Перегляд вихідного коду сторінки Скарб

[[Файл:Thracian treasure NHM Bulgaria.JPG|thumb|250px|Золотий [[фракія|фракійський]] скарб з [[Панагюриште]], [[Болгарія]]]]
[[Файл:Schliemannsaal.jpg|міні|250пкс|Зала із частиною [[Скарб Пріама|Скарбу Пріама]] в [[Музей доісторичного періоду і ранньої історії|Музеї доісторичного періоду і ранньої історії]]]]

'''Скарб'''&nbsp;— таємно приховані в землі або заховані іншим способом [[гроші]], коштовний посуд, монети, ювелірні вироби або інші коштовні речі, власник яких залишився невідомим і не може бути знайденим, або ж втратив на них право власності.

== Нормативне визначення в Україні ==
''Скарб дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння''&nbsp;— приховані у [[надра]]х, на поверхні [[Земля (планета)|землі]], на дні [[водойма|водойм]] [[дорогоцінні метали]] і [[дорогоцінне каміння]] або вироби з них, власник яких згідно з чинним [[законодавство]]м втратив на них право або не може бути встановлений.

== Сенсаційні історичні скарби ==
* Скарби гробниці [[Тутанхамон]]а
* [[Скарб Пріама]] (знайдений [[Шліман|Генріхом Шліманом]] в [[Троя|Трої]])
* Скарб з Боскореале
* [[Перещепинський скарб]]
* Фракійський скарб з Панагюріште, Болгарія
* Золоті скарби з міста [[Ур]]

== Інші приклади ==
[[Файл:Barmy (Armoury).jpg|250px|thumb|right|[[Барми]] зі [[Стара Рязань|Старої Рязані]]]]
[[Файл:Sommer%2C_Giorgio_%281834-1914%29_-_Napoli_-_n._7553_-_Museo_di_Napoli_-_Bicchieri_d'argento.jpg|250px|right|thumb|Срібні келихи, знайдені в [[Помпеї|Помпеях]]]]

* [[Перещепинський скарб]]. За переказами, у [[Таврійська губернія|Таврійській губернії]] підпасок в степу провалився в яму, яку виявилась залишком поминального комплексу. Він знайшов перші золоті речі, про які доповів місцевим землевласникам. Розкопками займався один із них&nbsp;— російський вельможа й археолог граф [[Бобринський Олексій Олексійович|О.&nbsp;Бобринський]]. Знайдений скарб був надзвичайно великим&nbsp;— понад 800 золотих і срібних речей, зброя. Загальна вага золотих речей сягала 25&nbsp;кг, а срібних&nbsp;— 50&nbsp;кг. Скарб зберігається в музеї [[Ермітаж]] (Петербург). У його складі:
: золотий [[ритон]]; золоті прикраси другого незбереженого ритона; золоте облицювання глека, виробленого з дерева; декілька залізних мечів, один з оправою в золоті; золота [[гривна (прикраса)|гривна]]; золота сережка; сім каблучок з коштовним камінням; золоті монети Візантії 6—7 століття нашої ери тощо.

* Коштовні вироби з срібла знаходили в [[Помпеї|Помпеях]]. Так, у Будинку Менандра був знайдений срібний сервіз, кількість речей якого сягала 118. Шедевром ювелірного мистецтва був келих для вина, наріжні боки якого оповиті гілочками з плодами-оливками ([[канфар]] з Будинку Менандра). Було знайдене і срібне дзеркало грецького майстра з зображенням жіночого обличчя на звороті в оточенні візерунків.

* Сенсацією стала знахідка [[2000]] року в Помпеях комплекту столового срібного посуду Стародавнього Риму 1 століття (сукупна вага&nbsp;— 9 [[кілограм]]ів). Серед знайденого&nbsp;— келихи і тарелі різних розмірів для іжі чи збереження наїдків, для вина і води. Срібний [[сервіз]] було ретельно запаковано в плетені кошики і сховано в підвалах недобудованих лазень, де не кожен би їх шукав. Комплект отримав назву ''The Moregine Silver Treasury''. За припущеннями, власник сховав скарб при перших незагрозливих ознаках пробудженого вулкана з метою забрати його пізніше. Можливо, він загинув, тому й не забрав.

* В кінці 2000-х років в місті [[Владимир]] (Російська Федерація) знайдено скарб в колишньому помешканні, спаленому під час монгольської навали. Кількість ювелірних прикрас&nbsp;— 109 зразків. Ювелірні вироби зі [[срібло|срібла]] і частково визолочені були сховані в ямі під підлогою. Речі ретельно обгорнули в тканину та [[берест (кора)|берест]], прикрили казаном і закамуфлювали камінням. В такому вигляді їх і знайшли [[археолог]]и. Власниця жіночих прикрас невідома. Скарбів такого ґатунку в м.&nbsp;Владимирі доти не знаходили ніколи. За технікою виконання скарб датують 13 століттям ([[скань]], [[карбування]], [[емаль]] тощо). Техніка виконання нагадує ювелірні вироби з уславленого скарбу барм зі [[Стара Рязань|Старої Рязані]].

* Значну наукову вартість не обов'язково мають ювелірні вироби. Не лише [[золото]]м вимірюють мистецьку вартість знахідок. Наукову сенсацію спричинила унікальна [[Папіруси з Геркуланума|антична бібліотека]] з т.&nbsp;зв. [[Вілла Папірусів|Вілли Папірусів]] ([[Геркуланум]]), що виявилася найдавнішою на теренах Європи. Володар вілли був освіченою особою і цікавився [[філософія|філософією]] та літературою. Матеріальні статки і дозвілля сприяли накопиченню сувоїв і папірусів, кількість яких досягла 1785. Вважають, що частина рукописів вивезена з Греції і що господар готував бібліотеку до евакуації. Але віллу накрили [[Пірокластичні породи|пірокластичні наноси]]. Сувої та папіруси були пошкоджені високими температурами (300—320&nbsp;°C), частково обгоріли і злиплися. Пройшли процеси карбонізації. Але поховання під 25—30-метровим шаром наносів уберегло їх від контактів з повітрям і вологою. Знайшли сувої та папіруси ще в середині 18 століття. Їхні залишки передані в Національну бібліотеку в місті [[Неаполь]]. Вже в 18 столітті були перші спроби розгорнути сувої й дослідити тексти. Але це призвело лише до знищення кількох зразків. Завдання виявилося надто складним через відсутність технологій фіксації пошкоджених носіїв. Примітивну технологію розгортання папірусів і сувоїв запропонував священик Антоніо П'яджо, що робив це за допомогою особливого механізму в бібліотеці [[Ватикан]]у. [[1969]] року з ініціативи Марчелло Джиганте (''Marcelo Gigante'') створено Міжнародний центр вивчення геркуланумських папірусів. Це сприяло вивченню пошкоджених папірусів неруйнівними методами. Були відновлені спроби розкопок Вілли Папірусів. 4 липня 2011 року прийшла звістка про оцифровку 1600 папірусів з Геркуланума. 2023 року за допомогою сучасних технологій 3D-сканування і штучного інтелекту вдалося "розгорнути" обвуглений сувій і прочитати частину його тексту, що виявився досі невідомим [[Епікурейство|епікурійським]] трактатом.<ref>{{Cite web|title=Штучний інтелект допоміг розшифрувати стародавні папіруси, пошкоджені виверженням вулкана у Помпеях: фото|url=https://apostrophe.ua/ua/news/society/science/2024-02-07/iskusstvennyiy-intellekt-pomog-rasshifrovat-drevnie-papirusyi-povrejdennyie-izverjeniem-vulkana-v-pompeyah-foto/313522|website=Апостроф|accessdate=2024-02-14|language=uk}}</ref>

== Золото як скарб ==

Оскільки ціна золота, що пропорційна великій працемісткості його видобутку й відносно малим запасам металу в рудних покладах, сягає незмінно високого рівня, то [[золото]] відіграє функцію скарбу (накопичення й збереження вартості праці). Це дозволяє, концентруючи значні багатства, отримувати потужні управлінські ресурси, створювати й регулювати державні відносини, а з часом замість безпосереднього товарного обміну започаткувати грошовий. Перше використання золота як мірила вартості спостерігається на початку III тис. до Р. Х. за часів правління єгипетського фараона Менеса (Хор-Аха), коли була запроваджена практика клеймування золотих зливків, що використовували як засіб торговельного обміну.

== Див. також ==
* [[Підводна археологія ]]
* [[Пектораль з Товстої Могили ]]
* [[Скарбниця Національного музею історії України]]
* [[Варязька печера#Легенда про скарб|Скарб Києво-Печерської лаври]]

== Примітки ==
<references />

== Джерела ==
* {{ВТ-ЭСБЕ|Клад}}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20704.html Скарб]}}
* [http://leksika.com.ua/11640401/legal/skarb Скарб] // {{Юридична енциклопедія|5}}
* {{УМЕ14|частина=Скарб|сторінки=1754-1755}}
* [http://www.unian.ua/common/643915-pid-izmajilom-znovu-znayshli-zoloto-gunniv.html Під Ізмаїлом знову знайшли «золото гуннів» // УНІАН, 1.05.2012]

[[Категорія:Скарби|*]]
[[Категорія:Багатство]]
[[Категорія:Типи археологічних пам'ятників]]