Перегляд вихідного коду сторінки Список винаходів і відкриттів, здійснених жінками

[[Файл:1DNA.gif|міні|Структуру [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|ДНК]] виявила в 1951 році [[Розалінд Франклін]]]]
[[Файл:Human Immunodeficency Virus - stylized rendering.jpg|міні|[[Вірус імунодефіциту людини|Вірус імунодефиціту людини]], відкритий у 1983 році одночасно [[Франсуаза Барре-Сінуссі|Франсуазою Барре-Сінуссі]] та [[Люк Монтаньє|Люком Монтаньє]]]]
{{Жінки в суспільстві}} __NOTOC__
Неповний список [[Винахід|винаходів]] та [[Відкриття|відкриттів]], у яких ключову роль відіграли жінки.
{{Див. також|Список винахідниць|Список лауреаток Нобелівської премії|Жінки в науці|Ефект Матильди|Хронологія жінок у науці}}
{{Брак інформації||роки здійснення вказаних відкриттів|}}

== Медицина ==

* '''[[Хімієтерапія]]'''&nbsp;— [[Онкологія|онкологиня]] {{не перекладено|треба=Джейн Райт|є=Jane C. Wright|мова=en}} вперше використала хімієтерапію разом із препаратом [[метотрексат]] для лікування [[Рак молочної залози|раку молочної залози]] та [[Рак шкіри|раку шкіри]].

=== Хвороби ===
* '''[[Вірус імунодефіциту людини]]'''&nbsp;— французькі вчені [[Франсуаза Барре-Сінуссі]] та [[Люк Монтаньє]] одночасно і незалежно відкрили вірус, який спричиняє [[ВІЛ/СНІД|синдром набутого імунодефіциту]].

=== Фармацевтика ===
* '''[[Ацикловір]]'''&nbsp;— [[Гертруда Белл Елайон]] зробила значний внесок в створення ацикловіру, антивірусних ліків, які використовують для лікування [[Вірус простого герпесу|вірусу простого герпесу першого типу]], [[Вітряна віспа|вітрянки]] та [[Оперізуючий герпес|оперізуючого герпесу]].
* '''{{не перекладено|треба=Артемізін|є=Artemisinin|мова=en||3=en}}''' та '''[[Дигідроартемізинін]]'''&nbsp;— китайська вчена-хімік [[Ту Юю]] винайшла препарати, які зараз є стандартними ліками проти [[Малярія|малярії]]. Артемізин синтезують з [[Полин однорічний|полину однорічного]] (''Artemisia annua'').
* '''[[Азатіоприн]]'''&nbsp;— [[Імунодепресанти|імунодепресант]] був вперше синтезований [[Джордж Гітчінгс|Джорджем Гітчінгсом]] та [[Гертруда Белл Елайон|Гертрудою Белл Елайон]]. Його використовують при [[Ревматоїдний артрит|ревматоїдному артриті]], [[Синдром Вегенера|синдромі Вегенера]], [[Хвороба Крона|хворобі Крона]], [[Неспецифічний виразковий коліт|неспецифічному виразковому коліті]] та при [[Трансплантація нирки|трансплантації нирки]], щоб уникнути відторгнення.
* '''[[Меркаптопурин]]'''&nbsp;— ліки, які допомагають при [[Карцинома|раку]] та [[Автоімунні захворювання|автоімунних захворюваннях]], включно із [[Гострий лімфобластний лейкоз|гострим лімфобластним лейкозом]], [[Хронічний мієлоцитарний лейкоз|хронічним мієлоцитарним лейкозом]], [[Хвороба Крона|хворобою Крона]] та [[Неспецифічний виразковий коліт|неспецифічним виразковим колітом]]. Розроблені [[Джордж Гітчінгс|Джорджем Гітчінгсом]] та [[Гертруда Белл Елайон|Гертрудою Белл Елайон]].
* '''[[Піріметамін]]'''&nbsp;— антипаразитарний препарат, який використовують для лікування ряду хвороб, таких як [[малярія]], [[токсоплазмоз]] та [[ізоспороз]], створений [[Гертруда Белл Елайон|Гертрудою Белл Елайон]] як препарат від малярії.
* '''[[АЗТ|Азидотимідин]]'''&nbsp;— один з перших [[Високоактивна антиретровірусна терапія|антиретровірусних]] препаратів, який використовують для запобігання та лікування [[СНІД]]<nowiki/>у. Гертруда Белл Елайон зробила ключовий внесок у розробку цих ліків.
* '''[[Вітамін E]]'''&nbsp;— {{не перекладено|треба=Катаріна Бішоп|є=Katharine Bishop|мова=en}} та {{не перекладено|треба=Герберт Маклін Еванс|є=Herbert McLean Evans|мова=en}} відкрили вітамін E, вивчаючи репродуктивні цикли щурів.

=== Педіатрія ===
* '''[[Кашлюк]]'''&nbsp;— вакцину співрозробила американська лікарка та медична дослідниця [[Лейла Денмарк]].
* '''[[Шкала Апгар]]'''&nbsp;— система швидкої оцінки необхідності реанімаційних процедур [[Новонароджений|новонароджених]], розроблена американською лікаркою [[Вірджинія Апгар|Вірджинією Апгар]].
* '''[[Підгузок|Одноразовий підгузок]]'''&nbsp;— винайдений в 1946 році американською домогосподаркою [[Меріон Донован]], яка шукала спосіб залишати тканинні підгузки своїх дітей сухими протягом їх сну. Донован запатентувала винахід в 1951 році. Вона також винайшла паперові підгузки, але не змогла отримати інвестицій в розвиток цієї ідеї, поки через 10 років компанія [[Procter & Gamble]] не використала її дизайн для виробництва [[Pampers]]. Інший дизайн підгузку винайшла в 1948 році [[Валері Гантер Ґордон]].

== Астрономія та астрофізика ==
{{Див. також|Список астрономок}}
* '''[[Спектральна класифікація зір#Гарвардська спектральна класифікація|Гарвардська схема класифікація зір]]'''&nbsp;— першу схему класифікації зірок за їх температурою створила американська вчена-астроном [[Енні Джамп Кеннон]].
* '''[[Пульсар]]'''&nbsp;— [[Нейтронна зоря|нейтронні зорі]], що швидко обертаються, відкрила британська астрофізик [[Джоселін Белл Бернелл]] в 1967 році.
* '''[[Крива обертання галактики|Проблема обертання галактик]]'''&nbsp;— великий набір доказів існування [[Темна матерія|темної матерії]] відкрила американська вчена-астроном [[Вера Рубін]] в 1970-х, після спостереження за кривими обертання галактик.
* '''[[Світність]]'''&nbsp;— американська вчена-астроном [[Генрієтта Свон Лівітт]] на початку ХХ сторіччя відкрила взаємозв'язок між [[Світність|світністю]] та періодами [[Змінні зорі|змінних зір]] [[Цефеїда|Цефеїд]].
* '''[[Радіоастрономія]]'''&nbsp;— австралійська вчена-астроном [[Рубі Пейн-Скотт]] була першопрохідницею у [[радіофізика|радіофізиці]] та [[радіоастрономія|радіоастрономії]], а також першою жінкою-радіоастрономом. Вона відкрила сонячні радіосплески типів I та III.
* '''Хімічний склад зір'''&nbsp;— американська вчена-астроном [[Сесілія Пейн-Гапошкіна]] в 1925 році в своїй дисертації довела, що зорі складаються переважно із [[Водень|водню]] та [[Гелій|гелію]], таким чином, водень є найпоширенішим елементом у Всесвіті. Дисертацію проаналізував [[Генрі Норріс Расселл]] і відмовив Пейн-Гапошкіну від висновку, що Сонце складається переважно із водню і сильно відрізняється від Землі, що суперечив популярній тоді теорії. Але через чотири роки Расселл прийшов до висновку Пейн-Гапошкіної іншим способом, про що зробив публікацію в 1929 році. Він визнав роботу Пейн-Гапошкіної та її відкриття в своїй публікації, однак це відкриття часто приписують лише йому (див. [[Ефект Матильди]]).
* '''Новий [[Спіральні галактики|спіральний рукав]] [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]]'''&nbsp;— відкритий американською вченою-радіоастрономом та астрофізиком {{не перекладено|треба=Наомі Макклур-Гріффітс|є=Naomi McClure-Griffiths|мова=en}} в 2004 році.

== Фізика ==
* '''[[Випромінення|Радіація]]'''&nbsp;— [[Марія Склодовська-Кюрі]] відкрила та досліджувала радіацію, за що отримала [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівську премію з фізики]] в 1903 році. Пізніше{{Коли}} також отримала [[Нобелівська премія з хімії|Нобелівську премію з хімії]] і залишається єдиною людиною з двома преміями з різних галузей наук. Дослідження радіації продовжила американська вчена-фізик {{не перекладено|треба=Фенні Гейтс|є=Fanny Gates|мова=en}}. З [[Ернест Резерфорд|Ернестом Резерфордом]] вона зібрала докази того, що радіація не є результатом простих хімічних або фізичних процесів. Зокрема, Гейтс показала, що радіація не може бути усунута теплом чи іонізацією та що радіоактивні матеріали відрізняються від [[Фосфоресценція|фосфоресцентних]] матеріалів, як кількісно, так і якісно.
* '''[[Радон]]'''&nbsp;— канадська вчена-фізик {{не перекладено|є=Harriet Brooks|мова=en|Геррієт Брукс|3=en}} з [[Ернест Резерфорд|Ернестом Резерфордом]] в 1901 році відкрила хімічний елемент [[радон]], знайшовши свідчення того, що випромінювання зі сполук [[Торій|торію]] скоріш за все є газом. Це було продовженням роботи [[П'єр Кюрі|П'єра]] та [[Марія Склодовська-Кюрі|Марії Склодовської-Кюрі]], які помітили, що газ, виділений радієм, залишається радіоактивним протягом місяця.
* '''[[Кінетична енергія]]'''&nbsp;— французька вчена-фізик й математик [[Емілі дю Шатле]] у 18 сторіччі переклала з латини на французьку роботу [[Ісаак Ньютон|Ісаака Ньютона]] під назвою «[[Principia Mathematica]]». Дю Шатле проводила фізичні експерименти, популяризуючи роботи [[Готфрід Вільгельм Ляйбніц|Ляйбніца]]. Вона показала, що кінетична енергія тіла пропорційна його масі і квадрату його швидкості, та встановила [[закон збереження енергії]] в замкнутій системі.
* '''Важкі елементи в [[Космічні промені|космічному випромінюванні]]'''&nbsp;— ще студенткою американка {{не перекладено|треба=Філліс Фраєр|є=Phyllis S. Freier|мова=en}} в 1948 році знайшла докази існування в космічному випромінюванні елементів, важчих за [[гелій]].
* '''[[Бета-частинки]] є [[електрон]]ами'''&nbsp;— американська вчена-фізик {{не перекладено|треба=Гертруда Шарфф Ґольдхабер|є=Gertrude Scharff Goldhaber|мова=en}} з чоловіком [[Моріс Гольдхабер|Морісом Гольдхабером]] довела, що бета-частинки є ідентичними до електронів.
* '''[[T-кварк]]'''&nbsp;— наукова команда з лабораторії [[Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі|Фермілаб]] під керівництвом канадсько-американської вченої-фізика {{не перекладено|треба=Мелісса Франклін|текст=Мелісси Франклін|є=Melissa Franklin|мова=en}} знайшла одні з перших доказів існування t-кварків.
* '''[[Оболонкова модель ядра]]'''&nbsp;— німецька іммігрантка до США [[Марія Гепперт-Маєр]], яка навчалась в [[Університет Джонса Гопкінса|Університеті Джонса Гопкінса]] під час Великої депресії, продовжувала навчання навіть попри те, що жоден університет не хотів її приймати, і стала науковицею у сфері [[Хімічна фізика|хімічної фізики]]. Її найбільшим внеском в сучасну фізику було відкриття оболонкової моделі [[Ядро атома|ядра атома]], за що здобула Нобелівську премію з фізики в 1963 році.
* '''[[Повільне світло]]'''&nbsp;— дансько-американська науковиця [[Лене Гау]] очолювала дослідницьку команду в [[Гарвардський університет|Гарвардському університеті]], яка в 1999 році за допомогою [[Конденсація Бозе — Ейнштейна|конденсації Бозе—Ейнштейна]] сповільнила промінь світла до приблизно 17 м/с, а в 2001 році змогла зупинити його повністю.
* '''[[Астат]]'''&nbsp;— австрійська вчена-фізик [[Берта Карлік]] відкрила, що хімічний елемент [[астат]] є продуктом процесу натурального розпаду.
* '''[[Теорема Бора — ван Льовен|Теорема Бора—ван Льовен]]'''&nbsp;— нідерландська науковиця [[Гендріка Йоганна ван Льовен]] у дисертації в 1919 році пояснила, чому [[магнетизм]] є по суті ефектом [[Квантова механіка|квантової механіки]]. Оскільки Нільс Бор прийшов до того ж висновку за декілька років до того, зараз це відкриття називається «Теоремою Бора—ван Льовен».
* '''[[Францій]]'''&nbsp;— в 1939 році французька науковиця [[Марґеріт Перей]], учениця [[Марія Склодовська-Кюрі|Марії Кюрі]], відкрила хімічний елемент [[францій]] за допомогою очищення [[лантан]]у, що містив [[актиній]]. Перей помітила, що очищений актиній випромінює радіацію. Після подальших досліджень їй вдалось ізолювати новий елемент, який вона назвала на честь своєї батьківщини.
* '''[[Поділ ядра]]'''&nbsp;— австрійсько-шведська науковиця [[Ліза Майтнер]] разом із [[Отто Ган]]ом та [[Отто Роберт Фріш|Отто Робертом Фрішем]] очолювали малу дослідницьку групу, що відкрила поділ ядра [[Уран (хімічний елемент)|урану]] після того, як він поглинув додатковий [[нейтрон]]. Результати відкриття були опубліковані на початку 1939 року.
* '''Структура [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]]'''&nbsp;— команда під керівництвом американської науковиці {{не перекладено|треба=Хайді Джо Ньюберг|є=Heidi Jo Newberg|мова=en}} виявила, що галактика Чумацький Шлях захоплює зірки із менших галактик та що вона є більшою та хвилястішою, ніж вважалось до цього.
* '''[[Підсилення чирпованих імпульсів]]'''&nbsp;— канадська науковиця [[Донна Стрікленд]] в 2018 році отримала [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівську премію з фізики]] за відкриття підсилення чирпованих імпульсів, технології, яка прокладає шлях до створення найкоротших та найінтенсивніших лазерних імпульсів, які колись створювало людство.

== Хімія ==
* '''[[Електронний мікроскоп]]'''&nbsp;— британська науковиця {{не перекладено|треба=Пратібха Гай|є=Pratibha Gai|мова=en}} винайшла новий вид електронного мікроскопу, який уможливив візуалізацію хімічних реакцій на атомарному рівні. Пратібха Гай вирішила не патентувати винахід, на який витратила 20 років, для пришвидшення розвитку науки.
* '''[[Мас-спектрометрія]]'''&nbsp;— американська науковиця {{не перекладено|треба=Сібіл Рок|є=Sibyl M. Rock|мова=en}} розробила математичні методи для аналізу результатів мас-спектрометрії та створила багато методів змішаного аналізу.
* '''Синтетичні радіоактивні елементи'''&nbsp;— [[Ірен Жоліо-Кюрі]], дочка Марії Кюрі та П'єра Кюрі, разом із чоловіком [[Фредерік Жоліо-Кюрі|Фредеріком Жоліо-Кюрі]] в 1935 році отримала [[Нобелівська премія з хімії|Нобелівську премію з хімії]] за синтез нових радіоактивних елементів, які можна було застосовувати в медицині.
* '''[[Полоній]]''' та '''[[Радій]]'''&nbsp;— [[Марія Склодовська-Кюрі]] відкрила хімічні елементи шляхом глибокого дослідження їх [[Хімічна сполука|сполук]].
* '''[[Реній]]'''&nbsp;— [[Перехідні метали|перехідний метал]] з атомним номером 75 вперше ізолювала німецька науковиця [[Іда Ноддак]] з чоловіком. Існування цього елементу було передбачене ще [[Менделєєв Дмитро Іванович|Дмитром Менделєєвим]]. Іду Ноддак тричі номінували на [[Нобелівська премія з хімії|Нобелівську премію з хімії]], однак вона так і не отримала нагороду.
* '''Структура [[бензен]]у'''&nbsp;— планарну структуру бензену, циклічного [[Арени|ароматичного вуглеводня]], підтвердила британсько-ірландська вчена-хімік {{не перекладено|треба=Кетлін Лонсдейл|є=Kathleen Lonsdale|мова=en||3=en}} за допомогою [[Рентгеноструктурний аналіз|рентгеноструктурного аналізу]]. Структура цієї хімічної речовини була не доведена протягом багатьох років. Кетлін Лонсдейл та [[Марджорі Стівенсон]] були першими жінками, прийнятими до [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]].
* '''Структура [[Вітамін B12|Вітаміну B12]]'''&nbsp;— досліджена британською біохімікинею [[Дороті Кроуфут Годжкін]] методом [[Рентгеноструктурний аналіз|рентгеноструктурного аналізу]]. Годжкін здобула Нобелівську премію з хімії за дослідження Вітаміну B12 та деяких інших складних молекул.
* '''[[Фотокаталіз]]'''&nbsp;— американська науковиця [[Діпіка Куруп]] в 2015 році винайшла фотокаталітичний композитний матеріал, який видаляє 100&nbsp;% фекальних [[Коліформні бактерії|коліформних бактерій]] із забрудненої води.
* '''[[Фізика і хімія поверхні|Хімія поверхні]]'''&nbsp;— німецька вчена-хімік [[Агнес Покельс]] заснувала нову галузь науки, хімію поверхонь, роблячи дослідження прямо в себе на кухні після отримання [[Сексизм в освіті|відмови у навчанні через її стать]]. Покельс винайшла інструмент для вимірювання поверхневого натягу та опублікувала декілька робіт.
* '''[[Кевлар]]'''&nbsp;— міцне {{не перекладено|треба=Арамід|текст=параарамідне|є=Aramid|мова=en||3=en}} [[синтетичне волокно]] створила американська вчена-хімік польського походження [[Стефані Кволек]] в 1965 році, під час роботи в компанії DuPont.
* '''[[Сіборгій]]'''&nbsp;— американська вчена-хімік {{не перекладено|треба=Керол Алонсо|є=Carol Alonso|мова=en}} була однією з тих, хто відкрили хімічний елемент Сіборгій.
* '''Скотчґард'''&nbsp;— брудовідштовхувальний та водовідштовхувальний матеріал, винайдений [[Патсі Шерман|Петсі Шерман]] та Семюелем Смітом під час їх роботи в компанії [[3M]].
* '''[[Технологія Ленгмюра — Блоджет|Плівка Ленгмюра—Блоджет]]'''&nbsp;— американські дослідниці [[Кетрін Берр Блоджетт]] та [[Ірвінг Ленгмюр]] під час роботи в компанії [[General Electric]] винайшли технологію виготовлення плівки шляхом занурення [[Субстрат (біохімія)|субстрату]] в розчин для нанесення моношару молекул на цей субстрат. На цей винахід повпливали раніші роботи німецької науковиці [[Агнес Покельс]].
* '''[[Фожазит]] (або Цеоліт Y)'''&nbsp;— [[молекулярне сито]], яке використовують для каталізатора [[Фракційна дистиляція|фракційної дистиляції]] в переробці нафти. Винайдений американською хімікинею [[Едіт Фланіген]] під час роботи в компанії Union Carbide. Фланіген також співвинайшла [[синтетичний смарагд]], а в 1992 році стала першою жінкою, яка отримала [[Медаль Перкіна]].

== Геологія ==
[[Файл:608134main world-orig full.jpg|міні|[[Внутрішнє ядро Землі]] відкрила [[Інге Леманн]] в 1936 році]]
* [[Внутрішнє ядро Землі]]&nbsp;— данська сейсмологиня [[Інге Леманн]] в 1936 році відкрила існування внутрішньої частини ядра Землі.

== Екологія ==
* '''[[Парниковий ефект]]'''&nbsp;— американська науковиця {{не перекладено|треба=Юніс Н'ютон Фут|є=Eunice Newton Foote|мова=en}} була першою, хто встановила зв'язок між концентрацією [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] в атмосфері та [[Зміна клімату|кліматичними змінами]], в 1856 році. Фут відкрила нагріваючі властивості діоксиду вуглецю та парниковий ефект. Вона надіслала результати своєї роботи на щорічну конференцію [[Американська асоціація сприяння розвитку науки|Американської асоціації сприяння розвитку науки]], але лише через те, що [[Сексизм|жінки не могли мати членства в асоціації]], її доповідь представив [[Джозеф Генрі]].
* '''[[Сонячний колектор|Сонячне опалення будинку]]'''&nbsp;— угорсько-американська винахідниця [[Марія Телкеш]] з [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетського технологічного інституту]] та американська архітекторка [[Елеонор Реймонд]] в 1947 році створили Dover Sun House, перший будинок, який використовував сонячну енергію.

== Інформаційні технології ==
{{Див. також|Хронологія жінок у комп'ютингу}}
* '''Текстова [[комп'ютерна програма]]'''&nbsp;— протягом дев'ятимісячного періоду в 1842—1843 британська математикиня [[Ада Лавлейс]] переклала роботу італійського математика [[Луїджі Федеріко Менабреа]], що описувала аналітичну машину. Переклад містив записку, яка деталізувала метод підрахунку [[Числа Бернуллі|чисел Бернуллі]] за допомогою [[Аналітична машина|аналітичної машини]]. Ця записка вважається першою у світі текстовою комп'ютерною програмою.
* '''Компілятор текстових програм'''&nbsp;— американська науковиця в галузі комп'ютерних наук [[Ґрейс Гоппер]] в 1952 році створила перший [[компілятор]], який працював для мови програмування [[A-0 System|A-0]]. Вона також доклала зусиль для популяризації ідеї машино-незалежних мов програмування, що мало результатом створення [[COBOL]], однієї з перших [[Мова програмування високого рівня|високорівневих]] мов програмування.
* '''Текстові мови програмування'''&nbsp;— дев'ять текстових мов програмування були винайдені жінками: 
** британка [[Кетлін Бут]] створила ARC-[[Мова асемблера|асемблер]] в 1950 році; 
** українка [[Ющенко Катерина Логвинівна|Катерина Ющенко]] створила [[Адресне програмування|Адресну мову програмування]] в 1955 році; 
** [[Ґрейс Гоппер]] разом з іншими членами [[CODASYL]] створили [[COBOL]] в 1955 році; 
** {{не перекладено|треба=Джин Саммет|є=Jean E. Sammet|мова=en}} створила FORMAC в 1962 році; 
** {{не перекладено|треба=Синтія Соломон|є=Cynthia Solomon|мова=en||3=en}} разом із своєю командою створили мову програмування [[Logo (мова програмування)|Logo]] в 1967 році; 
** [[Барбара Лісков]] створила мову [[CLU (мова програмування)|CLU]] в 1974 році; 
** [[Адель Голдберг (програмістка)|Адель Голдберг]], 
** Даяна Меррі та четверо інших членів команди із компанії [[PARC|Xerox PARC]] створили мову [[Smalltalk]] в 1980 році; 
** британка [[Софі Вілсон]] створила {{не перекладено|треба=BBC BASIC|є=BBC BASIC|мова=en||3=en}} в 1981 році; 
** французька науковиця Крістін Паулін-Морінг разом із вісьмома іншими членами команди створили [[Coq]] в 1991 році.

=== Штучний інтелект ===

* '''Соціальний робот'''&nbsp;— {{не перекладено|треба=Сінтія Бреазель|є=Cynthia Breazeal|мова=en}} є засновницею та генеральною директоркою компанії «Jibo», яка розробляє, за словами самої компанії, першого «соціального робота» для дому.

== Математика ==
{{Розширити розділ|дата=червень 2019}}
[[Файл:Daubechies20LowPassHighPass2DFilterM.png|міні|'''[[Вейвлети Добеші]]'''&nbsp;— розробка математикині [[Інгрід Добеші]]]]
{{Див. також|Список жінок у математиці|Хронологія жінок у математиці}}
* '''[[Вейвлети Добеші]]'''&nbsp;— бельгійська математикиня [[Інгрід Добеші]] запропонувала вейвлети Добеші і брала участь у створені вейвлетів Коена-Добеші-Фуву, що є важливими інструментами [[Стиснення зображень|стиснення растрових зображень]].
* '''{{не перекладено|треба=Чи можна почути форму барабана?|є=Можно ли услышать форму барабана?|мова=ru}}'''&nbsp;— в 1966 році математик [[Марк Кац]] запропонував питання, чи можна визначити форму барабана за звуком, що він створює (тобто чи [[ріманів многовид]] визначається спектром його [[Оператор Лапласа — Бельтрамі|оператора Лапласа&nbsp;— Бельтрамі]]). 1992 року [[Керолін С. Гордон|Керолін Гордон]] разом з двома співавторами побудувала пару областей в Евклідовому просторі, що мають різні форми, але однакові власні значення, чим доведено, що відповідь на це питання є негативною.
* '''Теорема Коші—Ковалевської'''&nbsp;— головна місцева [[теорема існування]] та унікальності для [[Диференціальне рівняння з частинними похідними|диференціального рівняння з частинними похідними]], що пов'язана із задачами Коші з початковим значенням. Особливий випадок був доведений в 1942 році французьким математиком [[Оґюстен-Луї Коші|Оґюстеном-Луї Коші]], а повністю теорему довела в 1875 році білоруська математикиня [[Ковалевська Софія Василівна|Софія Ковалевська]].

== Безпровідні технології ==
{{Див. також|Жінки у галузях STEM}}
* '''Пристрій [[радіокерування]] торпедами'''&nbsp;— австрійсько-американська голівудська акторка [[Геді Ламар]] разом із композитором [[Джордж Антейл|Джорджем Антейлом]] розробила систему радіокерування для [[Торпеда|торпед]] [[Друга світова війна|військ союзників]], які використовували [[розширення спектра]] та [[псевдовипадкове перестроювання робочої частоти]] для уникнення засобів [[Радіоелектронна боротьба|радіоборотьби]] [[Країни Осі|військ Осі]]. Хоч [[Військово-морські сили США]] не застосовували цю технологію до 1960-х, зараз принципи її роботи закладені в сучасні технології [[Wi-Fi]], [[Bluetooth]] та [[Code Division Multiple Access|CDMA]].

== Біологія ==
Див. [[Список жінок-ботаніків|Список ботанікинь]]
* '''{{не перекладено|треба=Структура ДНК|є=Nucleic acid structure|мова=en}}'''&nbsp;— британська [[Молекулярна біологія|молекулярна біологиня]] [[Розалінд Франклін]] зробила внесок у розкриття структури [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|дезоксирибонуклеїнової кислоти]] в 1951 році, застосувавши [[рентгеноструктурний аналіз]] для вивчення біологічних матеріалів та зробивши кілька рентгенівських [[Радіографія|радіографій]] ДНК.
* '''[[Цикл Корі]]'''&nbsp;— американська біохімікиня чеського походження [[Герті Тереза Корі]] разом з чоловіком [[Карл Фердинанд Корі|Карлом Фердинандом Корі]] відкрила цикли Корі: [[Обмін речовин|метаболічні]] цикли, в яких [[глюкоза]] перетворюється на [[Молочна кислота|лактат]] внаслідок [[Анаероби|анаеробного]] [[катаболізм]]у в [[скелетні м'язи|скелетних м'язах]], лактат транспортується [[кров]]'ю до [[печінка|печінки]], де з нього знову синтезується глюкоза, що переноситься назад у м'язи. За це відкриття вони отримали [[Нобелівська премія з фізіології або медицини|Нобелівську премію з фізіології та медицини]] в 1947 році.
* '''[[Радіоімунний аналіз]]'''&nbsp;— американська вчена-біофізик [[Розалін Сасмен Ялоу]] розробила метод радіоімунного аналізу, в якому використовують радіоактивно [[Мічені атоми|мічені молекули]] в ступінчастому формуванні імунних комплексів. Цей метод використовують для точного вимірювання рівнів речовин, таких як гормони, які знаходяться в тілі в малих концентраціях.
* '''[[Транспозон]]и'''&nbsp;— американська [[Цитогенетика|цитогенетикиня]] [[Барбара Мак-Клінток]] відкрила траснспозони: ділянки ДНК, що здатні до пересування всередині генома. Транспозони складають велику частку еукаріотних клітин (44&nbsp;% в геномі людини та 90&nbsp;% в геномі кукурудзи) та відіграють важливу роль у функціонуванні та еволюціонуванні генома.
* '''[[NGF|Фактор росту нервів]]'''&nbsp;— італійська [[Нейробіологія|нейробіологиня]] [[Рита Леві-Монтальчині]] разом із [[Стенлі Коен]]ом відкрила фактор росту нервів&nbsp;— {{не перекладено|треба=нейротрофний фактор|є=Neurotrophic factors|мова=en}} та [[Нейропептиди|нейропептид]], що відіграє провідну роль в регуляції росту, підтримки, розповсюдження та виживання деяких [[нейрон]]ів. За це відкриття вони отримали [[Нобелівська премія з медицини та фізіології|Нобелівську премію з медицини та фізіології]] в 1986 році.
* '''{{не перекладено|треба=Сегментні гени|є=Gap gene|мова=en}}'''&nbsp;— німецька біологиня [[Крістіана Нюсляйн-Фольгард]] з [[Ерік Вішаус|Еріком Вішаусом]] першими описали сегментні гени, що беруть участь в {{не перекладено|треба=Сегментація (біологія)|текст=Сегментації|є=Segmentation (biology)|мова=en}} {{не перекладено|треба=Ембріогенез дрозофіли|текст=ембріогенезу дрозофіли=|є=Эмбриогенез дрозофилы|мова=ru}}. Ця робота мала фундаментальне значення для розуміння генетичного контролю та ембріонного розвитку.
* '''[[Теломераза]]'''&nbsp;— австралійсько-американська науковиця [[Елізабет Блекберн]], американська науковиця [[Керол Грейдер]] і американський науковець [[Джек Шостак]] відкрили [[ензим]] теломеразу, з якого складаються [[Теломера|теломери]]&nbsp;— структури, які знаходяться на кінцях [[Хромосома|хромосом]] і які захищають решту молекули ДНК від пошкоджень.
* '''[[Grid-нейрон]]'''&nbsp;— норвезька нейрофізіологиня [[Мей-Бритт Мозер]] з чоловіком [[Едвард Мозер|Едвардом Мозером]] та декількома їхніми студентами відкрили grid-нейрони, які беруть участь в роботі системи позиціонування і навігації.

== Транспорт ==
* '''Підводний [[телескоп]]'''&nbsp;— запатентований [[Сара Метер|Сарою Метер]] в 1845 році, підводний телескоп дозволив човнам, які йдуть у море, досліджувати глибини океану. Телескоп являв собою лампу всередині скляної кулі, що занурювалась у воду. Пристрій також дозволив оглядати корпус та деталі іншого човна людині на палубі. 1864 року Сара Метер вдосконалила свій винахід, який дозволив виявляти підводні човни [[Громадянська війна в США|конфедератів]].
* '''[[Глушник (акустичний фільтр)|Глушник]] для літаків'''&nbsp;— американська винахідниця [[Ельдорадо Джонс]] винайшла глушник для літака в 1919&nbsp;році. Також вважається винахідницею легкої [[Праска|праски]] та маленької прасувальної дошки для подорожей.
* '''обмежувач R.A.E.''' (''R.A.E. restrictor'') для британських літаків 2СВ&nbsp;— він відомий під різними назвами, такими як „''діафрагма Міс Тіллі''“, „''отвір Міс Шилінг''“ (''{{iw|Miss Shilling's orifice}}'') або „''отвір Тіллі''“ на честь його винахідниці {{нп|Беатріс Шиллінг|Беатріс&nbsp;"Тіллі"&nbsp;Шиллінг||Beatrice Shilling}}. Вона розробила латунний обмежувач потоку у формі наперстка з точно розрахованими розмірами, щоб забезпечити достатній потік палива для максимальної потужності двигуна літака. Це вдосконалення вирішило недолік винищувачів Королівських ВПС з двигуном Rolls-Royce Merlin<ref>{{Cite book|last=Freudenberg|first=Matthew|title=Negative Gravity: A Life of Beatrice Shilling|publisher=Charlton Publications|year=2003|isbn=978-0954616502|location=England}}</ref>, що зробило їх кращими у порівнянні з німецькими Messerschmitt Bf 109E.
* '''Комфорт залізничних пасажирських перевезень'''&nbsp;— винаходи американки [[Олів Денніс]] змінили поїздки залізничним транспортом на початку XX-го століття. Це: відкидні полиці, оббивка що не забруднується, рушникі та рідке мило у вагонах<ref name=":1">{{Cite web|url=http://www.atlasobscura.com/articles/olive-dennis-train-comfort-engineer|title=The 'Lady Engineer' Who Took the Pain Out of the Train|last=Giaimo|first=Cara|date=2018-04-09|website=Atlas Obscura|language=en|access-date=2019-03-23}}</ref>. Олів спроєктувала індивідуальну вентиляційну систему для пасажирів, а також світильники, що вимикаються на ніч.

=== Автомобіль ===
[[Файл:Berthabenzmemorialrouteschild.jpg|thumb|праворуч|upright|Офіційний покажчик Меморіальної траси ім.&nbsp;Берти Бенц&nbsp;— {{iw|Bertha Benz Memorial Route}}]]
* Перший '''[[автомобіль]]'''&nbsp;— [[Берта Бенц]] разом з чолвіком є співрозробницею першого у світі автомобіля [[Benz Patent-Motorwagen]]. Вона ж була першою людиною, яка проїхала автомобілем з [[Двигун внутрішнього згоряння|двигуном внутрішнього згоряння]] на велику{{Яку}} відстань<ref name="long trip">{{Citation|title= Robertson's Book of Firsts: Who Did What for the First Time|first= Patrick|last=Robertson|publisher=Bloomsbury Publishing US|year=2011|page=91|isbn=978-1608197385|url= https://books.google.com/books?id=2TEEaCrPiWsC&pg=PT91|access-date=28 травня 2015}}</ref>.
* '''Опалення автомобіля'''&nbsp;— американська інженерка {{нп|Маргарет Вілкокс|||Margaret A. Wilcox}} в 19-му сторіччі винайшла перший обігрівач для автомобіля, який спрямовував гаряче повітря від двигуна до ніг водія, не даючи їм змерзнути.
[[Файл:Dorothy Levitt Frontspiece to The Woman and the Car.jpg|thumb|праворуч|upright|Обкладинка до «Жінка і машина» [[Дороті Левіт]]]]
* '''Дзеркало заднього виду'''&nbsp;— {{нп|Дороті Левіт|||Dorothy Levitt}} (''Dorothy Elizabeth Levi''), британська автогонщиця, писменниця і журналістка, була першою британською автогонщицею, піонеркою-феміністкою, пропонувала завжди мати з собою дзеркальце, коли кермуєш автівкою{{sfnp|Levitt|1970|p=29|ps=none}}, яке сьогодні знане як {{нп|Дзеркало заднього виду|дзеркало заднього виду||Rear-view mirror}} і є в кожному транспортному засобі.
* '''[[Склоочисник]]''' („''двірники''“)&nbsp;— американській винахідниці [[Мері Андерсон (винахідниця)|Мері Андерсон]] приписують винахід першого функціонального [[склоочисник]]а в 1903&nbsp;році. Два інших винахідники, Роберт Дуґлас та Джон Апджон, також запатентували пристрої для очищення скла в тому ж році.
* '''Невідбиваюче скло'''&nbsp;— [[Кетрін Берр Блоджетт]], американська фізикиня та хімікиня, відома роботами з [[Фізика і хімія поверхні|хімії поверхні]], зокрема винаходом «невидимого» або невідбиваючого скла під час роботи в [[General Electric]]. Вона була першою жінкою, яка здобула ступінь доктора філософії з фізики в [[Кембриджський університет|Кембриджському університеті]] в 1926&nbsp;році<ref>{{cite journal|title=Obituary: Katharine Burr Blodgett|journal=Physics Today|date=March 1980|volume=33|issue=3|page=107|doi=10.1063/1.2913969|bibcode=1980PhT....33c.107.|doi-access=free}}</ref>.
* '''Ізолятор свічок запалювання'''&nbsp;— {{нп|Гелен Блер Барлет||en|Helen Blair Barlett}} розробила<ref name=":0">{{cite journal|last1=Schwartzwalder|first1=Karl|title=Memorial of Helen Blair Barlett|journal=The American Mineralogist|volume= 56|pages=668–670|url=http://www.minsocam.org/ammin/AM56/AM56_668.pdf}}</ref> керамічний [[Свічка_запалювання#Ізолятор|ізолятор свічок запалювання]], виготовлений з матеріалу<ref name=":2">{{Cite web|last=magenda1015|date=2015-07-10|title=Spark Plug Insulation – Helen Blair Bartlett|url=https://steppers10.wordpress.com/2015/07/10/spark-plug-insulation-helen-blair-bartlett/|access-date=2021-04-19|website=steppers10|language=en}}</ref>, який прослужить довше через його вищу термостійкість і вимагатиме менше обслуговування в цілому.<ref>{{cite book|last1=Richerson|first1=David|title=Modern Ceramic Engineering: Properties, Processing, and Use in Design|date=4 листопада 2005|publisher=CRC Press|page=18|edition=3rd}}</ref>.
* '''Глушник'''&nbsp;— акустичний фільтр, який ми знаємо як „[[Глушник (акустичний фільтр)|''глушник'']]“, у 1917&nbsp;році сконструювала [[Ель Долорес Джонс]] (''Elle Dolores Jones'').
* '''Кевлар'''&nbsp;— хімікиня [[Стефані Кволек]], винахідниця пара-амідного (поліпарафенілен-терефталамідного) синтетичного волокна, що уп'ятеро міцніше за сталь, відомого під торговою маркою «[[Кевлар]]»<ref>[http://ip.com/patent/US3819587 Wholly Aromatic Carbocyclic Polycarbonamide Fiber] {{ref-en}}</ref>. Кволек здобула безліч нагород за свої роботи у галузі [[Хімія полімерів|хімії полімерів]].
* '''Важіль аварійного вивільнення''' у багажнику автомобілей&nbsp;— виник завдяки [[Джанетт Феннелл]], яку [[Викрадення людини|викрали]] злочинці й замкнули у [[Багажник (автомобіль)|багажнику]] її машини.

== Побут ==

* '''[[Система централізованого теплопостачання|Централізоване опалення]]'''&nbsp;— в 1919 році [[Еліс Паркер]] винайшла систему центрального опалення, яка працювала на газі. Хоча система саме за дизайном Паркер так і не була побудована, вона була першою, хто використав [[природний газ]] для опалення будівель, що послугувало відправною точкою для майбутніх систем централізованого опалення.
* '''[[Посудомийна машина]]'''&nbsp;— в 1887 році американка [[Джозефіна Кокрейн]] разом із механіком Джорджем Баттерсом сконструювала першу комерційно успішну [[Посудомийна машина|посудомийну машину]].
* '''Покращена [[Прасування|прасувальна]] дошка'''&nbsp;— в 1892 році афроамериканка {{не перекладено|треба=Сара Бун|є=Sarah Boone|мова=en}} отримала патент на вдосконалення прасувальної дошки, яка покращила прасування рукавів сорочок.
* '''{{не перекладено|треба=Канцелярський коректор|є=Канцелярский корректор|мова=ru}}'''&nbsp;— американка [[Бетт Ґрем|Бетт Грем]] винайшла одну з перших форм канцелярського коректора в 1956 році.
* '''Паперові пакети із квадратним дном'''&nbsp;— в 1868 році американка [[Маргарет Елоїза Найт|Маргарет Найт]] винайшла машину, яка складувала та склеювала пакети із коричневого паперу так, щоб в них було квадратне дно. Крім цього, Кнайт отримала 87 патентів США, які включають [[плоскогубці]] для видалення кришок, машину для нумерації, віконну раму, а також варіанти ротаційних двигунів.

== Їжа ==
* '''Шоколадне печиво'''&nbsp;— винайдене американською шеф-кухаркою [[Рут Вейкфілд]] в 1938 році.
* '''{{не перекладено|треба=Підпірка для піцци|є=Pizza saver|мова=en}}'''&nbsp;— запатентована в 1985 році американкою [[Кармелою Віталє|Кармела Віталє]]. Ця підпірка не дозволяє верхній стінці коробки для піци провалитися всередину.

== Психологія ==
{{Докладніше|Жінки у психології}}
* '''[[Індикатор типів Маєрс-Бріггс]]'''&nbsp;— американка {{не перекладено|треба=Катаріна Кук Бріґґз|є=Katharine Cook Briggs|мова=en}} та її дочка [[Ізабел Брігз Маєрс]] винайшли психологічний тест.
* [[Психологічний захист|'''Психологічні захисти''']]&nbsp;— на основі теорії З. Фрейда детально дослідила [[Анна Фрейд]].

== Див. також ==
* [[Список винахідниць]]
* [[Жінки в науці]]
* [[Жінки у галузях STEM]]
* [[Жінки у космосі]]
* [[Список лауреаток Нобелівської премії]]
* [[Список жіночих організацій в науці]]

== Примітки ==
[[Категорія:Жінки і наука|#]]
[[Категорія:Списки:Наука]]
[[Категорія:Списки жінок]]
[[Категорія:Винаходи|#]]
<references />{{Портали|Наука|Техніка|Фемінізм}}
{{Без ілюстрацій}}