Перегляд вихідного коду сторінки Телуриди

{{For|клас мінералів|Телуриди (мінерали)}}
'''Телури́ди'''&nbsp;— сполуки [[Телур]]у з менш [[електронегативність|електронегативними]] елементами (здебільшого з [[метал]]ами). Телуриди є аналогами [[сульфід]]ів та [[селенід]]ів і можуть розглядатися як похідні [[телуроводень|телуроводню]] H<sub>2</sub>Te.

Відомі частково заміщені гідротелуриди (наприклад, NaHTe), а також телуриди металів з [[нестехіометричні сполуки|нестехіометричним]] складом. Для [[перехідні метали|перехідних металів]] склад телуридів відповідає складу типових сульфідів і селенідів: Me<sub>2</sub>Te, MeTe, Me<sub>2</sub>Te<sub>3</sub>, Me<sub>3</sub>Te<sub>4</sub>, Me<sub>5</sub>Te<sub>4</sub>, MeTe<sub>2</sub>.

== Поширення у природі ==
[[Файл:Sylvanite-34306.jpg|міні|праворуч|150пкс|Сильваніт]]
До розповсюджених у земній корі [[телуриди (мінерали)|природних телуридів]] відносяться [[гессит]] AgTe, [[колорадоїт]] HgTe, [[сильваніт]] AgAuTe<sub>4</sub>, [[нагіагіт]].

== Фізичні авластивості ==
{{Частина зображення
|зобр     = CdTe.jpg
|позиція  = left
|підпис   = [[Телурид кадмію]] CdTe
|ширина   = 200
|загальна = 200
|право    = 20
|ліво     = 20
|верх     = 5
|низ      = 40
}}
Телуриди [[лужні метали|лужних]] і [[лужноземельні метали|лужноземельних]] металів є безбарвними [[іонні сполуки|іонними]] речовинами, які швидко розкладаються на повітрі, особливо у присутності вологи. При доступі повітря до їхнього розчину той забарвлюється у червоний колір через утворення політелуридів. Телуриди [[важкі метали|важких металів]] мають темне забарвлення і є нерозчинними у воді.

== Отримання ==
Отримання шляхом прямої взаємодії простих сполук варіюється від бурхливої реакції, як у випадку лужних і лужноземельних металів, до повільної, що вимагає нагрівання, як для [[водень|водню]]. Телуриди [[перехідні метали|перехідних металів]] синтезують прямою взаємодією при температурі 400—1000&nbsp;°C за відсутності повітря.

Альтернативними способами отримання є дія телуроводню на метали або їхні [[оксид]]и та осадження сполук при пропусканні H<sub>2</sub>Te через розчини солей.

== Хімічні властивості ==
Телуриди лужних металів [[гідроліз]]уються менше за сульфіди і селеніди, однак легше окиснюються. Дані сполуки є сильними [[відновник]]ами.

Деякі представники ряду, як телурид алюмінію Al<sub>2</sub>Te<sub>3</sub>, розкладаються водою, інші ж&nbsp;— лише кислотами, із утворенням [[телуроводень|телуроводню]]. Стійкість телуридів знижується зі збільшенням у них вміст Телуру. На повітрі вони поступово розкладаються, а при нагріванні на повітрі чи у кисні окиснюються до оксиду металу і TeO<sub>3</sub>. Вищі телуриди (наприклад, WTe<sub>2</sub>) при нагріванні розкладаються із утворенням металічного порошку.

При насиченні телуром розчинів телуридів утворюються політелуриди (аналоги [[полісульфід]]ів).

При перегонці телуридів з солями [[сульфокислоти|сульфокислот]] утворюються алкілтелуриди&nbsp;— аналоги [[етери|етерів]] і [[тіоетер]]ів (та, відповідно, [[спирти|спиртів]] і [[тіол]]ів):
: <math>\mathrm{ K_2Te + 2C_2H_5OSO_3K \longrightarrow (C_2H_5)_2Te + 2K_2SO_4 }</math>
: <math>\mathrm{ KHTe + C_2H_5OSO_3K \longrightarrow C_2H_5TeH + K_2SO_4 }</math>

== Застосування ==
Основне застосування телуриди знаходять у виробництві [[напівпровідник]]ів і високочутливих [[детектор]]ів випромінювання ([[електромагнітне випромінювання|електромагнітного]], [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного]], [[рентгенівське випромінювання|рентгенівського]], [[гамма-промені]]в, [[альфа-частинки|альфа-]] і [[бета-частинки|бета-частинок]].

== Див. також ==
{{commonscat|Tellurides}}
* [[Селеніди]]
* [[Сульфіди]]
* [[Телуриди (мінерали)]]

== Джерела ==
* {{книга|автор=Greenwood, N.&nbsp;N., Earnshaw, A. |частина= |посилання частина= |заголовок=Chemistry of the Elements |посилання= |відповідальний= |видання=Edition 2nd |місце=Oxford |видавництво=Butterworth-Heinemann |рік=1997 |volume= |pages=765—766 |allpages= |isbn=0-7506-3365-4 }} {{ref-en}}
* {{книга|автор= Hoffmann, James E., King, Michael G., Carapella, S. C., Oldfield, J. E., Putnam, R. D. |частина=Tellurium and Tellurium Compounds |посилання частина= |заголовок=Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology |посилання= |відповідальний= |видання=4th |місце=New York |видавництво=John Wiley & Sons |рік=2004 |volume=23 |pages=389 |allpages= |isbn=978-0-471-48517-9 |doi=10.1002/0471238961.2005121208150606.a01 }} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Housecroft, Catherine E., Sharpe, Alan G. |заголовок=Inorganic Chemistry |посилання= |відповідальний= |видання=Edition 2nd |місце= |видавництво=Pearson Education Limited |рік=2005 |volume= |pages=447 |allpages= |isbn= 978-0130399137 }} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Реми Г. |частина= |посилання частина= |заголовок=Курс неорганической химии |посилання= |відповідальний=Под ред. А. В. Новоселовой |видання= |місце={{М.}} |видавництво=ИИЛ |рік=1963 |том=1 |сторінки=807 |сторінок= |isbn= }} {{ref-ru}}
* {{книга|автор= |заголовок=Химический энциклопедический словарь |відповідальний=Под ред. И.&nbsp;Л.&nbsp;Кнунянц |видання= |місце={{М.}} |видавництво=Сов. энциклопедия |рік=1983 |том= |сторінки= |сторінок=792 |isbn= }} {{ref-ru}}
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
[[Категорія:Телуриди|*]]