Перегляд вихідного коду сторінки Спис Лонгина

{{unibox}}
[[Файл:Oberrheinischer Meister um 1400 001.jpg|thumb|''«Розп’яття»'', Нижньорейнський майстер, XV&nbsp;ст.]]

'''Спис Лонги́на''' (Спис Долі, Спис Христа)&nbsp;— один з Інструментів [[Страсті Христові|Страстей Господніх]], [[спис]], який римський воїн [[Святий Лонгин|Лонгин]] встромив поміж ребра Ісуса Христа, розп'ятого на [[Хрест]]і. Як і всі знаряддя Страстей, спис уважають однією з найбільших реліквій [[християнство|християнства]].

== Артефакти, що претендують називатися «Списом Лонгина» ==
У різних церквах світу зберігають кілька реліквій, які вважають списом Лонгіна, або його фрагментом. З метою встановлення віку, найбільш відповідного євангельським часам, вчені проводять експертизи.

=== Ватиканський спис ===
[[Файл:Weltliche Schatzkammer Wien (180)-2.JPG|thumb||Священний спис (Спис Лонгина). Зберігається у Віденській скарбниці (''Wiener Schatzkammer'')]]

Зберігається в [[Собор Святого Петра|Соборі святого Петра]] в [[Рим]]і. Він ототожнюється зі списом, що зберігався в [[Константинополь|Константинополі]], а попервах в [[Єрусалим]]і, принаймні із [[VI століття|VI сторіччя]].

Перша згадка про спис трапляються в [[wikipedia: EN: Antoninus of Piacenza|Антонія з П'яченци]] (570)<ref name="multiple">[http://www.newadvent.org/cathen/08773a . htm Catholic Encyclopedia. The Holy Lance]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, який, здійснивши паломництво до Єрусалима, написав, що в храмі Святого Сіону він бачив «… терновий вінець, яким був увінчаний наш Господь, і спис, яким він був заколеним».

У [[614]] році [[Єрусалим]] захопили іранці, до них же потрапили і всі [[Страсті Христові|Страсні реліквії]]. Згідно з [[Пасхальна хроніка|Великодньою хронікою]]<ref name="multiple" /> наконечник списа був відламаний, і того ж 614 року опинився в [[Константинополь|Константинополі]], де відтоді зберігався спочатку в [[Софійський собор (Константинополь)|Софіївському соборі]], а пізніше в [[wikipedia: EN: Church of the Virgin of the Pharos |церкві Фароської Богоматері]] разом з рештою святинь християнства. Утім, за іншими повідомленнями, спис і далі залишався в Єрусалимі на галереях [[Храм Гробу Господнього|храму Гробу Господнього]]. Єпископ Аркульф, який побував на [[Свята земля|Святій землі]] близько [[670]] р., говорив: «… спис вправлений у дерев'яний хрест у портику базиліки Костянтина; древко цього списа розколоте на дві частини …»<ref> [http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Byzanz/VII / 660—680/Arculf/text1.htm Аркульфа розповідь про святі місця, записана Адаманом бл. 670. Видав і переклав І. Помяловський] // ППС.&nbsp;— СПб., 1898.&nbsp;— Т. 17.&nbsp;— Вип. 1.&nbsp;— С. 67-68.</ref>, це підтверджував і візантійський паломник першої половини IX&nbsp;ст. Єпіфаній. «А між темницею і розп'яттям розташовані двері святого Костянтина … Тут же лежать Спис, і Губка, і Тростина …».<ref> Повість Єпіфанія про Єрусалим та сущих в ньому місць першої половини IX&nbsp;ст. / Під ред. В.&nbsp;Г.&nbsp;Василевського // ППС.&nbsp;— СПб., 1886.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— Кн. 11.&nbsp;— С. 1, 10, 16. Комм. с. 49-58.</ref> Після IX&nbsp;ст. відомостей про перебування списа в Єрусалимі в джерелах немає.

У Константинополі він залишався до [[1492]] році, коли був подарований султаном папі [[Інокентій VIII|Інокентію VIII]], відвезений до Рима і поміщений у соборі святого Петра.

=== Віденський спис ===
{{Main|Віденський спис}}
Віденський спис веде свою історію із часів [[Оттон I|Оттона I]] ([[912]]–[[973]]&nbsp;рр.). Його характеризують вкраплення металу, який уважають цвяхом з розп'яття. Спис разом з рештою [[Клейнодів|атрибутів імператорської влади]] з кінця XVIII століття зберігають у палаті скарбів [[Хофбург|Віденського палацу]]. 1938 року, після [[Аншлюс|анексії Австрії]], обербургомістр Лібель переніс з Віденського палацу атрибути імператорської влади, які він виставляв упродовж року в Церкві св. Катаріни. Обставини перевезення атрибутів імператорської влади з Відня до Нюрнберга та їх повернення Австрії генералом [[Джордж Сміт Паттон|Джорджем Паттоном]], обросли численними легендами.
Завдяки цьому, спис це важлива складова частина сучасної міфології, що виникла навколо замку [[Вевельсбург]].

=== Вірменський спис ===
Ця реліквія перебуває у [[Вірменія|Вірменії]], у скарбниці [[Ечміадзін]]а (нова назва [[Вагаршапат]]).

Там спис зберігають з [[XIII сторіччя]]; до цього перебував у [[Ґегард]]аванку (Вірменія), куди був привезений, як уважають, [[Тадей Едеський|апостолом Тадеєм Едеським]] разом з рештою реліквій. Це зробило монастир популярним місцем для паломництва вірмен упродовж багатьох століть. Назву «[[Ґегардаванк]]» фіксують з 1250 року (''Ґегардаванк'' дослівно означає ''«Монастир списа»'').

=== Краківський спис ===
Після дослідження виявився копією віденського списа<ref>Justin Griffin. The Grail procession] </ref>.
<gallery perrow=5 widths="120" heights="220">
File: Sainte Lance de Rome.jpg|Замальовка ватиканського списа
Зображення: Heilige Lanze 02.JPG | Віденська реліквія в нинішньому вигляді із золотими накладками
File: Lance_Vienne.jpg | Віденський спис зі знятими золотими накладками
File: Maurycy.jpg | Краківський спис, офіційно визнаний копією віденського, але при цьому дещо відмінний від нього за формою
File: Holy-lance-Echmiadzin.jpg | Вірменський спис
</gallery>

== Див. також ==
* [[Християнські реліквії]]
* [[Копіє]]&nbsp;— жертовний ніж, уживаний у православній літургії. Символізує спис Лонгина

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20100420045725/http://www.khm.at/de/schatzkammer/highlights/das-heilige-roemische-reich/?aid=5&cHash=5a30e0b072 Спис Лонгина на інтернет-сторінці Віденської скарбниці]{{ref-de}}
{{Бібліоінформація}}
{{Ісус Христос}}
[[Категорія:Християнські реліквії]]
[[Категорія:Державні символи Священної Римської імперії]]
[[Категорія:Вагаршапат]]
[[Категорія:Християнські терміни]]