Перегляд вихідного коду сторінки Патон Борис Євгенович

{{othernames|Патон}}
{{Науковець
|ім'я = Борис Євгенович Патон
|оригінал імені = 
|зображення = 
|підпис = 
|резиденція = 
|громадянство = {{UKR}}
|галузь = [[Зварювання]]
|заклад = [[Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України]]
|Alma Mater = [[КПІ|Київський політехнічний інститут]]
|alma mater =
|посада = [[Президія НАН України|Президент НАН України]]
|відомий завдяки =
|звання = [[Професор]]
|ступінь = [[Доктор технічних наук]]
|учні =
|мати = Будде Наталія Вікторівна
|дружина = Милованова Ольга Борисівна
|нагороди = {{ряд2|{{Орден Держави (Україна)|1998}} | {{Медаль Серп і Молот|1969}} | {{Медаль Серп і Молот|1978}}}}
{{ряд2|{{Орден Свободи}} | {{Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня}} | {{Орден князя Ярослава Мудрого II ступеня}}}}
{{ряд2|{{Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня}} | {{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}}| {{Великий командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса}}}}
{{ряд2|{{Орден За заслуги I ступеня (Україна)}} | {{Почесна відзнака Президента України}} | {{Ювілейна медаль «25 років незалежності України»}}}}
{{ряд2|{{Орден Леніна|1967}} | {{Орден Леніна|1969}} | {{Орден Леніна|1975}} | {{Орден Леніна|1978}}}}
{{ряд2|{{Орден Трудового Червоного Прапора|1943}} | {{Орден Жовтневої Революції|1984}} | {{Орден Дружби народів|1988}} | {{Орден Пошани (Молдова)}}}}
{{ряд2|{{Заслужений діяч науки і техніки України|1968}} | {{Державна премія СРСР|1950}} | {{Ленінська премія|1957}} | {{Державна премія України в галузі науки і техніки|2004}} | {{Державна премія УРСР у галузі науки і техніки|1970}} | {{Грамота Президії ВР УРСР}} | {{Почесна грамота Кабінету Міністрів України|2002}} | {{Почесна грамота Кабінету Міністрів України|2003}} | {{Золота медаль імені В. І. Вернадського НАН України}}}}
{{ряд2|{{Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня|2008}} | {{Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня|1998}}}}<!--<ref>[http://president.kremlin.ru/text/docs/2008/11/209761.shtml Указ про нагородження орденом «За заслуги перед Отечеством» I степені Патона Б. Є.]</ref>-->
* {{s|[[Заслужений винахідник СРСР]] ([[1983]]),}}
* Лауреат премії РМ УРСР ([[1984]]) та СРСР ([[1988]]), премії «Тріумф» ([[2004]], [[Росія]]),
* [[Золота медаль імені М. В. Ломоносова АН СРСР]] ([[1981]]),
* {{s|Золота медаль ім. С. П. Корольова ([[2003]]),}}
* Золота медаль імені Яна Чохральського ([[2006]]),
* [[Золота медаль Національної академії правових наук України]] ([[2014]]),
* [[Міждержавна премія «Зірки Співдружності»]] ([[2014]]).
|примітки =
}}
'''Бори́с Євге́нович Пато́н''' ([[14 листопада]] [[1918]] (у паспортних даних помилково вказано [[27 листопада]] [[1918]])<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/11/14/153274/ Дати заснування Української академії наук: яка правильна?]</ref>, [[Київ]], [[Українська Держава]]&nbsp;— [[19 серпня]] [[2020]]<ref name="Помер Борис Патон">{{Cite web|title=Помер Борис Патон|url=https://www.pravda.com.ua/news/2020/08/19/7263526/|website=Українська правда|accessdate=2020-08-19|language=uk}}</ref>, [[Київ]], [[Україна]])&nbsp;— [[інженер]] та [[Матеріалознавство|матеріалознавець]], фахівець у царині [[Зварювання|зварювальних процесів]], [[Металургія|металургії]] та технології металів, організатор науки, політик та урядовець.

Президент (1962—2020), академік (1958) та член-кореспондент (1951) [[Національна академія наук України|НАН України / АН України / АН УРСР]], академік [[Академія наук СРСР|АН СРСР]] (1962), [[доктор технічних наук]] (1952), [[професор]] (1954).

Директор [[Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України|Інституту електрозварювання імені Є. Патона НАН України]] (1953—2020); генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є.&nbsp;О.&nbsp;Патона» (1986—2020); президент [[Міжнародна асоціація академій наук|Міжнародної асоціації академій наук]] (1993—2017)<ref>{{Cite web|title=Патон Борис Євгенович|url=http://www.nas.gov.ua:80/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000010161|website=www.nas.gov.ua|accessdate=2023-08-18|language=uk-UA}}</ref>; член Ради Національної безпеки України (1992—1994), Ради Національної безпеки і оборони України [[Рада національної безпеки і оборони України|Ради Національної безпеки України]] (1997—2005, 2008—2010), Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (1996—2009), Державної комісії з питань реформування, розвитку Збройних сил України, інших військових формувань, озброєння та військової техніки (2003—2005); голова [[Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки|Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки]] (1969—2020; до 1992&nbsp;— Комітет з Державних премій Української РСР); перший заступник голови Національної ради з питань науки, інновацій та сталого розвитку України (2009—2010); входив до складу Адміністративного комітету [[Національна рада України з питань розвитку науки і технологій|Національної ради України з питань розвитку науки і технологій]] (2017—2020), очолював Раду президентів академій наук України (1995—2020).

Перший, кого було удостоєно найвищого ступеня відзнаки незалежної України&nbsp;— звання [[Герой України|«Герой України»]] (26 листопада 1998); [[заслужений діяч науки і техніки України]] (1968); кавалер орденів [[орден Свободи|Свободи]] (2012), [[орден князя Ярослава Мудрого|князя Ярослава Мудрого]] I, II, IV, V ступенів (2008, 2018, 2003, 1997) та [[Орден «За заслуги» (Україна)|ордена «За заслуги»]] I ступеня (2013), двічі [[Герой Соціалістичної Праці]] (1969, 1978); лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державних премій України у галузі науки і техніки]] (1970, 2004), {{iw|Global Energy Prize|Міжнародної премії «Глобальна енергія»|en|Global Energy Prize}} (2010); нагороджений [[Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України|Золотою медаллю імені В. Вернадського НАН України]] (2004).

Депутат [[Верховна Рада Української РСР|Верховної Ради УРСР]] 5–11 скликань та [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 6–11-го скликань, [[народний депутат СРСР]] (1989—1991), член [[Президія Верховної ради Української РСР|Президії Верховної Ради УРСР]] 6–9 скликань, заступник голови [[Рада Союзу Верховної Ради СРСР|Ради Союзу Верховної Ради СРСР]]; член [[Центральний комітет Комуністичної партії України|ЦК КПУ]] (1960—1991), кандидат у члени (1961—1966) та член (1966—1991) [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]].

Син [[Патон Євген Оскарович|Євгена Патона]], молодший брат [[Патон Володимир Євгенович|Володимира Патона]], батько [[Патон Євгенія Борисівна|Євгенії Патон]].

== Життєпис ==
Народився [[14 листопада]] [[1918]] року<ref>Так у метричному записі про народження. Традиційно день народження Борис Патон відзначав 27 листопада.</ref> в [[Київ|Києві]] в родині відомого вченого [[Патон Євген Оскарович|Євгена Оскаровича Патона]] (1870—1953), пізніше директора та засновника [[Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України|Інституту електрозварювання]], та Наталії Вікторівни Патон ([[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] Наталія Будде, 1884—1971), домогосподарки. Мав старшого за нього на рік брата [[Патон Володимир Євгенович|Володимира]].

1941 року закінчив [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Київський політехнічний інститут]]<ref>{{Cite web|title=Біографія Патона Бориса Євгеновича - Департамент освіти і науки, молоді та спорту Києва|url=https://don.kyivcity.gov.ua/content/man.html|website=don.kyivcity.gov.ua|accessdate=2023-08-18}}</ref> за фахом інженер-електрик.

У 1945 році захистив [[кандидат наук|кандидатську]] дисертацію на тему «Аналіз роботи зварювальних головок і засобів їх живлення при зварюванні під флюсом», у 1952 році — [[Доктор наук|докторську]] дисертацію на тему «Дослідження умов стійкого горіння зварювальної дуги та її регулювання». Член [[КПРС]] з 1952 року.

У 1941—1942 роках — інженер електротехнічної лабораторії, завод «[[Червоне Сормово]]» (місто [[Горький (місто)|Горький]]), у 1942—1945 — [[молодший науковий співробітник]], у 1945 — [[старший науковий співробітник]], у 1945—1950 — завідувач відділу, у 1950—1953 — заступник директора з наукової роботи, у 1953—2020 — директор Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона АН УРСР.

У 1986—1994 роках — голова Міжвідомчої наукової ради з проблем науково-технічного і соціально-економічного прогнозування при Президії АН УРСР і [[Держплан УРСР|Держплані УРСР]] (з 1992 — при [[Міністерство економіки України|Мінекономіки України]]).

Член Президії [[АН СРСР]] (1963—1991). 1963—1991 — член Президії Комітету з [[Ленінська премія|Ленінської]] і [[Державна премія СРСР в галузі науки і техніки|Державної премій СРСР в галузі науки і техніки]]; 1989—1991 — голова Комітету з [[міжнародна Ленінська премія миру|міжнародної Ленінської премій миру]]. [[Член-кореспондент]] АН УРСР (1951). [[Академік]] АН СРСР (1962; з 1992 — [[РАН]]), іноземний член [[Болгарська академія наук|Болгарської АН]] (1969), Чехословацької АН (1973), Академії наук і мистецтв Боснії та Герцеговини (1975), АН НДР (1980), Шведської королівської академії інженерних наук (1986), [[Індійська національна академія наук|Індійської НАН]] (1994), [[Національна академія наук Вірменії|Національної АН Республіки Вірменія]] (1994), [[академія наук Білорусі|АН Білорусі]] (1995), [[академія наук Казахстану|АН Казахстану]] (1995), [[академія наук Грузії|АН Грузії]] (1996), Національної АН Таджикистану (2001), Національної АН Киргизької Республіки (2004), Академії Європи (1991), Міжнародної АН освіти, індустрії і мистецтва ([[США]], 1997), Міжнародної академії астронавтики (США, 1997), член Міжнародної інженерної академії (1991), Американського зварювального товариства (1978), Міжнародного товариства з матеріалознавства (1994); почесний член, президент Української асоціації [[Римський клуб|Римського клубу]] (1990); почесний доктор [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Московського державного університету]] (2005)<ref>{{cite web
 |url          =http://www.msu.ru/news/mezhdunarodnaya_nauchnaya_konferentsiya_250_let_moskovskomu_gosudarstvennomu_universitetu_im_m_v_lom.html?sphrase_id=741827
 |назва        =Международная научная конференция "250 лет Московскому государственному университету им. М. В. Ломоносова"
 |дата         =31 января 2005
 |вебсайт      =[[МДУ]]
 |дата-доступу =30 липня 2016
}}</ref>; Почесний член міжнародної організації [[Інститут інженерів з електротехніки та електроніки|«Інститут інженерів з електротехніки та електроніки» (ІЕЕЕ)]] (2020)<ref>[http://ieee.org.ua/2020/05/28/ieee-honors-2020-borys-paton-wins-the-ieee-honorary-membership/ Pichkalov Ievgen. IEEE Honors 2020: Borys Paton Wins the IEEE Honorary Membership]</ref>.

Працював головним редактором журналів «[[Автоматическая сварка]]», «Техническая диагностика и неразрушающий контроль», «[[Современная электрометаллургия]]», «[[Вісник Національної академії наук України]]». 1992—1995 — голова Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. У період 1992—1994 та з серпня 1997 по лютий 2005 року — член [[Рада національної безпеки і оборони України|Ради національної безпеки України]]. Квітень — жовтень 1992 року — член Колегії з питань науково-технічної політики [[ВРУ|Верховної Ради України]].

27 листопада 2018 року з нагоди 100-річчя Патона [[Поштові марки та історія пошти України|українська пошта]] випустила в обіг [[Поштова марка|марку]] «100 років Борису Патону»<ref>{{Cite web|title=Укрпошта вітає із ювілеєм видатного науковця, Героя України, президента Національної академії наук та гордість усієї країни — Патона Бориса Євгеновича.

До 100-річчя професора з завтрашнього дня вводиться в обіг поштова марка «Борис Патон. 100 років».pic.twitter.com/8A4NjgtRee|url=https://twitter.com/ukrposhta/status/1067394698199875584|website=@ukrposhta|date=2018T04:28|accessdate=2019-02-13|language=uk|last=Укрпошта}}</ref>.

У березні [[2020]] року стало відомо, що Борис Патон не подав свою кандидатуру на вибори Президента [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]], які мали відбутися 16 квітня (через ситуацію з коронавірусом перенесені на пізніший строк), і залишає цю посаду<ref>{{cite web |url=https://life.pravda.com.ua/society/2020/03/25/240344/ |назва=Патон залишає посаду президента НАН України – джерело |автор=Наталія Бушковська |дата=25 березня 2020 |вебсайт=Українська правда. Життя. |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=25 березня 2020}}</ref>.

У своєму останньому інтерв'ю в липні 2020 року Патон зізнався, що бачить своїм наступником на посаді президента НАНУ [[Загородній Анатолій Глібович|Анатолія Загороднього]], тому голосуватиме за нього<ref>{{Cite web|title=Президент НАНУ Патон бачить своїм наступником віце-президента академії Загороднього|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/673389.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2020-10-07|language=uk}}</ref>. На виборах 7 жовтня 2020 року переміг саме Загородній, ставши новим президентом НАНУ.

Помер [[19 серпня]] [[2020]] року у віці 101 року в Києві, де й народився<ref name="Помер Борис Патон"/>. Був похований [[22 серпня]] в одній могилі з батьками на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (центральна алея, ділянка № 1).

== Наукова і адміністративна діяльність ==
Автор понад 1000 публікацій<ref>[http://scholar.google.com/citations?user=1j7J6ZQAAAAJ Список публікацій на Google Scholar Citations]</ref>, зокрема 20 [[монографія|монографій]]; понад 400 [[винахід|винаходів]].

Наукові дослідження присвячені процесам автоматичного і напівавтоматичного [[зварювання]] під [[флюс]]ом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для [[електродугове зварювання|електродугового зварювання]] і зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння [[Зварювальна дуга|дуги]] та її регулювання; проблемам керування зварювальними процесами, створення нових перспективних конструкцій і функціональних матеріалів майбутнього. Під його керівництвом створений принципово новий спосіб зварювання — [[Електрошлакове зварювання|електрошлаковий]]. Патон очолив дослідження із впровадження зварювальних джерел теплоти для підвищення якості металу, що виплавляється, на основі чого заснована нова галузь металургії — спецелектрометалургія ([[Електрошлаковий переплав|електрошлаковий]], плазмово-дуговий та [[Електронно-променеве плавлення|електронно-променевий переплави]]). Уперше почав і активізував дослідження в галузі використання зварювання і споріднених технологій у космосі, створення космічних конструкцій; визнаний лідер у цій сфері діяльності. Головний ініціатор створення унікальної технології [[Електрозварювання м'яких тканин|зварювання живих тканин]], що використовується в хірургії{{sfn|Онопрієнко|2011|с=[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.

1942 року приступив до інженерної діяльності в Інституті електрозварювання АН УРСР, евакуйованому з Києва до [[Нижній Тагіл|Нижнього Тагіла]] ([[Свердловська область]]). Взяв участь у розробці і впровадженні в екстремальних умовах воєнного часу технологічної інновації — [[Автоматичне зварювання металів|автоматичного зварювання]] броні танків, що зробила визначний внесок у перемогу у війні. Розробив електричну схему нових автоматичних зварювальних голівок, що реалізовують явище саморегулювання дуги, яке 1942 року відкрив В. І. Дятлов{{sfn|Онопрієнко|2011|с=[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.

1943 року вніс (разом з [[Макара Арсеній Мартинович|Арсенієм Макарою]]) істотний вклад у прояснення фізичної картини зварювального процесу при зварюванні під флюсом{{sfn|Онопрієнко|2011|с=[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.

У післявоєнні роки активно включився в дослідження процесів металургії зварювання, теплових процесів при нагріванні та плавленні електродного дроту. Дослідження процесу нагріву [[електрод]]а при автоматичному зварюванні під флюсом стали теоретичною базою для розробки способу і технології зварювання під флюсом тонким електродним дротом (1948). Цей спосіб дістав назву шлангового напівавтоматичного дугового зварювання під флюсом{{sfn|Онопрієнко|2011|с=[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.

У результаті досліджень залежності параметрів зварних швів від напруги на дузі й інших умов механізованого зварювання Патон заклав основи нового наукового напряму — автоматичного регулювання зварювальних процесів дією на дугу і на параметри шва через систему, що їх живить. Були сформульовані принципи автоматичного регулювання процесу зварювання через джерело живлення, розроблені різні типи регуляторів напруги дуги при живленні змінним струмом. Ці розробки поклали початок науково обґрунтованим методикам розрахунку і конструювання трансформаторів для автоматичного зварювання{{sfn|Онопрієнко|2011|с=[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.

Очоливши Інститут електрозварювання АН УРСР, Патон став організатором широкого фронту фундаментальних і цілеспрямованих досліджень, які стали основою для створення і широкого застосування багатьох способів зварювання: напівавтоматичного, у середовищі захисних газів, електрошлакового, мікроплазмового та інших. Сконцентрував зусилля колективу дослідників на поглибленому вивченні природи електрошлакового процесу, на визначенні його стійкості й автоматизації основних режимних параметрів з одночасною розробкою технології застосування цього процесу{{sfn|Онопрієнко|2011|с=[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.

Глибоке вивчення природи [[Електрошлаковий переплав|електрошлакового переплаву]], його фізико-хімічних закономірностей і електротехних характеристик було узагальнене в монографії «Електрошлаковий переплав» (1963), що незабаром була перевидана в США і Великій Британії. Технологічні розробки увінчалися створенням десятків винаходів, втілених у промисловій апаратурі для електрошлакового переплаву. Розробки Інституту електрозварювання АН УРСР запатентовані в розвинених країнах, включаючи США, ФРН, Японію. Провідне положення вітчизняної зварювальної науки і техніки в галузі електрошлакового переплаву широко визнане у світі{{sfn|Онопрієнко|2011|с=[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.

Важливим стратегічним напрямом розвитку зварювальних і електрометалургійних технологій Патон вважає розробку принципово нових автоматизованих систем керування процесами зварювання, установками й механізованими лініями з використанням комп'ютерної і мікропроцесорної техніки, створення {{нп|зварювальний робот|зварювальних роботів|en|Robot welding}}. Велику увагу приділяв вивченню металургії зварювання, удосконаленню металевих матеріалів, тих, що існують, і створенню нових{{sfn|Онопрієнко|2011|с=[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.

Очоливши 1962 року АН УРСР, Патон розумів, що вона потребує істотної реорганізації. Від 1930-х років частка прикладних досліджень в академічній науці безперервно зростала. Разом із тим академічна наука саме за рахунок прикладних досліджень довела своє значення для розвитку економіки країни. Програма реформ в АН УРСР, яку розпочав Патон, засновувалася на тому, що головний ресурс академічної науки полягає у фундаментальних дослідженнях. Тому інститути з великою часткою прикладних розробок повинні були різко підняти рівень фундаментальних досліджень. Це стосувалося й рідного Інституту електрозварювання АН УРСР, який на той час уже мав високий рейтинг у країні. Цей процес фундаменталізації наукового пошуку в академічних установах, де прикладна тематика домінувала, і став основою розвитку АН УРСР на два десятиліття{{sfn|Онопрієнко|2011|с=[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.

За ініціативою Патона на початку 1960-х років в АН УРСР почала формуватися власна приладобудівна база для дослідних цілей, а потім — і для дрібносерійного виробництва, що дало змогу частково компенсувати зменшення імпорту устаткування в результаті різкого зростання цін на наукову техніку на світовому ринку в 1970-х роках{{sfn|Онопрієнко|2011|с=[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.
[[Файл:Stamp of Ukraine s1692.jpg|міні|253x253пкс|Марка «Борис Патон. 100 років», 2018]]
Борис Патон — автор ідеї<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/nauka/12/68.html Міжнародна асоціація «Зварювання»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110403133030/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/nauka/12/68.html |date=3 квітня 2011 }} // Україна наукова. Національна Академія Наук України 2005.</ref> та один з розробників методу [[електрозварювання м'яких тканин]]. За розробку та освоєння методу колектив авторів у 2004 році було відзначено [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державною премією в галузі науки і техніки]].<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1458%2F2004 Указ Президента України «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2004 року», № 1458/2004]</ref>

== Вислови Бориса Патона ==
{{цитата|''Україна є чи не єдиною в світі великою країною, де протягом останніх 30 років відбулося скорочення ресурсів наукової системи до рівня слаборозвинених країн, хоча на початку дев’яностих років і за чисельністю дослідників, і за рівнем наукоємності ВВП вона входила до кола найбільш розвинених європейських країн, у тому числі була одним із визнаних світових лідерів серед космічних держав. Потрібно, щоб наші політики чітко розуміли, що в сучасному конкурентному світі жодна країна не здатна домогтися успіхів у соціально-економічному розвитку, зберегти свій статус провідної космічної держави, якщо науковців-дослідників у ній стає набагато менше, ніж держслужбовців, працівників правоохоронних органів, служителів релігійний культів, якщо на підтримку вітчизняної науки вкладаються кошти, обсяг яких (за рівнем наукоємності ВВП) на порядок менший, ніж середньосвітовий показник. На жаль, тенденція до скорочення ресурсів вітчизняної науки і ганебного витіснення її на узбіччя державних пріоритетів продовжується дотепер.''<ref>{{cite web |url= http://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2020/09/200910161039451-1321.pdf|назва= Наука в змозі істотно вплинути на інноваційне відродження країни. Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона // Наука та наукознавство. — 2020. — № 3. — С. 5–6.}}</ref>|}}

{{цитата|''Намагання кожної влади вирішити проблеми подальшого розвитку України без науки, сучасних технологій та інновацій, лише за допомогою ринкової лібералізації економічного життя, повальної приватизації, іноземних запозичень та інших ринкових і монетарних засобів виявилося помилковим і недієздатним. Жоден з урядів не зміг забезпечити реальний перехід на інноваційну модель розвитку країни, чим посилював економічне відставання країни, її детехнологізацію та деіндустріалізацію, поглиблював економічну нерівність населення, посилював недовіру народу до влади і знижував спроможність країни до відвертання й ліквідації внутрішніх та зовнішніх загроз національній безпеці.''<ref>{{cite web |url= http://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2020/09/200910161039451-1321.pdf|назва= Наука в змозі істотно вплинути на інноваційне відродження країни. Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона // Наука та наукознавство. — 2020. — № 3. — С. 7}}</ref>|}}

{{цитата|''Україні після багатьох років економічної стагнації та соціального занепаду знов буде потрібна сильна власна наука, свої талановиті вчені, інженери, висококваліфіковані фахівці, які неодноразово доводили свою здатність продукувати і впроваджувати у всі сфери життя нові знання, технології, виробничі та управлінські новації. В сучасному світі ці джерела економічного зростання і соціального поступу за своєю ефективністю, як відомо, набагато випереджають будь-які інші. Вони визначають і могутність країни, і благополуччя її народу, і повагу до неї в світі.''<ref name=":1">{{cite web |url= http://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2020/09/200910161039451-1321.pdf|назва= Наука в змозі істотно вплинути на інноваційне відродження країни. Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона // Наука та наукознавство. — 2020. — № 3. — С. 5.}}</ref>|}}

{{цитата|''Після пандемії Україна, як, напевно, і весь світ, зміниться. Вона змужніє, а ми правильніше зрозуміємо і оцінимо загрози і свої можливості, на які дотепер не звертали уваги. Будемо точніше сприймати і більш зріло осмислювати наші переваги в світі та способи просування країни шляхом прогресу. Ми більш раціонально і з вигодою для всього народу почнемо використовувати своє національне багатство: щедрі природні ресурси, благодатну родючу землю і особливо талановитий людський капітал. Ми більш впевнено зможемо дивитись у майбутнє України, бачити її дійсно процвітаючою і шанованою у світі.''<ref name=":1"/>|}}

== Вислови про Бориса Патона ==
{{цитата|''Хоч як це несподівано для вас звучатиме, але Україна досі має першорядну за європейськими мірками науку. Це першою чергою стосується природничих і технічних дисциплін. Але цей статус збережено не завдяки державі, а завдяки ентузіазмові та героїзмові наших учених. Думаю, пам’ятник колись поставлять професору Патону — людині консервативній, але вольовій і порядній. Саме він свого часу не дав розкрасти комплекс Академії наук у 1990-ті роки.''|40|[[Стріха Максим Віталійович|Максим Стріха]]<ref>{{cite web |url=http://life.pravda.com.ua/person/2012/07/25/107633/ |назва=Максим Стріха: Ця влада потребує людей, які її обслуговують, а не вчених |автор=Ірина Славінська |дата=25 серпня 2012 |вебсайт= |видавець=[[Українська правда]] |дата-доступу=18 квітня 2015}}</ref>|}}

{{цитата|''Це, безумовно, вчений зі світовим ім’ям. Свою першу наукову роботу він опублікував у 1948 р., а всього у нього близько 1000 наукових публікацій, більш як 400 патентів. Він керував Інститутом електрозварювання (ви тільки вдумайтеся!) 67 років, 58 років очолював Академію. Це була людина з дуже високими моральними ідеалами. Він був на диво уважним до людей, обов’язковим при виконанні своїх обіцянок, ніколи нічого не забував і вирізнявся глибокою людяністю, що, відверто кажучи, досить рідко трапляється не лише в нашому суспільстві, а й у будь-якій спільноті''|40|[[Горбулін Володимир Павлович|Володимир Горбулін]]<ref>{{cite web |url=http://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2020/09/200908093327323-4843.pdf |назва=Прощання з академіком Борисом Євгеновичем Патоном // Вісник НАН України. — 2020. — № 8. — С. 7–8.}}</ref>|}}

{{цитата|''У моєму пантеоні визначних особистостей найвищого калібру, з ким я мав щастя спілкуватися і працювати, Борис Патон як людина і як видатний керівник науки стоїть поруч із такими постатями, як генетик [[Джеймс Ватсон|Джеймс Уотсон]] чи фінансист [[Джордж Сорос]].

''Патону як людині не пощастило... Він не мав ресурсів, аби дати Академії змагатися із Заходом на рівних. Це було заздалегідь неспортивне змагання, тому Патон, попри все його визнання колегами й суспільством, є для мене трагічною і печальною фігурою в історії, генієм менеджменту, якому доля довірила занадто маленьку гру.

''Маючи чимало прямого спілкування з президентами міжнародних та національних академій і генеральними директорами великих компаній, як-от німецький [[Bayer]], американський [[Pfizer]] чи японська [[Denka]], можу стверджувати, що жоден із цих керівників навіть близько не мав того професійного калібру менеджера, який мав Патон.''|40|[[Глеба Юрій Юрійович|Юрій Глеба]]<ref>{{cite web |url=http://icbge.org.ua/ukr/Він_Був_Великим._Пам’яті_Бориса_Патона_/_Юрій_Глеба|назва=Він був Великим. Пам’яті Бориса Патона|автор=Юрій Глеба|дата=28 серпня 2020}}</ref>|}}

== Особисте життя ==
* Дружина — Ольга Борисівна (1921—2013), науковиця, провідна інженерка [[Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України|Інституту механіки НАН України]].
* Дочка [[Патон Євгенія Борисівна|Євгенія]] (1956—2009) — [[член-кореспондент|член-кореспондентка]] [[Національна академія наук України|НАН України]], завідувачка лабораторії [[Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України|Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України]].

Володів [[англійська мова|англійською]] та [[німецька мова|німецькою мовами]]. Захоплювався [[спорт]]ом.

== Нагороди ==

=== Україна ===
* Відзнака Президента України «[[Герой України]]» з врученням [[орден Держави|ордена Держави]] ([[26 листопада]] [[1998]]) — ''за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки в світі''<ref>{{УПУ|1317/98|26 листопада 1998|Про нагородження відзнакою Президента України "Герой України"}}</ref>
* [[Орден Свободи]] ([[21 січня]] [[2012]]) — ''за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток незалежної Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю''<ref>{{УПУ|28/2012|21 січня 2012|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності та Свободи України}}</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] I ст. ([[27 листопада]] [[2008]]) — ''за багаторічне невтомне служіння вітчизняній науці, визначний особистий внесок у зміцнення наукового та економічного потенціалу України''<ref>{{УПУ|1087/2008|27 листопада 2008|Про нагородження Б. Патона орденом князя Ярослава Мудрого}}</ref>
* Орден князя Ярослава Мудрого II ст. ([[7 грудня]] [[2018]]) — ''за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу Української держави, багаторічну плідну працю та з нагоди 100-річчя від заснування Національної академії наук України''<ref>{{УПУ|414/2018|7 грудня 2018|Про відзначення державними нагородами України працівників Національної академії наук України|link=https://www.president.gov.ua/documents/4142018-25734}}</ref>
* Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. ([[26 листопада]] [[2003]]) — ''за визначні особисті заслуги у розвитку вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу та з нагоди 85-річчя Національної академії наук України''<ref>{{УПУ|1358/2003|26 листопада 2003|Про відзначення державними нагородами України працівників установ Національної академії наук України}}</ref>
* Орден князя Ярослава Мудрого V ст. ([[13 травня]] [[1997]]) — ''за видатні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку науки, утвердження авторитету національної академічної школи в світі''<ref>{{УПУ|425/97|13 травня 1997|Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"}}</ref>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I ст. ([[27 листопада]] [[2013]]) — ''за визначні особисті заслуги у зміцненні науково-технічного потенціалу Української держави, багаторічне самовіддане служіння вітчизняній науці''<ref>{{УПУ|650/2013|27 листопада 2013|Про нагородження Б. Патона орденом «За заслуги»}}</ref>
* [[Почесна відзнака Президента України]] ([[25 листопада]] [[1993]]) — ''за виняткові заслуги у розвитку вітчизняної науки, зміцнення її міжнародного авторитету, розбудові Академії наук України, створенні сучасної національної школи з електрозварювання''<ref>{{УПУ|556/93|25 листопада 1993|Про нагородження Почесною відзнакою Президента України}}</ref>
* Відзнака Президента України — [[ювілейна медаль «25 років незалежності України»]] ([[19 серпня]] [[2016]]) — ''За значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу''<ref>{{УПУ|336/2016|19 серпня 2016|Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "25 років незалежності України"|link=https://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/00/33/87/d67f3328d854164061c5287396f80c03_1472016834.pdf}}</ref>

=== Міжнародні та іноземні<ref name=":0">{{Cite web|title=Дмитрієнко М. Ф., Томазов В. В.РІД ПАТОНІВ : історико-генеалогічне дослідження. Документи (2013)|url=http://resource.history.org.ua/item/0009273|website=resource.history.org.ua|accessdate=2020-08-20}}</ref> ===

* Золота медаль Арістотеля (UNESCO Aristotle Gold Medal) (ЮНЕСКО, 2018)<ref>{{Cite web|title=ЮНЕСКО нагородила Президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона Золотою медаллю Аристотеля|url=http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=4475|website=webcache.googleusercontent.com|accessdate=2020-08-20|archive-date=2020-09-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20200923043958/http://nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=4475}}</ref> — ''за незмінну відданість цінностям ЮНЕСКО та сприяння миру й толерантності за допомогою науки''
* Орден Дружби народів (Білорусь, 28 листопада 2008) — ''за великий внесок у створення Міжнародної асоціації академій наук, розширення науково-технічного співробітництва між Україною та Республікою Білорусь''<ref>{{Cite web|title=Национальный правовой Интернет-портал Республики Беларусь|url=https://pravo.by/document/?guid=2012&oldDoc=2008-290/2008-290(004-004).pdf&oldDocPage=1|website=pravo.by|accessdate=2020-08-20}}</ref>
* Орден [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»|«За заслуги перед Вітчизною»]] І ст. (Росія, 26 листопада 2008) — ''за видатний внесок у розвиток світової науки, зміцнення наукових та культурних зв'язків між державами — учасниками [[Співдружність Незалежних Держав|Співдружності Незалежних держав]]''
* [[Орден Пошани (Російська Федерація)|Орден Пошани]] (РФ, 19 січня 2004)
* [[Орден Честі (Грузія)|Орден Честі]] (Грузія, 23 жовтня 2003) — ''за великий особистий внесок у розвиток металургії і технології металів, проведення важливих досліджень в області космічних конструкцій і створення у місті Тбілісі заводу електрозварювальної апаратури, підготовку грузинських науково-технічних кадрів за програмами міжнародних стандартів, поглиблення наукових, культурних і громадських зв'язків між Грузією та Україною, плідну науково-винахідницьку і педагогічну діяльність''
* [[Орден Франциска Скорини]] (Білорусь, 28 листопада 2003) — ''за великий особистий внесок у розвиток науки і техніки, розширення науково-технічного співробітництва між Україною та Республікою Білорусь''<ref>{{Cite web|title=Национальный правовой Интернет-портал Республики Беларусь|url=https://pravo.by/document/?guid=2012&oldDoc=2003-135/2003-135(005-017).pdf&oldDocPage=5|website=pravo.by|accessdate=2020-08-20}}</ref>
* Орден [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»|«За заслуги перед Вітчизною»]] ІІ ст. (Росія, 27 листопада 1998) — ''за видатний внесок у розвиток науки''
* Золота медаль ім. [[Шухов Володимир Григорович|Володимира Шухова]] Союзу інженерних і науково-технічних товариств Росії (РФ, 1994)
* Золота медаль ім. Л. Лозанна Асоціації металургів Італії (Італія, 1972)
* Золота медаль [[Всесвітня організація інтелектуальної власності|Всесвітньої організації інтелектуальної власності]]
* [[Міжнародна Золота медаль ЮНЕСКО імені Альберта Ейнштейна|Срібна медаль ім. Ейнштейна ЮНЕСКО]]

=== Радянські<ref name=":0" /> ===
* Почесне звання [[Герой Соціалістичної Праці]] (СРСР, 1969)
* Почесне звання [[Герой Соціалістичної Праці]] (СРСР, 1978)
* [[Орден Дружби народів]] (СРСР, 24 листопада 1988) — ''за великий внесок у розвиток вітчизняної науки і активну громадсько-політичну діяльність''
* [[Орден Жовтневої Революції|Орден Жовтневої революції]] (СРСР, 26 квітня 1984) — ''за великі заслуги у розвитку науки, техніки і технології в області зварювання і спеціальної електрометалургії''
* [[Орден Леніна]] (СРСР, 27 квітня 1967) — ''за досягнуті успіхи в розвитку радянської науки та впровадженні наукових досягнень у народне господарство''
* Золота [[медаль «Серп і Молот»]] (СРСР, 1969)
* [[Орден Леніна]] і друга Золота [[медаль «Серп і Молот»]] (СРСР, 24 листопада 1978) — ''за видатні заслуги в розвитку радянської науки і в зв'язку з шістдесятиріччям''
* [[Орден Трудового Червоного Прапора]] (СРСР, 1943)
* [[Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]] (СРСР, 1945)

На честь Бориса Патона як двічі [[Герой Соціалістичної Праці|Героя Соціалістичної Праці]], відповідно до радянських законів, було встановлено прижиттєве [[погруддя]] на батьківщині — в місті [[Київ|Києві]]. Б. Є. Патон — єдиний киянин, увічнений у такий спосіб.

== Праці ==

* Экспериментальное исследование процесса автоматической сварки под слоем флюса. К., 1944 (у співавт.)
* Сварочные головки и питание их током. К., 1947
* Исследование условий устойчивого горения сварочной дуги и ее регулирования. К., 1951
* Достижения и задачи в области механизации сварочных процессов в нашей промышленности. К., 1952
* Шланговая полуавтоматическая сварка под флюсом. К.–М., 1952 (у співавт.)
* Элементы расчета цепей и аппаратов переменного тока для дуговой сварки. К., 1953 (у співавт.)
* Современная сварочная техника. К.–М., 1957
* Электрическая выплавка высоколегированной стали и сплавов в водоохлаждаемом кристаллизаторе М., 1957 (у співавт.)
* Сварочная техника за рубежом. М., 1958 (у співавт.)
* Электрошлаковая сварка. М., 1960
* Электрооборудование для дуговой и шлаковой сварки. М., 1966 (у співавт.)
* Controlling metal transfer in arc welding with a consumable electrode. Moscow, 1966 (у співавт.)
* Programme controlled pulsating are welding with a consumable electrode. Moscow, 1966 (у співавт.)
* Электрооборудование для контактной сварки: Элементы теории. М., 1969 (у співавт.)
* Новые достижения сварочной техники в нефтяной и газовой промышленности. М., 1970
* Электрошлаковое литье. Обзор. М., 1974 (у співавт.)
* Электрошлаковые печи. <abbr>К.</abbr>, 1976 (у співавт.)
* Электрошлаковая технология. <abbr>К.</abbr>, 1976 (у співавт.)
* Промышленные роботы для сварки. К., 1977 (у співавт.)
* Микроплазменная сварка. К., 1979 (у співавт.)
* Управление НИОКР: исследования, разработки, внедрение. М., 1979 (у співавт.)
* Электрошлаковая сварка и наплавка. М., 1980 (у співавт.)
* Электрошлаковое литье. К., 1980 (у співавт.) (2-ге видання — 1981)
* Электрошлаковый металл. <abbr>К.</abbr>, 1981 (у співавт.)
* Электрошлаковое кокильное литье. К., 1982 (у співавт.)
* Роль науки в развитии научно-технического прогресса: Стеногр. лекции. К., 1983
* Огонь сшивает металл. М., 1983 (у співавт.) (2-е видання — 1988)
* Наука Советской Украины: тенденции и перспективы. К., 1984
* Наука. Техника. Прогресс. М., 1987
* Электронно-лучевая сварка. К., 1987
* Словарь-справочник по сварке и склеиванию пластмасс. <abbr>К.</abbr>, 1988 (ред.)
* Сто раз отмерить… : [О пробл. экологии]. М., 1989
* Welding in space and related technologies. Cambridge, 1997
* Сварка и родственные технологии в космосе: Особенности и перспективы. К., 1998 (у співавт.)
* Космос: Технологии, материаловедение, конструкции. К., 2000
* Электронно-лучевая плавка титана. К., 2006 (у співавт.)
* Избранные труды. <abbr>К.</abbr>, 2008
* Великий ученый: к 100-летию Н. Н. Боголюбова. Дубна, 2009

== Погляди ==

=== Лист із засудженням поведінки [[Сахаров Андрій Дмитрович|Андрія Сахарова]]<ref>{{Cite web|title=Письмо членов Академии наук СССР|url=http://old.ihst.ru/projects/sohist/material/press/sakharov/an73.htm|website=old.ihst.ru|accessdate=2020-08-26|archive-date=2020-02-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20200223112403/http://old.ihst.ru/projects/sohist/material/press/sakharov/an73.htm}}</ref> ===
У 1973 році став одним із підписантів так званого «листа академіків» (40 членів [[Академія наук СРСР|Академії наук СРСР]]) у якому засуджувалася поведінка академіка А. Д. Сахарова, який
{{Цитата|відійшов від активної наукової діяльності та виступив з низкою заяв, що ганьблять державний лад, зовнішню і внутрішню політику Радянського Союзу... Ми висловлюємо своє обурення заявами академіка А.Д.Сахарова і рішуче засуджуємо його діяльність, яка ганьбить честь і гідність радянського вченого|3=|4=}}

=== Лист на підтримку політики Віктора Януковича ===
3 серпня 2011 року було оприлюднено так званий «Лист української інтелігенції на підтримку політики Президента України [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]» одним з підписантів якого був і Борис Патон; повний текст листа опублікували, зокрема, [[Українські національні новини|УНН]] та [[Українська правда]].<ref>[https://web.archive.org/web/20140911103448/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/predstavniki_ukransko_ntelgents_vislovili_pdtrimku_prezidentov_v_borotb_z_koruptsyu_1032794 Представники української інтелігенції висловили підтримку Президентові в боротьбі з корупцією]. Укрінформ, 3 серпня 2011</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20200224191049/https://www.unn.com.ua/uk/news/433632-predstavniki-ukrayinskoyi-inteligentsiyi-pidtrimali-prezidenta-u-borotbi-z-koruptsieyu Представники української інтелігенції підтримали Президента у боротьбі з корупцією]. УНН, 3 серпня 2011</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20110909161822/https://www.pravda.com.ua/articles/2011/08/4/6451351/ Неінтелігентні ігри адміністрації президента]. Українська правда, 3 серпня 2011</ref> У відповідь на цей лист Янукович заявив, що він дуже вдячний за підтримку української інтелігенції та що лист допоміг йому відчути надійне плече інтелігентних соратників.<ref>[https://web.archive.org/web/20110811100231/http://www.president.gov.ua/news/20882.html Глава держави подякував представникам інтелігенції за підтримку в боротьбі з корупцією]. president.gov.ua, 3 серпня 2011</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20150509013737/https://www.unian.ua/politics/526575-yanukovich-vidchuv-nadiyne-pleche-inteligentnih-soratnikiv.html Янукович відчув надійне плече інтелігентних соратників]. УНІАН, 3 серпня 2011</ref> Українська громадськість різко осудила підтримку інтелігенції антиукраїнського президента Януковича назвавши лист «уклоном інтелігенції перед Януковичем у найгірших традиціях „совка“», а експерти назвали лист «повернення до радянських традицій і виправдання для репресій».<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2011/08/4/6448873/ |назва=Українська інтелігенція вклонилася перед Януковичем у найгірших традиціях "совка" |автор= |дата=4 серпня 2011 |вебсайт= |видавець=[[Українська правда]] |дата-доступу=18 квітня 2015 |archive-date=2011-10-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111022032421/https://www.pravda.com.ua/news/2011/08/4/6448873/ }}</ref><ref>[https://gazeta.ua/articles/politics/_zabuzhko-pro-list-inteligenciyi-do-anukovicha-ce-pidpis-zdyes/393436  Забужко про лист інтелігенції до Януковича: Це «підпис здєсь»]. gazeta.ua, 4 серпня 2011</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20200224200218/https://www.radiosvoboda.org/a/24288341.html Лист інтелігенції Президентові: хто ж автор?]. Радіо свобода, 5 серпня 2011</ref> При цьому зі слів одного з підписантів, [[Квіт Сергій Миронович|Сергія Квіта]], відомо, що підписанти лист не писали і фізично не підписували, з його змістом були ознайомлені в загальних рисах по телефону і погодилися дати дозволи використати свої імена на вимогу діючої влади.<ref>[https://web.archive.org/web/20200224200518/https://www.bbc.com/ukrainian/news/2011/08/110804_letter_intellectuals_ua_er Хто диктував листа українській інтелігенції?]. BBC News українською, 4 серпня 2011</ref>

=== Ставлення до декомунізації в Україні ===
У 2019 році телеканал [[Інтер (телеканал)|Інтер]] випустив документальний телефільм ''«Борис Патон. Людина майбутнього»'', де на питання журналіста про те, як Патон ставиться до «переписування історії й перейменування вулиць у межах законів про декомунізацію», відповів що він «ставиться повністю негативно» до цього, що це неприпустимо, що «це дійсно Велика вітчизняна війна».<ref>[https://web.archive.org/web/20200111170604/https://detector.media/kritika/article/173086/2019-12-09-nazad-u-davno-minule-maibutne-z-borisom-patonom-na-interi/ Назад у давно минуле майбутнє з Борисом Патоном на «Інтері»]. Детектор медіа, 9 грудня 201</ref>

=== Ставлення до [[Війна на сході України|війни на Сході України]] ===
{{Цитата|Академія бере активну участь у підтримці бійців, які беруть участь в АТО, і допомоги їм. Я, наприклад, особисто звернувся до членів Академії з проханням про перерахування ними їхніх особистих коштів на лікування та реабілітацію поранених учасників АТО. На сьогодні загальна сума, вже перерахована членами Академії склала близько 1,3 млн. грн. ...

Що стосується вирішення конфлікту і встановлення громадянського миру в Україні, то хочу сказати, що тут ми маємо справу зі складними, глобальними світовими процесами. Навряд чи ця задача має ефективне локальне рішення.

Україна завжди відстоювала позицію мирного врегулювання ситуації на Донбасі і приклала максимум зусиль для того, щоб не допустити ескалації протистояння. Тому рішення конфлікту знаходиться, перш за все, в політичній сфері. Україна і Росія повинні знайти спільну лінію виходу з цієї ситуації і позначити основні шляхи подальшого відновлення двосторонніх відносин на ґрунті взаєморозуміння. Необхідно знайти точки дотику інтересів та об’єднати зусилля в пошуку взаємоприйнятних рішень|3=[https://www.segodnya.ua/ua/kiev/kpeople/boris-paton-nikogda-ne-predpolagal-chto-rossiya-sposobna-stol-zhestoko-i-nespravedlivo-postupit-v-otnoshenii-ukrainy-581047.html Борис Патон: Ніколи не припускав, що Росія здатна настільки жорстоко і несправедливо вчинити стосовно України], Сьогодні, 30 грудня 2014|4=}}

=== Ставлення до [[Анексія Криму (2014)|анексії Криму]] ===
{{Цитата|Анексію Криму я сприйняв з болем і як громадянин, і як вчений, адже наша країна позбулася однією з найважливіших частин своїй території. У той же час постраждала і наша Академія, оскільки в Криму є цілий ряд важливих академічних організацій, які плідно працювали.

Як і багато наших громадян, ніколи не припускав, що Росія здатна настільки жорстоко і несправедливо вчинити стосовно України. Упевнений, що подібні питання слід вирішувати виключно в рамках демократичних процедур і суворого дотримання правових норм. Згідно з українським законодавством і міжнародним правом Крим є невід’ємною частиною України. Це визначає і позицію Академії щодо наших наукових установ, розташованих у Криму|3=[https://www.segodnya.ua/ua/kiev/kpeople/boris-paton-nikogda-ne-predpolagal-chto-rossiya-sposobna-stol-zhestoko-i-nespravedlivo-postupit-v-otnoshenii-ukrainy-581047.html Борис Патон: Ніколи не припускав, що Росія здатна настільки жорстоко і несправедливо вчинити стосовно України], Сьогодні, 30 грудня 2014|4=}}
== Вшанування пам'яті ==

* із 1982 р. поряд із будівлею [[Національний науково-природничий музей НАН України|Національного науково-природничого музею НАН України]] стоїть бронзове [[погруддя]] Б. Патона (скульптор [[Скобліков Олександр Павлович|О. П. Скобліков]], архітектор [[Сєдак Ігор Микитович|І. М. Сєдак]] та [[Сєдак Олександр Ігорович|О. І. Сєдак]]);
* у 2020 р. [[Національна академія наук України|НАН України]] заснувала Золоту медаль імені Б. Патона (буде присуджуватися за видатні досягнення у створенні інноваційних науково-технічних розробок, які знайшли широке практичне використання)<ref>{{Cite web|title=Національна академія наук України заснувала Золоту медаль імені Б.Є.Патона Національної академії наук України|url=http://www.nas.gov.ua:80/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6847|website=www.nas.gov.ua|accessdate=2020-09-09|language=uk-UA}}</ref>
* 2021 року з ініціативи членів [[Національна академія наук України|НАН України]] засновано [[Благодійна організація|Благодійний фонд]] імені Бориса Патона (для фінансування заходів, спрямованих на увічнення пам’яті видатних вчених, зокрема встановлення меморіальних дошок, пам’ятників, створення музеїв, заснування премій, відзнак, проведення наукових заходів тощо)<ref>{{Cite web|title=Засновано Благодійний фонд імені Бориса Патона|url=https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7709|website=www.nas.gov.ua|accessdate=2021-04-17|language=uk-UA}}</ref>
* 2021 року [[Верховна Рада України]] перейменувала [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державну премію України в галузі науки і техніки]] у "Національну премію України імені Бориса Патона"<ref>{{Cite web|title=Верховна Рада України прийняла закон про запровадження Національної премії України імені Бориса Патона|url=https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7727|website=www.nas.gov.ua|accessdate=2021-04-17|language=uk-UA}}</ref>
*2021 року на фасаді будівлі Президії НАН України (Київ, [[Володимирська вулиця (Київ)|вул. Володимирська]], 54) встановлено меморіальну дошку на честь Б. Патона<ref>{{Cite web|title=Відкриття меморіальної дошки на честь багаторічного Президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона|url=https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7840|website=www.nas.gov.ua|accessdate=2021-05-26|language=uk-UA}}</ref>
*21 листопада 2021 року з нагоди 103-ї річниці від дня народження Бориса Патона в [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|КПІ ім. Ігоря Сікорського]] відкрили пам’ятник на його честь.<ref>{{Cite web|title=На території київського університету відкрили пам’ятник Борису Патону: фото|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/58817/|website=Вечірній Київ|date=2021-11-29|accessdate=2023-08-07|language=uk|last=https://www.facebook.com/vechirkanova}}</ref>
*Також 21 листопада 2021 року відкрито барельєф Борису Патону на будинку, де він народився й проживав.

=== Вулиці ===
*У місті [[Хмельницький]] вулицю Академіка Збарського перейменували на вулицю Бориса Патона.
*У місті [[Кам'янське]] вулицю Гастелло перейменовано на вулицю Бориса Патона.
*У місті [[Ізюм]] вулицю Архангельську перейменували на вулицю Бориса Патона.
*У місті [[Костопіль]] вулицю Курчатова перейменували на вулицю Бориса Патона.
*У місті [[Костянтинівка]] вулицю Бутилочну перейменували на вулицю Бориса Патона.
*У місті [[Слов'янськ]] вулицю Рибалка перейменували на вулицю Бориса Патона.

== Галерея ==
<gallery>

</gallery>

== Див. також ==
* [[Патони]]

== Відеоматеріали ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=3SBST5ynqTc Фільм телеканалу Інтер «Борис Патон. Человек будущего» (2019) на YouTube]
* [https://www.youtube.com/watch?v=ojB0YF5-Sq8 Відеоматеріал YouTube про Бориса Патона]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* {{h|Дмитрієнко, Томазов|2013|[[Дмитрієнко Марія Федорівна|''Дмитрієнко М. Ф.'']], [[Томазов Валерій В'ячеславович|''Томазов В. В.'']] [http://resource.history.org.ua/item/0009273 Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи] / за заг. ред. [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолія]]. — {{К.}} : Інститут історії України, 2013. — 344 с. — {{s|ISBN 978-966-02-7022-0.}}}}
* [http://www.umoloda.kiev.ua/number/3372/188/127235/ «Вічний двигун» української науки (до 100-річчя народження) /Україна молода, 17.10.2018/]
* [http://www.paton.openua.net/ Біографія Б. Є. Патона]
* [http://www.dovidka.com.ua/fcontent.php?parm=h.c5R2mR36wVWkST9.wZ Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»]
* [http://www.paton.kiev.ua/ Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України]
* [http://www.podrobnosti.ua/society/2008/11/27/568642.html Б. Є. Патону 90 років.] Відео
* [http://www.president.gov.ua/documents/8627.html Про нагородження Б. Патона орденом князя Ярослава Мудрого I ст.]
* [http://president.kremlin.ru/text/docs/2008/11/209761.shtml Указ про нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» I ступеню Патона Б. Є.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* {{УПУ|336/2016|19 серпня 2016|Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю  «25 років незалежності України»|link=http://www.president.gov.ua/documents/3362016-20405}}
* [https://www.2000.ua/v-nomere/forum/mnenie/boris-paton-vojna-s-istoriej-pamjatnikami-nazvaniem-ulic-nedopustima.htm Борис Патон: Війна з історією, пам'ятками, назвою вулиць недопустима! (Інтерв'ю присвячене сторіччю академіка в українському тижневику 2000)]
* [https://vue.gov.ua/Патон,_Борис_Євгенович Патон, Борис Євгенович] // [[Велика українська енциклопедія]] (дата звернення: 8.09.2020)

== Джерела ==
* [http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=6761 Некролог на сайті Національної академії наук України, 20.08.2020]
* [https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3084186-pomer-boris-paton-zmi.html Помер Борис Патон /Укрінформ, 19.08.2020/]

== Література ==
* ''Губерський&nbsp;Л. В.''. Патон Борис Євгенович // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. / редкол.: Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К. : Знання України, 2004&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— 812 с.&nbsp;— ISBN 966-316-045-4.
* Керманич української науки. Життєвий і творчий шлях Б.&nbsp;Є.&nbsp;Патона: До сторіччя від дня народження / [О.&nbsp;С.&nbsp;Онищенко, Л.&nbsp;А.&nbsp;Дубровіна, О.&nbsp;К.&nbsp;Маковецька та ін.].&nbsp;— Київ: НАН України: НБУ ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського, 2018.&nbsp;— 350 с.&nbsp;— ISBN 966-02-8634-4.
* Патони: родинна хроніка / В.&nbsp;В.&nbsp;Томазов, М.&nbsp;Ф.&nbsp;Дмитрієнко.&nbsp;— Київ: Академперіодика, 2018.&nbsp;— 316 с. : 40 с. іл.&nbsp;— ISBN 966-360-368-1.
* ''Шемшученко Ю. С.''. [http://leksika.com.ua/18100713/legal/paton Патон] // {{Юридична енциклопедія}}
* [https://web.archive.org/web/20160325064804/http://www.nas.gov.ua/UA/Sites/PersonalSite/Pages/default.aspx?ffn1=Email&fft1=Eq&ffv1=Paton@nas.gov.ua Сайт НАН України]
{{Бібліоінформація}}
{{Президенти Академії наук України}}
{{Герої Соціалістичної Праці}}
{{Нагороджені Великою золотою медаллю імені М. В. Ломоносова}}
{{Портали|Україна|Наука|Біографії}}
[[Категорія:Українські вчені в галузі електрозварювання]]
[[Категорія:Народні депутати СРСР від України]]
[[Категорія:Члени ЦК КПРС]]
[[Категорія:Випускники КПІ]]
[[Категорія:Науковці МФТІ]]
[[Категорія:Академіки АН СРСР]]
[[Категорія:Академіки РАН]]
[[Категорія:Дійсні члени НАН України]]
[[Категорія:Українські академіки]]
[[Категорія:Президенти АН УРСР]]
[[Категорія:Доктори технічних наук СРСР]]
[[Категорія:Доктори технічних наук України]]
[[Категорія:Українські професори]]
[[Категорія:Двічі Герої Соціалістичної Праці]]
[[Категорія:Почесні громадяни Маріуполя]]
[[Категорія:Почесні громадяни Києва]]
[[Категорія:Почесні громадяни Бучі]]
[[Категорія:Почесні доктори Київського університету]]
[[Категорія:Почесні доктори Московського університету]]
[[Категорія:Члени РНБО]]
[[Категорія:Члени конституційних комісій в Україні]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 6-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 7-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 8-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 9-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 10-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 11-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 9-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 10-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 11-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати СРСР]]
[[Категорія:Члени Адміністративного комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій]]
[[Категорія:Сторічні довгожителі]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Наукові династії]]
[[Категорія:Автори Енциклопедії сучасної України]]
[[Категорія:Українські винахідники]]
[[Категорія:Заслужені винахідники СРСР]]
[[Категорія:Великі українці]]