Перегляд вихідного коду сторінки Обрання гетьманом Данила Апостола у Глухові

'''Обрання гетьманом Данила Апостола у Глухові'''&nbsp;— урочиста церемонія, що проходила 1 (12) жовтня [[1727 в Україні|1727]] року у [[Глухів|Глухові]] з метою відновлення імператором Російської імперії [[Петро ІІ|Петром ІІ]] гетьманства у Лівобережній Україні та обрання на цю посаду 73-річного [[Данило Апостол|Данила Павловича Апостола]] під час [[Глухівський період в історії України|Глухівського періоду в історії України]]

[[Файл:Данило Апостол реверс.jpeg|справа|250пкс|]]

{{main|Данило Апостол}}

== Відновлення гетьманства ==

Після смерті (весною 1727&nbsp;р.) імператриці [[Катерина І|Катерини І]] Російською державою став керувати 12-літній [[Петро II]].

[[Малоросійська колегія]] була ліквідована, а управління Лівобережною Україною було підпорядковане [[Колегія іноземних справ|Колегії іноземних справ]].

22 липня 1727&nbsp;р. було опубліковано указ російського імператора [[Петро II|Петра II]] «Про порядок виборів на Лівобережній Україні гетьмана і старшини». Для здійснення виборів до [[Глухів|Глухова]] був направлений [[таємний радник]] [[Наумов Федір Васильович|Федір Наумов]].

Згідно з інструкцією Колегії іноземних справ, гетьманом повинен стати 73-річний миргородський полковник [[Данило Апостол]] «по старшинству и по заслугам и ради имеющего его у них кредиту».

== Церемонія обрання ==

У неділю 1 (12) жовтня 1727 року на Генеральній (великій) раді в Глухові новим гетьманом України був обраний миргородський полковник [[Данило Апостол]].

Військо разом з бунчуковими, сотенною і полковою старшиною стояло колом на площі між [[Троїцький собор (Глухів)|Троїцьким собором]], [[Миколаївська церква (Глухів)|Миколаївською церквою]] та [[Церква Пророка Іллі|церквою Пророка Іллі]]. Грали музики.

=== Чернігівський літопис<ref>В оригіналі&nbsp;— «Літописець в Руських и Польських що ся сторонах діяло і якого року». Чернігівським літописом його назвав історик О. Лазаревський. </ref> про церемонію ===

{{цитата|"Сентеврія 31 дня перед святом Покрови пресвятої Богородиці, в день суботній, відправлений від пана міністра Наумова офіцер з котлами (барабанами) і з двома сурмачами рано оголошувати указ, щоб весь народ 1 октоврія рано, як сигнал з трьох гармат учиниться, збирався в місто на елекцію гетьманську. Офіцер з оголошенням того указу їздив по всьому місту [[Глухів|Глухову]], по фільварках і по полках Козацьких, у полі стоячих, б’ючи на котлах і на сурмах віват виграваючи.

І того ж дня надвечір велено всіх полків полковим осавулам зібратися в місті для прийому місць, які від [[Миколаївська церква (Глухів)|церкви Святого Миколи]] всім полкам, де якому стояти, розміряні і кілочками означені. А на свято Покрови пресвятої Богородиці і октоврія 1, як став світ, дано сигнал з міста пострілом з трьох штук армат. І стали всі полки в чотири лави зі зброєю і пішо на вказаних місцях від церкви святого Миколи колом, повз церкву ринкову [[Церква Пророка Іллі|Святого Пророка Іллі]]. 

А в тому полі від західних церковних микільських дверей стояв [[Глухівський полк|полк гарнізонний Глухівський солдатський]], а від нього шеренгою стояли полки козацькі, а, замикаючи коло, від олтарної стіни стояв [[полк Миргородський]]. А при дверях церковних північних стояли архієреї, архімандрити та інші духовні. І всередині того ж кола, ближче до північних церковних дверей, поставлено стіл, сукном червоним накритий, і побіч нього спеціально зроблені східці дерев’яні. І побіля того столу оподаль поставлено кількох з оружжям солдат, для того щоб до столу народ не тиснувся. 

І таким строєм, чекаючим наступної церемонії, пройшла першою в коло військове карета шістьма кіньми, перед якою і за нею, і обапіль, окружно йшло по кілька солдат озброєних, а в ній сидів секретар міністра Наумова [[Єгор Непеїн|Непеїн]] і тримав на полумиску, тафтою червоною покритому, на такій же тафтяній подушці повноважну монаршу [[грамоту]], і на тому вготованому столі поклав. По тому йшла музика військова, граючи віват з боєм на котлах, а за нею несено також на полумиску, тафтою червоною покритому, і на подушці [[Печатка|печать]] срібную військовую, яку ніс пан [[Семен Васильович Чуйкевич|Семен Чуйкевич]] і біля того столу тримав. Нарівні з печаттю, також на полумиску, тафтою покритому, ніс [[Булава|булаву]] гетьманську пан [[Іван Левенець]]. А за тими [[Клейноди|клейнодами]] несли також нарівні знаки військові: велику [[Корогва (прапор)|хоругву]] ніс пан [[Іван Мануйлович|Іван Манайлович]], значок — пан [[Іван Гамалія]], і [[бунчук]] — пан [[Федір Гречаний]], а за тими знаками асистували [[реєнт]] з канцелярією і бунчукові.

По всьому тому приїхав з великим оршаком в шестивіконній кареті багато вбраний вищезгаданий міністр пан [[Наумов Федір Васильович|Наумов]] разом з електором паном [[Данило Апостол|полковником миргородським]]. А за приїздом їх велено від усіх полків полковникам, старшині полковій і сотникам, також бунчуковим і значковим, і духовному чину приступити ближче до вказаного столу. І за тим приступили, ставши (той [[Єгор Непеїн|секретар]], котрий віз монаршу грамоту) на столі підготовленому, прочитав ону грамоту всім вголос голосно, в котрій написано, що великий государ, його імператорська величність, Малу Росію і всі права малоросійського народу у всьому по тому неодмінно зберегти обіцяє як приступив з Військом Запорізьким під високу державну руку предків його величності попередній [[гетьман]] [[Богдан Хмельницький]], і на його статтях дозволяє вільними голосами вибрати [[гетьман]]а, і які побори від [[Малоросійська колегія|колегії]] були знову поставлені, тим усім скасованими бути повелів, за що його імператорській величності всім військом дякували. 

По прочитанні тієї грамоти, став на тому ж столі сам пан міністр [[Наумов Федір Васильович|Наумов]] і запитав Війська, на всі сторони стоячого, старшину і чернь, і духовенство, кого хочуть гетьманом. І коли всі одноголосно вигукнули, даючи вотум на полковника миргородського [[Данило Апостол|Данила Апостола]], він, пан міністр, ступивши зі столу, вручив нововибраному [[гетьман]]у клейноди військові — печать і булаву. І знаменами військовими його покрили, і крикнули всі сильно, сильно, підійнявши шапку на посох вгору. І вдарили по всіх полках на котлах, і на трубах віват заграли. І як з дрібного оружжя по всіх полках троєкратно випалили, так і з армат міських огонь давали. 

І так новообраний гетьман [[Данило Апостол]] (вступивши на той же стіл, на якому читана монарша [[грамота]], і вотум через пана міністра питано) дякував усьому війську, на всі сторони кланяючися, і пішов у [[Миколаївська церква (Глухів)|церкве Святого Миколи]] на службу Божу і всі за ним, на елекції що були присутні, старшини, перші особи духовні і світські. По службі божій, і по молебні, і по присязі, коли йшов новообраний [[гетьман]] до дому гетьманського, віддавали йому честь від усіх полків боєм на котлах і гранням музики військової, а перед ним несено булаву за звичаєм, і за ним несено знамена військові, хоругв знак і бунчук гетьманський. І так цілий день вся старшина в домі гетьманськім приймована була, і з гармат на [[тріумф]] палили.

Сей гетьман по смерті гетьмана [[Іван Скоропадський|Скоропадського]] (по прошествії п’яти літ і трьох місяців) став [[гетьман]]ом, якому дай, боже, многія лєта. Богу ж всемогутньому, творящому дивнія чудеса, що скарав нас і помилував, та буде слава й хвала, подяка й поклоніння в нескінченні віки, амінь"}}<ref name=":0">Апанович О. Ще одне джерело з історії України XVIII сторіччя [Електронний ресурс] / Олена Апанович // Україна. Наука і культура: щорічник.&nbsp;— К., 1989.&nbsp;— Вип. 23.&nbsp;— С. 213—231.– Режим доступу : http://izbornyk.org.ua/chernlet/chern05.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160404081558/http://izbornyk.org.ua/chernlet/chern05.htm |date=4 квітня 2016 }}. &nbsp;— Назва з екрана.</ref>

== Учасники обрання ==

В центрі був поміст на якому стояли представник царя [[Наумов Федір Васильович|Федір Наумов]] та миргородський полковник [[Данило Апостол]], а також інші полковники. Посеред майдану вже стояв стіл під червоним сукном.

Тут же глухівські старшини [[Іван Левенець]], [[О. Міклашевський]], [[Федір Гречаний]] та [[Г. Гамалія]] внесли на срібному блюді «тавтою червоною покрытое», царську грамоту та несли [[гетьманські клейноди]]: гетьманську булаву, корогву, бунчук і печатку<ref>Белашов В.&nbsp;І.&nbsp;Глухів&nbsp;— столиця гетьманської і Лівобережної України: посібник до «Глухівського періоду» історії України (1708—1782&nbsp;рр.)&nbsp;— Глухів, 1996.&nbsp;— 144 с.</ref>. З названих&nbsp;— [[Іван Левенець]] та [[Федір Гречаний]] входили до складу лквідованої перед цим [[Малоросійська колегія|Першої Малоросійської колегії]]. [http://Родовід http://uk.rodovid.org/wk/778040]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}<ref>Родовід</ref>

Біля [[Миколаївська церква (Глухів)|Миколаївської церкви]] стояли архієпископ київський [[Варлаам (Ванатович)]], єпископ Чернігівський [[Іродіон (Жураківський)]], п'ять архімандритів: печерський київський&nbsp;— [[Сенютович Іоаникій|Іонакій Сенютович]]; чернігівський&nbsp;— [[Герман Кононович|Герман (Кононович)]] Троєцький, і єлецький&nbsp;— [[Тимофій Максимович]]; новгородський&nbsp;— [[Ніл Березовський]] та ніжинський&nbsp;— [[Сава (Шпаковський)]]. Вони та [[козак]]и тричі одностайно відповіли, що бажають обрати гетьманом [[Данило Апостол|Данила Апостола]].<ref name=":0"/>

[[Наумов Федір Васильович|Федір Наумов]] проводив церемонію обрання гетьмана Лівобережної України. На питання у війська і старшини, кого вони хочуть бачити [[гетьман]]ом, отримали відповідь: «Миргородського полковника [[Данило Апостол|Данила Апостола]]». І ще двічі, як того вимагала козацька традиція, міністр звертався до присутніх з тим самим запитанням. І чув ту ж відповідь. Тоді він звернувся до миргородського полковника: «Його імператорська величність по вільних голосах іменним своїм указом жалує тебе в гетьмани».<ref>Герасименко Н.&nbsp;О.&nbsp;Данило Апостол&nbsp;— гетьман Лівобережної України (1727.&nbsp;— 1734&nbsp;рр.) / Н.&nbsp;О.&nbsp;Герасименко // Український історичний журнал.&nbsp;— 1992.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 159—178.</ref>

На честь новообраного гетьмана під звуки литавр і труб було проведено триразовий салют із гармат і стрілецької зброї. Піднявший на поміст, Апостол подякував всім і разом з сенатором, козацькою старшиною і духовенством попрямував в [[Миколаївська церква (Глухів)|Миколаївську церкву]] на урочисте [[богослужіння]].

== Умови діяльності гетьмана ==
[[Наумов Федір Васильович|Федір Наумов]] залишився при гетьмані, спочатку як міністр-резидент, а потім як таємний радник&nbsp;— апробоване вже раніше «царське око й вухо».

Також, для перестороги, як заручника до С-Петербурга було відправлено сина гетьмана&nbsp;— [[Апостол Петро Данилович|Петра Апостола]]. «Щоб гетьман не надумався зрадити Москву»,&nbsp;— говорилось у царському наказі.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Белашов В.&nbsp;І.''&nbsp;Глухів&nbsp;— столиця гетьманської і Лівобережної України: посібник до «Глухівського періоду» історії України (1708—1782&nbsp;рр.).&nbsp;— Глухів, 1996.&nbsp;— 144 с.
* ''Бєлашов В.&nbsp;І.''&nbsp;Глухів&nbsp;— столиця Гетьманщини. (До «Глухівського періоду» історії України (1708—1782&nbsp;рр.)).&nbsp;— Глухів&nbsp;: РВВ ГДПУ, 2005.&nbsp;— 220 с.
* ''Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О.&nbsp;В.''&nbsp;Неурядова старшина Гетьманщини / В.&nbsp;В.&nbsp;Кривошея, І.&nbsp;І.&nbsp;Кривошея, О.&nbsp;В.&nbsp;Кривошея.– К. : «Стилос», 2009.&nbsp;— 604 с.
* ''Бантыш-Каменский Д.&nbsp;Н.''&nbsp;История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства.&nbsp;— К. : Час , 1993.&nbsp;— 565 с.

[[Категорія:Гетьмани Війська Запорозького]]
[[Категорія:Глухівський період в історії України]]
[[Категорія:Історія Глухова]]
[[Категорія:Апостоли (рід)|Данило]]
[[Категорія:1727 в Україні]]
[[Категорія:Події 12 жовтня]]
[[Категорія:Жовтень 1727]]