Перегляд вихідного коду сторінки Старофризька мова

{{Мова
|Колір = індоєвропейська
|Назва          = Старофризька мова
|Самоназва      = 
|Поширена_в     = [[Нідерланди]], [[Німеччина]], південна [[Данія]].
|Офіційна         = 
|Регулює = 
|Кількість_мовців= Немає. Існувала з [[8 ст.|8]] до [[16 століття]].
|Рейтинг        = 
|Статус         = 
|Категорія      = [[Мови Євразії]]
|Класифікація  = 
[[Індоєвропейські мови]]
:[[Германські мови]]
::[[Західногерманські мови]]
:::[[Інгвеонські мови]]
::::[[Англо-фризькі мови]]
|Писемність         = [[Латиниця]], англо-фризькі руни
|ГОСТ 7.75–97   = 
|ISO_639          = 
|ISO_639-2           = 
|ISO_639-3           = ofs
}}

'''Старофризька мова'''&nbsp;— [[Західногерманські мови|західногерманська мова]] поширена між [[VIII століття|VIII]] та [[XVI століття]]м між [[Рейн]]ом та [[Везер]]ом на берегах [[Північне море|Північного моря]]. Старофризька перейшла в середньофризьку, якою говорили з XVI до [[XIX століття]].

== Поширення ==
[[Файл:Freeska Landriucht.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Freeska Landriucht, найстаріший друкований текст старофризькою мовою, [[1485|1485 рік]].]]
[[Фризи|Фризькі]] поселенці на узбережжі південної [[Ютландія|Ютландії]] (сьогодні північна [[Фрисландія]]) також говорили старофризькою, але текстів, які б походили звідти, не знайдено. Мова ранніх мешканців регіону між [[Зейдерзе]] та річкою Емс визначається лише за кількома іменами та [[топонім]]ами.

У ранньому [[Середньовіччя|середньовіччі]] [[фризи]] проживали на території від околиць [[Брюгге]] (теперішня [[Бельгія]]) до річки [[Везер]] на півночі [[Німеччина|Німеччини]]. В той час старофризька мова була поширена вздовж усього південного узбережжя [[Північне море|Північного моря]]. Цей регіон називають Великою Фризією (Frisia Magna), крім того було багато територій, де компактно проживали фризи. Однак станом на [[1300|1300 рік]] їх територія була посунута назад до [[Зейдерзе]] (зараз [[Ейсселмер]]), на узбережжі фризька мова вижила лише як [[Субстрат (мовознавство)|субстратна]].

Люди, які проживали в теперішніх північній Німеччині та [[Данія|Данії]] і потім протягом 4 століть селилися в [[Англія|Англії]], прийшли з тих самих земель і говорили приблизно тією ж мовою, що і люди, які проживали у Фризії (так називають середньовічну [[Фрисландія|Фрисландію]], щоб відрізнити її від теперішнього регіону з такою ж назвою). Цим і пояснюється близькість старофризької та [[Староанглійська мова|староанглійської мов]], які об'єднують в підгрупу [[англо-фризькі мови|англо-фризьких мов]] [[Германські мови|германської мовної групи]].

== Фонетика ==
* Старофризька мова фонологічно нагадує староанглійську. Зокрема [[Палаталізація|палаталізацію]] [[Задньоязиковий приголосний|задньоязикового приголосного]] можна також знайти в староанглійській мові. Наприклад, у той час як тісно пов'язані з ними [[Старонижньонімецька мова|старонижньонімецька]] та [[Старонідерландська мова|старонідерландська мови]] зберегли задньоязиковий приголосний в слові dag (день), в старофризькій — dei, а в староанглійській — dæġ [dæj].
* Перед голосними [[Прагерманська мова|германська]] /k/ змінилась на звук /tʃ/. Старофризька — tzirke (церква) або tzerke, староанглійська — ċiriċe [tʃiritʃe], у той час як в старонижньонімецькій та старонідерландській мовах залишився непаталізований звук /k/ kirika.
* В ненаголошених складах ''o'' переходить в ''a'' та ''і'' в ''е'', як в староанглійській.
* Старі [[Прагерманська мова|прагерманські]] [[дифтонг]]и *ai та *au стали ē/ā та ā відповідно.

== Граматика ==
Старофризька зберегла [[відмінок|відмінки]] — [[Називний відмінок|називний]], [[Родовий відмінок|родовий]], [[Давальний відмінок|давальний]] та [[Знахідний відмінок|знахідний]].

Відмінювання на прикладі іменника dei (день)
{| class="wikitable"
! [[Відмінок]]
! [[Однина]]
! [[Множина]]
|-
| 1 [[Називний відмінок]]
| dei/dî
| degar
|-
| 2 [[Родовий відмінок]]
| deis/dîs
| dega
|-
| 3 [[Давальний відмінок]]
| dei/dî
| degum/degem
|-
| 4 [[Знахідний відмінок]]
| dei/dî
|degar
|}

== Порівняння з іншими західногерманськими мовами ==
{| class="prettytable"
|<!-- leer --> ||'''Старофризька''' || [[Староанглійська мова|Староанглійська]] || [[Старонідерландська мова|Старонідерландська]] || [[Давньоверхньонімецька мова|Давньоверхньонімецька]]
|-
|'''жир''' || fet || fæt || fat || faz
|-
|'''чоловік''' || mon || mon || mon, man || man
|-
|'''місяць''' || monath || monað || monath, manuth || manod
|-
|'''рада''' || red || ræd || red, rad || rat
|-
|'''інший''' || othar || oðer || oðar || andar
|-
|'''п'ять''' || fif || fif || fif || fimf
|-
|'''нас''' || us || us || us || uns
|-
|'''відомий''' || kuth || cuð || kuð || kund
|-
|'''церква''' || tziurke || ćiriće || kirika || kirihha
|-
|'''місце''' || ledza || lećġan || leggian || legen
|-
|'''кінь''' || hors || hors || hors, hros || hros
|}

== Нащадки старофризької мови ==
[[Файл:PSCHADDE.jpg|міні|ліворуч|200px|Двомовний знак з написами [[Німецька мова|німецькою]] і [[Затерландська фризька мова|затерландською фризькою мовами]]]]
Через відрізаність осередків [[Фризька мова|фризької мови]] один від одного, розвинулось три її форми:
* [[Затерландська фризька мова]] — мова, якою розмовляють в німецькому місті Затерланді. Носіїв близько 2 тисяч.
* [[Північнофризька мова]](freesk, frasch, fräisch, freesch) — мова, якою розмовляють в регіоні [[Північна Фризія]]. В північнофризькій мові існує 11 діалектів, котрі поділяються на континентальну — 2, та острівну групи — 9; розмовляють мовою близько 80 — 100 тисяч мовців, постійне знання — у вдвічі більшого числа людей, постійних носіїв — близько 50 тисяч, що складає третину населення регіону в [[Північна Фризія|Північній Фризії]], на островах [[Амрум]], [[Гельголанд]], [[Зюльт]], [[Фер (острів)|Фер]], земля [[Шлезвіг-Гольштейн]], повсякденно вживають північнофризьку мову 8-10 тисяч людей.
* [[Західнофризька мова]] — поширена у [[Нідерланди|нідерландській]] провінції [[Фрисландія]] та прилеглих районах [[Гронінген (провінція)|Гронінгену]]. У Фрисландії нею спілкуються 70 % мешканців. Мова складається з шісти [[діалект]]ів, два з яких є вимираючими. Функціонує здебільшого в усному мовленні. Перебуває під захистом [[Європейська хартія регіональних мов або мов меншин|Європейської хартії регіональних мов]]. Носіїв — 467 тисяч.

З огляду на найвищу кількість носіїв, найуспішнішою на сьогодні є [[західнофризька мова]].

== Див. також ==
* [[Фризька мова]]
* [[Староанглійська мова]]

== Посилання ==
* [http://wikisource.org/wiki/Main_Page:Frysk Приклади документів старофризькою]{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20050405194353/http://www.ned.univie.ac.at/publicaties/taalgeschiedenis/en/fries.htm Фризи]{{ref-en}}
* [http://web.quipo.it/minola/frysk/language.htm Фризька мова та свобода: історія виживання фризької мови]{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20060220143758/http://www.sca.org/heraldry/laurel/names/frisianmasc.html Фризькі чоловічі імена 10 століття]{{ref-en}}
* [http://members.chello.nl/e.hoekstra8/108Stannert.pdf Фризька мова: Стантартизація в процесі розпаду]{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20061011003739/http://www.indo-european.nl/cgi-bin/startq.cgi?flags=endnnnl&root=leiden&basename=%5Cdata%5Cie%5Cfrisian Старофризька етимологічна база даних]{{ref-en}}

== Література ==
* [https://yadi.sk/d/7yA9UgLeD9oSc Мови світу. Германські та кельтські мови]{{ref-ru}}

{{Германські мови}}

[[Категорія:Західногерманські мови]]
[[Категорія:Мертві мови Європи]]
[[Категорія:Середньовічні мови]]
[[Категорія:Мови Німеччини]]
[[Категорія:Мови Нідерландів]]