ТЕС Нека
 | ||||
| 36°50′17″ пн. ш. 53°15′24″ сх. д. / 36.8381000000277723° пн. ш. 53.25690000002777680° сх. д.Координати: 36°50′17″ пн. ш. 53°15′24″ сх. д. / 36.8381000000277723° пн. ш. 53.25690000002777680° сх. д. | ||||
| Країна |
 Іран | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Іран, провінція Мазендеран | |||
| Введення в експлуатацію | 1979 – 1981 (1-ша черга), 1990 (2-га черга) | |||
| Модернізація | 2006 (модернізація 2-ї черги у парогазову) | |||
| Вид палива | природний газ, нафта | |||
| Енергоблоки | 4х440 (1-ша черга), 1х435 (2-га черга) | |||
| Котельні агрегати | 4 Deutsche Babcock (1-ша черга), 2 котли-утилізатори Doosan (2-га черга) | |||
| Турбіни | 4 парові Brown Boveri and Cie + 2 (1-ша черга), 2 газові Siemens V94.2 + 1 парова Siemens (2-га черга) | |||
| Електрогенератори | 4 Brown Boveri and Cie (1-ша черга), 3 Siemens (2-га черга) | |||
| Встановлена електрична потужність |
2214 | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Нека | ||||
 | ||||
 ТЕС Нека у Вікісховищі | ||||
Координати: 36°50′17″ пн. ш. 53°15′34″ сх. д. / 36.83806° пн. ш. 53.25944° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Нека – іранська теплова електростанція на півночі країни в провінції Мазендеран. За усталеною в ісламському Ірані традицією також отримала власну назву «Шехід-Салімі».
У 1979 – 1981 роках на майданчику станції стали до ладу 4 парові турбіни потужністю по 440 МВт. В 2007-му також встановили дві допоміжні турбіни потужністю по 9,8 МВт.
У 1990-му ввели другу чергу із двох встановлених на роботу у відкритому циклі газових турбін Siemens потужністю по 138 МВт. А в 2006-му після газових турбін встановили котли-утилізатори, від яких живиться парова турбіна потужністю 160 МВт. Створений таким чином блок комбінованого парогазового циклу має енергоефективність 47%, що значно менше аніж у сучасних енергоблоків, споруджених за цією технологією.
Перша черга ТЕС була розрахована на використання нафтоподуктів, проте вже у 1980-х до Мазендерану по трубопроводу Хангіран – Нека почав надходити природний газ, котрий став основним паливом для другої черги та допоміжним для першої. В подальшому до регіону вивели газопроводи Корпедже – Нека (подавав туркменський газ) та Дамган – Нека. Станом на 2018-й 60% палива ТЕС становив природний газ, при цьому планувалось за кілька років довести цей показник до 100%.
Видалення продуктів згоряння блоків першої черги відбувається через 4 димарі висотою по 134 метра.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 400 кВ.[1][2][3][4][5][6][7]
- ↑ Shahid Salimi (Neka) Power Plant Iran - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Shahid Salimi (Neka) CCGT Power Plant Iran - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ https://www.researchgate.net/publication/229540141_Exergy_analysis_of_a_420_MW_combined_cycle_power_plant.
- ↑ ENVIRONMENTAL IMPACT OF FOSSIL FUEL UTILIZATION IN NEKA THERMAL POWER PLANT G.D. Najafpour* (PDF).
- ↑ Data Collection Survey on Electric Power Sector in the Islamic Republic of Iran (PDF).
- ↑ 10 (4 лютого 2018). 5 foreign firms eyeing to invest in Neka Power Plant. IRNA English (англ.). Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Neka Power Plant Still Addicted to Mazut.