Пентеконтаетія

Пентаконтаетія (грец. Πεντηκονταετία) — за Фукідідом «рівно 50-річний часовий відрізок» від битви при Платеях у 479 році до н. е. до початку Пелопонеської війни у 431 році до н. е. Для Афін — це період найвищого розквіту рабовласницької демократії та культури. У зовнішньополітичному відношенні основою цього розквіту стало утворення Афінської архе та використання матеріальних ресурсів союзників за І Афінським морським союзом.

У цей період Афіно-спартанські мали характер дуалізму — зразкова рівновага сил двох найбільших грецьких полісів, їх напружене і гостре протистояння.

Література

• Hornblower Simon, and Anthony Spawforth ed. The Oxford Classical Dictionary. — Oxford University Press, 2003. — ISBN 0-19-866172-X. (англ.)
• Беззубенко А. В., Мірошніченко С. В. Зовнішня політика Афін, афінський морський союз // Історія стародавнього світу. Схід, Греція, Рим: Навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету. — Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2017. — С. 252.