Координати: 60°48′32″ пн. ш. 5°02′13″ сх. д. / 60.80888889° пн. ш. 5.03694444° сх. д. / 60.80888889; 5.03694444

ТЕС Монгстад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕС Монгстад
60°48′32″ пн. ш. 5°02′13″ сх. д. / 60.80888889° пн. ш. 5.03694444° сх. д. / 60.80888889; 5.03694444
Країна Норвегія
РозташуванняВестланн, фюльке Гордалан
Введення в експлуатацію2009, планується до закриття у 2018
Вид паливавторинні гази НПЗ, природний газ
Енергоблоки1х280
Котельні агрегатикотел-утилізатор NEM
Турбіни2 газові Siemens 9001E + 1 парова
Встановлена електрична
потужність
280
Встановлена теплова
потужність
350
Материнська компаніяStatoil/Shell через Statoil Raffineri Mongstad
ідентифікатори і посилання
ТЕС Монгстад. Карта розташування: Норвегія
ТЕС Монгстад
ТЕС Монгстад
Мапа
CMNS: ТЕС Монгстад у Вікісховищі

ТЕС Монгстад (норв. Energiverk Mongstad) — електростанція у норвезькому регіоні Вестланн (південно-західна частина країни), споруджена за технологією комбінованого парогазового циклу. Стала другою ТЕС такого типу в країні, та, найімовірніше, останньою.

Майданчик для станції обрали в індустріальній зоні Монгстад, розташованій у окрузі Гордалан, на північ від Бергена. Тут розташований потужний нафтопереробний комплекс, що мав стати споживачем теплової енергії ТЕС. Серед потенційних споживачів електроенергії окрім НПЗ також рахувались платформа Troll A на найбільшому норвезькому газовому родовищі Троль та газопереробний завод у Kollsnes. Як основне паливо передбачались вторинні гази НПЗ та природний газ.

В складі енергоблоку встановили обладнання компанії Siemens: 2 газові турбіни 9001E[1] потужністю по 130 МВт та 1 парова потужністю 20 МВт.[2] Загальна паливна ефективність при роботі в режимі ТЕЦ повинна була становити від 70 до 80 %, при цьому теплова потужність (350 МВт) перевищувала б електричну (280 МВт).[3]

Введена в експлуатацію у 2009 році, станція так і не змогла досягнути рівня рентабельності, причиною чого був значно нижчий від прогнозованого попит на пару з боку НПЗ. Як наслідок, по завершенні в 2018 році контракту на постачання природного газу електростанція буде зупинена.[4]

Починаючи з 2011 на ТЕС Монгстад працює експериментальна установка по вловлюванню двоокису вуглецю потужністю 100 тисяч тон на рік. Планувалось, що після вдосконалення технологій тут буде розгорнутий повномасштабний проект, який нейтралізуватиме викиди як електростанції, так і нафтопереробного комплексу.[5] Станом на 2017 рік Технологічний центр Монгстад, який є провідною установою в своїй галузі, продовжував роботу над апробацією нових технологій боротьби з емісією парникових газів.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. cc-europe. www.industcards.com. Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 22 квітня 2017.
  2. Energy-efficient CHP plant and world-class CO2 capture. Ramboll Group (амер.). Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 22 квітня 2017.
  3. Mongstad Power Station. EPC Engineer (англ.). Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 22 квітня 2017.
  4. Statoil is phasing out the combined heat and power plant at Mongstad - statoil.com. www.statoil.com (англ.). Процитовано 22 квітня 2017.
  5. Mongstad CHP Refinery. Power Technology. Процитовано 22 квітня 2017.
  6. US technology developer headed for TCM Mongstad. www.tcmda.com. Процитовано 22 квітня 2017.