Пірокластичний потік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пірокластичний потік, що сходить з вулкана Майон на Філіппінах, 1984 рік

Пірокластичний потік (від грец. πῦρ — «вогонь» і κλαστός — «зламаний») — потік суміші гарячих вулканічних газів, попелу та скельних уламків (тефри), що є типовим результатом деяких типів вулканічних вивержень і рухається з великою швидкістю (зазвичай близько 700 км/год)[1]. Температура газів може досягати близько 1000 °C. Такі потоки зазвичай рухаються униз з вулканової вершини і часто можуть розходитися на кілька потоків, залежно від рельєфу місцевості. Швидкість залежить від щільності потоку та куту нахилу поверхні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]