Перегляд вихідного коду сторінки Період 5 періодичної системи елементів

<div style="float:right; margin:5px;">
{|
|-
!H|| colspan="16" | ||He
|-
!Li||Be|| colspan="10" | ||B || C || white;|N || white;|O ||F ||Ne
|-
!|Na||Mg|| colspan="10" | ||Al|| Si||P ||S ||Cl||Ar
|-
!K ||Ca||Sc||Ti||V ||Cr||Mn||Fe||Co||Ni||Cu||Zn||Ga||Ge||As||Se||Br||Kr
|-
!style="background:#90ff00;"|Rb||style="background:#90ff00;"|Sr||style="background:#90ff00;"|Y ||style="background:#90ff00;"|Zr||style="background:#90ff00;"|Nb||style="background:#90ff00;"|Mo||style="background:#90ff00;"|Tc||style="background:#90ff00;"|Ru||style="background:#90ff00;"|Rh||style="background:#90ff00;"|Pd||style="background:#90ff00;"|Ag||style="background:#90ff00;"|Cd||style="background:#90ff00;"|In||style="background:#90ff00;"|Sn||style="background:#90ff00;"|Sb||style="background:#90ff00;"|Te||style="background:#90ff00;"|I ||style="background:#90ff00;"|Xe
|-
!Cs||Ba||* ||Hf||Ta||W ||Re||Os||Ir||Pt||Au||Hg||Tl||Pb||Bi||Po||At||Rn
|-
!Fr||Ra||**||Rf||Db||Sg||Bh||Hs||Mt||Ds||Rg||Cn||Uut||Fl||Uup||Uuh||Uus||Uuo
|-
| colspan="18"|
|-
! colspan="2"| ||* ||La||Ce||Pr||Nd||Pm||Sm||Eu||Gd||Tb||Dy||Ho||Er||Tm||Yb||Lu||
|-
! colspan="2"| ||**||Ac||Th||Pa||U ||Np||Pu||Am||Cm||Bk||Cf||Es||Fm||Md||No||Lr||
|}

{|
|-
| style="background:#90ff00;"|П'ятий період періодичної системи
|}</div>
[[Файл:Periodic Table 2.svg|thumb|300px|Блокова діаграма періодичної таблиці]]
До '''п'ятого періоду періодичної системи''' входять елементи п'ятого рядка періодичної системи хімічних елементів. Період містить вісімнадцять елементів: [[рубідій]], [[стронцій]], [[ітрій]], [[цирконій]], [[ніобій]], [[молібден]], [[технецій]], [[рутеній]], [[родій]], [[паладій]], [[срібло]], [[кадмій]], [[індій]], [[олово]], [[стибій]], [[телур]], [[йод]] і [[ксенон]]. Всі елементи цього періоду мають п'ять електронних оболонок. Перші два з них, рубідій і стронцій, входять в [[s-блок періодичної системи]], тоді як інші належать до [[p-елементи|р-блоку]]. Як правило, елементи п'ятого періоду спочатку заповнюють 5s оболонки, а потім 4d і 5p оболонки, в зазначеному порядку, але є винятки, такі як родій.

== Елементи та їхні властивості ==
: {| class="wikitable sortable"
! colspan="3" | [[Хімічний елемент]]
! [[Група періодичної системи]]
! [[Електронна конфігурація]]
|-
!
!
!
!
!
|- style="background:#f66;"
|| 37 || '''Rb''' || [[Рубідій]] || [[Лужні метали]] || [Kr] 5s<sup>1</sup>
|- style="background:#ffdead;"
|| 38 || '''Sr''' || [[Стронцій]] || [[Лужноземельні метали]] || [Kr] 5s<sup>2</sup>
|- style="background:#ffc0c0;"
|| 39 || '''Y''' || [[Ітрій]] || [[Перехідні метали]] || [Kr] 4d<sup>1</sup> 5s<sup>2</sup>
|- style="background:#ffc0c0;"
|| 40 || '''Zr''' || [[Цирконій]] || [[Перехідні метали]] || [Kr] 4d<sup>2</sup> 5s<sup>2</sup>
|- style="background:#ffc0c0;"
|| 41 || '''Nb''' || [[Ніобій]] || [[Перехідні метали]] || [Kr] 4d<sup>4</sup> 5s<sup>1</sup>
|- style="background:#ffc0c0;"
|| 42 || '''Mo''' || [[Молібден]] || [[Перехідні метали]] || [Kr] 4d<sup>5</sup> 5s<sup>1</sup>
|- style="background:#ffc0c0;"
|| 43 || '''Tc''' || [[Технецій]] || [[Перехідні метали]] || [Kr] 4d<sup>5</sup> 5s<sup>2</sup>
|- style="background:#ffc0c0;"
|| 44 || '''Ru''' || [[Рутеній]] || [[Перехідні метали]] || [Kr] 4d<sup>7</sup> 5s<sup>1</sup>
|- style="background:#ffc0c0;"
|| 45 || '''Rh''' || [[Родій]] || [[Перехідні метали]] || [Kr] 4d<sup>8</sup> 5s<sup>1</sup>
|- style="background:#ffc0c0;"
|| 46 || '''Pd''' || [[Паладій]] || [[Перехідні метали]] || [Kr] 4d<sup>10</sup>
|- style="background:#ffc0c0;"
|| 47 || '''Ag''' || [[Аргентум]] || [[Перехідні метали]] || [Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>1</sup>
|- style="background:#ffc0c0;"
|| 48 || '''Cd''' || [[Кадмій]] || [[Перехідні метали]] || [Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup>
|- style="background:{{element color|post-transition metal}};"
|| 49 || '''In''' || [[Індій]] || [[Метали]] || [Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup> 5p<sup>1</sup>
|- style="background:{{element color|post-transition metal}};"
|| 50 || '''Sn''' || [[Станум]] || [[Метали]] || [Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup> 5p<sup>2</sup>
|- style="background:#cc9;"
|| 51 || '''Sb''' || [[Стибій]] || [[Напівметали]] || [Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup> 5p<sup>3</sup>
|- style="background:#cc9;"
|| 52 || '''Te''' || [[Телур]] || [[Напівметали]] || [Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup> 5p<sup>4</sup>
|- style="background:{{element color|diatomic nonmetal}};"
|| 53 || '''I''' || [[Йод]] || [[Галогени]] || [Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup> 5p<sup>5</sup>
|- style="background:#c0ffff;"
|| 54 || '''Xe''' || [[Ксенон]] || [[Інертні гази]] || [Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup> 5p<sup>6</sup>
|}

== Електронна оболонка ==
{{Детальніше|Електронна оболонка}}
<gallery>
Image:Electron shell 037 Rubidium.svg|[[Рубідій]] - Rb - 37
Image:Electron shell 038 Strontium.svg|[[Стронцій]] - Sr - 38
Image:Electron shell 039 Yttrium.svg|[[Ітрій]] - Y - 39
Image:Electron shell 040 Zirconium.svg|[[Цирконій]] - Zr - 40
Image:Electron shell 041 Niobium.svg|[[Ніобій]] - Nb - 41
Image:Electron shell 042 Molybdenum.svg|[[Молібден]] - Mo - 42
Image:Electron shell 043 Technetium.svg|[[Технецій]] - Tc - 43
Image:Electron shell 044 Ruthenium.svg|[[Рутеній]] - Ru - 44
Image:Electron shell 045 Rhodium.svg|[[Родій]] - Rh - 45
Image:Electron shell 046 Palladium 0.svg|[[Паладій]] - Pd - 46
Image:Electron shell 047 Silver.svg|[[Срібло]] - Ag - 47
Image:Electron shell 048 Cadmium.svg|[[Кадмій]] - Cd - 48
Image:Electron shell 049 Indium.svg|[[Індій]] - In - 49
Image:Electron shell 050 Tin.svg|[[Олово]] - Sn - 50
Image:Electron shell 051 Antimony.svg|[[Стибій]] - Sb - 51
Image:Electron shell 052 Tellurium.svg|[[Телур]] - Te - 52
Image:Electron shell 053 Iodine.svg|[[Йод]] - I - 53
Image:Electron shell 054 Xenon.svg|[[Ксенон]] - Xe - 54
</gallery>

== Фізичні властивості ==
Цей період відомий великою кількістю винятків з правила Маделунга (або [[правило Клечковського]]).
Наприклад, технецій є одним з двох елементів періодичної системи, що не містить стабільних ізотопів, молібден і йод відомі своєю біологічною роллю, а ніобій має найбільшу магнітну проникність. В той час, коли цирконій є одним з основних компонентів кристалів циркону, найстаріших відомих мінералів в [[Земна кора|земній корі]], а родій дуже часто використовується в ювелірних виробах через те, що він є неймовірно блискучим.

== Елементи s-блоку ==

=== Рубідій ===
[[Файл:Rb5.JPG|міні|150px|праворуч|Рубідій]]
{{Детальніше|Рубідій}}

Рубідій&nbsp;— перший елемент п'ятого періоду, першої групи, [[лужні метали|лужний метал]] з [[Атомний номер|атомним номером]] 37 і [[Атомна маса|атомною масою]] 85,4678. Він знаходиться в найбільш реакційно-здатній групі періодичної таблиці, має схожі властивості з обома іншими лужними металами і деякими елементами п'ятого періоду. Наприклад, рубідій, як і всі елементи 5 періоду, має 5 електронних оболонок, але його [[електронна конфігурація]] схожа на конфігурацію лужних металів, бо закінчується на s1. Також рубідій має такий самий відтінок при горінні, як інший елемент першої групи&nbsp;— [[калій]]. Позаяк рубідій лужний метал, він легко [[Окисно-відновна реакція|окиснюється]] і утворює [[оксид рубідію]]&nbsp;— [[Рубідій|Rb<sub>2</sub>]][[Оксиген|O]].

У природі зустрічається у вигляді суміші стабільного ізотопу <sup>85</sup>Rb (72,15&nbsp;%) і радіоактивного [[ізотоп]]у <sup>87</sup>Rb (27,86&nbsp;%) з [[Період напіврозпаду|періодом напіврозпаду]] 4,8.10<sup>10</sup> років. Штучно отримано ще 26 радіоактивних ізотопів рубідію з [[Масове число|масовими числами]] від 75 до 102 і періодами [[напіврозпад]]у від 37 мс (рубідій-102) до 86 днів (рубідій-83). А вміст рубідію в земній корі становить 7,8·10<sup>−3</sup>%. Це приблизно стільки ж, скільки нікелю, міді або [[цинк]]у. За поширеністю в земній корі рубідій знаходиться приблизно на 20-му місці, проте в природі він перебуває в розсіяному стані, рубідій&nbsp;— типовий розсіяний елемент.

=== Стронцій ===
[[Файл:Strontium destilled crystals.jpg|міні|150px|праворуч|Стронцій]]
{{Детальніше|Стронцій}}

Стронцій&nbsp;— другий елемент розміщений в 5-му періоді, відноситься до другої групи та [[лужноземельні метали|лужноземельних металів]], [[атомний номер]] 38 і [[атомна маса]] 87,62. Реакційна здатність групи дещо менше ніж лужних металів. Як і рубідій, він має 5 електронних оболонок, а також відповідно до правила Маделунга він має два електрони в 5s комірці. Стронцій є м'який метал і швидко реагує з водою. Якщо він контактує з водою, то буде поєднуватися з атомами кисню і водню з утворенням гідроксиду стронцію і чистого газоподібного [[водень|водню]], який швидко дифундує в повітрі. Крім того, стронцій, як рубідій, окислюється на повітрі і повертає жовтий колір. Горить з сильним червоним полум'ям.

== Елементи d-блоку ==

=== Ітрій ===
[[Файл:Yttrium sublimed dendritic and 1cm3 cube.jpg|міні|150px|праворуч|Ітрій]]
{{Детальніше|Ітрій}}

Ітрій&nbsp;— хімічний елемент [[Група 3 періодичної системи елементів|третьої групи]] із символом Y, [[Атомний номер|атомним номером]] 39, [[Атомна маса|атомною масою]] 88,90585. Це сріблясто-металевий перехідний [[метал]], хімічно подібний на [[лантаноїди]] і часто класифікується як [[Рідкісноземельні елементи|рідкоземельний елемент]]. Ітрій майже завжди знаходиться в поєднанні з лантаноїдами в рідкоземельних мінералах і ніколи не зустрічається в природі як вільний елемент. Його єдиний стабільний [[ізотоп]]&nbsp;— <sup>89</sup>Y. Окиснюється на повітрі, при кімнатній температурі поглинає [[водень|Н<sub>2</sub>]], також реагує з [[вода|Н<sub>2</sub>О]], [[кисень|О<sub>2</sub>]], [[хлоридна кислота|HCI]], [[нітратна кислота|HNO<sub>3</sub>]] i [[сульфатна кислота|H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>]].
Застосовують ітрій в створенні люмінофори, виробництві [[електрод]]ів, [[Електроліти|електролітів]], [[Електронний фільтр|електронних фільтрів]], [[лазер]]ів, надпровідників і як компонент в різних матеріалах для покращення властивостей.

=== Цирконій ===
[[Файл:Zirconium crystal bar and 1cm3 cube.jpg|міні|150px|праворуч|Цирконій]]
{{Детальніше|Цирконій}}

Цирконій&nbsp;— хімічний елемент із символом Zr і атомним номером 40. Назва цирконій походить від мінералу [[Циркон]]. Його атомна маса 91,224. Це блискучий, сіро-білий, сильний перехідний метал, який нагадує титан. Особливістю цирконію є стійкість до [[корозія|корозії]]. Реагує з киснем, [[Галогени|галогенами]], поглинає [[водень]] і [[азот]]. При нагріванні взаємодіє з розчинами HF, концентрованою H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> та [[Царська вода|царською горілкою]]. Використовується в [[сплав]]ах. У природі існує 5 стабільних ізотопів <sup>90</sup>Zr (51,46&nbsp;%), <sup>91</sup>Zr (11,23&nbsp;%), <sup>92</sup>Zr (17,11&nbsp;%), <sup>94</sup>Zr (17,40&nbsp;%) і <sup>96</sup>Zr (2,80&nbsp;%).

=== Ніобій ===
{{Детальніше|Ніобій}}
[[Файл:Niobium crystals and 1cm3 cube.jpg|150px|міні|праворуч|Ніобій]]
Ніобій — хімічний елемент [[Група 5 періодичної системи елементів|п'ятої групи]] із атомним номером 41, астомною масою 92,90638. Це м'який, сірий, ковкий перехідний метал. Назва походить від грецької богині [[Ніоба|Ніоби]], дочки [[Тантал (міфологія)|Тантала]]. За хімічними властивостями ніобій близький до [[тантал]]у.

У 1801 р. англійським хіміком [[Чарльз Гатчет|Ч. Гатчетом]] з мінералу, знайденого в [[Колумбія|Колумбії]], уперше був виділений оксид нового елемента, названий колумбієм. 1802 року шведський хімік [[Андерс Ґустаф Екеберг]] виділив схожий оксид іншого елемента, названого танталом. Обидва елементи вважалися ідентичними, але в 1844 р. Г. Розе довів, що у всіх мінералах поряд з танталом присутній ще один елемент, вельми близький до нього за властивостями, який був ним названий ніобієм. Колумбіт Гатчета виявився сумішшю ніобію і танталу, але назва [[колумбіт]] аж до 1949 р. зберігалася за ніобієм, поки не було прийняте рішення залишити за елементом назву ніобій.

Обидва елементи надзвичайно стійкі на холоді і при невеликому нагріванні до дії багатьох агресивних середовищ. Ніобій активно реагує з багатьма [[неметали|неметалами]]: [[галоген]]ом, [[азот]]ом, [[водень|воднем]], [[карбон|вуглецем]], [[сірка|сіркою]]. При цьому ніобій може проявляти різні [[валентність|валентності]]— від двох до п'яти. Також цей елемент утворює ніобієві [[кислота|кислоти]], які своєю чергою — [[ніобати]], солі ніобієвих кислот та фторніобати— [[подвійні солі]].

=== Молібден ===
{{Детальніше|Молібден}}
[[Файл:Molybdenum crystaline fragment and 1cm3 cube.jpg|150px|міні|праворуч|Молібден]]
Молібден — хімічний елемент [[Група 6 періодичної системи елементів|шостої групи]] періодичної таблиці з атомним номером 42 та атомною масою 95,94. Він має хороші [[Електропровідність|електропровідні властивості]], кращі ніж у [[платина|платини]], [[нікель|нікелю]], [[ртуть|ртуті]], [[залізо|заліза]] і багатьох інших металів. Також є стійким навіть у вологому повітрі. [[Реакційна здатність]] молібдену залежить від ступеня подрібності: чим дрібніше він подрібнений, тим краще він реагує з іншими елементами.

Молібден був відкритий [[Карл Вільгельм Шеєле|К.Шеєле]] в 1778 р., але почав використовуватися тільки в ХХ ст. Основна галузь його застосування&nbsp;— [[металургія]] (85-90%), де він входить до складу [[Легована сталь|легованих сталей]] і сплавів з [[Ванадій|V]], [[Вольфрам|W]], [[Мідь|Cu]], [[Нікель|Ni]] і [[Кобальт|Co]] ([[стеліт]]и), а також з С ([[карбіди]]). Крім того, молібден використовується в [[Електротехніка|електротехніці]], [[Радіотехніка|радіотехніці]], термотехніці, [[Хімічна промисловість|хімічній]] і нафтопереробній промисловості і як мікроелемент [[Добрива|добрив]]. Основна сировина для виробництва молібдену, його сплавів і сполук — молібденітові [[концентрат]]и, що містять 45-52% Мо, 28-32% S і домішки ряду хімічних елементів. Технічними умовами на молібденовий концентрат передбачено, що при вмісті Мо 47-50% кількість [[Мідь|Cu]] не повинна перевищувати 0,5-2,0%, [[Фосфор|Р]] — 0,07-0,15%, [[Арсен|As]] — 0,07%, [[Станум|Sn]] — 0,07%, [[кварц]]у — 5-9%. Молібден отримують [[Молібденові руди|молібденових]], вольфрам-молібденових, [[Мідно-молібденові руди|мідно-молібденових]] і уран-молібденових руд.

=== Технецій ===
{{Детальніше|Технецій}}

Технецій — [[Радіоактивність|радіоактивний]], перший штучно отриманий хімічний елемент [[Група 7 періодичної системи елементів|VII групи]] періодичної системи Менделєєва, [[атомний номер]] 43, [[атомна маса]] 98, 9062. [[Проста речовина]] — технецій. [[Метал]] сріблясто-білого (сріблясто-коричневого) кольору. [[Кристалічна ґратка]] гексагональна, у надтонких шарах (бл. 10—8&nbsp;мкм і менше) гранецентрована кубічна. [[Густина]] 11,5, t<sub>плав</sub>— 2172<sup>o</sup>С, t<sub>кип</sub>— 4877<sup>o</sup>С. Ступені [[окиснення]] +5 і +6, також +4. У вищих ступенях окиснення — слабкий оксидант. Оксиди: Тс<sub>2</sub>О<sub>7</sub>, ТсО<sub>3</sub>, ТсО<sub>2</sub>. Розчиняється в [[перекис водню|Н<sub>2</sub>О<sub>2</sub>]]. Взаємодіє з [[хлор]]ом, [[сірка|сіркою]], [[кисень|киснем]]. Стабільних [[ізотоп]]ів технецій не має, а з радіоактивних (їх є близько 20) практичного значення мають лише два: <sup>99</sup>Тс і <sup>99m</sup>Tc з [[Період напіврозпаду|періодами піврозпаду]] відповідно 2,12·10<sup>5</sup> років і 6,04 год.

У природі елемент перебуває у незначних кількостях&nbsp;— 10<sup>−10</sup> гр в одній тонні уранової смолки. Проте технецій — перспективний [[метал]] в техніці. Він може бути високотемпературним [[каталізатор]]ом і надпровідним матеріалом. А <sup>99m</sup>Tc використовується в медицині як джерело [[Гамма-промені|γ-випромінювання]].

=== Рутеній ===
{{Детальніше|Рутеній}}
[[Файл:Ruthenium a half bar.jpg|150px|міні|праворуч|Рутеній]]
Рутеній&nbsp;— [[хімічний елемент]] [[Група 8 періодичної системи елементів|VIII групи]] з [[атомний номер|атомним номером]] 44, [[атомна маса|атомною масою]] 101,07 а.о.м. та [[густина|густиною]] при 20&nbsp;°C 12370 кг/м<sup>3</sup>. Російський учений [[Карл-Ернст Клаус]] відкрив елемент в 1844 році і назвав його на честь латинського слова Русь. [[Проста речовина]] цього елемента — дуже крихкий сріблясто-сірий [[метал]]. Як і інші метали платинової групи, рутеній є інертним по відношенню до більшості хімічних елементів та речовин. У природі існує 7 стабільних [[ізотоп]]ів з [[масове число|масовими числами]] 96, 98-102, 104. Рутеній — рідкісний і дуже [[розсіяні елементи|розсіяний елемент]], середній вміст рутенію в земній корі 5•10<sup>−7</sup>% (мас). Існує один [[мінерал]], утворений переважно рутенієм&nbsp;— [[лаурит]] (RuS<sub>2</sub>). Крім того, міститься у мінералах: рутенистому [[сисертськіт]]і (містить до 19&nbsp;% Ru), рутенистому [[нев'янськіт]]і (до 14&nbsp;% Ru), [[ауросмірид]]і (різновид нев'янськіту, Ir, Os, Au), [[осрутин]]і (Ru, Os), як [[Елементи-домішки|ізоморфна домішка]] присутній у самородній [[платина|платині]] і мінералах [[Сульфідні руди|сульфідних]], [[Мідно-нікелеві руди|мідно-нікелевих руд]].
Добувають Рутеній у основному з [[платинові руди|платинових руд]] і його річний обсяг виробництва становить лише близько 12 тонн в усьому світі. Найчастіше рутеній використовується для зносостійких [[Електричний контакт|електричних контактів]] і виробництва товстоплівкових [[резистор]]ів.

=== Родій ===
{{Детальніше|Родій}}
[[Файл:Rhodium powder pressed melted.jpg|150px|міні|праворуч|Родій]]
Родій&nbsp;— [[хімічний елемент]] [[Група 8 періодичної системи елементів|VIII групи]] з [[атомний номер|атомним номером]] 45, [[атомна маса|атомною масою]] 102,9055 а.о.м. та [[густина|густиною]] 12410 кг/м<sup>3</sup>; t<sub>плав</sub> 1963 °С; t<sub>кип</sub> 3700 °С. Його [[проста речовина]] — сріблястий блискучий [[метал]], що належить до [[Платиноїди|платинових металів]]. Це рідкісний і розсіяний елемент. У природі є один стабільний [[ізотоп]] <sup>103</sup>Rh. Родій також хімічно пасивний, як і [[Рутеній]]. В природі Родій зустрічається у вигляді вільного металу, легованих з аналогічними металами і ніколи як [[хімічна сполука]]. Це один з найбільш рідкісних і найдорожчих [[Благородні метали|дорогоцінних металів]].

Родій є [[Благородні метали|благородним металом]], стійким до [[Корозія|корозії]]. 1803 року [[Вільям Волластон]] знайшов його в платиновій або [[Нікелеві руди|нікелевій руді]] разом з іншими металами платинової групи. Назвали його від грецького ροδον, що означає рожевий, оскільки багато його сполук мають рожевий колір.

Основне застосування родію (близько 80% світового виробництва) є як одного з каталізаторів в трикомпонентних [[Каталітичний нейтралізатор|каталітичних нейтралізаторах]] автомобілів. Оскільки металевий родій не [[Корозія|кородує]] і є стійким до найбільш агресивних хімічних речовин, то його зазвичай сплавляють з платиною або паладієм і застосовують для корозійно-резистивних покриттів. Також родій використовують у [[Ядерна хімія|ядерній хімії]].

=== Паладій ===
{{Детальніше|Паладій}}
[[Файл:Palladium (46 Pd).jpg|130px|міні|праворуч|Паладій]]
Паладій&nbsp;— [[хімічний елемент]] [[Група 8 періодичної системи елементів|VIII групи]] з [[атомний номер|атомним номером]] 46, [[атомна маса|атомною масою]] 106,4 а.о.м. та [[густина|густиною]] 12000 кг/м<sup>3</sup>; t<sub>плав</sub> 1552 °С. Це є рідкісний і блискучий сріблясто-білий [[метал]], виявив його у 1803 році [[Вільям Волластон]] і назвав на честь [[астероїд Паллада|астероїда Паллада]], який сам по собі був названий на честь [[Паллада|Паллади]] — доньки [[Тритон (міфологія)|Тритона]] і подруги [[Афіна|Афіни]]. [[Паладій]], [[платина]], [[родій]], [[рутеній]], [[іридій]] і [[осмій]], утворюють групу платинових металів [[Платиноїди|(МПГ)]]. Вони мають подібні хімічні властивості, але паладій має найнижчу [[Температура плавлення|точку плавлення]] і є найменш щільним з них.

Унікальні властивості паладію та інших металів платинової групи доводить їх широке застосування. Чверть всіх товарів, що вироблено сьогодні, або містять [[Платиноїди|(МПГ)]] або мають значну роль в процесі їх виробництва. Більше половини поставок паладію використовують у [[Каталітичний нейтралізатор|Каталітичних нейтралізаторах]], які перетворять до 90% [[Вихлопні гази|вихлопних газів]] на менш шкідливі речовини ([[азот]], [[вуглекислий газ]] і водяну пару). Паладій також використовується в [[Електроніка|електроніці]], стоматології, медицині, хімічній промисловості та в обробці ґрунтових вод. Паладій грає ключову роль для виробництва електроенергії, тепла і води, де використовується технологія, яка поєднує водень і кисень.

=== Аргентум (Срібло) ===
{{Детальніше|Срібло}}
[[Файл:Silver crystal.jpg|150px|міні|праворуч|Аргентум]]
Аргентум&nbsp;— [[хімічний елемент]] [[Лужні метали|I групи]] з [[атомний номер|атомним номером]] 47, [[атомна маса|атомною масою]] 107,87 а.о.м. та [[густина|густиною]] 10500 кг/м<sup>3</sup>. М'який, білий, блискучий перехідний метал, він має найвищу [[електропровідність]](серед елементів) і найвищу [[теплопровідність]] (серед металів). Аргентум зустрічається в природі в чистому, вільному вигляді (самородне срібло), а також в таких мінералах, як [[аргентит]] і [[кераргірит]]. Більша частина срібла (близько 80%) отримується з [[Поліметалічні руди|поліметалічних руд]], а також з руд золота і міді.

Срібло здавна цінується як дорогоцінний метал, з нього виготовляють прикраси, ювелірні вироби, високої вартості посуд, столові прибори (звідси термін вироби з срібла) і валютні монети. Сьогодні срібло також використовують в електричних провідниках, в дзеркалах і в [[каталіз]]і хімічних реакцій. Його з'єднання використовуються в [[фотоплівка]]х, а розбавлений розчин [[Нітрат срібла(I)|нітрату срібла]] і інших сполук срібла використовують як [[дезінфекція|дезінфікуючі]] засоби. Хоча [[антибіотики]] витіснили срібло, як [[Антисептики|антимікробний засіб]], дослідження властивостей срібла в медицині досі тривають.

=== Кадмій ===
{{Детальніше|Кадмій}}
[[Файл:Cadmium-crystal bar.jpg|150px|міні|праворуч|Кадмій]]
Кадмій&nbsp;— [[хімічний елемент]] [[Лужноземельні метали|II групи]] з [[атомний номер|атомним номером]] 48, [[атомна маса|атомною масою]] 112,40 та [[густина|густиною]] 8650 кг/м<sup>3</sup>. 1817 року німецький хімік [[Фрідріх Штромеєр]], при ревізії однієї з аптек, виявив, що карбонат цинку, який там був, містить домішки невідомого металу і назвав відкритий ним елемент кадмієм. Кадмій білий, блискучий, важкий, м'який, тягучий [[метал]]. Елемент складається з суміші 8 стабільних [[ізотоп]]ів з масовими числами: 106 (1,215%), 108 (0,875%), 110 (12,39%), 111 (12,75%), 112 (24,07%), 113 (12 ,26%), 114 (28,86%), 116 (7,58%). У вологому повітрі покривається захисною оксидаційною плівкою з [[Оксид кадмію|CdO]], при сильному нагріванні згорає до CdO. Галогенами легко оксидується до [[Галогеніди|галідів]]. Розчиняється в мінеральних кислотах, у [[Луги (хімія)|лугах]] не розчинний. Реагує з киснем при нагріванні, а також з кислотами.

Кадмій отримують з побічних продуктів переробки [[Цинкові руди|цинкових]], [[Свинцево-цинкові руди|свинцево-цинкових]] і [[Мідно-цинкові руди|мідно-цинкових]] руд. Металевий кадмій застосовують в [[Ядерний реактор|ядерних реакторах]], для [[Антикорозійні покриття|антикорозійних]] і декоративних покриттів, в [[Електричний акумулятор|акумуляторах]]. Також він є основою деяких підшипникових сплавів, входить до складу [[Легкоплавкі сплави|легкоплавких сплавів]] (наприклад, [[сплав Вуда]]).

==Література==
* Романова Н.В. Загальна і неорганічна хімія
* Популярная библиотека химических элементов [http://n-t.ru/ri/ps/ Електронна версія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161021151915/http://n-t.ru/ri/ps/ |date=21 жовтня 2016 }}. 

{{Періодична система хімічних елементів}}


[[Категорія:Період 5 періодичної системи елементів|*]]