Перегляд вихідного коду сторінки Стік

{{for}}
'''Стік''' (у [[гідрологія|гідрології]])&nbsp;— [[процес]] стікання [[дощ]]ових і талих вод у [[водойма|водойми]] і зниження [[рельєф географічний|рельєфу]] під дією [[сила тяжіння|сили тяжіння]] (гравітації).

== Опис ==

У вузькому розумінні&nbsp;— кількість води, що стікає з [[водозбір|водозбору]] за певний проміжок часу. Проходить як по [[земна поверхня|земній поверхні]] ([[поверхневий стік]]), так і в товщі [[земна кора|земної кори]] ([[підземний стік]]).

''Поверхневий стік''&nbsp;— стік води [[атмосферні опади|атмосферних опадів]] з певної території в [[Річка|річки]]. Поверхневий стік поділяється на схиловий стік і [[річковий стік|русловий (річковий)]]. Процес стоку&nbsp;— складова ланка [[Кругообіг води|кругообігу води]] на [[Земля|Землі]].

''Підземний стік''&nbsp;— рух [[підземні води|підземних вод]] від області живлення до областей розвантаження під дією гідравлічного напору або сили тяжіння у процесі кругообігу води в природі. В загальному&nbsp;— кількість підземних вод, що стікає з певної території. Підземний стік характеризується коефіцієнтом, що показує, яка частина атмосферних опадів йде на живлення підземних вод, а також витратою, модулем, об'ємом.

Графічна зміна стоку річки в часі виражається [[гідрограф]]ом та сумарною кривою стоку. Величина і режим стоку залежать від водного балансу водозборів ([[опади|опадів]], [[випаровування]]), характера рельєфу і геологічної будови, [[ґрунт|ґрунтового покриву]] і [[рослинність|рослинності]] території. Стік визначає [[Ерозія|ерозію]], природний [[дренаж]], перенос і відкладення продуктів [[Денудація|денудації]].

На [[рівнина]]х максимум стоку спостерігається переважно в найбільш зволожених [[ліс]]ових зонах. В [[гори|горах]] величина стоку зростає до певної висоти здебільшого на навітряних [[схил]]ах [[Хребет (географія)|хребтів]].

Характерною особливістю стоку є його мінливість у [[простір|просторі]] і за [[час]]ом. У внутрішньорічному ході стоку річки виділяються фази: [[повінь|повені]], [[паводок|паводки]], [[межень]]. На [[Річки України|більшості річок України]] спостерігається весняна повінь, літньо-осіння та зимова межені. На деяких з них можуть виникати осінні паводки.

Відносно рівномірний протягом [[рік|року]] стік, що досягається регулюючим впливом [[водосховище|водосховищ]] і [[ставок|ставків]], називається [[Зарегульований стік|зарегульованим]].

Приклад&nbsp;— зарегульований [[каскад гідроелектростанцій на Дніпрі|каскадом водосховищ]] стік річки [[Дніпро]].

Величину стоку протягом будь-якого періоду (року, сезону, [[Місяць (календарний)|місяця]] і таке інше) виражають:
* середньою [[витрата води|витратою води]] (в м³/с);
* [[шар стоку|шаром стоку]] (в мм або см);
* [[Об'єм стоку|об'ємом стоку]] (в м³);
* [[модуль стоку|модулем стоку]] (в л/с.км²);
* [[коефіцієнт стоку|коефіцієнтом стоку]] (в долях одиниці).

''Твердий стік''&nbsp;— кількість матеріалу, який транспортується водою, вітром або льодовиком.

''Іонний стік''&nbsp;— кількість [[хімічний склад природних вод|мінеральних хімічних речовин]] (в [[іон|іонній формі]]), яка транспортується річковою водою.

== Об'єми стоку десяти найповноводніших річок світу ==

Об'єм стоку річки за рік свідчить про її [[водність річки|водність]].

Нижче наведено таблицю об'ємів стоку десяти найповноводніших річок світу.

{|
|valign="top" width="60%"|
{|class="wikitable"
|+
!Назва||Об'єм стоку<br/>за рік, км³
|-
|[[Амазонка]], [[Південна Америка]]||6903
|-
|[[Конго (річка)|Конго]], [[Африка]]||1445
|-
|[[Янцзи]], [[Азія]]||1080
|-
|[[Оріноко]], Південна Америка||913
|-
|[[Єнісей (річка)|Єнісей]], Азія||624
|-
|[[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]], [[Північна Америка]]||598
|-
|[[Парана (річка)|Парана]], Південна Америка||551
|-
|[[Лена (річка)|Лена]], Азія||536
|-
|[[Токантінс (річка)|Токантінс]], Південна Америка||513
|-
|[[Замбезі]], Африка||504
|}

* Середній річний стік [[Дніпро|Дніпра]]&nbsp;— 53,5 км³.
* Сумарний стік річок у [[Світовий океан]]&nbsp;— 42 000 км³.

== Див. також ==
* [[Витрата води]]
* [[Гідрограф]]
* [[Річки України]]

== Джерела ==
* {{ГЕУ}}
* Загальна [[гідрологія]] /За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович|В.&nbsp;К.&nbsp;Хільчевського]] і [[Ободовський Олександр Григорович|О.&nbsp;Г.&nbsp;Ободовського]]: Підручник.&nbsp;— 2-ге вид., доповнене. &nbsp;— К.: ВПЦ «[[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет]]», 2008.&nbsp;— 399 с.

== Посилання ==
* {{ТС_Буд|частина=Стік|сторінки =183-184}}
[[Категорія:Гідрологія суші]]
[[Категорія:Потамологія]]
[[Категорія:Річки]]
[[Категорія:Дощова каналізація]]
[[Категорія:Водотоки]]|}