Перегляд вихідного коду сторінки Прилуцький район (1923—2020)

{{Otheruses|Прилуцький район (значення)}}
{{Район
| назва           =Прилуцький
| прапор          =Prylukskiy rayon prapor.png
| опис прапора    =Прапор Прилуцького району
| герб            =Prylukskiy rayon gerb.png
| опис герба      =Герб Прилуцького району
| розташування    =Prylutskyi-Raion.png
| мапа            =
| регіон          =[[Чернігівська область]]
| код КОАТУУ      =7424100000
| утворений       =[[1923]] р.
| населення       ={{Населення районів Чернігівської області|Прилуцький}}
| площа =1800
| густота =20.9
| код району =4637
| поштові індекси =17520—17594
| центр =[[Прилуки]]
| міські ради =
| селищні ради =3
| сільські ради =38
| міста =
| смт =3
| села =96
| селища =1
| адреса =17500, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Прилуки, вул. Київська, 220
| вебсторінка  =[http://pladm.cg.gov.ua/ Прилуцька РДА]<br/>[http://prr.gov.ua/ Прилуцька районна рада]
| голова РДА =Кісленко Олеся Олександрівна<ref>{{РПУ|346/2020-рп|25 травня 2020|Про призначення О.Кісленко головою Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області|link=https://www.president.gov.ua/documents/3462020-rp-33825}}</ref>
| голова ради =Малик Василь Іванович
}}

{{about|колишній Прилуцький район, який існував у 1923—2020 роках|сучасний Прилуцький район, утворений 2020 року|Прилуцький район}}

'''Прилу́цький райо́н'''&nbsp;— колишній [[райони України|район]] [[Україна|України]] в південній частині [[Чернігівська область|Чернігівської області]] [[Україна|України]] з адміністративним центром у місті [[Прилуки]], який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час [[Адміністративно-територіальна реформа в Україні|Адміністративно-територіальної реформи в Україні]].  Площа&nbsp;— 1,8 тис.&nbsp;км². Населення&nbsp;— 40,87 тис. осіб.

== Загальні відомості ==
Район був розташований на півдні Чернігівської області. Межує з [[Бобровицький район|Бобровицьким]], [[Ніжинський район|Ніжинським]], [[Ічнянський район|Ічнянським]], [[Варвинський район|Варвинським]], [[Срібнянський район|Срібнянським]] районами Чернігівської області, [[Пирятинський район|Пирятинським]] районом [[Полтавська область|Полтавської області]], [[Згурівський район|Згурівським]], [[Яготинський район|Яготинським]] районами [[Київська область|Київської області]].

Через район проходять залізниці [[Чернігів (станція)|Чернігів]]-[[Гребінка (станція)|Гребінка]], [[Прилуки (станція)|Прилуки]]—[[Бахмач-Пасажирський|Бахмач]], автошляхи Чернігів—[[Полтава]], Прилуки—[[Київ]], Прилуки—[[Ромни]]. У районі 100 населених пунктів.

Район розташований у [[Придніпровська низовина|Придніпровській низовині]], в зоні [[лісостеп]]у. Ліси&nbsp;— [[дуб]], [[береза]], [[граб]], [[липа]]&nbsp;— займають 16,8 тис.га. Основна річка&nbsp;— [[Удай]].

Корисні копалини: [[нафта]], [[природний газ]], [[торф]]. Ґрунти [[чорнозем]]ні. Районний центр&nbsp;— місто Прилуки обласного підпорядкування.

== Історична довідка ==
Найдавніші поселення людини на території Прилуччини з'явилися за доби пізнього палеоліту.
Густо заселеною була її територія в епоху бронзи: поселення і кургани цієї епохи знайдені біля сіл Линовиці, Переволочної, Сухополової, Богданівки. Відомі також поселення скіфського часу. У ІІ- IV&nbsp;ст. нової ери Прилуччина була заселена хліборобськими племенами черняхівців. Густо була заселена територія Прилуччини і в період Київської Русі, у радіусі 50&nbsp;км від міста Прилук налічується більше двох десятків городищ цього періоду. Усі міста-фортеці, а також більшість великих поселень Прилуччини були зруйновані ордами хана Батия в 1239&nbsp;р.

З середини XIV&nbsp;ст. Прилуччина перебувала у складі Великого князівства Литовського, потім Речі Посполитої, Московської держави.

Прилучани брали активну участь у визвольній боротьбі українського народу проти іноземного поневолення у XVII—XVIII&nbsp;ст. Тоді вся Прилуччина входила до складу Прилуцького козацького полку, створеного гетьманом Богданом Хмельницьким 1648&nbsp;р. Після ліквідації полків і Гетьманщини Прилуцький повіт увійшов до складу Чернігівського намісництва, згодом губернії, 1802&nbsp;р. Прилуцький повіт перейшов до складу Полтавської губернії.

З історичних джерел відомо, що на початку XIX&nbsp;ст. Прилуччина не була районом лише сільськогосподарського виробництва. Тут були цегельні, кінські заводи, суконна фабрика, млини, дещо пізніше з'явилися винокурні, пивоварні, олійниці, кузні.

За даними земської управи, 1881 року в 21 поселенні Прилуцького повіту мешкало 32984 особи.<ref name=":0">http://novgadm.cg.gov.ua/index.php?id=24791&tp=1</ref>

У 1887 році в Прилуцькому повіті налічувалось 64 навчальних заклади, у яких навчалося 4611 учнів, що в середньому становило 1 учень на 20 чоловік містян та 1 учень на 44 сільських мешканців. Найбільшими навчальними закладами в повіті були: двокласне училище міністерства народної освіти в м. Срібному (98 учнів) та п'ятикласне ремісниче земське училище в с. Дігтярях.<ref name=":0"/>

Важкі часи пережила Прилуччина під час становлення більшовицького режиму. Селянство не сприймало радянську владу, в районі діяли озброєні загони Марусі Чорної, Гонти, Чалого. Для придушення повстань було кинуто регулярні війська.

У 1929&nbsp;р. у селах Прилуччини активно йшла примусова колективізація, а вже 1931&nbsp;р. розпочався голод. Свого найтрагічнішого апогею Голодомор досяг взимку та весною 1933&nbsp;р., люди пухли з голоду й помирали тисячами. Голодомор закінчився восени 1933&nbsp;р., але ще кілька років селяни відчували наслідки цього жахливого періоду.

Перед війною життя вирівнялося, а у вересні 1941&nbsp;р. Прилуччина була окупована нацистами. Окупація тривала повні два роки.

На фронтах [[Друга світова війна |Другої світової війни]] воювало 12617 жителів Прилуччини, 6954&nbsp;— не повернулися з поля бою. 6288 уродженців Прилуцького району нагороджені орденами і медалями, 10&nbsp;— присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У 1959&nbsp;р. до Прилуцького району приєднана частина ліквідованого Яблунівського району.<ref>[[s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»]]</ref>

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради [[Ічнянський район|Ічнянського району]]: [[Обичівська сільська рада|Обичівську]] та [[Ряшківська сільська рада|Ряшківську]]&nbsp;— до складу Прилуцького району.<ref>{{Cite web |url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 |title=Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» |accessdate=7 листопада 2016 |archive-date=1 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180701194206/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 }}</ref>

Післявоєнний розвиток району характеризувався стабільним покращенням у всіх сферах життя. У 1960&nbsp;р. на Прилуччині відкриті родовища нафти і газу, які дають 20&nbsp;% загального видобутку України. Проголошення в 1991&nbsp;р. державної незалежності України відкрило нову сторінку в історії Прилуцького краю. Прилуччина з гордістю 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі 92 відсотками голосів сказала «так» державній незалежності України, зробила свій вагомий внесок у національне єднання українців.

== Економіка ==
У районі працює 392 підприємства: з юридичним статусом&nbsp;— 367, без юридичного статусу (філії)&nbsp;— 25. Діють 8 промислових підприємств з переробки продукції сільського господарства. Ведеться видобуток нафти і газу.

Найбільше підприємство&nbsp;— «Пожспецмаш» (смт Ладан). Пожежні автомобілі, виготовлені на заводі, були відзначені в Парижі Діамантовою зіркою якості. Підприємство виготовляє також знаряддя для обробітку землі, зокрема принципово новий розкидач мінеральних добрив, причепи-зерновози.

На базі 39 колишніх сільськогосподарських підприємств діє 33 нових агроформувань, з яких 18&nbsp;— товариств з обмеженою відповідальністю (54,54&nbsp;%), 9&nbsp;— приватних сільськогосподарських підприємств (27,27&nbsp;%), 5 комунальних та дочірніх підприємств, в тому числі державних (15,15&nbsp;%) і один обслуговуючий кооператив. Окрім цього, діє 41 фермерське господарство.

== Природно-заповідний фонд ==
=== Ботанічні заказники ===
[[Бабки (заказник)|Бабки]], [[Боярське (заказник)|Боярське]], [[Голубівка (заказник)|Голубівка]], [[Діброва-І (заказник)|Діброва-І]], [[Кут (Прилуцький район)|Кут]], [[Левен (заказник)|Левен]], [[Пасічне (заказник)|Пасічне]], [[Скиток (заказник)|Скиток]], [[Шапранівка (заказник)|Шапранівка]].
=== Гідрологічні заказники ===
[[Бунилівське (заказник)|Бунилівське]], [[Гетьманщина-Свидок (заказник)|Гетьманщина-Свидок]], [[Густинський заказник|Густинський]], [[Заїздський заказник|Заїздський]], [[Заудаївський заказник|Заудаївський]], [[Обичівський заказник|Обичівський]], [[Пирогівський заказник|Пирогівський]], [[Полівщина (заказник, Прилуцький район)|Полівщина]], [[Приміське (заказник)|Приміське]], [[Ряшківський заказник|Ряшківський]], [[Удайцівський заказник|Удайцівський]].
=== Ентомологічні заказники ===
[[Охинський заказник|Охинський]], [[Яблунівський ентомологічний заказник|Яблунівський]].
=== Ландшафтні заказники ===
[[Бакумова Гора]], [[Сосна (заказник)|Сосна]].
=== Ботанічні пам'ятки природи ===
[[Багатовіковий дуб «Велетень»]], [[Багатовіковий дуб «Три брати»]], [[Дуб Богданівський]], [[Жевахівщина (пам'ятка природи)|Жевахівщина]], [[Івківці (пам'ятка природи)|Івківці]], [[Парк ім. Т. Г. Шевченка (Линовиця)|Парк ім. Т. Г. Шевченка]].
=== Заповідні урочища ===
[[Івківці (заповідне урочище)|Івківці]], [[Три ярки (заповідне урочище)|Три ярки]].

== Освіта ==
У районі функціонує 35 загальноосвітніх шкіл, з них: Яблунівська школа-інтернат І-ІІІ ст. та Ладанська гімназія. Функціонує 15 дошкільних установ, 1 професійний ліцей, 1 технікум, 3 позашкільні установи: спортивна школа, будинок школяра, Малодівицький навчально-виробничий комбінат.

== Охорона здоров'я ==
[[File:MM20190622 132500.jpg|thumb|Поліклінічне відділення Прилуцької центральної районної лікарні. Прилуки, вул. Київська, 98. Червень 2019]]

У районі 58 лікувально-профілактичних закладів, з них: 5 лікарень, 4 лікарські амбулаторії, 49 ФАПів.

== Культура ==

Культурне обслуговування в районі здійснюють 43 клубних, 47 бібліотечних закладів, Ладанська дитяча музична школа та 6 музейних кімнат. Працюють 159 колективів художньої самодіяльності, з них&nbsp;— 24 дитячих. 5 колективів району мають почесне звання «Народний аматорський». В районі діє 61 організація політичних партій, 26 громадських організацій, функціонує 46 релігійних громад.

== Політика ==
25 травня 2014 року відбулися&nbsp;[[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Прилуцького району було створено 60 виборчих дільниць. Явка на виборах складала&nbsp;— 67,83&nbsp;% (проголосували 20 586 із 30 349 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 40,94&nbsp;% (8 427 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 25,12&nbsp;% (5 171 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 19,92&nbsp;% (4 101 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 5,45&nbsp;% (1 121 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 0,81&nbsp;%. <ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-03-19|archive-date=27 лютого 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001}}</ref>

== Видатні люди ==
* [[Самійленко Іван Матвійович]] (1911, Валки&nbsp;— 2006)&nbsp;— український державний і громадський діяч, вчений. Останній голова Уряду Української Народної Республіки в екзилі (1989—1992). Професор Лонґ Айленд Університету 1961—1980[2]. Автор книги «Соціо-політичне тло голодового геноциду в Україні (Комунізм&nbsp;— смертельний ворог села)»: Історичний нарис / І. Самійленко ; Вид. спілка&nbsp;— Українське Інформаційне бюро, інк. (Філадельфія США)&nbsp;— Київ: Просвіта, 1998.&nbsp;— 37 с.
* [[Величко Костянтин]] (1895 або 1894&nbsp;— ?)&nbsp;— член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]].

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{commonscat|Prylutsky Raion}}
* [http://www.pryluky-rayon.osp-ua.info/ Прилуцька райрада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091024053004/http://pryluky-rayon.osp-ua.info/ |date=24 жовтня 2009 }}
* [http://cg.gov.ua/single_page.php?menu_id=1821&NameTable=single_page&TypeCod=&DEPAT=2899&pm=green_menu Сторінка на сайті ОДА]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.chernihiv-oblrada.gov.ua/index.php?th=cat&cat_id=69&item_id=425 Сторінка на сайті Облради]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
{{Chernihiv-geo-stub}}

{{Розташування2|nw=[[Ніжинський район]]<br/>[[Носівський район]]|n=[[Ічнянський район]]|ne=|w=[[Київська область]]<br/><small>([[Згурівський район]])</small>|c=[[Прилуки]]|e=[[Срібнянський район]]|sw=[[Київська область]]<br/><small>([[Яготинський район]])</small>|s=[[Полтавська область]]<br/><small>([[Пирятинський район]])</small>|se=[[Варвинський район]]}}


{{Адміністративний устрій Прилуцького району}}
{{Прилуцький район|nocat=1}}

[[Категорія:Колишні райони Чернігівської області]]
[[Категорія:Історія Прилуцького району]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1923]]
[[Категорія:Засновані в Чернігівській області 1923]]
[[Категорія:Виборчий округ 210]]