Перегляд вихідного коду сторінки Протитанковий ракетний комплекс

[[Файл:2014-07-31. Батальон «Донбасс» под Первомайском 14.jpg|right|thumb|250px|ПТРК [[Фагот (ПТРК)|«Фагот»]] на озброєнні [[Донбас (батальйон)|БТ «Донбас»]]]]
[[Файл:Army-fgm148.jpg|right|thumb|250px|Пуск протитанкової керованої ракети [[FGM-148 Javelin|FGM-148 «Джавелін»]] з переносного протитанкового ракетного комплексу. [[Армія США]]]]
[[Файл:Romanian 9P148 Konkurs cropped.jpg|right|thumb|250px|Румунський [[9К111-1 «Конкурс»|ПТРК «Конкурс»]] на базі [[БРДМ-2]]]]
[[Файл:SPIKE ATGM.jpg|right|thumb|250px|Переносний протитанковий ракетний комплекс [[Спайк (ПТРК)|«Spike»]]. [[Ізраїль]]]]
'''Протитанковий ракетний комплекс (ПТРК)'''&nbsp;— сукупність функціонально пов'язаних бойових і технічних засобів, що забезпечують виконання завдань з ураження броньованих цілей [[Протитанкова керована ракета|протитанковими керованими ракетами]] (ПТКР). Сучасний ПТРК складається з [[Пускова установка|пускової установки]] (ПУ), однієї або кількох [[Протитанкова керована ракета|ракет]], апаратури для перевірки та обслуговування.

== Опис та принцип дії ==
{{Розділ без джерел}}
До складу пускової установки, виконаної в переносному варіанті або змонтованої на спеціальному носії ([[Гусеничний рушій|гусеничному]] або колісному шасі, вертольоті тощо), входить апаратура управління, що складається з приладу наведення (прицілу) і апаратури формування і передачі команд управління ракеті.

ПТКР має [[бойова частина|бойову частину]], як правило, кумулятивної дії, бортові прилади управління і стабілізації польоту, виконавчі органи, [[ракетний двигун]]. Для підготовки і перевірки ПТРК у військах служить [[контрольно-перевірочна машина]], а для перевірки і ремонту елементів комплексу в ремонтних органах&nbsp;— [[контрольно-перевірочна апаратура]].

ПТКР класифікуються за низкою ознак. За швидкістю польоту ракет ПТРК поділяються на дозвукові і [[Надзвукова швидкість|надзвукові]]. У більшості сучасних ПТРК ракети мають дозвукові швидкості польоту, що дозволяє використовувати відносно простий спосіб передачі команд по дротах. Надзвукові швидкості польоту ракет характерні для самохідних і [[вертоліт]]них ПТРК, в яких команди передаються по [[Радіозв'язок|радіо-]], [[Інфрачервона техніка|інфрачервоної]] (ІЧ) лінії зв'язку або формуються в бортовій апаратурі за допомогою [[Світловий промінь|променя]].

При конструюванні ПТКР застосовуються різні [[Аеродинамічний профіль|аеродинамічні схеми]]. Розрізняють ПТРК з ручною, напівавтоматичною і [[Автоматична система управління|автоматичною системами управління]]. При ручній системі управління [[Оператор (професія)|оператор]], безперервно спостерігаючи крізь приціл за переміщенням цілі і польотом ракети, візуально визначає відхилення ПТКР від лінії візування і за допомогою спеціальної ручки управління або приводу наведення формує електричні сигнали управління. Ці сигнали передаються на борт ракети по [[лінія зв'язку|лініях зв'язку]] (дротовому, радіо-, [[Інфрачервоне випромінювання|ІЧ]] тощо), що приводять в дію виконавчі органи ракети (рулі). У ПТРК з напівавтоматичною системою управління оператор здійснює безперервне стеження тільки за ціллю, а визначення відхилень ракети від лінії візування і вироблення команд управління проводяться автоматично в апаратурі управління або бортовій апаратурі ракети. Для ПТРК з автоматичною системою управління функції оператора зводяться лише до вибору цілі і пуску ракети. До такого типу систем відносяться командні автоматичні системи управління, автономні системи, системи самонаведення з пасивними або активними [[Головка самонаведення|голівками самонаведення]] (ГСН), а також комбіновані системи управління, що поєднують елементи автономних систем та ГСН активного або пасивного типу. Системи самонаведення з напівактивними ГСН за принципом роботи можуть бути віднесені до напівавтоматичних або [[Автоматична система керування|автоматичних систем управління]], в цьому випадку для оптичних [[Головка самонаведення|ГСН]] оператор повинен безперервно утримувати промінь джерела підсвічування ([[лазер]]а) на цілі або в наземному комплексі управління включається пристрій (наприклад, [[радіолокатор]]), який автоматично супроводжує ціль.

У ПТКР зазвичай застосовуються твердопаливні двигуни (РДТТ), що забезпечують високу надійність і можливість тривалого зберігання ракет. За рухливістю розрізняють переносні, причіпні, самохідні зі знімним озброєнням, самохідні та вертолітні ПТРК. Переносні ПТРК мають дальності пусків ракет до 2000&nbsp;м і переносяться розрахунком (ПУ і 3-4 ракети). Найбільша дальність польоту у ракет, які буксируються і самохідних (зі знімним озброєнням) ПТРК зазвичай не перевищує 3 500&nbsp;м. Самохідні і вертолітні комплекси мають значно більшу бойову ефективність і використовуються, як правило, у складі протитанкових резервів, найбільша дальність пусків становить 4 000&nbsp;м і більше.

Вперше бойове застосування ПТРК отримали в ряді локальних війн, після 2-ї світової війни, і показали високу ефективність (особливо вертолітні). Однак першим зразкам наземних ПТРК були притаманні й недоліки&nbsp;— значні розміри [[Мертвий простір (військова справа)|мертвого простору]] (300—600 м), малі швидкості польоту ракет (80-100 м/с) і їх відносно велика маса, низька точність при пусках по рухомих та тих, що маневрують, цілях. На початок 21 століття проводяться інтенсивні роботи зі створення перспективних ПТРК з новими варіантами систем управління на принципах напівактивного, активного і пасивного самонаведення.

Слід зазначити, що деякі ПТРК можуть вражати повільні повітряні цілі на малій висоті (наприклад, вертольоти). Відомо й про випадки успішного застосування наземних ПТРК проти вертольотів в бойових умовах. Навіть ПТРК типу «повітря-поверхня» [[AGM-114 Hellfire]] здатні вражати повітряні цілі типу БПЛА<ref>{{cite web
 | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/45084/the-use-of-anti-tank-guided-missiles-against-helicopters-didnt-start-in-ukraine
 | title = The Use Of Anti-Tank Guided Missiles Against Helicopters Didn’t Start In Ukraine
 | author = Joseph Trevithick, Oliver Parken, Tyler Rogoway
 | publisher = The Drive
 | work = The War Zone
 | date = 2022-04-06
}}</ref>.

Зокрема, під час російсько-української війни українські військові знищили російський ударний вертоліт [[Ка-52]] в повітрі із ПТРК «[[Стугна-П]]». Поки вертольоти перебували на землі їх знищували з ПТРК «[[Корсар (ПТРК)|Корсар]]». Також відомо про знищення Ка-52 в польоті на надмалій висоті з ПТРК «[[FGM-148 Javelin|Javelin]]»<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/morpihi_zsu_zavalili_rashiskij_ka_52_z_ptrk_javelin_tse_vpershe_v_istoriji-12089.html | title = Морпіхи ЗСУ завалили рашиський Ка-52 з ПТРК Javelin - це вперше в історії | publisher = Defense Express | date = 2023-07-03 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/army_and_war/novi_detali_pro_istorichnij_postril_z_javelin_po_ka_52_idealne_pojednannja_majsternosti_ta_vdalogo_momentu-12103.html | title = Нові деталі про історичний постріл з Javelin по Ка-52: ідеальне поєднання майстерності та вдалого моменту | publisher = Defense Express | date = 2023-07-04 }}</ref>.

== Історія ==

Перші ПТРК були розроблені наприкінці [[1950-ті|1950-х років]] як засіб боротьби з бронетехнікою противника на дистанціях недосяжних звичайним [[гранатомет]]ів (500—2000 метрів). Поділяються на легкі (переносні), із зоною ураження 2-2,5&nbsp;км і важкі (встановлювані на бойову техніку), із зоною ураження 4-6&nbsp;км. Ділення це умовне, через те, що переносні ПТРК можна встановити на бойову техніку (БТР, БМП, вертольоти та інше), а ПТРК, встановлювані на бойову техніку зняти і встановити на переносні ПУ. За способом наведення ракети на ціль ПТРК ділять на три покоління{{fact}}:

* '''Покоління І'''&nbsp;— ракета на ціль наводиться в ручному режимі (цей спосіб називають ще «трьох точковим»). Оператор за допомогою органів управління повинен поєднати ракету з ціллю, одночасно утримуючи їх у [[поле зору|полі зору]]. Передача команд від комплексу до ракети йде по дроту, який розмотується зі спеціальної котушки, що обмежує швидкість польоту ракети 150—200 метрами на секунду. Імовірність влучення становить 60-70&nbsp;%. При запуску ракети з таким способом наведення на ціль існує «мертва зона» в 200—400 метрів, обумовлена тим, що оператор ловить ракету в поле зору прицілу.
* '''Покоління II'''&nbsp;— ракета на ціль наводиться в напівавтоматичному режимі (цей спосіб ще називають «двохточковим»). Оператор при такому способі наведення повинен тільки поєднувати перехрестя прицілу і ціль, а ракета наводиться на ціль сама. Це підвищило ймовірність ураження цілі до 90-95&nbsp;%, але застосування передачі команд від комплексу до ракети по дроту зберегло швидкість її польоту на рівні 150—200 метрів на секунду. Ця проблема була вирішена при появі бездротових [[лінія зв'язку|ліній зв'язку]]. Зв'язок між ракетою і комплексом тут здійснюється через спеціальну радіолінію, що має [[перешкодозахищеність]] і декілька дублюючих частот, крім того, супровід ракети ведеться і в [[Інфрачервоне випромінювання|ІЧ-діапазоні]]. На ПТРК другого покоління з'явилися і нічні, [[Тепловізор|тепловізійні приціли]].
* '''Покоління III'''&nbsp;— ракета на ціль наводиться в автоматичному режимі. Операторові досить тільки прицілитися і вистрілити, після чого можна покинути позицію. Ракета, що має [[головка самонаведення|головку самонаведення]], утримує відмічену під час пуску ціль і уражає її. ПТРК з таким способом наведення з'явилися наприкінці [[1990-ті|1990-х років]].

== Див. також ==
* [[Бар'єр (ПТРК)]]
* [[Стугна-П (ПТРК)]]
* [[Альта (ракета)|Альта (ПТКР)]]
* [[Корсар (ПТРК)]]
* [[Комбат (ПТКР)|Комбат (ПТКР)]]
* [[Скіф (ПТРК)]]
* [[Корнет (ПТРК)]]
* [[Спайк (ПТРК)]]
* [[Фагот (ПТРК)]]
* [[FGM-148 Javelin]] американські ПТРК третього покоління
* [[NLAW|NLAW (ПТРК)]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Слуцкий Е. Тенденции развития противотанковых средств // [[Зарубежное военное обозрение]].&nbsp;— М., 1995.&nbsp;— №&nbsp;9.&nbsp;— С. 20-26.&nbsp;— ISSN 0134-921X {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Радянська військова енциклопедія
|частина        = «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ»
|заголовок      = 
|оригінал       = (Советская военная энциклопедия)
|посилання      = 
|відповідальний = Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Воениздат
|рік            = 1979
|том            = 2
|сторінки       = 606-607
|сторінок       = 640
|серія          = 
|isbn           = 00101-236
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://armor.kiev.ua/ptur/weapon/ptrk.html ПТРК] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170608034437/http://armor.kiev.ua/ptur/weapon/ptrk.html |date=8 червня 2017 }} // ''armor.kiev.ua'' {{ref-ru}}
* [http://gunsite.narod.ru/ptur_ptrk.htm ПТРК и ПЗРК] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100119044153/http://gunsite.narod.ru/ptur_ptrk.htm |date=19 січня 2010 }} {{ref-ru}}
* [http://www.airwar.ru/enc/weapon/aat_data.html ПТУР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090916095635/http://www.airwar.ru/enc/weapon/aat_data.html |date=16 вересня 2009 }} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20041231042855/http://rocet.boom.ru/missile/wobb/metis_m/metism.htm Противотанковый ракетный комплекс 9К115-2 «Метис-М»] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20110521140541/http://warfare.ru/rus/?lang=rus Ракеты / птур] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20120426201859/http://www.arms-expo.ru/049050054048.html#sp Противотанковые ракетные комплексы] {{ref-ru}}
* [http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/khrizantema/khrizantema.shtml Противотанковый ракетный комплекс 9К123 Хризантема] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120828234934/http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/khrizantema/khrizantema.shtml |date=28 серпня 2012 }} {{ref-ru}}
* [http://zonawar.ru/granatomet/ptrk.html Противотанковые ракетные комплекы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121017114804/http://zonawar.ru/granatomet/ptrk.html |date=17 жовтня 2012 }} {{ref-ru}}

[[Категорія:Протитанкові керовані ракети| ]]
[[Категорія:Протитанкова зброя]]
[[Категорія:Ракетна зброя]]