Перегляд вихідного коду сторінки Сарата

{{Otheruses|Сарата (значення)}}
{{Селище України
 | назва           = Сарата
 | прапор          =
 | герб            =
 | область         = [[Одеська область]]
 | район           = {{Од-БлД}}
 | громада         = [[Саратська селищна громада]]
 | зображення      = Baptist church of Sarata 2.jpg
 | зображення_підпис = Баптистська церква в центрі селища - колишня лютеранська церква
 | код КАТОТТГ     = UA51040190010067512
 | засноване       =  [[1822 в Україні|1822]]
 | населення       = {{зменшення}} {{Formatnum:4159}} <small>(01.01.2022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2022}}</ref>
 | площа           = 5.01
 | статус          = 2024
 | магдебурзьке право =
 | щільність       = 908.2 
 | поштовий індекс = 68202
 | телефонний код  = 4848
 | висота          = 9
 | ref-висота      =
 | водойма         = р. [[Сарата (річка)|Сарата]]
 | координати      = {{coord|46|01|23.5|N|29|39|47.3|E|scale:30000|display=inline,title}}
   | lat_deg = 46 | lat_min = 01 | lat_sec = 23.5
   | lon_deg = 29 | lon_min = 39| lon_sec = 47.3
 | ref-area        =
 | станція         = [[Сарата (станція)|Сарата]]
 | відстань        =
 | фізична р       = 
 | залізниця р     =    
 | автошлях р      = 
 | фізична о       = 
 | ref-фізична о   =
 | залізниця о     = 152
 | автошлях о      = 141
 | адреса          = 68200, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, смт Сарата, вул. Крістіана Вернера, 84 
 | голова          =  В.Д. Райчева 
}}

'''Сара́та'''&nbsp;— [[селище]] в [[Одеська область|Одеській області]] [[Україна|України]], у [[Білгород-Дністровський район|Білгород-Дністровському районі]]. Колишній адміністративний центр [[Саратський район|Саратського району]], тепер&nbsp;— [[Саратська селищна громада|Саратської селищної громади]].

== Клімат ==
Клімат помірно-континентальний, із м'якою зимою і жарким літом. Пересічна температура січня −2,5&nbsp;°C, липня +25.0&nbsp;°C. Період з температурою понад +10&nbsp;°C становить 163 дні. Опадів 400—450&nbsp;мм на рік, найбільша кількість опадів випадає в березні та вересні. Сніговий покрив нестійкий (висотою 10&nbsp;— 15 см). Середньорічна загальна хмарність&nbsp;— 4,4 бали, максимум припадає на листопад (6,5), мінімум&nbsp;— на липень (0.2). Середня вологість повітря&nbsp;— від 58&nbsp;% (липень) до 78&nbsp;% (листопад).

{{Клімат міста
|Місто_род=Сарати
|Джерело= [http://en.climate-data.org/location/33578/ CLIMATE-DATA.ORG]
| Січ_сер=-1.2       | Січ_сер_опади=32
| Лют_сер=-0.2       | Лют_сер_опади=33
| Бер_сер=3.5        | Бер_сер_опади=26
| Кві_сер=10.2       | Кві_сер_опади=32
| Тра_сер=16.1       | Тра_сер_опади=44
| Чер_сер=20         | Чер_сер_опади=59
| Лип_сер=22         | Лип_сер_опади=54
| Сер_сер=21.6       | Сер_сер_опади=39
| Вер_сер=17.5       | Вер_сер_опади=41
| Жов_сер=11.9       | Жов_сер_опади=24
| Лис_сер=6.1        | Лис_сер_опади=34
| Гру_сер=1.7        | Гру_сер_опади=37
| Рік_сер=10.8       | Рік_сер_опади=455
| Січ_сер_мін=-4     | Січ_сер_макс=1.7
| Лют_сер_мін=-2.9   | Лют_сер_макс=2.5
| Бер_сер_мін=0.5    | Бер_сер_макс=6.6
| Кві_сер_мін=6.5    | Кві_сер_макс=14
| Тра_сер_мін=12.1   | Тра_сер_макс=20.1
| Чер_сер_мін=15.9   | Чер_сер_макс=24.2
| Лип_сер_мін=17.6   | Лип_сер_макс=26.4
| Сер_сер_мін=17.2   | Сер_сер_макс=26.1
| Вер_сер_мін=13.2   | Вер_сер_макс=21.9
| Жов_сер_мін=8      | Жов_сер_макс=15.8
| Лис_сер_мін=3.1    | Лис_сер_макс=9.2
| Гру_сер_мін=-1     | Гру_сер_макс=4.5
| Рік_сер_мін=7.2    | Рік_сер_макс=14.4
}}

== Історичні відомості ==
[[Файл:Ignaz Lindl Alter.jpg|thumb|150px|left|Пастор [[Іґнац Ліндль]]&nbsp;— засновник Сарати]]
Сарата заснована [[1822]] року пастором [[Іґнац Ліндль|Іґнацом Ліндлем]]. 10 березня 1822 року І. Ліндль виїхав до нового місця проживання&nbsp;— Сарати. Слідом за ним приїхала і його [[паства]]. З листа одного з колоністів (від 27 травня 1822 року), опублікованого [[Г. Далтоном]], відомо, що 1 квітня в Сарату прибуло 50 возів з переселенцями. До кінця 1822 року до Сарати переселилися ще 40 католицьких сімей з Баварії і стільки ж лютеран з [[Вюртемберг]]а (за деякими відомостями до 10 000 чоловік). Кожна сім'я отримала від царського уряду по 60 десятин землі. Крім того колоністам видавалося по 2 тис. карбованців на сім'ю для спорудження жител і господарських приміщень, придбання худоби і реманенту. Одночасно вони звільнялися на 50 років від сплати податків, а чоловіки&nbsp;— від [[Рекрутська повинність|рекрутської повинності]].

Колонія була влаштована згідно з апостольськими заповідями. Все майно було спільним, панували принципи [[християнського комунізму]]. Життя колоністів протікало в обмеженому світі, де вчення І. Ліндля, церква, школа і громада були центрами духовного і соціального життя. Пієтисти прагнули відгородитися від решти «многогрішного зовнішнього світу», замкнутися в своїй громаді.

В 1823 році в Сараті була побудована перша школа, в якій навчалося 68 учнів. В 1840 році була побудована церква Євангельських християн на 515 сидячих місць. Це була єдина в [[Бессарабія|Бессарабії]] церква, що мала орган. У 1844 році на кошти колоніста К.&nbsp;Ф.&nbsp;Вернера було збудоване перше на території Бессарабії [[Євангельський педагогічний коледж Вернера|педагогічне училище]]. В ньому готували вчителів для сільських церковно-парафіяльних шкіл німецьких колоній, а також писарів і землемірів. З часом у Сараті з'явилася єврейська початкова школа, а в 1912 році&nbsp;— російська Церковно-парафіальна школа.

До початку XX століття Сарата набула рис містечка, стала волосним центром Акерманського повіту Бессарабської губернії. Суттєво зросла чисельність населення. Якщо в 1856 році налічувалося 943 мешканця, то в 1890 році&nbsp;— 2500 осіб. У 1874 році був збудований паровий млин. У 1886 році ввели в експлуатацію механічний завод, де працювало 140 робочих, на території міста діяв також чавунно-ливарний завод і фарбувальні майстерні.

В січні 1918 року війська Румунії почали окупацію Бессарабії. 22-річна окупація наклала свій негативний відбиток на соціально-економічне життя краю. В школах навчання дітей всіх національностей велося тільки румунською мовою. 28 червня 1940 року Бессарабія була приєднана до України і в Сараті була встановлена Радянська влада. Між урядами СРСР і Німеччини було досягнуто згоди про те, що німецьке населення може, виявивши на те бажання, вільно і безперешкодно виїхати на територію Німеччини. З Сарати виїхала 161 сім'я. В цей час у Сараті був організований колгосп «Червоний Жовтень», МТС, мото&nbsp;— ремонтний завод. Саратський завод сільгоспмашин, створений на базі ливарного заводу і механічної майстерні випускав віялки, виноградні преси. В 1940 році відкрито середню школу, лікарню на 50 ліжок.

Друга світова війна нанесла суттєві втрати для економіки міста. Після війни саратівці увіковічили пам'ять загиблих у війні спорудженням пам'ятника на братській могилі та символічного кургану Слави.

У післявоєнні часи побудовані будівлі середньої школи та дитячого садку, кінотеатру, вузла зв'язку та держбанку, школа, лікарняний комплекс та інші громадські і виробничі приміщення, заасфальтовано дороги.

Статус смт&nbsp;— рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957&nbsp;р.

26 січня 2019 року Свято-Покровська громада УПЦ МП на чолі з настоятелем перейшла до Одеської єпархії [[Православна церква України|Православної Церкви України]]<ref>{{Cite web |url=https://odesa.depo.ua/ukr/odesa/na-odeschini-gromada-selischa-razom-iz-nastoyatelem-pereyshla-do-pcu-foto-20190126906128 |title=На Одещині громада селища разом із настоятелем перейшла до ПЦУ |accessdate=10 лютого 2019 |archive-date=26 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190126220847/https://odesa.depo.ua/ukr/odesa/na-odeschini-gromada-selischa-razom-iz-nastoyatelem-pereyshla-do-pcu-foto-20190126906128 }}</ref>.
== Населення ==
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Російська мова|російська]]
|2517
|50.26%
|-
|[[Українська мова|українська]]
|2192
|43.77%
|-
|[[Болгарська мова|болгарська]]
|154
|3.08%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|107
|2.14%
|-
|[[Вірменська мова|вірменська]]
|20
|0.40%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|5
|0.10%
|-
|[[Німецька мова|німецька]]
|3
|0.06%
|-
|[[Гагаузька мова|гагаузька]]
|2
|0.04%
|-
|інші/не вказали
|8
|0.15%
|- class="sortbottom"
!Усього
|5008
|100%
|}

== Економіка ==
[[Файл:Sarata grain elevator, 27.09.2014.jpg|thumb|250px|Саратський елеватор]]
Сарата розташована в аграрному регіоні: на базі колишніх колгоспів працюють 24 великих сільгосппідприємства різних форм власності, 168 фермерських господарств. Господарство багатогалузеве: вирощують зернові, виноград, технічні культури&nbsp;— соняшник, цукрові буряки. Завдяки тому, що щорічно підгодовується 90 відсотків посівних площ, урожаї зерна дуже високі&nbsp;— на рівні 42 центнерів з гектара. У заготівлі м'яса і молока чимала роль належить приватним господарствам.

Добре розвивається такий перспективний напрямок у тваринництві, як вівчарство: у господарстві «Надія» міститься стадо в 6000 голів. У Сараті діє винзавод, молокозавод, млин, [[елеватор (зерносховище)|елеватор]] і [[лісомеліоративна станція]].

18 вересня 2018&nbsp;р. агрохімічна компанія Grossdorf у співробітництві з виробничо-комерційною фірмою «Тігос» відкрила виробництво рідких [[добрива|добрив]].<ref>{{Cite web |url=http://agroportal.ua/ua/news/novosti-kompanii/krupnyi-proizvoditel-udobrenii-zapustil-vtoroi-zavod-po-vypusku-kas/ |title=Великий виробник добрив запустив другий завод з випуску КАС |accessdate=18 вересня 2018 |archive-date=18 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180918194552/http://agroportal.ua/ua/news/novosti-kompanii/krupnyi-proizvoditel-udobrenii-zapustil-vtoroi-zavod-po-vypusku-kas/ }}</ref>

== Туризм ==
Сарата відвідується родичами колишніх німецьких колоністів. Проводяться тематичні семінари для туристів з Німеччини з відвідуванням місць колоністичної спадщини&nbsp;— будівля молитовного дому, Кірхи, пам'яток архітектури.

== Транспорт ==
Станом на осінь 2016&nbsp;р. Сарата має пряме і щоденне залізничне сполучення з Одесою, Ізмаїлом та Києвом.
{{Докладніше|Сарата (станція)}}
 
У напрямку Сарата&nbsp;— [[Одеса]] існує автошлях {{Автошлях E|87}} {{Автошлях М|15}}, у напрямку Арцизу&nbsp;— автошлях {{Автошлях Т|1627}}. Районна автостанція знаходиться за адресою вул. Полковника Віталія Гуляєва, 26.

== Пам'ятники та скульптури ==
[[Файл:Ignaz Lindl monument 1.jpg|250px|thumb|Пам'ятник засновнику Сарати&nbsp;— Іґнацу Ліндлю]]
В Сараті є пам'ятники Тарасу Шевченкові, засновнику Сарати пастору [[Іґнац Ліндль|Іґнацу Ліндлю]], меморіальна плита в пам'ять померлих до 1940 року, що знаходиться на території Лютеранського кладовища. Пам'ятник В.&nbsp;І.&nbsp;Леніну був ліквідований [[Ленінопад|у часи боротьби з тоталітарними пам'ятками]] в лютому 2015 року. Неподалік від селища, обабіч траси з Одеси, розташований курган Слави&nbsp;— обеліск, збудований на честь захисників Сарати, що загинули в період з 1941 по 1945 роки.
[[Файл:War memorial in Sarata Raion 01.jpg|250px|thumb|Курган Слави]]

== Культура ==
В Сараті існує своє особисте свято&nbsp;— Храмовий день, котре проходить кожного року 14 жовтня, на честь засновника Сарати Пастира І. Ліндля відбувається парад, що проходить через усе місто. Парад супроводжується піснями та театралізованим дійством з сюжетами, взятими з Біблії. У цей день в Сараті проводяться лекції в музеї, будинку культури та в молитовному домі з історії заснування та розвитку Сарати починаючи з перших часів і закінчуючи сьогоденням. У 2012 році Сараті виповнилося 190 років.

=== Музеї ===
На території Сарати діє один музей «Історико-Краєзнавчий» з фондами близько 5 тисяч експонатів, з них зараз виставлено близько 2000 експонатів. За профілем музей є історично-природничим, де виставлені колекції експонатів починаючи з доісторичних часів і закінчуючи сьогоденням.

=== Музика ===
В Сараті діє 7-річна музична школа, будинок мистецтв. Випускниками Саратської музичної школи є відомий в Україні баяніст Василь Радян, сучасний виконавець Міхаїл Буюклі, відомий на теренах Одеси й Одеської області. У будинку культури діють такі гуртки як: драматичний, естрадний, танцювальний, художнього читання, духового оркестру.

Також у місті діє літературно&nbsp;— поетичний гурток, організатором якого є місцевий поет Микола Костюк.

=== Бібліотеки ===
У Сараті діють дві бібліотеки: бібліотека для дітей і Саратська районна бібліотека.

== Спорт ==
У Сараті ще за радянських часів збудований стадіон. У лютому 2012 року Саратська команда з футболу виборола Кубок губернатора й отримала грант на будівництво нового стадіону, який було урочисто відкрито 18 жовтня 2012 року.

У селищі Сарата існує волейбольний клуб. Волейбольна команда чоловіків смт Сарата багаторазовий чемпіон району. Волейбольна збірна Саратського району дворазовий бронзовий призер чемпіонату Одеського регіону.

== Освіта ==
Тепер у Сараті діють 2 школи: середня школа для молодших класів (з 1 по 5 клас) та середня старша школа (з 5 по 11 клас). У школі викладають 2 заслужених вчителя України.

== Релігія ==
Свято-Покровська церква ПЦУ

[[Баптизм|Церква баптистів]]

== Цікаві та маловідомі факти і події ==
З часів заснування Сарати, в селищі збереглась криниця, яку самотужки викопав пастир [[Іґнац Ліндль]].

== Відомі люди ==

* [[Сирбу Дмитро Васильович]] (1994—2014)&nbsp;— солдат Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
* [[Кривиденко Максим Ігорович]]&nbsp;— старший солдат ЗС України, учасник Революції Гідності, учасник російсько-української війни.
* {{Не перекладено|Іммануель Вінклер||de|Immanuel Winkler}} (1886—1932)&nbsp;— пастор.
* {{не перекладено|Крістіан Фіс||de|Christian Fieß}} (1910—2001)&nbsp;— викладач, автор та засновник Бессарабського німецького краєзнавчого музею в Штутгарті.
* {{не перекладено|Алоїс Шерцінгер||de|Alois Schertzinger}} (1787—1864)&nbsp;— годинниковий майстер, капельмейстер та співзасновник німецького поселення Сарата.
* {{не перекладено|Хайнц Шех||de|Heinz Schöch}} (нар. 1940&nbsp;р.)&nbsp;— німецький юрист та криміналіст.
* М. Буюкли&nbsp;— лауреат національного конкурсу молодих виконавців, зараз працює на теренах Одещини.
* В. Радян&nbsp;— акордеоніст-виконавець, автор понад 50 обробок народних пісень для акордеона, вчитель саратської музичної школи, лауреат Всерадянського конкурсу акордеоністів 1988 року.
* М. Костюк&nbsp;— радянський поет, жив в Сараті, видав кілька збірок власних творів. Найвідомішою з них є «Сарата в серці моєму», став засновником та організатором спілки письменників Сарати та літературного гуртка, що діяв в будинку мистецтв Сарати. [8]
* О.&nbsp;П.&nbsp;Карло&nbsp;— хірург, працював в саратській лікарні, врятував життя багатьом жителям Саратського району, пізніше був обраний депутатом сільської ради Сарати.
* Г.&nbsp;Я.&nbsp;Штрахов&nbsp;— слюсар, працював на заводі «Сільгосптехніки», учасник Другої світової війни, був нагороджений орденом Леніна та орденом трудового Червоного Прапора. Брав участь у реконструкції заводу після Другої світової війни, особисто зібрав 2 комбайни з деталей, знятих з захоплених у Другу світову війну німецьких танків.
* П. Узунов&nbsp;— історик, письменник. Автор книжки « У истоков Сараты», де описується історія Сарати від заснування і до 1940 року.
* С. Іванченко&nbsp;— місцевий журналіст смт Сарати, займається розробкою родоводу саратців, публікує різноманітні статті з історії Сарати та збирає біографічні данні її видатних мешканців.

== Примітки ==
{{Інші проєкти
|Тема          = Сарата
|Портал             = Одещина
|Портал-зображення  = Coat of Arms of Odesa Oblast.svg
|Вікісловник   = Сарата
|Вікідані           = Q186644
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = 
|Вікіджерела   = 
|Вікіновини    = 
|Вікісховище   = Category:Sarata
|Метавікі      = 
|Проєкт        = Населені пункти України
|Проєкт-зображення = UkrGlobe.png  
|Проєкт1             = Одещина
|Проєкт1-зображення  = Coat of Arms of Odesa Oblast.svg
}}
{{reflist}}

== Література ==
# Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О.&nbsp;М.&nbsp;Маринич (відпов. ред.) та ін.&nbsp;— К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1989.&nbsp;— 547 с.
# Петренко Ю.&nbsp;А.&nbsp;Книга Памяти Украины: Одесская область Т.7 Савранский р-н. Саратский р-н. Тарутинский р-н. Татарбунсрский р-н. Фрунзовский р-н.&nbsp;— Одесса.; Аспект.1995.&nbsp;— 735 с.
# Смолій В. А. (голова) та ін. Енциклопедія історії України: Т. 7. НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: В-во «Наукова думка», 2010.&nbsp;— 728 с.
# Топчиев А.&nbsp;Г.&nbsp;Одесская область: Территориальная организация и структура хозяйства, концепция социально-економического развития.&nbsp;— Одесса.; Маяк,1991.&nbsp;— 312 с.
# Чередниченко А.&nbsp;П.&nbsp;История городов и сёл Украины ССР, Одесска область.&nbsp;— К.; Ин-т истории АН УССР: Укр. Сов. Енциклопедія,1978.&nbsp;— 858 с.
# Енциклопедія Українознавства: В 10 т.&nbsp;— Гол. ред. В.Кубійович.- Париж; Нью-Йорк:.Молоде Життя, 1954—1989, C. 4078 Т.8.&nbsp;— 1976 с.

== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=09.11.2007&rf7571=23144 Сарата на сайті ВРУ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.ukrinform.ua/ukr/news/na_odeshchini_vpali_dva_lenini_shche_dvoh_demontuvali_2018474 На Одещині впали два Леніна, ще двох демонтували]

{{Саратська селищна громада}}
{{Білгород-Дністровський район}}
{{Адміністративні центри громад Одеської області}}
{{Аккерманський повіт}}
{{Саратський район}}
{{Бессарабські німці}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Селища Білгород-Дністровського району]]
[[Категорія:Колишні німецькі колонії Одеської області]]
[[Категорія:Сарата|*]]
[[Категорія:Населені пункти із статусом смт з 1957 в Одеській області]]
[[Категорія:Селища міського типу Одеської області]]