Перегляд вихідного коду сторінки Парадокс теплообміну

[[Файл:Tubular heat exchanger.png|міні|300px|Найпростіший теплообмінник типу «труба у трубі»]]
'''Парадокс теплообміну'''&nbsp;— несподіване з буденної точки зору явище в [[Термодинаміка|термодинаміці]], яке полягає в тому, що при використанні [[теплообмінник]]а можна отримати [[парадокс]]альний ефект і речовина, що нагрівається, матиме температуру вище, ніж речовина, від якої було відібрано тепло, без енерговитрат іззовні.

== Історія ==
Зазначений парадокс наводиться у книзі В.&nbsp;М.&nbsp;Ланге як завдання з [[Молекулярна фізика|молекулярної фізики]] та [[Теплота|теплоти]]. Там же наводиться розв'язок даного феномена<ref name="Ланге">В.&nbsp;Н.&nbsp;Ланге. Физические парадоксы, софизмы и занимательные задачи. Москва, 1967, с. 35, 110—111.</ref>. Суть розв'язку полягає в тому, що від рідини, що нагрівається, відділяється невелика частина і приводиться в тепловий контакт із охолоджуваною рідиною. Після настання [[Тепловий баланс|теплового балансу]] між цією частиною й охолоджувальною рідиною вона{{хто?}} знову від'єднується і поміщається окремо. Потім наступна частина відділяється від рідини, що нагрівається, і вступає в тепловий контакт із охолоджувальною рідиною (вже трохи охолодженою на попередньому етапі). Це повторюється кілька разів. В результаті такого [[теплообмін]]у «по частинах» кінцева температура рідини, що нагрівається, буде вище кінцевої температури охолоджувальної рідини.

Інші варіації даного феномену включені до «золотого фонду» елементарної фізики<ref name="МФЦ">{{Cite web |url=http://physcenter.ru/задачи-и-парадоксы.html |title=Московский физический центр. «Задачи и парадоксы». |accessdate=2019-05-24 |archive-date=2014-04-29 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140429050425/http://physcenter.ru/задачи-и-парадоксы.html }}</ref>.

== Застосування ==
Дане явище знайшло широке застосування в [[Теплотехніка|теплотехніці]], зокрема при створенні та використанні [[теплообмінник]]ів. Вперше даний ефект 1857 року використав [[Карл Вільгельм Сіменс]] у своєму поршневому [[детандер]]і (хоча й не дуже вдало), що було істотним внеском у загальний розвиток низькотемпературної техніки<ref name="НТ">[http://vivovoco.astronet.ru/VV/PAPERS/KAPITZA/HELIUM.HTM Н.&nbsp;Н.&nbsp;Агапов. Природа. №&nbsp;4, 1994]</ref><ref name="НТ2">Charles William Siemens, «Improvements in refrigerating and producing ice, and in apparatus or machinery for that purpose», British patent no. 2064 (filed: July 29, 1857).</ref>. Пізніше [[Капіца Петро Леонідович|Петро Капіца]] використав теплообмін у зустрічних потоках у [[Кріогеніка|кріогенній]] установці, де ефективність [[теплообмінник]]а досягла 92&nbsp;%<ref name=ReferenceA>[http://ufn.ru/ru/articles/1936/2/a/ П.&nbsp;Л.&nbsp;Капица. Адиабатический метод ожижения гелия // УФН, т. 16, вып.2, 1936 (с. 152)]</ref>.

== Примітки ==
{{Примітки}}

́{{фізика-доробити}}
{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Термодинамічні явища]]
[[Категорія:Фізичні парадокси]]