Перегляд вихідного коду сторінки Слов'янська колонізація Волго-Окського межиріччя

[[Файл:Slavic migration map - ua.png|thumb|250px|Основні хвилі слов'янської колонізації з початку IX сторіччя]]
''' Слов'янська колонізація Волго-Окського межиріччя'''&nbsp;— процес заселення [[слов'яни|слов'янами]] балтських та [[Фіно-угорські народи|фіно-угорських]] земель межиріччя [[Волга|Волги]] та [[Ока (притока Волги)|Оки]], що почався в [[IX століття|IX столітті]] та продовжився кілька сторіч. Наслідком слов'янської колонізації, на думку деяких вчених, став початок формування в цьому регіоні [[росіяни|великоруської народності]], а в політичному вимірі&nbsp;— піднесення [[Владимиро-Суздальське князівство|Владимиро-Суздальської землі]] серед удільних князівств [[Київська Русь|Київської Русі]].

== Природні умови ==
{{Історія Росії}}
Історичне ядро Ростово-Суздальської землі знаходилося в природному регіоні [[Владимирське Опілля|Опілля]], для якого характерні родючі темноколірні ґрунти (народна назва&nbsp;— «володимирські чорноземи»<ref name="jaroshenko">Ярошенко П. Д., Юрова Э.&nbsp;А.&nbsp;Об остепненных лугах Владимирского Ополья // Бюлл. МОИП. Отд. биол. 1970. Т. 75, вып. 4. С. 80—87.</ref>) відкритого землеробського ландшафту.<ref name="Makarov1">[[Макаров Микола Андрійович|Макаров, Н. А.]] [http://144.206.159.178/ft/7693/647605/12989702.pdf Археологическое изучение Северо-Восточной Руси: колонизация и культурные традиции]{{Недоступне посилання|date=травень 2019|bot=InternetArchiveBot}} // Вестник РАН. №&nbsp;12. 2009</ref> Заселення Опілля слов'янами протікало в умовах [[середньовічний кліматичний оптимум|середньовічного кліматичного оптимуму]] [[X століття|X]]&nbsp;— [[XIII]] століть, протягом якого площа лісів ще більше зменшилася, а стабільна тепла температура дозволяла збирати рясні врожаї. Кліматичний оптимум Середньовіччя, який призвів до зростання чисельності землеробських народів і освоєння ними нових просторів, став каталізатором багатьох міграційних процесів в [[Європа|Європі]], в тому числі і [[розселення німців на схід]].

=== Хронологія ===
Слов'янська колонізація характеризувалася декількома міграційними хвилями. Першою хвилею стало проникнення у Волго-Окське межиріччя слов'янських поселенців із землі [[кривичі]]в в IX—X століттях, тоді як в північніші землі стали проникати [[ільменські словіни]]<ref>Горюнова Е.&nbsp;И.&nbsp;Этническая история Волго-Окского междуречья, с. 36-37; её же. К истории городов Северо-Восточной Руси.&nbsp;— МИА, 1955, вып. 59, с. 11-18. </ref>. Головними шляхами міграції служили річки<ref name="Kulpin">[[Кульпін-Губайдуллін Едуард Сальманович|Кульпин, Э. С.]] [http://www.idmedina.ru/books/materials/?1015 Об эволюции взаимоотношений человека и природы в Суздальском ополье]. История и исторический процесс /материалы научной конференции/, 2004</ref>. Ряд обставин зумовила привабливість Північно-Східної Київської Русі. Це був, з одного боку, вже згаданий середньовічний кліматичний оптимум, який створював в Суздальському Опіллі стабільну сільськогосподарську базу життєзабезпечення, а з іншого боку розвиток міжнародної торгівлі і високий попит на [[хутровина|хутровину]], що виснажилася в інших областях Русі та грала роль головного додаткового продукту і джерела накопичення багатств<ref name="Makarov1"/>.

Плем'я [[В'ятичі|в'ятичів]], судячи з археологічних даних, в колонізації Суздальського опілля майже не брало участь. В'ятичі просунулися вниз по [[Ока (притока Волги)|Оці]] в район [[Рязань|Рязані]], вишли на річку [[Проня|Проню]], а також розселилися вгору по [[Москва (річка)|Москві-річці]]. На нижню Оку, в район [[Муром]]а, слов'янське населення проникло не із заходу, по Оці, а з півночі по [[Нерль|Нерлі]] і [[Клязьма|Клязьмі]], будучи таким чином переважно кривицьким<ref name="Третьяков1">Третьяков П. Н. [http://www.kirsoft.com.ru/mir/KSNews_342.htm На финно-угорских окраинах Древней Руси] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101129112819/http://www.kirsoft.com.ru/mir/KSNews_342.htm |date=29 листопада 2010 }} // У истоков древнерусской народности.&nbsp;— МИА, 1970.&nbsp;— В. 179.&nbsp;— С. 111—137.</ref>.

Другою і значно потужнішою хвилею стала міграція в Ростово-суздальську землю руського населення, що припала на [[XII]]–[[XIII століття]]. До вищезгаданих причин додалися процеси, що мають загальне значення для занепаду [[Південно-Західна Русь|Південної Русі]]:

* розпал феодальних усобиць за київський великокняжий престол
* регулярні набіги степових кочівників (до початку XIII століття в літописах відмічено 46 [[половці|половецьких]] набігів на поднпіровські землі<ref name="Kulpin"/><ref>Єгоров В.&nbsp;Л.&nbsp;Русь і її південні сусіди в X—XIII повіках. Вітчизняна історія, 1994, №&nbsp;6.</ref>.
* згасання значної частини торгівлі по [[Дніпро|Дніпру]] внаслідок послаблення [[Константинополь|Царгорода]] і небезпеки проходу половецьких земель

У літописах також відмічена поява при [[Володимир Мономах|Володимирі Мономаху]] «прямоїжджого шляху» з Руської землі в [[Залісся (територія)|Залісся]] через раніше ледве прохідні [[брянські ліси]]. Це значно полегшило пряме сполучення Руської землі з Володимиро-Суздальською землею, яке раніше здійснювалося в обхід, по дніпровсько-волзькому шляху з [[Волок (транспорт)|волок]]ом на [[Валдай|Валдаї]].

На відміну від слов'янської колонізації балтських земель верхнього Подніпров'я, що мала місце в [[VI]]–[[VIII століття]]х, історики відмічають у випадку з Волго-Окським межиріччям вже не лише стихійне, але й феодально організоване переселення<ref name="Третьяков1"/>. В умовах [[ранньофеодальна держава|ранньофеодальної]] давньоруської державності колонізація, особливо під час південноруської міграційної хвилі, спиралася на укріплені міста і озброєні дружини. Одним з князів, що найбільш активно сприяли переселенню і засновували нові міста, був син Володимира Мономаха, ростово-суздальський князь [[Юрій Долгорукий]].

=== Перші згадки або заснування міст Північно-Східної Київської Русі ===
{{Main|Список руських міст далеких та близьких}}
* 862 рік: [[Ростов Великий|Ростов]]
* 862 рік: [[Бєлозерськ|Білоозеро]]
* 862 рік: [[Муром]]
* 990 рік: [[Суздаль]]
* 1010 рік: [[Ярославль]]
[[Файл: SPSobor.jpg|thumb|175px|Спасо-Преображенський собор в Переславлі-Залєському]]
* [[1094]] рік: [[Мстиславль (Владимирська область)|Мстиславль]]
* 1095 рік: [[Рязань|Переяславль-Рязанський]]
* 1096 рік: [[Стара Рязань]]
* 1108 рік: [[Владимир|Володимир-на-Клязьмі]]
* 1131 рік: [[Пронськ]]
* 1134 рік: [[Скнятине|Кснятин]]
* 1135 рік: [[Волоколамськ|Волок Ламський]]
* 1139 рік: [[Ярополч-Заліський]]
* 1139 рік: [[Твер]]
[[Файл: Saint Dmitry Cathedral in Vladimir.jpg|thumb|175px|Дмитрівський собор у Володимирі-на-Клязьмі]]
* 1139 рік: [[Торжок]]
* 1146 рік: [[Зарайськ]]
* 1146 рік: [[Тула]]
* 1147 рік: [[Москва]]
* 1147 рік: [[Вологда]]
* 1147 рік: [[Углич]]
* 1152 рік: [[Звенигород (Московська область)|Звенигород]]
* 1152 рік: [[Переславль-Залеський]]
* 1152 рік: [[Юр'єв-Польський]]
* 1152 рік: [[Дмитров]]
* 1152 рік: [[Городець (місто)|Городець]]
* 1152 рік: [[Перемишль Московський|Перемишль]]
* 1152 рік: [[Стародуб-на-Клязьмі]]
* 1152 рік: [[Кострома]]
* 1153 рік: [[Ростиславль-Рязанский|Ростиславль]]
* 1155 рік: [[Білгород-Рязанський]]
* 1158 рік: [[Боголюбово (Росія)|Боголюбово]]
* 1158 рік: [[Гороховець]]
* 1159 рік: [[Галич (Костромська область)|Галич]]
* 1177 рік: [[Коломна]]
* 1207 рік: [[Великий Устюг]]
* 1221 рік: [[Нижній Новгород]]

== Археологічні дані ==
За результатами археологічних досліджень, при яких завдяки новим методам стало можливе вивчення не лише міст, але і сіл, в Північно-східній Русі для другої половини X століття характерне інтенсивне зростання числа і розмірів сільських поселень, що досягло найвищого підйому в XII&nbsp;— першій половині XIII століть<ref name="Makarov1"/><ref>Овсянников Н.&nbsp;Н.&nbsp;Про колонізацію в Суздальском краю з точки зору археології. У кн.: Труды III Обласного історико-археологічного з'їзду. Володимир. 1909, с. 2-9.</ref>.

Села були зазвичай стабільними багатодвірними поселеннями з наземними [[Рублена хата|зрубовими житловими будівлями]] й полями. Тут виплавляли [[залізо]], робили знаряддя праці, побутові речі і прикраси із заліза, кольорових металів тощо. Створення мережі нових поселень супроводжувалося інтенсивним сільськогосподарським освоєнням навколишніх територій і формуванням землеробського ландшафту. У спектрах [[Пилок|пилку]] в Суздальському опіллі починаючи з IX століття простежується поступове скорочення площ, зайнятих лісом, а відносно XII століття цей індикатор говорить про повну перебудову рослинного покриву&nbsp;— відкриті ландшафти стали переважаючими<ref name="Makarov1"/>.

Багаті знахідки монет, прикрас, побутового інвентаря і зброї, що мають у тому числі іноземне (часто [[Близький Схід|близькосхідне]] і [[Візантія|грецьке]]) походження, вказують на чималий добробут сільського суспільства Північно-Східної Русі X—XIII століть і його залученість у торгівлю. Тоді як життєзабезпечення йшло, в основному, за рахунок сільського господарства, основним джерелом додаткового продукту і накопичення багатств був [[хутровий промисел]]. Це підтверджується археологічними даними, оскільки в [[Остеологія|остеологічних]] знахідках досліджених сіл широко представлені кістки хутрових тварин: [[Бобри|бобра]], [[білячі|білки]], [[куниця|куниці]] тощо. Вони складають до 62&nbsp;% усіх остеологічних знахідок<ref name="Makarov1"/>. Дуже поширені знахідки наконечників стріл з тупим [[Бійчик (значення)|бойком]], призначених для [[полювання]] на хутрового звіра без пошкодження його хутра. Можна, проте, говорити про відмінності в розвитку економічного укладу в Суздальському опіллі і в північніших регіонах. У Суздальскому опіллі хутровий промисел, за археологічними даними, втрачає своє значення до кінця XI&nbsp;— початку XII століття, тоді як у білозерському регіоні він простежується ще значно довше.

== Автохтонне населення ==
До приходу слов'ян землі Північно-Східної Київської Русі населяли різні угро-фінські племена, такі як [[меря]], [[мурома]], [[мещера]], [[Весь (плем'я)|весь]], [[чудь заволоцька]] та інші. Багато авторів, що займалися питаннями слов'янської колонізації Північно-Східної Русі, відмічали низьку густоту автохтонного угро-фінського населення при заселенні цих земель слов'янами<ref>''Дубов И.&nbsp;В.&nbsp;Спорные вопросы этнической истории северо-восточной Руси IX—XIII веков // Вопросы истории. 1990. №&nbsp;5.</ref><ref name="Третьяков1"/>. До їх числа належать такі дослідники, як [[Спицин Олександр Андрійович|О.&nbsp;А.&nbsp;Спицин]], [[Третьяков Петро Миколайович|П.&nbsp;М.&nbsp;Третьяков]], [[Макаров Микола Андрійович|М.&nbsp;А.&nbsp;Макаров]] та інші. До причин нечисленности місцевих племен відносять нижчий рівень соціальної і матеріальної культури, зокрема ледве розвинене [[землеробство]], тоді як традиційними формами життєзабезпечення були [[полювання]] і [[збиральництво]], рибний лов і скотарство<ref name="Третьяков1"/>. Місцями зосередження автохтонного населення служили береги озер і річок, тоді як великі території, розташовані поза близькістю від водойм були практично безлюдними<ref name="Makarov1"/>.

З іншого боку, масив слов'янського населення вже в XII столітті визнається досить численним.<ref>Седов В.&nbsp;В.&nbsp;Древнерусская народность: Историко-археологическое исследование.&nbsp;— М., 1999.&nbsp;— C. 151</ref> Таким чином, незважаючи на мирний характер колонізації і відсутність будь-яких військових дій, можна говорити про досить швидке чисельне переважання слов'янського елементу в Північно-Східній Русі<ref name="Третьяков1"/>. Це підтверджується й археологічними даними, за результатами яких в культурі сільських поселень, а також похоронних [[курган]]ів Волго-Окського межиріччя досить слабо простежуються фінські традиції<ref name="Makarov1"/><ref name="Спицын">''Спицын А. А.'' Владимирские курганы // ИАК. 1903. Вып. 5. С. 166.</ref>, дещо помітніші в найпівнічнішій частині Ростово-Суздальської землі. Припускається також, що в окремих випадках мав місце відтік угро-фінського населення на схід<ref name="Спицын"/>. З іншого боку можна відмітити велику роль чоловічого населення в процесі слов'янської колонізації, та слабку роль жіночого, що змушувало слов'янських поселенців одружуватися з представницями місцевих, як правило фіно-угорських, народів. 

== Роль в науково-політичному дискурсі Новітнього часу ==
Факт існування угро-фінського населення на землях [[Велике князівство Владимирське|Північно-східної Київської Русі]] до приходу слов'ян використовувався на різних етапах історії окремими публіцистами як доказ «неслов'янського» походження великоруської народності. Одним з перших, хто сформулював ідею «[[туран]]ського» походження «[[московітів]]», був поляк [[Францішек Генрик Духінський|Францішек Духінський]], який виступав в [[XIX століття|XIX столітті]] за відновлення [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] в старих межах як форпост [[Європа|Європи]] проти азійського впливу<ref name="Лисяк-Рудницкий">''Лисяк-Рудницкий, Іван''. [http://www.ukrstor.com/ukrstor/rudnycki.html Францішек Духінський та його вплив на українську політичну думку] // Історичні есеї.&nbsp;— Т. 1.</ref>.

Сучасні російські генетики підтверджують факт значного вмісту фіно-угорських генів у сучасних росіян. На думку сучасної російської генетики, [[російська нація]] утворилася змішуванням фіно-угорських і слов'янських етносів в приблизно рівних кількостях. При цьому фіно-угорський етнос був автохтонним (корінним), а слов'янський колонізаторським (прийшлим) з території сучасних України і Білорусі<ref name="Балановский ">[https://www.youtube.com/watch?v=jl-L3R1XkfY ''[[Балановський Олег Павлович|Балановский О. П.]]'' Генофонд русского народа: тайное стало явным]</ref>.

Слід зазначити, що у слов'янській колонізації території сучасної Росії брали участь переважно чоловіки, які вступали у стосунки з місцевими жінками (як правило фіно-угорського походження), інакше вони не могли би продовжити свій рід.

== Див. також ==
* [[Фіно-угорські народи#Роль в етногенезі росіян|Роль фіно-угорських народів в етногенезі росіян]]
* [[Фіно-угорські мови#Вплив на російську мову|Фіно-угорський вплив на російську мову]]

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Середньовічна Росія]]
[[Категорія:Слов'яни]]
[[Категорія:Меря]]
[[Категорія:Київська Русь]]
[[Категорія:Колонізація]]
[[Категорія:Колоніальна політика]]
[[Категорія:Історична географія Росії]]