Перегляд вихідного коду сторінки Похід Ігоря Святославича на половців

{{Картка:Збройний конфлікт
|конфлікт    = Похід Ігоря Святославича Новгород-Сіверського на половців
|зображення  = Петро Анрусів. Похід Ігоря на половців.jpg
|підпис      = Похід Ігоря на половців,<br/> картина Петра Андрусіва.
|partof      = [[Русько-половецькі війни]]
|частина     = [[Русько-половецькі війни]]
|дата        = [[1185 в Україні|1185 рік]] 
|місце       = 
|причина     =  
|result      = поразка князя Ігоря
|противник1  = • [[Новгород-Сіверське князівство]]<br /> • [[Ковуї]]<br />([[Чернігівське князівство]])
|противник2  = • [[Половці]]  
|командир1   = • [[Ігор Святославич]] <br /> • [[Всеволод Святославич (князь курський) | Всеволод Святославич]] <br /> • [[Святослав Ольгович (князь Рильський) | Святослав Ольгович]] <br /> • [[ Володимир Ігорович]] <br /> • Воєвода [[Ольстин Олексич]]
|командир2   = • [[Кончак]]<br /> • [[Гзак]]
|strength1  = невідомо
|strength2  = невідомо
|casualties1= невідомо
|casualties2= невідомо
}}
[[Файл: Маршрут похода на половцев.gif|thumb|305px|Маршрут походу руських полків на половців у 1185 році]]
[[Файл:Igorsvyat.jpg|міні|305x305пкс|''Картина [[Васнецов Віктор Михайлович|Віктора Васнєцова]] «[[Після побоїща Ігоря Святославича з половцями]]»'']]
'''Похід Ігоря Святославича Новгород-Сіверського на половців''' (1185)&nbsp;— сепаратний похід [[Чернігово-сіверські князі|сіверських князів]] проти [[половці]]в, які перебували під враженням успіхів [[Київські князі|київських князів]] 1183—1184 років, який мав можливою метою повернення контролю над [[Тмутороканське князівство|Тмутараканським князівством]].

== Сили сторін ==
Навесні 1185 року [[Святослав Всеволодович]] поїхав до своїх північно-східних володінь збирати вояків, щоб іти ''до Дону на половців на все літо''<ref>Літопис ставить цю звістку слідом за звісткою про похід [[Кончак]]а на [[Русь]] на початку 1185 року, проте з урахуванням датування Бережкова Н. Г. мова може йти про 1184 рік, до літа якого він відносить і похід на [[Кобяк]]а.</ref>, а Ігор разом з його братом [[Всеволод Святославич Буй-Тур|Всеволодом]], князем [[Курськ]]им і [[Трубчевськ]]им&nbsp;та племінником Святославом Ольговичем, князем [[Рильськ]]им, організували новий похід. Разом з дружиною [[Ковуї|ковуїв]] (залежне від чернігівських князів кочове населення лівого берега [[Дніпро|Дніпра]], споріднене з правобережними&nbsp;[[Чорні клобуки|чорними клобуками]], залежним від київських князів) вони рушили до берегів [[Сіверський Донець|Дінця]].

Джерела вказують на участь у зіткненні майже всіх відомих половецьких племінних груп південно-східної Європи (токсоба, дурут, етоба та ін), за винятком розбитих в 1183—1184 роках лукоморских половців та бурчевичів (бурджогли).

== Тактичні особливості ==
{{Див. також|Військо Русі}}

Літописна повість про похід князя Ігоря на половців<ref>[http://www.bibliotekar.ru/rus/57.htm О походе князя Игоря (из Ипатьевской летописи)]{{ref-ru}}</ref> містить відомості про бойовий порядок [[Військо Русі|військ руських князів]] того часу, який в порівнянні з XI століттям став дробитися не тільки по фронту, але і в глибину, при цьому перед великим полком вперше згадується також полк, складений із стрільців від всіх інших полків. При першій зустрічі з половцями на річці Сюурлій (вранці в п'ятницю) удача супроводжувала Ігорю, була захоплена велика здобич. Було організовано переслідування передовим полком [[Володимир Ігорович|Володимира Ігоровича]] і полком лівої руки Святослава Ольговича. При цьому основні сили (великий полк Ігоря і полк правої руки Всеволода) продовжували зберігати побудову.

На берегах [[Каяла|Каяли]] руське військо [[Битва на Каялі|зіткнулося з основними силами]] половців (вранці в суботу). Чисельна перевага половців була настільки серйозна, що наступний бій вівся русичів військами в оточенні. Ведучи бій, вони рухалися до Дінця. Варіант втечі від половців у кінному строю Ігор відкинув, бо не хотів кидати напризволяще ''чорних людей''. Літопис також повідомляє цікаву подробицю, також свідчить про особливості військової справи того часу: отримавши рану, Ігор продовжив рух на коні. Вранці в неділю, після доби безперервного бою на ходу, війська вийшли до озера і почали його обходити. «Слово о полку Ігоревім» містить відсутню в літописній повісті подробицю про те, що Ігор змінив напрямок руху свого полку для допомоги полку Всеволода. Ковуї не витримали і побігли, намагаючись вирватися з оточення. Ігор помчав їм навперейми, щоб спробувати їх повернути, але йому це не вдалося. Повернутися назад сам він також не зміг. Він був узятий в полон, як й інші князі. Багато воїнів загинуло. «Слово о полку Ігоревім» узагальнено говорить про три дні бою з половцями, уточнюючи, що на третій день стяги Ігоря впали ''до полудня''.

Половці вторглися на Русь по двох напрямках: до [[Переяслав-Хмельницький|Переяславу]] і в [[Посем'я]]. У Переяславі сів в облогу [[Володимир Глібович]], а в Курську і Путивлі Святослав Всеволодович встиг прислати своїх синів Олега і Володимира. Одночасно Святослав з'єднався з Рюриком біля Заруба, готуючись форсувати Дніпро, щоб прийти на допомогу обложеним у Переяславі. Половці не стали чекати зіткнення і пішли. Половцям вдалося спалити тільки місто [[Римів]].

З полону Ігор утік, залишивши там свого сина [[Володимир Ігорович|Володимира]], який повернувся пізніше, одружившись із дочкою Кончака.

== У мистецтві ==
Цей похід Ігоря Святославича на половців послужив канвою для знаменитого [[Слово о полку Ігоревім|«Слова о полку Ігоревім»]].

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Русько-половецькі війни]]
[[Категорія:1185 в Україні]]
[[Категорія:Конфлікти в 1185]]