Перегляд вихідного коду сторінки Петрович-Негош

{{Royal house
|surname       = Династія Петрович-Негош
|estate        = 
|coat of arms  = [[Файл:Coat of arms of the House of Petrović-Njegoš (alt).svg|200px|Герб Петрович-Негош]]
|country = 
{{Країна з прапорцем|Чорногорія}}<br/>
|parent house  =
|titles        = [[Король|Королі]]
|final ruler    = {{Країна з прапорцем|Королівство Чорногорія}}: [[Нікола I Петрович]]
|current head   = [[Нікола Петрович-Негош]]
|founder       = [[Данило Петрович-Негош]]
|founding year = 1696
| deposition =
}}

'''Петровичі-Негоші'''&nbsp;— митрополича, князівська та королівська династія, яка правила в [[Чорногорія|Чорногорії]] в [[1696]]-[[1916]] (формально до 1918).
==Історичне тло==
Після падіння світського князівства [[Црноєвичі|Црноєвичів]] під тиском Османської імперії, і духовна,  і світська влада в Чорногорії зосередились в руках православних митрополитів. Владика [[Данило Петрович-Негош|Данило]] із заможного роду Петровичів з села [[Негуші|Негоші]], який правив у 1697-1735 роках, об'єднав чорногорські землі в єдину державу. Чорногорія з [[1711]] року користувалася де-факто незалежністю від [[Османська імперія|Османської імперії]], хоча отримала офіційне міжнародне визнання як незалежна держава тільки у [[1878]] році.

У XVIII і XIX&nbsp;ст. чорногорські владики отримували допомогу від Російської імперії та грошові субсидії від царського уряду. Номінально входячи до складу Османської імперії, Чорногорія фактично не підкорялася [[султан]]ові, вважаючи себе самостійною державою, маючи дипломатичну та фінансову протекцію Москви. Оскільки православні митрополити повинні бути дотримуватися [[целібат]]у, влада переходила від дядька до племінника.

Наступник Данила [[Сава Петрович-Негош|Сава]] (1700—1781), поступився владою своєму племіннику [[Василь III Петрович|Василю]] (1709—1766), який фактично правив Чорногорією з 1750 року і грав головну роль в політичному житті країни. Коли після його смерті влада знову опинилась у Сави, в Чорногорії почались заворушення, а в країні з'явився «самозванець».

[[Стефан Малий|Степан Малий]], видаючи себе за російського імператора [[Петро III|Петра III]], правив у Чорногорії в [[1766]]-[[1773]] роках, до тих пір, поки не був убитий найманим вбивцею. Хоча Степан Малий в [[1768]] році видав грамоту, проголосивши відділення світської влади від церковної, традиція митрополичого правління у Чорногорії не перервалася: після вбивства самозванця та смерті Сави влада перейшла до митрополита [[Петро I Петрович-Негош|Петра I Негоша]] (1747—1830).

Підтримка чорногорцями Степана Малого та їх наступна самостійна політика викликала невдоволення Росії, яка відмовила чорногорській владі у постійній грошовій допомозі, а [[Катерина II]] не прийняла Петра І Негоша в Петербурзі, куди він прибув у 1785 році.

При Петрі I та [[Петро ІІ Петрович-Негош|Петрі II Петровичіах]] (1813—1851) Чорногорія вела безперервні війни з османами за незалежність і досягла в цьому значних успіхів. Петро II здобув популярність не тільки як державний діяч, але і як великий поет, мислитель свого часу. Велике значення Петро II надавав просвітницькій роботі серед народу, розвитку освіти та культури.

У [[1852]] році митрополит [[Данило I Петрович|Данило II]] вирішив одружитися та секуляризувати Чорногорію, ставши князем Данилом I. Його наступник [[Нікола I Петрович|Нікола I]] проголосив Чорногорію королівством у [[1910]] році. За час свого тривалого правління князь Нікола домігся визнання незалежності своєї держави іншими державами того часу та через численні династичні шлюби увів свою родину у коло європейської аристократії.

У 1916 король Нікола І був скинутий з престолу після вторгнення й окупації його країни [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщиною]]. Офіційно заарештований Підгорецькою асамблеєю в 1918 році, а Чорногорія була анексована Сербією, яка в свою чергу разом з іншими південнослов'янськими країнами утворила [[Королівство сербів, хорватів і словенців|Королівство Сербів, Хорватів і Словенців]].

Більшість значних представників династії поховані у старій столиці Чорногорії Цетинє, у [[Цетинський монастир|Цетинському монастирі]] чи у палацовій церкві Різдва Богородиці. Владика Петро II похований в мавзолеї на горі Ловчен.

== Представники династії ==
{| Class="wikitable"
|+Митрополити-владики Чорногорії (1697—1852): Петрович-Негош
|-
! №
! Width = 130px | Ім'я
! Портрет
! Width = 70px | Народився
! Width = 70px | Помер
! Width = 150px | Роки правління
! Коментар
|-
| 1 ||'''[[Данило Петрович-Негош|Данило I Петрович-Негош]]''' || [[Файл:Danilo Ščepćević, The Mountain Wreath.jpg|70px | Данило I Петрович-Негош]] || бл. [[1670]] || 11 січня [[1735]] || [[1697]]&nbsp;— 11 січня [[1735]] || Засновник династії Петровичів-Негошів. Встановив політичні зв'язки з [[Російська імперія|Росією]] ([[1711]]). Боровся з племінним сепаратизмом, створив судовий орган, що складався з 12 племінних старійшин ([[1713]]). При ньому [[Чорногорія]] брала участь в [[Російсько-турецька війна (1710-1713)|російсько-турецькій війні 1710—1713 років]].
|-
| 2 ||'''[[Сава Петрович-Негош|Сава II Петрович-Негош]]''' || [[Файл:Vladika sava.jpg|70px | Сава II Петрович-Негош]] || 18 січня [[1702]] || 9 березня [[1782]] ||'''22 січня [[1735]]–[[1750]]''' <br/>''одноосібно;''<br/> [[1750]]&nbsp;— 10 березня [[1766]] <br/>''співправитель двоюрідного брата [[Василь III Петрович|Василя III]];'' <br/>'''10 березня [[1766]]&nbsp;— 2 листопада [[1767]]''' <br/>''одноосібно;''<br/> 2 листопада [[1767]]&nbsp;— жовтень [[1773]] <br/>''співправитель [[Стефан Малий|Стефана Малого]]; ''<br/>'''жовтні [[1773]]–[[1781]]''' <br/>''одноосібно;''<br/>'''[[1781]]&nbsp;— 9 березня [[1782]]''' <br/>''співправитель [[Арсеній Пламенац|Арсенія Пламенаца]];'' || Племінник [[Данило Шчепчевич Негош|Данила Петровича-Негоша]]. Співправитель [[Василь III Петрович|Василя Петровича-Негоша]] та [[Стефан Малий|Стефана Малого]]. Наприкінці життя висунув як свого наступника [[Арсеній Пламенац|Арсенія Пламенаца]].
|-
| 3 ||''' [[Василь III Петрович|Василь III Петрович-Негош]] ''' || [[Файл:Vasilije petrovic.jpg|70px | Василь III Петрович-Негош]] || [[1709]] || 10 березня [[1766]] ||'''[[1750]]&nbsp;— 10 березня [[1766]]''' <br/>''співправитель двоюрідного брата [[Сава Петрович|Сави II]]; ''|| Племінник [[Данило Шчепчевич Негош|Данила Петровича-Негоша]]. Співправитель [[Сава Петрович|Сави Петровича-Негоша]].
|-
| 4 ||''[[Стефан Малий|Стефан (Щепан) Малий]]''|| || ? || Жовтень [[1773]] ||'''2 листопада [[1767]]&nbsp;— жовтень [[1773]]''' <br/>''співправитель [[Сава Петрович|Сави II]];'' <br/>''убитий греком Станко Класомуньє, підкупленим турецьким пашею ;''|| Самозванець, що видавав себе за російського імператора [[Петро III|Петра III]]. Співправитель [[Сава Петрович|Сави Петровича-Негоша]]. Успішно боровся з турецькою і венеціанською експансією, прагнучи підтримувати мир у країні. Провів судову реформу, відокремив церкву від держави.
|-
| 5 ||''[[Арсеній Пламенац]]''|| || ? || 15 травня [[1784]] || [[1781]]&nbsp;— березень [[1782]] <br/>''співправитель [[Сава Петрович|Сави II]];'' <br/>'''березні [[1782]]&nbsp;— 15 травня [[1784]]'''<br/>''його владу оскаржував [[Петро I Петрович|Петро I]];'' || Зять [[Данило Петрович-Негош|Данила Петровича-Негоша]]. [[Сава Петрович|Сава Петрович-Негош]] висунув його як свого наступника. Після смерті владики боровся за митрополичий престол з [[Петро I Петрович|Петром Петровичем-Негош]].
|-
| 6 ||''' [[Петро I Петрович|Петро I Петрович-Негош]] ''' || [[Файл:Saint Peter of Cetinje.jpg|70px | Петро I Петрович-Негош]] || [[1748]] || 18 жовтня [[1830]] || березень [[1782]]&nbsp;— 15 травня [[1784]] <br/>''його владу оскаржував [[Арсеній Пламенац]];'' <br/> ' ''15 травня [[1784]]&nbsp;— 18 жовтня [[1830]]'''<br/>''одноосібно;''|| Племінник [[Василь III Петрович|Василя Петровича-Негоша]]. Після смерті [[Сава Петрович|Сави Петровича-Негоша]] оскаржував владу [[Арсеній Пламенац|Арсенія Пламенаца]], до смерті останнього в [[1784]] році. Керував боротьбою чорногорського народу за звільнення від турецького панування в ході [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|російсько-турецької війни 1806—1812 років]]. При ньому [[Чорногорія]] домоглася фактичної самостійності ([[1796]]). Боровся з племінним сепаратизмом, зміцнював державну владу, видав «Законник» ([[1798]]). Зарахований до лику святих під ім'ям Петра Цетинського.
|-
| 7 ||''' [[Петро II Петрович|Петро II Петрович-Негош]] ''' || [[Файл:Petar II Petrovic-Njegos.jpg|70px | Петро II Петрович-Негош]] || 13 листопада [[1813]] || 31 жовтня [[1851]] || 31 жовтня [[1830]]&nbsp;— 31 жовтня [[1851]] || Племінник [[Петро I Петрович|Петра I Петровича-Негоша]]. Поет і просвітитель. Боровся за незалежність [[Чорногорія|Чорногорії]] від [[Османська імперія|Туреччини]], спиняв племінний сепаратизм в країні, провів розмежування черногорско-австрійського кордону. У зовнішній політиці орієнтувався на [[Російська імперія|Росію]].
|-
| 8 ||'''[[Данило I Петрович|Данило II Петрович-Негош]]''' || [[Файл:Danilo Petrović Njegoš.jpg|70px | Данило II Петрович-Негош]] || 25 травня [[1826]] || 1 серпня [[1860]] || листопад [[1851]]&nbsp;— 1 березня [[1852]] || Внучатий племінник [[Петро I Петрович|Петра I Петровича-Негоша]]. 1 березня [[1852]] року перетворив країну в світську монархію, знявши з себе сан митрополита і прийнявши титул князя.
|-
|}

== [[Князівство Чорногорія]] ==

{| Class="wikitable"
|+Князі Чорногорії (1852—1910): Петрович-Негош
|-
! №
! Width = 130px | Ім'я
! Портрет
! Width = 70px | Народився
! Width = 70px | Помер
! Width = 150px | Роки правління
! Коментар
|-
| 1 ||''' [[Данило I Петрович|Данило I Петрович-Негош]] ''' || [[Файл:Danilo Petrović Njegoš.jpg|70px | Данило I Петрович-Негош]] || 25 травня [[1826]] || 1 серпня [[1860]] || 1 березня [[1852]]&nbsp;— 1 серпня [[1860]] <br/>''убитий чорногорським емігрантом Кадічем;''|| перетворив країну в світську монархію ([[1852]]). Реорганізував державний апарат і армію, обмежив племінний сепаратизм. Видав [[Законник Данила I Петровича|«Загальний законник чорногорський»]] ([[1855]]). Добивався міжнародного визнання суверенітету [[Князівство Чорногорія|Чорногорії]]. При ньому [[Князівство Чорногорія|Чорногорія]] брала участь у війні з [[Османська імперія|Османської імперією]], розбивши її війська в битві при Грахова ([[1858]]).
|-
| 2 ||''' [[Нікола I Петрович|Нікола I Петрович-Негош]] ''' || [[Файл:King Nicholas of Montenegro (1911).jpg|70px | Нікола I Петрович-Негош]] || 7 жовтня [[1860]] || 1 березня [[1921]] || 1 серпня [[1860]]&nbsp;— 28 серпня [[1910]] || Племінник [[Данило I Петрович|Данила I Петровича-Негоша]]. Проводив політику, спрямовану на зміцнення самодержавства, хоча був змушений під тиском громадського руху прийняти конституцію ([[1905]]). У зовнішній політиці орієнтувався головним чином на [[Російська імперія|Росію]]. При ньому [[Князівство Чорногорія|Чорногорія]] брала участь у війнах проти [[Османська імперія|Османської імперії]] ([[1862]], [[1876]]-[[1878]]). 28 серпня [[1910]] року прийняв титул короля.
|-
|}

== [[Королівство Чорногорія]] ==

{| Class="wikitable"
|+Королі Чорногорії (1910—1918): Петрович-Негош
|-
! №
! Width = 130px | Ім'я
! Портрет
! Width = 70px | Народився
! Width = 70px | Помер
! Width = 150px | Роки правління
! Коментар
|-
| 1 ||''' [[Нікола I Петрович|Нікола I Петрович-Негош]] ''' || [[Файл:King Nicholas of Montenegro (1911).jpg|70px | Нікола I Петрович-Негош]] || 7 жовтня [[1860]] || 1 березня [[1921]] || 28 серпня [[1910]]&nbsp;— 26 листопада [[1918]] || Прийняв титул короля ([[1910]]). При ньому [[Князівство Чорногорія|Чорногорія]] брала участь в [[Балканські війни|Балканських війнах]] ([[1912]]-[[1913]]), [[Перша світова війна|Першої світової війни]] ([[1914]]-[[1918]]) У січні [[1916]] року, після окупації [[Князівство Чорногорія|Чорногорії]] [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщиною]], втік до [[Франція|Франції]], але продовжував претендувати на трон до своєї смерті.
| -
|}

[[26 листопада]] [[1918]] [[Чорногорія]] офіційно увійшла до складу [[Королівство сербів, хорватів і словенців|Королівства Сербів, Хорватів і Словенців]], а [[3 жовтня]] [[1929]] стала частиною [[Королівство Югославія|Королівства Югославія]]. З [[12 червня]] [[1941]] по [[1943]] [[Чорногорія]] окупована військами [[Країни фашистського блоку|держав Осі]], країна оголошена [[Королівство Чорногорія (1941—1944)|королівством-сателітом]] [[Королівство Італія (1861-1946)|Італії]]. У [[1944]] терен країни повністю звільнений від окупантів.

Після закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] [[Чорногорія]] стала частиною [[Федеративна Народна Республіка Югославія|Федеративної Народної Республіки Югославія]] (29 листопада 1945), потім отримала статус [[Народна Республіка Чорногорія|Народної республіки]] в її складі (31 січня 1946). Після перетворення ФНРЮ в [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія|Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію]], [[Чорногорія]] стала [[Соціалістична Республіка Чорногорія|Соціалістичною республікою]] у складі [[СФРЮ]] (7 липня 1963).

== Сучасність ==
Рід Петровичів-Негошів продовжується і у XXI столітті, його нащадки мешкають у Чорногорії та інших країнах.

12 липня 2011 [[Скупщина Чорногорії]] прийняла закон «Про статус нащадків династії Петровичів-Негошів», визнавши офіційний статус нащадків Чорногорського королівського дому в своїй країні.

Закон проголошує нащадками династії всіх нащадків чоловічої статі короля Чорногорії Миколи I Петровича й їхніх дружин.

Закон передбачає надання громадянства Чорногорії всім чоловічим представникам династії, їх дружинам і дітям. При цьому дозволяється зберігати громадянство інших країн, так як зараз нащадки династії, в основному, є громадянами Франції.

Старший спадкоємець династії чоловічої статі отримує статус Представника нащадків династії.

Відповідно до закону, Представник нащадків династії:
* Може використовувати геральдичні символи династії.
* Може бути уповноважений Президентом Чорногорії, Головою Скупщини або Головою Уряду виконувати певні протокольні і неполітичні функції.
* Є головою Керівного комітету фонду Петровичей-Негошей
* Має право на використання державних об'єктів, відповідно до порядку, встановленим Урядом.
* Має право на використання першого поверху Палацу Петровичей в [[Підгориця|Підгориці]], який призначений для особливо важливих державних церемоній, і коли цього вимагає протокол, має пріоритет перед іншими користувачами цього приміщення.
* Отримуватиме щомісячну зарплату, рівну заробітній платі Президента Чорногорії.
* Має право на адміністративне та технічне забезпечення діяльності з боку служби державного протоколу Чорногорії.

Також створено Фонд Петровичей-Негошей, чия діяльність «спрямована на розвиток культури Чорногорії, участь в гуманітарних проектах і розвиток діяльності в інтересах Чорногорії та її традицій». Фонду заборонено брати участь у політичній діяльності.

Для здійснення діяльності фонду уряд Чорногорії надасть протягом семи років 4,3 мільйона євро.

Нащадкам династії будуть надано спеціально побудований будинок в [[Цетинє]] площею 300 кв. м. з ділянкою до 5 тисяч кв. м., а також надана квартира площею 130 кв. м. в Подгориці. Крім того нащадкам буде надано особняк короля Миколи I в [[Негуші]] з правом користування прилеглими садами і луками.

== Джерела ==
{{commons category|House of Petrović-Njegoš}}
* [https://web.archive.org/web/20060613194219/http://www.njegoskij.org/ The Njegoskij Fund Public Project] Private family archives-based digital documentary fund, focused on history and culture of Royal Montenegro
* [https://web.archive.org/web/20070928193226/http://www.orderofdanilo.org/en/index.htm Official website of the Royal House of Montenegro]

{{Королівські династії}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Петровичі-Негоші]]
[[Категорія:Королівські династії Європи]]
[[Категорія:Чорногорська шляхта]]