Смаглій Олексій Васильович
| Смаглій Олексій Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1920 місто Черкаси |
| Смерть | 21 вересня 1941 місто Ленінград |
| Країна |  СРСР |
| Освіта | Академія військово-морських сил імені П. С. Нахімова |
| Звання | лейтенант |
| Війни / битви | Оборона Ленінграда |
Олексі́й Васи́льович Смаглі́й (*1920, місто Черкаси — †21 вересня 1941, місто Ленінград) — учасник Другої світової війни, лейтенант, випускник Севастопольського військово-морського училища. Служив на крейсері «Аврора». З липня 1941 р. — командир 5-ї окремої вогневої точки батареї «А» (130 мм гармати з кр. «Аврора»).
Дружина — Павлушкін Антоніна Георгіївна (р.1917), лікар. Весілля пройшло на батареї «А».
У роки Другої світової війни брав участь в обороні Ленінграда 1941 року. Командував п'ятою гарматою артилерійської морської батареї спеціального призначення «А». 10 вересня 1941 р. Батарея складалася з дев'яти 130-мм гармат, які були зняті з крейсера «Аврора».
Завданнями батареї «А» (сформована 8 липня 1941 р.) Була поразка невидимих цілей за координатами, і безпосередню участь в найближчому бою.
10 вересня 1941 р. фашисти в складі 1 танкової і 36 піхотної дивізій вермахту прорвавши оборону укріпрайону перед батареєю «Аврора», прорвалися в селище Дудергоф, що безпосередньо примикає до батареї й оточили її. До цього часу поряд з батареєю не залишилося ніяких радянських військових з'єднань і допомогти їй ніхто не міг. У ніч 10 вересня важко поранений комбат батареї Д. Н. Іванов. Фашисти прорвалися до 1-ї гармати. А. В. Смаглій отримав наказ від тяжкопоранених командира батареї Д. Н. Іванова зібрати групу з 20—30 осіб і прийти на допомогу оточеній 1-й гарматі батареї «Аврора». Командиром 5-ї гармати була тимчасово призначена дружина А. В. Смаглія, лікар батареї, як старша за званням. Після прибуття на місце частину групи Смаглія була взята в полон в Дудергофе.
А. В. Смаглій в полон не здався, і зумів прорватися до 1-ї гармати з частиною групи, вступив в бій з фашистами, який тривав протягом невстановленого точно часом 11 вересня 1941 р. Коли в Олексія і 4 товаришів закінчилися боєприпаси, за спогадами місцевих жителів фашисти закидали їх гранатами, і, увірвавшись на позицію, стали жорстоко бити. Після чого облили бензином і спалили живцем.
Практично до недавнього часу були відсутні прямі докази мученицької страти моряків-аврорівців. Свідченнями були лише кілька свідчень — жителів селища Дудергоф, взяті через 30 років після подій. У цей час оприлюднені фотознімки фашистів, зроблені на батареї «А», у тому числі на одному з них видно моряки, спалений на 1-й гарматі. Пози спалених людей доводять, що їх термічні травми дійсно були прижиттєвими.
В кінці 8-го дня із 165 осіб особового складу в живих залишилось лише 26 моряків[1].
За часів СРСР до 1960-х років про батарею «А» не говорили в ЗМІ, а саме місце 1-ї гармати являло собою сміттєзвалище. Величезну роботу по увічненню пам'яті аврорівців і влаштування меморіальних комплексів виконала вдова А. В. Смаглія на громадських засадах, з 1960-х по кінець 1980-х років.
На честь Олексія Васильовича були названі вулиці в містах Черкаси (Україна) та Санкт-Петербург (Росія)[2]. У рідному місті Черкаси на території ЗОШ № 26 був встановлений його бюст[3]. В 1984 році на місці, де стояла гармата з «Аврори» і де загинув Смаглій, був встановлений пам'ятник «Аврорівцям — морякам-артилеристам»[4].
- ↑ Новиков В., Сергеев А. Богини Российского флота. «Аврора», «Диана», «Паллада». — М.: Коллекция; Яуза; ЭКСМО, 2009. — 128 с. — ISBN 978-5-699-33382-0
- ↑ http://www.leningradpobeda.ru/imenami-geroev/prigorody-sankt-peterburga/
- ↑ http://www.pomnite-nas.ru/mshow.php?s_OID=8596
- ↑ http://4wd-club.vse-4x4.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=175&Itemid=83[недоступне посилання]
- Новиков В., Сергеев А. Богини Российского флота. «Аврора», «Диана», «Паллада». — М.: Коллекция; Яуза; ЭКСМО, 2009. — 128 с. — ISBN 978-5-699-33382-0.
- Судьба высокая «Авроры», М.: Политиздат, 1983-2-е изд., доп. — 336 с., ил. — Тираж 200 000, глава Ораниенбаум — Воронья Гора.