Метод «матриць відкриття»: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Література: правопис за допомогою AWB
-шаблон: вже не ізольована
 
Рядок 27: Рядок 27:
{{stub}}
{{stub}}


{{Ізольована стаття|сирота1}}
[[Категорія:Аналіз]]
[[Категорія:Аналіз]]
[[Категорія:Творчість]]
[[Категорія:Творчість]]

Поточна версія на 16:07, 21 грудня 2020

Метод «матриць відкриття» — один з методів пошуку технічних рішень. Як і в морфологічному методі, має за мету систематично досліджувати всі можливі варіанти, виходячи із закономірностей будови (морфології) заданої до вдосконалення системи; вибрати та вивчити поле можливих рішень.

Суть методу полягає в побудові квадратної матриці, в якій перетинаються рядки і стовпці (горизонталі і вертикалі) значень характеристик. Ряди можуть бути як впорядкованими за певним принципом, так і не впорядкованими. Характеристики можуть бути виражені як кількісно, так і якісно. На відміну від морфологічного аналізу, частина вибраних характеристик може стосуватися не системи, а умов її експлуатації.

Основні етапи методу «матриці відкриття»:

- складання переліку елементів, властивостей, об'єктів, фактів, ідей тощо;

- встановлення поля аналізу — визначення проблеми в найбільш загальній і абстрактній формі, її уточнення, побудова структури поля (розміщення характеристик вибраних елементів, властивостей і таке інше по рядах і стовпцях матриці);

- визначення перетину рядків і стовпців, виявлення можливих комбінацій, тобто з'ясовують поле можливих рішень, що є метою дослідження;

- розгляд всіх можливих рішень з метою виявлення нових допустимих комбінацій;

- вивчення вибраних комбінацій і вибір раціональних рішень.

Можливі і більш диференційовані оцінки рішень. Деякі етапи можуть проводитися одночасно.

Як правило, метод «матриць відкриття» не дає закінчених рішень і слугує для систематизації наявного матеріалу та визначення відправних пунктів подальшого дослідження за рахунок визначення наявних резервів. Комбінації характеристик сприяють плідним асоціаціям, які раніше не були замічені, та наступній постановці проблеми.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7