Перегляд вихідного коду сторінки СУ-76

{{Бронетехніка
|назва              =  СУ-76
|зображення         = Su76_nn.jpg
|розм_зобр          = 250px
|альт               = СУ-76 у Кремлі Нижнього Новгороду
|опис_зображення    = СУ-76 у Кремлі Нижнього Новгороду
|класифікація       = [[Самохідна артилерійська установка|САУ]] безпосередньої підтримки 
|компонувальна схема = об'єднане моторно-трансмісійне та управління спереду, бойове ззаду 
|країна-виробник    = {{USR}}
|розробник          =
|роки виробництва   = [[1942]]–[[1945]]
|вартість           =
|роки експлуатації  = [[1943]]&nbsp;— [[1950-і]]
|війни              =
|роки служби        =
|кількість виробів  = 14 292
|країни-оператори   =
|бойова маса        = 11,2 т
|екіпаж   = 4
|довжина = 5 000
|ширина  = 2 740
|висота  = 2 200
|кліренс  = 300
|броня     = сталева катана
|чоло корпусу = 25 / 60°
|облавок корпусу = 15 / 0°
|корма корпусу = 10 / 20 °
|дах корпусу = 7
|днище = 7 / 81—90°
|чоло вежі = 35 / 30°
|активний захист =
|динамічний захист =
|головне_озброєння =
|гармата = 76,2-мм нарізна [[76-мм дивізійна гармата зразка 1942 року (ЗІС-3)|ЗІС-3]]
|довжина ствола = 51,6
|скорострільність =
|кути наведення = −3 … +25
|швидкість снаряду =
|приціли =
|кулемети = 2 кулемети 7,62-мм [[ДТ]]
|додаткове_озброєння=
|боєкомплект = 60
|двигун = спарені [[Рядний двигун|рядні]]<br/>6&nbsp;— [[Циліндр (двигун)|циліндрові]] [[Карбюраторний двигун|карбюраторні]] [[Рідинне охолодження|рідинного охолодження]]
|потужність_двигуна = 2 × 70 к.с. (2 × 52 кВт)
|пальне =
|підвіска = індивідуальна, [[Торсіонна підвіска|торсіонна]]
|швидкість = 44
|відношення_пв = 12,5
|запас ходу = 250
|пм_тиск на ґрунт =
|допустимий нахил =
|подоланний підйом = 30
|подоланна стіна = 0,6
|подоланний рів = 2,0
|подоланний брід = 0,9
}}

'''СУ-76'''&nbsp;— радянська легка [[самохідно-артилерійська установка]] (САУ), машина безпосередньої підтримки піхоти, що застосовувалася в [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянській війні]].

== Історія ==
[[Файл:Bundeswehrmuseum Dresden 21.jpg|thumb|left|300px|Самохідно-артилерійська установка СУ-76 в музеї Дрездена]]
СУ-76 була спільно розроблена конструкторськими бюро заводу №&nbsp;38 в [[Кіров (Кіровська область)|м. Кіров]] влітку [[1942]] року, велику роль у створенні самохідки зіграв [[Гінзбург Семен Олександрович]]. Перші машини цього типу були випущені пізньої осені [[1942]] року, причому вони були оснащені завідомо невдалою силовою установкою з двох паралельно встановлених автомобільних бензинових двигунів [[ГАЗ-202]] потужністю 70 [[кінська сила|к.с]]. Ця силова установка була дуже складна в управлінні і викликала сильні крутильні коливання елементів трансмісії, що призводило до їх швидкої поломки. Спочатку САУ була повністю броньована, що призводило до незручності роботи [[екіпаж]]у в бойовому відділенні. Ці недоліки розкрилися під час першого бойового застосування радянських серійних [[САУ]] на [[Волховський фронт|Волховському фронті]], тому після випуску 320 машин серійне виробництво СУ-76 було зупинено і конструкція була відправлена на доопрацювання.

Однак великі потреби [[РСЧА]] в самохідній артилерії призвели до половинчастого рішення&nbsp;— залишити «паралельну» силову установку і загальне компонування машини по тій же схемі, але посилити її елементи з метою збільшення [[моторесурс]]у. Ця модернізація (вже без броньованого даху бойового відділення) отримала назву СУ-76М і пішла в серію влітку [[1943]] року, ряд [[САУ]] цього варіанту встиг потрапити на фронт до початку [[Курська битва|Курської битви]]. Тим не менш, результат у цілому виявився невтішним. Одним з головних винуватців за результатами внутрішнього розслідування був названий [[Гінзбург Семен Олександрович|С.&nbsp;О.&nbsp;Гінзбург]], який був відсторонений від конструкторської роботи і посланий на фронт, де загинув. Можливо, в такому розвитку подій зіграли значення напружені відносини між конструктором і [[НКТП|народним комісаром танкової промисловості]] [[Зальцман Ісаак Мойсейович|І.&nbsp;М.&nbsp;Зальцманом]].

Тим не менш, необхідність у легкій САУ була настільки гострою, що народний комісар танкової промисловості [[Малишев В'ячеслав Олександрович|В.&nbsp;А.&nbsp;Малишев]], який повернувся на посаду (загибель С.&nbsp;О.&nbsp;Гінзбурга була однією з причин відставки І.&nbsp;М.&nbsp;Зальцмана з цієї посади) оголосив конкурс на найкращий проект машини такого типу. У ньому взяли участь колективи заводу №&nbsp;38 під керівництвом М.&nbsp;О.&nbsp;Попова та Горьківського Автомобільного Заводу ([[Горьковський автомобільний завод|ГАЗ]]) під керівництвом [[Астров Микола Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Астрова]], головного розробника всієї радянської лінії [[легкий танк|легких]] і [[плаваючий танк|плаваючих]] [[танк]]ів. Їх прототипи відрізнялися по ряду елементів конструкції, але головним їх нововведенням було використання спареної установки двигунів ГАЗ-203 від легкого танка [[Т-70]], в якій обидва мотори розташовувалися послідовно і працювали на загальний вал. Відповідно, машина була перекомпонована, щоб вмістити в себе велику по довжині силову установку. З кінця 1943 року (після зняття з серійного виробництва легких танків Т-70 і [[Т-80 (легкий танк)|Т-80]]) обидва ці заводи, а також знову організований завод №&nbsp;40 в [[Митищі|м. Митищі]] почали великосерійне виробництво легкої САУ з силовою установкою [[ГАЗ-203]], яка отримала армійський індекс СУ-76 (той самий, що й початковий варіант, без індексу «М»). У результаті СУ-76 (всіх моделей) стала наймасовішою після [[Т-34]] бойовою броньованою машиною в Червоній Армії.

Всього було випущено 13932 модернізованих СУ-76, з них 9133 самохідки побудував ГАЗ. Серійне виробництво СУ-76М завершилося в [[1945]] році, кількома роками пізніше вони були зняті з озброєння Радянської Армії.

На базі СУ-76 пізніх випусків у [[1944]] була побудована перша повноцінна радянська зенітна самохідна установка [[ЗСУ-37]]. Вона випускалася серійно і після зняття базової моделі з виробництва.

== Конструкція і будова ==
[[Файл:MWP SU-76 3.JPG|thumb|left|СУ-76 в музеї Війська Польського, Варшава]]
СУ-76 є напіввідкритою [[САУ]] з заднім розташуванням бойового відділення. Механік-водій, бензобаки, рухова установка і трансмісія розміщувалися в передній частині бронекорпусу машини, двигун розташовувався праворуч від осьової лінії машини. Боєзапас, гармата та робочі місця командира машини, навідника і заряджаючого розташовувалися у відкритій зверху і ззаду бойовій рубці.

СУ-76 оснащувалася силовою установкою з двох 4-тактних рядних 6-циліндрових карбюраторних двигунів ГАЗ-202 потужністю 70 к.с. САУ пізнього випуску забезпечувалися форсованим до 85 к.с. варіантом тих же двигунів. Підвіска у СУ-76М індивідуальна [[Торсіонна підвіска|торсіонна]] для кожного з 6 опорних котків малого діаметра по кожному борту. Провідні колеса розташовувалися спереду, а лінивці були ідентичні опорним коткам. Прицільне устаткування включало штатний панорамний приціл гармати ЗІС-3; частина машин оснащувалася радіостанцією 9Р.

Бронювання диференційоване протикульне, товщина лобової броні 35&nbsp;мм, нахил 60 градусів до нормалі.

Для самооборони екіпаж мав автомати (пістолет-кулемети) [[ППШ-41]] або [[Пістолет-кулемет Судаєва|ППС]] і кілька ручних гранат [[Ф-1]].

== Варіанти ==
* СУ-76 з паралельною установкою двигунів і броньовим дахом бойового відділення;
* СУ-76М з паралельною установкою двигунів з підвищеним [[моторесурс]]ом і без броньового даху бойового відділення
* СУ-76 з руховою установкою, що працює на загальний вал сумарною потужністю 140 к.с.
* СУ-76 з руховою установкою, що працює на загальний вал сумарною потужністю 170 к.с.

== Бойове застосування ==
[[Файл:SU-76M at the Museum on Sapun Mountain Sevastopol 1.jpg|thumb|left|230px|СУ-76М в Музеї на Сапун-горі, [[Севастополь]]]]
СУ-76 призначалася для вогневої підтримки піхоти в ролі легкої штурмової гармати та протитанкової САУ. У цій якості вона замінила [[легкий танк|легкі танки]] безпосередньої підтримки піхоти. Однак її оцінка в частинах була дуже суперечливою. Піхотинцям СУ-76 швидше подобалася, так як її вогонь був потужніший, ніж у базового танка [[Т-70]]; відкрита рубка дозволяла тісно взаємодіяти з екіпажем у міських боях. Слабкими місцями машини були протикульне бронювання, пожежонебезпечність бензинового двигуна і відкрита бойова рубка, яка не захищала від стрілецького вогню зверху. Хоча з іншого боку, та ж відкрита рубка була зручна для екіпажу в роботі, знімала проблему загазованості бойового відділення при стрільбі і дозволяла легко покинути підбиту самохідку. СУ-76 мала багато позитивних сторін&nbsp;— легкість в обслуговуванні, надійність, малошумність, високу прохідність по лісисто-болотистій місцевості.

Як протитанкова САУ СУ-76 могла успішно боротися з усіма типами легких і середніх танків вермахту і рівноцінними САУ противника. Проти важкої «[[Panzer V Пантера|Пантери]]» (за німецькою класифікацією - середній танк) СУ-76 теж мала шанси на перемогу&nbsp;— 76-мм снаряди пробивали маску гармати і відносно тонку бортову броню. Проти [[Panzer VI Тигр|«Тигра»]] і більш важких машин СУ-76 була малоефективна. Інструкції для екіпажу наказували в такому випадку стріляти в ходову частину і ствол гармати; бити в борт на близьких дистанціях. Введення [[Підкаліберний бронебійний снаряд|підкаліберних]] і [[Кумулятивний ефект|кумулятивного]] снарядів трохи спростило боротьбу з важкоброньованими цілями. Грамотне використання маскування і рельєфу місцевості, а також маневрування від одного відритого в ґрунті укриття до іншого дозволяло досвідченим екіпажам успішно відбивати танкові атаки противника.

СУ-76 іноді використовувалися для [[Стрільба з закритих позицій|стрільби з закритих позицій]]. Кут підвищення її гармати був максимальним серед усіх радянських серійних самохідок і дальність стрільби досягала 17&nbsp;км. На завершальному етапі війни СУ-76 також використовувалися як ерзац-БТР, машини передових артилерійських спостерігачів або для евакуації поранених.

У складі [[Корейська народна армія|північнокорейської армії]] СУ-76 застосовувалися в [[Корейська війна|Корейській війні]] (1950–1953).

== Збережені СУ-76 ==

Завдяки великому числу випущених самохідок, СУ-76 присутні в експозиціях багатьох музеїв або служать машинами-пам'ятниками в різних містах і військових частинах Росії. В Україні СУ-76 встановлена як [[пам'ятник]] у місті [[Корсунь-Шевченківський]] [[Черкаська область|Черкаської області]].

== СУ-76 у відеоіграх ==
СУ-76 можна побачити в ряді відеоігор:
* В [[Стратегія в реальному часі|RTS]] [[Sudden Strike|Sudden Strike 3: Arms for Victory]].
*[[Red Orchestra: Ostfront 41-45]].
*[[MMO]] «[[World of Tanks]]»<ref>Моделі радянських танків з щоденників розробників WoT, Ігровий журнал «PC ігри», листопад 2009 року, стор.128-129</ref>
*[[Company of Heroes 2]]

Відображення [[ТТХ|тактико-технічних характеристик]] бронетехніки та особливостей її застосування в бою в багатьох комп'ютерних іграх часто далекі від реальності.

== Див. також ==
* [[АСУ-57]]
* [[АСУ-85]]
* [[СУ-100]]
* [[ОСУ-76]]

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Посилання ==
{{Commons|SU-76}}
* {{Cite web|url=http://www.battlefield.ru/ru/tank-development/29-sp-guns/62-su76.html|title=Легкі САУ сімейства СУ-76|work=The Russian Battlefield|deadurl=yes|accessdate=9 лютого 2011|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110101124912/http://battlefield.ru/ru/tank-development/29-sp-guns/62-su76.html|archivedate=1 січня 2011}}
* [http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/SU76/ Сторінка про СУ-76] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110130093705/http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/SU76/ |date=30 січня 2011 }} на Броні-Сайті Чобітка Василя
* [http://nevskye.narod.ru/germany/tank/seryh.htm Сірих Володимир Дмитрович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090512081336/http://nevskye.narod.ru/germany/tank/seryh.htm |date=12 травня 2009 }}&nbsp;— командир батареї Су-76, кавалер ордена Олександра Невського.
* [http://www.corazzati.it/scheda_su76.htm Pagina dedicata al SU-76&nbsp;— Sito Corazzati.it] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110102053909/http://www.corazzati.it/scheda_su76.htm |date=2 січня 2011 }} {{ref-it}}
* [http://www.axishistory.com/index.php?id=5260 Axis History Factbook] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110605000420/http://www.axishistory.com/index.php?id=5260 |date=5 червня 2011 }} {{ref-en}}
* [http://www.wwiivehicles.com/ussr/self-propelled-guns/su-76.asp SU-76] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101225022419/http://wwiivehicles.com/ussr/self-propelled-guns/su-76.asp |date=25 грудня 2010 }} {{ref-en}}

{{Бронетехніка_СРСР_(Друга_світова_війна)}}
{{Бронетехника-НА ДРВ}}
{{РАО НА ДРВ}}
{{нк}}

[[Категорія:Самохідна артилерія СРСР]]
[[Категорія:Протитанкові САУ]]
[[Категорія:САУ за алфавітом]]
[[Категорія:Артилерія калібру 76 мм]]
[[Категорія:Артилерія Корейської війни]]
[[Категорія:Артилерія війни у В'єтнамі]]
[[Категорія:Бронетехніка Корейської війни]]
[[Категорія:Бронетехніка В'єтнамської війни]]
[[Категорія:Самохідна артилерія Другої світової війни]]