Час релаксації: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Holigor (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Holigor (обговорення | внесок) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
Наближення часу релаксації широко використовується при описі кінетичних процесів у фізиці, коли мова йде про кінетику встановлення рівноважного стану. Перехід від нерівноважного стану до рівноваги супроводжується [[дисипація|дисипацією]] [[енергія|енергії]] і є незворотнім процесом. Встановлення рівноваги часто проходить в кілька етапів, які характеризуються своїми окремими часами релаксації. Так, при збудженні молекул світлом встановлення теплової рівноваги відбувається за часи порядку <math> 10^{-12} </math> [[секунда|с]], а от [[люмінесценція]] - випромінювання світла збудженими станами може мати характерні часи порядку наносекунд і навіть мікросекунд. |
Наближення часу релаксації широко використовується при описі кінетичних процесів у фізиці, коли мова йде про кінетику встановлення рівноважного стану. Перехід від нерівноважного стану до рівноваги супроводжується [[дисипація|дисипацією]] [[енергія|енергії]] і є незворотнім процесом. Встановлення рівноваги часто проходить в кілька етапів, які характеризуються своїми окремими часами релаксації. Так, при збудженні молекул світлом встановлення теплової рівноваги відбувається за часи порядку <math> 10^{-12} </math> [[секунда|с]], а от [[люмінесценція]] - випромінювання світла збудженими станами може мати характерні часи порядку наносекунд і навіть мікросекунд. |
||
При описі багатьох фізичних процесів час релаксації береться як [[феноменологія|феноменологічний]] параметр, проте в окремих випадках його можна визначити через параметри мікроскопічних процесів, таких як імовірність квантовомеханічного переходу чи [[переріз |
При описі багатьох фізичних процесів час релаксації береться як [[феноменологія|феноменологічний]] параметр, проте в окремих випадках його можна визначити через параметри мікроскопічних процесів, таких як імовірність квантовомеханічного переходу чи [[переріз розсіювання]]. |
||
==Див. також== |
==Див. також== |
Версія за 09:40, 12 жовтня 2007
Час релаксації - період часу, за який збурення у виведеній із рівноваги фізичній системі зменшується в e разів (e - основа натуральних логарифімів).
Здебільшого позначається τ й має розмірність часу.
Згідно з принципом Лешательє-Брауна при відхилені фізичної системи від стану стійкої рівноваги виникають сили, які намагаються повернути системи до рівноважного стану. Якщо в стані рівноваги певна фізична величина f має значення , причому відхилення від рівноваги , то в першому наближенні можна вважати, що ці сили пропорційні відхиленню. Кінетичне рівняння для величини f запишеться у вигляді
- ,
де λ - певний параметр, а знак мінус вказує на те, що реакція системи на збурення приводить до повернення до рівноважного стану.
Величина
В такому випадку величина f змінюватиметься згідно із законом:
- ,
де - початкове збурення.
Використання
Наближення часу релаксації широко використовується при описі кінетичних процесів у фізиці, коли мова йде про кінетику встановлення рівноважного стану. Перехід від нерівноважного стану до рівноваги супроводжується дисипацією енергії і є незворотнім процесом. Встановлення рівноваги часто проходить в кілька етапів, які характеризуються своїми окремими часами релаксації. Так, при збудженні молекул світлом встановлення теплової рівноваги відбувається за часи порядку с, а от люмінесценція - випромінювання світла збудженими станами може мати характерні часи порядку наносекунд і навіть мікросекунд.
При описі багатьох фізичних процесів час релаксації береться як феноменологічний параметр, проте в окремих випадках його можна визначити через параметри мікроскопічних процесів, таких як імовірність квантовомеханічного переходу чи переріз розсіювання.
Див. також
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |