Перегляд вихідного коду сторінки Сульфат амонію

{{Речовина
| назва =
| примітка =
| ширина_шаблону =
| зображення = Ammonium sulfate.png
|   зображення_розмір =
|   зображення_Alt =
|   зображення_підпис =
| зображення1 =
|   зображення_розмір1 =
|   зображення_Alt1 =
|   зображення_підпис1 =
| зображення2 =
|   зображення_розмір2 =
|   зображення_Alt2 =
|   зображення_підпис2 =
| зображення3 =
|   зображення_розмір3 =
|   зображення_Alt3 =
|   зображення_підпис3 =
| зображення_ліве1 =
|   зображення_ліве_розмір1 =
|   зображення_ліве_Alt1 =
|   зображення_ліве_підпис1 =
| зображення_праве1 =
|   зображення_праве_розмір1 =
|   зображення_праве_Alt1 =
|   зображення_праве_підпис1 =
| зображення_ліве2 =
|   зображення_ліве_розмір2 =
|   зображення_ліве_Alt2 =
|   зображення_ліве_підпис2 =
| зображення_праве2 =
|   зображення_праве_розмір2 =
|   зображення_праве_Alt2 =
|   зображення_праве_підпис2 =
| IUPAC_назва =
| систематична_назва =
| інші_назви =
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
|  абревіатури =
|  номер_CAS = 7783-20-2
|  PubChem =
|  номер_EINECS =
|  номер_EC =
|  DrugBank =
|  KEGG =
|  назва_MeSH =
|  ChEBI =
|  RTECS =
|  код_ATC =
|  SMILES =
|  InChI =
|  номер_Бейльштейна =
|  номер_Гмеліна =
|  3DMet =
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|  примітка =
|  C= | H=
|  округлення_маси =
|  примітки_маса =
|  формула = (NH<sub>4</sub>)<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>
|  молярна_маса = 132,141&nbsp;г/моль
|  молекулярна_маса =
|  зовнішній_вигляд = білі кристали
|  запах =
|  густина = 1,77&nbsp;г/см³<ref name="101,3">За тиску 101,3&nbsp;кПа</ref>
|  температура_плавлення = 280&nbsp;°C&nbsp;(розкл.)<ref name="101,3"/><br/>513±2&nbsp;°C (у вакуумі)
|  температура_кипіння =
|  розчинність = 76,4&nbsp;г/100 г&nbsp;H<sub>2</sub>O<ref name="101,3"/>
|  розчинність1 =
|  розчинник1 =
|  розчинність2 =
|  розчинник2 =
|  тиск_пари =
|  pKa =
|  pKb =
|  ізоелектрична_точка =
|  оптична_активність =
|  діелектрична_проникність =
|  показник_заломлення =
|  в'язкість =
|  диполь =
  }}
| поле3 = {{Речовина Структура
|  кристалічна_структура =
|  координаційна_геометрія =
|  молекулярна_геометрія =
|  диполь =
  }}
| поле4 = {{Речовина Термохімія
|  теплота_утворення =
|  теплота_згоряння =
|  ентропія =
|  теплоємність = 1423&nbsp;Дж/(г·K)
  }}
| поле5 = {{Речовина Фармакологія
|  код_ATC =
|  DrugBank =
|  біодоступність =
|  метаболізм =
|  період_напіввиведення =
|  виділення =
|  категорія_вагітності =
|  шляхи_введення =
  }}
| поле6 = {{Речовина Вибухонебезпечність
|  ударна_чутливість =
|  чутливість_до_тертя =
|  швидкість_детонації =
|  тротиловий_еквівалент =
  }}
| поле7 = {{Речовина Небезпеки
|  ГДК =
|  ГДК_США =
|  ЛД50 =
|  MSDS =
|  ГГС_піктограми =
|  ГГС_фраза =
|  ГГС_застереження =
|  індекс_ЄС =
|  клас_ЄС =
|  фрази_ризику =
|  фрази_безпеки =
|  R/S_фрази =
|  головні_небезпеки =
<!-- NFPA блок -->
|    небезпека_для_здоров'я = 2
|    вогненебезпечність = 1
|    реакційна_здатність = 0
|    інше =
|  температура_спалаху =
|  температура_самозаймання =
|  вибухові_границі =
  }}
| поле8 = {{Речовина Пов'язані
|  інші_аніони =
|  інші_катіони =
|  інші_група =
|   група =
|  інші =
  }}
| поле9 = 
| поле10 =
|Section3=}}
'''Амо́ній сульфа́т, сульфат амонію'''&nbsp;— [[амоній|амонієва]] сіль [[сульфатна кислота|сульфатної]] кислоти складу ([[Нітроген|N]][[Гідроген|H]]<sub>4</sub>)<sub>2</sub>[[Сульфур|S]][[Оксиген|O]]<sub>4</sub>. За звичайних умов є білими, [[гігроскопічність|гігроскопічними]] кристалами.

Основною сферою застосування сульфату амонію є [[сільське господарство]]&nbsp;— як азот- та сірковмісне [[добриво]]. Також використовується у виробництві [[персульфати|персульфатів]] та [[антипірени|антипіренів]].

== Поширення у природі ==
[[Файл:Mascagnite-90398.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Масканьїт]]
У природі сульфат амонію може знаходитися у вигляді мінералу [[масканьїт]]у. Він кристалізується на вулканічних [[фумароли|фумаролах]] та на джерелах [[термальні води|термальних вод]].<ref>[http://www.mindat.org/min-2584.html/ Mineralogy Database&nbsp;— Mascagnite] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130119033628/http://www.mindat.org/min-2584.html |date=19 січня 2013 }} {{ref-en}}</ref>

== Фізичні властивості ==
Сульфат амонію є білими, ортогональними кристалами. Добре розчиняється у воді, не утворюючи [[гідрат]]ів. При 0&nbsp;°C його [[розчинність]] складає 70,6&nbsp;г на 100&nbsp;г води та 103,8&nbsp;г при 100&nbsp;°C. Не розчиняється в [[етанол]]і та [[ацетон]]і.

[[Температура Кюрі]] 566&nbsp;°C

== Отримання ==
Сульфат амонію зазвичай синтезується кількома шляхами:
* з [[аміак]]у та [[сульфатна кислота|сульфатної кислоти]];
* із [[коксовий газ|коксового газу]];
* як побічний продукт [[органічний синтез|органічних синтезів]];
* із [[гіпс]]у;
* із [[купрум сульфат|сульфату міді]] (домашні або лабораторні умови).

=== З аміаку та сульфатної кислоти ===
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-B0307-0005-002, VEB Leuna-Werke, Ammonsulfat-Eindampferei.jpg|міні|праворуч|200пкс|Цех виробництва сульфату амонію на заводі «[[Leunawerke]]» [[Німеччина|німецького]] міста [[Лойна]] (1963)]]
Даний метод нині є промисловим способом отримання сульфату амонію.

Газуватий [[аміак]] впорскується до концентрованої (понад 70&nbsp;%) [[сульфатна кислота|сульфатної кислоти]] і в результаті утворюються кристали солі розміром 0,5—3&nbsp;мм:
: <math>\mathrm{ 2NH_3 + H_2SO_4 \longrightarrow (NH_4)_2SO_4}</math>

Взаємодія аміаку і кислоти є екзотермічною, але утворене тепло не відводять&nbsp;— воно необхідне для випаровування зайвої води і підтримування стабільно високої концентрації кислоти.

=== З коксового газу ===
Масштаби отримання сульфату амонію з [[коксовий газ|коксового газу]] останніми десятиліттями суттєво зменшуються через модернізацію металургійних підприємств та впровадження безвідходних технологій виробництва.

Коксовий газ, що утворюється в результаті [[коксування]] [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]], є сумішшю [[оксиди вуглецю|оксидів вуглецю]], [[водень|водню]], [[метан]]у та, найголовніше, аміаку. Неочищений коксовий газ пропускається крізь сульфатну кислоту з утворенням солі сульфату амонію. Такий продукт має значну кількість домішок у вигляді органічних смол.

Застосовується також непрямий метод: аміак виділяється із водного шару коксівного конденсату під дією [[вапно|вапна]] і далі пропускається крізь сульфатну кислоту.

=== Побічний продукт органічних синтезів ===
Значні кількості сульфату амонію отримують як побічний продукт синтезу [[капролактам]]у. Взаємодією [[циклогексанон]]у з [[гідроксиламін]]ом синтезують [[оксим]] ('''2'''), який в [[олеум]]і або концентрованій [[сульфатна кислота|H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>]] зазнає [[перегрупування Бекмана]] із утворенням капролактаму ('''3''').
: [[Файл:Beckmann-rearangement.png|400пкс]]
У реакційній суміші, після охолодження, капролактам перебуває у формі монозаміщеного сульфату. Його витісняють додаванням аміаку, в результаті чого утворюється капролактам та сульфат амонію як побічний продукт.

=== З гіпсу ===
Через дефіцит сульфатної кислоти у часи [[Перша світова війна|Першої світової війни]], науковцями [[BASF]] був розроблений метод отримання сульфату амонію з [[гіпс]]у. Дрібно помелений гіпс змішують із розчином [[карбонат амонію|карбонату амонію]]:
: <math>\mathrm{ CaSO_4 + (NH_4)_2CO_3 \longrightarrow (NH_4)_2SO_4 + CaCO_3}</math>
Взаємодію проводять протягом кількох годин у резервуарах із перемішуванням, а потім фільтрують на вакуум-фільтрах. [[Карбонат кальцію]] добре виділяється із суміші завдяки його малій розчинності.

Також можна проводити взаємодію шляхом пропускання газуватих аміаку та оксиду вуглецю крізь [[суспензія|суспензії]] гіпсу:
: <math>\mathrm{ CaSO_4 + 2NH_3 + CO_2 + H_2O \longrightarrow (NH_4)_2SO_4 + CaCO_3}</math>

=== З купрум сульфату ===
Утворюється в розчині при осадженні [[Гідроксид міді(II)|гідроксиду міді(II)]] (світло-блакитний осад) з розчину [[купрум сульфат|сульфату міді]] (мідного купоросу) аміаком або його водним розчином ([[нашатирний спирт|нашатирним спиртом]]) на відкритому повітрі чи під [[витяжна шафа|витяжкою]]:
: <math>\mathrm{ CuSO_4 + 2NH_3 + 2H_2O \longrightarrow (NH_4)_2SO_4 + Cu(OH)_2 \downarrow}</math>
Розчин треба помішувати до зникнення інтенсивного темно-синього забарвлення аміачного комплексного іону міді [Cu(NH<sub>3</sub>)<sub>4</sub>]<sup>2+</sup>, який утворюється при надлишку аміаку, а аміак додавати до повного осадження міді.

== Хімічні властивості ==
При нагрівання на повітрі сульфат амонію починає розкладатися при температурі понад 100&nbsp;°C, а у вакуумі&nbsp;— при 513&nbsp;°C.
: <math>\mathrm{ (NH_4)_2SO_4 \xrightarrow{>100^oC} NH_4HSO_4 + NH_3 }</math>
При вищих температурах, більше 300&nbsp;°C, можуть також виділятися незначні кількості [[азот|N<sub>2</sub>]], [[Діоксид сірки|SO<sub>2</sub>]], [[Триоксид сірки|SO<sub>3</sub>]], [[вода|H<sub>2</sub>O]].

У розчинах сполука добре дисоціює із частковим [[гідроліз]]ом, утворюючи кисле середовище:
: <math>\mathrm{ (NH_4)_2SO_4 \leftrightarrows 2NH_4^+ + SO_4^{2-}}</math>
При взаємодії твердого (NH<sub>4</sub>)<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> з концентрованою сульфатною кислотою утворюється монозаміщений сульфат:
: <math>\mathrm{ (NH_4)_2SO_4 + H_2SO_{4(conc.)} \longrightarrow 2NH_4HSO_4}</math>
Сульфат амонію вступає в [[реакції обміну]] з [[луги (хімія)|лугами]] та деякими [[солі (хімія)|солями]]:
: <math>\mathrm{ (NH_4)_2SO_4 + 2NaOH \longrightarrow 2NH_3 \uparrow + Na_2SO_4 + 2H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ (NH_4)_2SO_4 + BaCl_2 \longrightarrow 2NH_4Cl + BaSO_4 \downarrow}</math>
При нагріванні окиснюється сильними [[окисник]]ами до вільного [[азот]]у:
: <math>\mathrm{ (NH_4)_2SO_4 + K_2Cr_2O_7 \xrightarrow{250-350^oC} N_2 + K_2SO_4 + Cr_2O_3 + 4H_2O}</math>
При [[електроліз]]і розчину солі в концентрованій сульфатній кислоті, утворюється [[персульфат амонію]]:
: <math>\mathrm{ (NH_4)_2SO_4 + H_2SO_{4(conc.)} \xrightarrow{electrolysis} (NH_4)_2S_2O_6(O_2) + H_2 \uparrow}</math> (на платиновому або платинованому [[анод]]і утворюється персульфат, а на катоді&nbsp;— водень).

== Застосування ==
[[Файл:Ammoniumsulfat.jpg|міні|праворуч|200пкс|Французька листівка про значення сульфату амонію у садівництві]]
Практично увесь синтезований сульфат амонію застосовується як [[Добрива|добриво]]. Окрім значного вмісту в сполуці [[Азот|азоту]], в ній також присутня важлива для аграріїв [[сірка]].

У менших масштабах сіль використовується для виробництва [[персульфати|персульфатів]], [[антипірени|антипіренів]]. Також застосовується у [[фотографія|фотографії]], [[текстильна промисловість|текстильній]] та [[скляна промисловість|скляній]] промисловостях.

== Див. також ==
{{Commonscat|Ammonium sulfate}}
* [[Азотні добрива]]
* [[Капролактам]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=CRC Handbook of Chemistry and Physics |оригінал= |посилання= |відповідальний=D. R. Lide |видання= 86th|місце=Boca Raton (FL) |видавництво=CRC Press|рік=2005 |volume= |pages= |allpages=2656|серія= |isbn=0-8493-0486-5 |тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Weston C. W., Papcun J. R., Dery M.|частина=Ammonium compounds |посилання частина= |заголовок=Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання=4th  |місце=New York |видавництво=John Wiley & Sons |рік=2004 |volume=2 |pages=367—368 |allpages= |серія= |isbn=978-0-471-48517-9 |doi=10.1002/0471238961.0113131523051920.a01.pub2 |тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Zapp K. H. |частина=Ammonium compounds |посилання частина= |заголовок=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання=6th |місце=Weinheim |видавництво=Wiley-VCH |рік=2005 |volume= |pages=11—14 |allpages= |серія= |isbn= |doi=10.1002/14356007.a02_243| тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Ritz J., Fuchs H., Moran W. C. |частина=Caprolactam |посилання частина= |заголовок=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання=6th |місце=Weinheim |видавництво=Wiley-VCH |рік=2005 |volume= |pages=4—5 |allpages= |серія= |isbn= |doi=10.1002/14356007.a05_031.pub2| тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Лидин&nbsp;Р.&nbsp;А., Молочко&nbsp;В.&nbsp;А., Андреева&nbsp;Л.&nbsp;Л. |частина= |посилання частина= |заголовок=Химические свойства неорганических веществ |оригінал= |посилання= |відповідальний=Р.&nbsp;А.&nbsp;Лидин |видання=3-е |місце={{М.}} |видавництво=Химия |рік=2000 |том= |сторінки= |сторінок=480 |серія= |isbn=5-7245-1163-0 |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Химический энциклопедический словарь |оригінал= |посилання= |відповідальний=И.&nbsp;Л.&nbsp;Кнунянц |видання= |місце={{М.}} |видавництво=Сов. энциклопедия |рік=1983 |том= |сторінки= |сторінок=792 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-ru}}

[[Категорія:Інгібітори горіння]]
[[Категорія:Азотні добрива]]
[[Категорія:Сполуки амонію]]
[[Категорія:Сульфати|А]]
[[Категорія:Харчові стабілізатори]]