Brześć]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-pl}}
* [http://www.twierdza.org/ Twierdza Brzeska&nbsp;— Przedmoście Terespolskie. Fortyfikacje, Forty Twierdzy Brześć] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110906153823/http://twierdza.org/ |date=6 вересня 2011 }} {{ref-pl}}
* [http://www.valka.cz/clanek_11761.html Obrana Brestu v září 1939] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110930134413/http://www.valka.cz/clanek_11761.html |date=30 вересня 2011 }} {{ref-cz}}

{{добра стаття}}
{{Портали|Польща|Білорусь|Нацистська Німеччина|Друга світова війна|Війна}}
{{DEFAULTSORT:Берестя}}
[[Категорія:Вересень 1939]]
[[Категорія:Історія Берестя]]
[[Категорія:Битви німецько-польської війни (1939)]]
[[Категорія:Битви СРСР]]
[[Категорія:Битви Польщі в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Битви у Берестейській області]]
[[Категорія:Вторгнення СРСР до Польщі]]
[[Категорія:Радянсько-польські битви]]