Перегляд вихідного коду сторінки Піньїнь

'''Піньї́нь''' ({{lang-zh2|拼音|pīnyīn}}), повна офіційна назва '''Ханьюй піньїнь''' ({{lang-zh2|汉语拼音|Hànyǔ pīnyīn}}, ''«Запис звуків китайської мови»'')&nbsp;— найпоширеніший стандарт латинізування [[китайська мова|китайської мови]] ([[мандаринська мова|мандаринського діалекту]]), тобто позначення звуків китайської за допомогою латинської абетки. Піньїнь був розроблений наприкінці 50-х років [[XX століття]], офіційно прийнятий на континентальній частині [[Китай|Китаю]] в [[1979]] році і прийнятий як міжнародний стандарт у [[1991]] році. Піньїнь також використовують для введення [[ієрогліф]]ів на комп'ютері та для пошуку слів у словнику. Альтернативна назва&nbsp;— «'''китайський фонетичний алфавіт'''» (КФА).

== Історія ==

Поодинокі випадки латинізації китайських слів почалися ще до [[Ренесанс]]у, коли [[Марко Поло]] та інші європейці вступили в контакт з китайською культурою. Систематична ж латинізація китайської мови почалася в XVII столітті священнослужителями [[Маттео Річчі]], Ніколасом Тріголєм та іншими, які прибули до Китаю вивчати мову й проповідувати християнство. Пізніше до латинізації приєдналися інші європейці. [[1867]] року Томас Л. Вейд, секретар з китайської мови у британському посольстві в Китаї, видав книгу «Самовчитель китайської» ({{lang-zh2|语言自迩集|Yǔyán zì ěr jí}}), для якого він адаптував систему латинізації священнослужителя Р. Морісона. Через 45 років Х.&nbsp;Л.&nbsp;Джайлз видав китайсько-англійський словник, де він використав ту ж саму систему з деякими змінами.

Розуміючи, що традиційна система письма китайської мови заважає загальній освіті в країні, численні китайські інтелектуали започаткували рух за латинізацію китайської мови. Такі вчені, як [[Лу Сінь]] (鲁迅), [[Ху Ши]] (胡适), [[Лі Цзіньсі]] (黎锦熙), [[Лінь Ютан]] (林语堂), [[Чжао Юаньжень]] (赵元任), [[Цянь Сюаньтон]] (钱玄同) були палкими прихильниками цього руху. Починаючи з [[1897]] року було запропоновано багато систем, а в 1928 міністерство освіти націоналістичного уряду прийняло «мандарино-латинську систему» {{lang-zh2|国语罗马字|Guóyǔ luómǎ zì}}, запропоновану видатним лінгвістом Чжао Юаньженєм. У цій системі немає діакритичних знаків тонів, натомість склади з різними тонами мають різне літерне написання. Система стала дуже популярною серед тих, хто займався китайською мовою в [[США]], але вона не розповсюдилася в Китаї.

У той самий час багато комуністів-революціонерів також підтримували ідею латинізації. [[1931]] року на конференції китайських громадян на радянському Далекому Сході була прийнята система латинизації Цюй Цюбая ({{lang-zh2|瞿秋白的拉丁化新文字|Qú Qiūbái de lādīnghuà xīnwénzì}}). У ній ніяк не відображалися тони́, тому вона була набагато простішою за попередню. За цією системою навчалися робітники на радянському Далекому Сході та в Янані, оплоті китайської комуністичної революції. За кілька років радянський уряд створив комітет з вивчення питання латинізації китайської мови, і в [[1958]] було запропоновано нову «схему запису звуків китайської мови» ({{lang-zh2|汉语拼音方案|Hànyǔ pīnyīn fāng'àn}}). Багато років ''ханью піньїнь фан'ань'' використовували у початковому навчанні та у словниках, а систему Вейлд-Джайлза&nbsp;— в англомовних публікаціях до [[1979]] року, коли [[Міжнародна організація зі стандартизації]] ухвалила рішення зробити піньїнь міжнародним стандартом латинізації китайської.

== Позначення тонів ==

Кожен склад китайської мови може читатися одним з чотирьох тонів, що відрізняються інтонацією, або ж нейтральним, так званим легким тоном. В піньїні позначки тонів ставляться над головною голосною складу.

# Перший тон позначається [[макрон]]ом (ˉ) над голосною:
#: Āā Ēē Īī Ōō Ūū Ǖǖ
# Другий тон позначається [[акут]]ом, тобто знаком, який використовується в українській для позначення наголосу:
#: Áá Éé Íí Óó Úú Ǘǘ
# Третій тон позначається бревісом ([[гачек]]ом, v-подібною позначкою над літерою):
#: Ǎǎ Ěě Ǐǐ Ǒǒ Ǔǔ Ǚǚ
# Четвертий тон позначається в письмі [[гравіс]]ом (знаком зворотного наголосу) (`):
#: Àà Èè Ìì Òò Ùù Ǜǜ
# П'ятий, нейтральний тон не позначається в письмі:
#: Aa Ee Ii Oo Uu Üü

Інколи тони ще позначається цифрами 1-4, що йдуть після власне складу, наприклад: ma3=mǎ

Легкий тон в цьому разі позначається цифрою 5 або 0.

== Правила орфографії ==

'''Написання складів разом і окремо'''

1. Звичайно кожне слово китайської мови пишеться окремо. Слово може складатися з одного складу або з декількох складів, що позначають єдине поняття:

péngyǒu (朋友)&nbsp;— друг

túshūguǎn (图书馆)&nbsp;— бібліотека

Zhào Yuánrèn (趙元任)&nbsp;— Чжао Юаньжень, ''китайський мовознавець''

Ānnà (安娜)&nbsp;— Анна (Ганна), ''ім'я''

2. Разом пишуться географічні назви та похідні від них слова, які складаються з декількох ієрогліфів; але треба відокремлювати їх від назви провінції, округу тощо та від топографічних показників, наприклад, 市 (shì, ''місто''), 省 (shěng, ''провінція''), 江 (jiāng, ''річка''):

广州 Guǎng-zhōu&nbsp;— Гуанчжоу (Ґуанг-джоу)

美国人 měiguórén&nbsp;— американець

看了 kànle&nbsp;— читав

看过了 kàngguòle&nbsp;— прочитав

火车 到了 Huǒchē dàole. Потяг прийшов.

Дієслово і додаток пишуться разом, якщо вони є одним словом:

吃饭&nbsp;— chīfàn&nbsp;— їсти

睡觉&nbsp;— shuìjiào&nbsp;— спати

看书&nbsp;— kànshū&nbsp;— вчитися

我们 wǒmen&nbsp;— ми

他们 tāmen&nbsp;— вони

我们的 wǒmen-de&nbsp;— wǒ-men

zhè (ge) rén&nbsp;— ця людина

zhèxiē&nbsp;— ці

zhège&nbsp;— цей

十五 shíwǔ&nbsp;— п'ятнадцять

两个人 liǎng ge rén&nbsp;— дві людини

13. Bǎi (сто), qiān (тисяча), wàn (десять тисяч), yì (сто мільйонів) у складі числівників пишуться разом з попередньою частиною числівника, але окремо від наступної: jiǔyì líng qīwàn èrqiān sānbǎi wǔshí liù&nbsp;— дев'ятсот мільйонів сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят шість.

dìshísān&nbsp;— тринадцятий

māma de shū&nbsp;— мамина книга

Tā zài ma? — Він тут?

'''Вживання великої літери'''

1. Велика літера вживається на початку речення:
 
Míngtian nǐ qù ma? — Завтра ти йдеш?

2. Велика літера вживається на початку власних імен і назв: Běijīng&nbsp;— Пекін

3. Велика літера вживається на початку географічних назв: Huánghé&nbsp;— Хуанхе

'''Вживання апострофа'''

Якщо склад, що починається з а-, о-, е- стоїть після іншого складу, то між ними вживається апостроф:

皮袄 pi'ao — порівн. 票 piao

== Рудиментарні правила прочитання ==
Піньїнь використовується для запису китайських прізвищ у англомовних текстах та текстах іншими європейськими мовами. Здебільшого ним передаються імена спортсменів і політиків. Тому журналістам, тележурналістам, а особливо спортивним коментаторам слід знати хоча б рудименти прочитання піньїня.

* Наприкінці слова «ng»&nbsp;— тверде «н», «n»&nbsp;— м'яке «нь». Наприклад: Pa'''ng''' Wei&nbsp;— [[Пан Вей|Па'''н''' Вей]], A'''n''' Qi&nbsp;— [[Ань Ці|А'''нь''' Ці]].
* «x» читається, як м'яке «с» (з присвистом), а не як «кс». Наприклад, Deng '''X'''iaoping&nbsp;— [[Ден Сяопін|Ден '''С'''яопін]].
* «ui» читається, як «вей» (уей). Передається українською як «уей» (іноді «ой») у складі «hui». Наприклад: Huang H'''ui'''dan&nbsp;— [[Хуан Хуейдань|Хуан Х'''уей'''дань]], Liao '''Hui'''&nbsp;— [[Ляо Хой|Ляо '''Хой''']]. В інших складах передається українською як «уй».
* «u» наприкінці відкритого складу після j, q, x, y та ü після l, n передається «юй». Наприклад: X'''u''' Xin&nbsp;— [[Сюй Сінь|С'''юй''' Сінь]].
* «c»&nbsp;— «ц». Наприклад: '''C'''ai Li&nbsp;— [[Цай Лі|'''Ц'''ай Лі]].
* «q»&nbsp;— середнє між м'яким «ч» і м'яким «ц» (на письмі&nbsp;— ц). Наприклад: Wei '''Q'''iuyue&nbsp;— [[Вей Цююе|Вей '''Ц'''ююе]].
* «ch»&nbsp;— «ч». Наприклад: Xu '''Ch'''en&nbsp;— [[Сюй Чень|Сюй '''Ч'''ень]].
* «z»&nbsp;— «дз» (один звук; на письмі стандартно передається як ''цз''). Наприклад: Jin '''Z'''iwei&nbsp;— [[Цзінь Цзивей|Цзінь '''Цз'''ивей]].
* «zh»&nbsp;— «дж» (один звук; на письмі ''чж''). Наприклад: '''Zh'''ang Enhua&nbsp;— [[Чжан Еньхуа|'''Чж'''ан Еньхуа]].
* «g»&nbsp;— «ґ» (на початку складу; наприкінці не вимовляється, є ознакою твердості попереднього приголосного). Наприклад, '''G'''ao Ling&nbsp;— [[Ґао Лін|'''Ґ'''ао Лін]].
* «j»&nbsp;— м'яке «цз» (близьке до «z», але відображає м'яку вимову). Наприклад: Zhao '''J'''unzhe&nbsp;— [[Чжао Цзюньчже|Чжао '''Цз'''юньчже]],
* «yi» на початку слова чи складу читається «ї». Наприклад: '''Yi''' Long&nbsp;— [[Ї Лун|'''Ї''' Лун]].
* «o» перед «ng» передається як «у»; «uo» передається як «о». Наприклад: G'''o'''ng Zhichao&nbsp;— [[Гун Чжичао|Г'''у'''н Чжичао]], K'''o'''ng Fanyu&nbsp;— [[Кун Фанью|К'''у'''н Фанью]], G'''uo''' Wenjun&nbsp;— [[Го Веньцзюнь|Г'''о''' Веньцзюнь]] або Xi L'''uo'''zh'''uo'''ma&nbsp;— [[Сі Лочжома|Сі Л'''о'''чж'''о'''ма]] (тибетське китаїзоване ім'я).
* «r» на початку складу передається літерою «ж». Наприклад: Li Xue'''r'''ui&nbsp;— [[Лі Сюежуй|Лі Сюе'''ж'''уй]], Zhang '''R'''ong'''r'''ui&nbsp;— Чжан '''Ж'''ун'''ж'''уй.
* «w» на початку складу перед «u» на письмі не передається. Наприклад: '''Wu''' Minxia&nbsp;— [[У Мінься|'''У''' Мінься]].
* «lü» передається, як «люй» («lüe»&nbsp;— «люе»). Наприклад: '''Lü''' Xiaojun&nbsp;— [[Люй Сяоцзюнь|'''Люй''' Сяоцзюнь]].

Для передачі піньїня українською мовою використовується переважно [[Академічна система транскрибування китайських слів та власних назв українською мовою|академічна система транскрибування]] на основі [[система Палладія|системи Палладія]]. 2019 року було також запропоновано альтернативну нову систему&nbsp;— Кірносової—Цісар.{{джерело}}

== Порівняльна таблиця ==
''Про відповідні норми української мови див. [[Шаблон:Паладій2|тут]] (NB джерела на сторінці обговорення)''

{{Pinyintable}}

== Див. також ==
* [[Система Кірносової]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20090124223408/http://cq.netsh.com/bbs/757809/html/tree_33024454.html New Edition Hanyu Pinyin Syllable Table]
* [http://pinyin.info/readings/zyg/rules.html#x4.11 Basic Rules of Hanyu Pinyin Orthography]
* [https://web.archive.org/web/20080318105731/http://www.learn-chinese-language-online.com/pinyin-rules.html Pinyin Rules, Basic Spelling]
* [http://www.white-clouds.com/iclc/cliej/cl4ao.htm History and Prospect of Chinese Romanization]
* [http://lost-theory.org/chinese/phonetics/ Повна звукова таблиця вимови з тонами]
{{Ling-stub}}

{{Латинізація}}
{{Стандарти ISO}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Латинізація китайської мови]]
[[Категорія:Китайські слова та фрази]]
[[Категорія:Фонетичні абетки]]