Перегляд вихідного коду сторінки Руська трійця

{{otheruses|Руська Трійця}}

{{Картка:Літературне угруповання
|назва                = «Руська трійця»
|абревіатура          =
|емблема              =
|зображення           =
|оригінал             =
|девіз                = Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде
|рік заснування       = [[1830-ті]]
|напрямок             = [[романтизм]]
|яскраві представники = [[Шашкевич Маркіян Семенович|Маркіян Шашкевич]], [[Вагилевич Іван Миколайович|Іван Вагилевич]], [[Головацький Яків Федорович|Яків Головацький]], [[Ількевич Григорій Степанович|Мирослав Ількевич]], Маркел Кульчицький, [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]
|твори                = «[[Русалка Дністровая]]»
|лідер                = [[Шашкевич Маркіян Семенович|Маркіян Шашкевич]]
|країна               = [[Австрійська імперія]]
|сайт                 =
|адреса               = [[Львів]]
}}
'''«Руська трійця»'''&nbsp;— галицьке літературне угруповання, очолюване [[Шашкевич Маркіян Семенович|Маркіяном Шашкевичем]], [[Головацький Яків Федорович|Яковом Головацьким]] та [[Вагилевич Іван Миколайович|Іваном Вагилевичем]], що з кінця 1820-х років розпочало на західно-українських землях національно-культурне відродження<ref>[http://history.vn.ua/article/124.html «Руська трійця» у розвитку суспільно-політичного руху Галичини]</ref><ref name="УРЕ">{{книга|автор = [[Шалата Михайло Йосипович|М.&nbsp;Й.&nbsp;Шалата]]|частина = «Руська трійця»|посилання частина = https://leksika.com.ua/12330501/ure/ruska_triytsya|заголовок = Українська радянська енциклопедія: у 12 т.|оригінал = |посилання = http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0000949_2.pdf|відповідальний = гол. ред. [[Бажан Микола Платонович|М.&nbsp;П.&nbsp;Бажан]]; редкол.: О.&nbsp;К.&nbsp;Антонов та ін|видання = 2-ге|місце = Київ|видавництво = [[Головна редакція УРЕ]]|рік = 1983|том = Т. 9: Поплужне — Салуїн|сторінки = 525|сторінок = 558|серія = |isbn = |тираж = |ref = }}</ref> ([[1833 в Україні|1833]]–1837 роки).

== Характеристика ==
Породжене в добу романтизму, воно мало виразний слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали виключно слов'янські імена (Шашкевич&nbsp;— Руслан, Вагилевич&nbsp;— Далібор, Головацький&nbsp;— Ярослав, його брат Іван&nbsp;— Богдан, Ількевич&nbsp;— Мирослав тощо). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «''Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде''».

Члени «Руської трійці» «''ходили в народ''», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Гуртківці бачили свою мету в збиранні фольклору, поширенні освіти, доступних науково-популярних праць, написанні та виданні близьких народові творів. Усе це робилося задля високої ідеї національного відродження в Галичині. Цікаву подорож [[Галичина|Галичиною]] та [[Буковина|Буковиною]] здійснив Яків Головацький. [[Закарпаття|Закарпаттям]] подорожував І.&nbsp;Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися на Закарпатті.

Навколо «Руської трійці» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М.&nbsp;Ількевич, М.&nbsp;Кульчицький та ін.) тримали зв'язок з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угруповання твердили, що русини Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову та культуру.

Діяльність «Руської трійці», викликана як соціально-національним поневоленням українців в [[Австрійська імперія|Австрійській Імперії]], так і пробудженням інших слов'янських народів, переступила межі вузького культурництва. Особливу пошану членів літературного угруповання мала поема «[[Енеїда (Котляревський)|Енеїда]]» [[Котляревський Іван Петрович|Івана Котляревського]], фольклорні збірки [[Максимович Михайло Олександрович|Михайла Максимовича]] й [[Срезневський Ізмаїл Іванович|Ізмаїла Срезневського]], граматика [[Павловський Олексій Павлович|Олексія Павловського]], а також твори [[Харківська школа романтиків|харківських романтиків]].

Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових слов'янських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «[[Син Русі]]» (1833).

У 1834 році «Руська трійця» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд.

Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «[[Русалка Дністровая]]», Будин (нині [[Будапешт]], 1837 р.), що, замість [[Язичіє|язичія]], впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М.&nbsp;Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель. Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністровая», споріднює її з [[Ян Коллар|Колларовою]] поемою «Slavy dcera» або «Донька Слави» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Руської трійці». Вплив на постання «Руської трійці» мав і чеський славіст [[Ян Коубек]].

«Русалку Дністровую» австрійський уряд заборонив. Лише 200 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.

Гурток «Руська трійця» припинив свою діяльність 1843 року по смерті М.&nbsp;Шашкевича.

== Вшанування пам'яті ==
* [[1 січня]] [[2012]] року в [[Івано-Франківськ]]у відкрили перший в світі пам'ятник Руській Трійці (скульптор Володимир Довбенюк)<ref>{{cite web|url = https://www.radiosvoboda.org/a/25217632.html|назва = В Івано-Франківську встановили пам'ятник «Руській трійці»|автор = |дата = 31 грудня 2013|вебсайт = radiosvoboda.org|видавець = [[Радіо Свобода]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220227080734/https://www.radiosvoboda.org/a/25217632.html|дата-архіву = 27 лютого 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 22 листопада 2022}}</ref>.
* [[30 липня]] [[2015]] року в тому ж Івано-Франківську сквер, де стоїть цей пам'ятник, перейменували на Сквер імені Руської Трійці.
* У тому ж місті Івано-Франківськ на пошану Маркіяна Шашкевича та Івана Вагилевича названо вулиці.

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
* [[Русалка Дністровая]]
* [[Інститут Маркіяна Шашкевича]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* {{книга|автор = [[Білецький Олександр Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Білецький]]|частина = |заголовок = Русалка Дністровая: до 150-річчя з дня народження Маркіяна Шашкевича|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Видавництво Львівського університету|рік = 1961|том = |сторінки = |сторінок = 36|серія = |isbn = |тираж = 1000}}
* {{ЕУ}}
* {{книга|автор = [[Кирчів Роман Федорович|Кирчів Р.]]|частина = |заголовок = Етнографічно-фольклористична діяльність «Руської трійці»|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = друге, поправлене і доповнене|місце = Львів|видавництво = |рік = 2011|том = |сторінки = |сторінок = 424|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга|автор = [[Луців Лука Юрійович|Луців Л.]]|частина = |заголовок = Маркіян Шашкевич: Біографія і характеристика творчости з додатком усіх оригінальних творів поета|оригінал = |посилання = https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/440/file.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Ню Йорк|видавництво = Свобода|рік = 1963|том = |сторінки = |сторінок = 118|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = М.&nbsp;Шашкевич, І.&nbsp;Вагилевич, Я.&nbsp;Головацький: бібліографічний покажчик|оригінал = |посилання = |відповідальний = укл.: М.&nbsp;П.&nbsp;Гуменюк, Є.&nbsp;Є.&nbsp;Кравченко|видання = |місце = Львів|видавництво = Львівська бібліотека Академії наук Української РСР|рік = 1962|том = |сторінки = |сторінок = 132|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = Маркіян Шашкевич на Заході|оригінал = |посилання = https://diasporiana.org.ua/ukrainica/markiyan-shashkevych-na-zahodi/|відповідальний = упоряд., ред. і вступ Я.&nbsp;Розумний|видання = |місце = Вінніпег|видавництво = [[Інститут Маркіяна Шашкевича|Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича]]|рік = 2007|том = |сторінки = |сторінок = 383|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга|автор = [[Марунчак Михайло Григорович|Марунчак М.]]|частина = |заголовок = Маркіян Шашкевич на тлі доби|оригінал = |посилання = https://diasporiana.org.ua/ukrainica/6377-marunchak-m-markiyan-shashkevich-na-tli-dobi/|відповідальний = |видання = |місце = Вінніпеґ|видавництво = Загальна Бібліотека «УКТ»|рік = 1962|том = |сторінки = |сторінок = 96|серія = |isbn = |тираж = }}
* [[Список видань з історії української літератури|Історія української літератури]]: у восьми томах / голова редколегії&nbsp;— Є.&nbsp;Кирилюк.&nbsp;— т. II.&nbsp;— К.: [[Наукова думка]], 1967.
* ''[[Стеблій Феодосій Іванович|Стеблій Ф.&nbsp;І.]]'' [https://web.archive.org/web/20160709231101/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Руська трійця] // {{ЕІУ|9|395}}
* ''Франко І.'' Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. / І.&nbsp;Франко.&nbsp;— Львів: Накладом Укр.-рус. вид. спілки, 1910.&nbsp;— V, 444 c. 
* {{книга|автор = Шах С.&nbsp;О.|частина = |заголовок = Маркіян Шашкевич і галицьке відродження|оригінал = |посилання = https://diasporiana.org.ua/ukrainica/shah-s-o-markiyan-shashkevych-ta-galyczke-vidrodzhennya/|відповідальний = |видання = |місце = Париж-Мюнхен|видавництво = Видання Українського Християнського Руху ч. 2|рік = 1961|том = |сторінки = |сторінок = 230|серія = |isbn = |тираж = }}
* ''Kozik J.'' Ukraiński ruch narodowy w Galicji w latach 1830–1848.&nbsp;— Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1973.&nbsp;— 307 s. {{ref-pl}}

== Посилання ==
* [https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n361/mode/2up «Руська трійця»] // {{ЛЗЕ2|сторінки=361—362}}
* [https://archive.org/stream/tvoryshas191300shas#page/n3/mode/2up Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацкого. Виданє друге (З додатком творів: Івана Вагилевича і Тимка Падури). У Львові, 1913.]
* {{книга|автор = |частина = Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький|посилання частина = https://web.archive.org/web/20130513131106/http://izbornyk.org.ua/zahpysm/zah.htm|заголовок = Письменники Західної України 30-50-х років XIX ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = |рік = 1965|том = |сторінки = |сторінок = 652|серія = |isbn = |тираж = |ref = }}
{{Lit-stub}}
{{Руська трійця}}
{{Українські літературні об'єднання}}
{{Історія України}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Історичні організації Львова]]
[[Категорія:Руська трійця|*]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]