Справність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Спра́вність або спра́вний стан — стан об'єкта, за яким він відповідає усім вимогам нормативно-технічної та (або) конструкторської (проектної) документації[1][2].

Умовою забезпечення справного стану технічного об'єкта є відповідність усім вимогам, обумовленим технічною документацією. Справним вважається такий виріб, у якого всі параметри, що визначають працездатність і характеризують його стан та зовнішній вигляд, перебувають у заданих межах, і, крім цього, він не має відмов резервних вузлів та елементів.

Зі справного стану виріб внаслідок відмови або пошкодження може перейти у несправний стан. Поняття «справний об'єкт» є вужчим від поняття «працездатний». Працездатний об'єкт може бути або справним, або несправним.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення.
  2. ГОСТ 27.002-89 Надежность в технике. Основные понятия. Термины и определения.

Джерела[ред. | ред. код]

  • ДСТУ 2861-94 Надійність техніки. Аналіз надійності. Основні положення.
  • ДСТУ 2862-94 Надійність техніки. Методи розрахунку показників надійності. Загальні вимоги.