Перегляд вихідного коду сторінки Сильвестр Белькевич

{{однофамільці|Белькевич (прізвище){{!}}Белькевич}}
{{Архієрей
| ім'я                = Сильвестр Белькевич
| ім'я при народженні = 
| портрет             = 
| ширина портрету     = 220px
| підпис              = Митрополит Сильвестр Белькевич
| титул               = [[Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі]]
| церква              = [[Константинопольська православна церква]]
| порядок             = 1556 — 1567
| періодпочаток       = [[1556]]
| періодкінець        = [[1567]]
| попередник          = [[Макарій Московитянин]]
| наступник           = [[Іона Протасевич]]
| освіта              = 
| науковий ступінь    = 
| дата народження     = 
| місце народження    = 
| дата смерті         = 1567
| місце смерті        = [[Київ]]
| похований           =
| батько              = 
| мати                =  
| прийняття чернецтва = 
| сан                 =  
| хіротонія           = 
| автограф            = 
| awards              = 
}}
'''Сильве́стр (Бельке́вич)''' († [[1568]])&nbsp;— Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси.

Сильвестр (Белькевич або Велькевич Стефан Андрійович) походив зі світської родини. За короля Сигізмунда служив королівським скарбником і ключником у місті Вільному.
Після смерті настоятеля Віленського Свято-Троїцького монастиря архімандрита Олексія випросив собі у короля цей монастир в управління.
[[10 липня]] [[1551]] року виклопотав у короля нову грамоту, за якою король віддавав йому [[Українська Православна Церква (1458-1596)|Київську митрополію]], після смерті митрополита [[Макарій (Московитянин)|Макарія]].
Через п'ять років помер митрополит Макарій, і Стефан (Сильвестр) був оголошений митрополитом, хоча залишався в світському званні й носив мирський одяг.

[[30 вересня]] [[1556]] року Стефан, який встиг прийняти чернецтво з ім'ям Сильвестр, не проходячи нижчих ступенів церковного служіння, відразу зайняв кафедру митрополита. Архієрей був малоосвіченим, ледве вмів читати, проте ревно боровся за православ'я.

[[1558]] року власними зусиллями, а не за наказом короля, скликав у Вільному собор для затвердження віри і закону християнського. Його повчання новопоставленому священику і грамота про монастир ([[2 липня]] [[1564]] року) за своїм змістом привертають до себе увагу.

При ньому [[1570]] року у [[Львів|Львові]] було перекладено з єврейської на слов'яно-руську мову «Старий Завіт», зі слов'янської на українську мову&nbsp;— «Псалтир».

Не зважаючи на докладені зусилля, митрополит не зміг серйозно протидіяти розповсюдженню в своїй єпархії [[протестантство|протестантизму]], особливо кальвінізму, якому співчував навіть король. Майже 600 дворянських родин Новогрудського воєводства Київської митрополії перейшли в протестантизм.

Як людина практична Сильвестр умів знаходити собі покровителів при дворі короля, не соромився переслідувати власні корисливі цілі: від своїх намісників і урядників відкрито вимагав, щоб вони збирали і висилали йому данину й доходи з підданих селян.

Помер митрополит Сильвестр [[1568]] року.

== Література ==
* {{ЕУ}}
{{DEFAULTSORT:Белькевич, Сильвестр}}
{{succession|office=[[Митрополити Київські|Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси]] <br>[[1556]]—[[1567]] |preceded=[[Макарій (Московитянин)]]|succeeded=[[Іона (Протасевич)]]}}

[[Категорія:Митрополити Київські]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Померли 1568]]