Трофимов Володимир Вікторович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Володимир Трофимов Володимир Вікторович Трофимов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | ||||
| Прізвиська | Буба | |||
| Національність |
 українець | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Народження |
28 січня 1962 (62 роки) Рівне, УРСР | |||
| Батько | Трофімов Віктор Іванович | |||
| Спорт | ||||
| Вид спорту | спідвей | |||
| Дисципліна | спідвей (мотоспорт) | |||
| Спортивне звання | Майстер спорту України міжнародного класу | |||
| Участь і здобутки | ||||
| ||||
Володимир Вікторович Трофимов (28 січня 1962, Рівне) — видатний український спідвейний гонщик, бронзовий призер чемпіонату Європи зі спідвею на трав'яному треку[1], багаторазовий чемпіон України.
Є сином найтитулованішого рівненського гонщика — Віктора Івановича Трофимова.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Вихованець рівненського спідвею[2], почав займатися в 13 років. Перший тренер — Микола Кальчук.
Стартував як у класичному, так і в інших різновидах спідвею: на траві, на довгому треці, на льодогарі[3].
Досягнення[ред. | ред. код]
В Україні[ред. | ред. код]
- Чемпіон України в особистому заліку — 1982, 1989, 1992, 2004
- Чемпіон України в командному заліку — 1984, 1993 (у складі «Фантастика» Рівне), 2003 (у складі «Спідвей-Клуб-Трофимов» Рівне)
- Чемпіон України серед пар — 2003, 2004 (в парі з В.Колодієм)
- Чемпіон України серед юніорів — 1980, 1982, 1983
- Срібний призер особистого чемпіонату України — 1996, 1997, 1998, 2013
- Срібний призер чемпіонату України серед пар — 1993
- Срібний призер командного чемпіонату України — 2002, 2004 (у складі «Спідвей-Клуб-Трофимов» Рівне )
- Бронзовий призер командного чемпіонату України — 1992 (у складі «Фантастика» Рівне )
- Володар Кубка України — 2001
В СРСР та СНД[ред. | ред. код]
- Чемпіон СРСР в особистому заліку — 1988
- Чемпіон СРСР в командному заліку — 1985, 1986, 1987 (у складі «Сигнал» Рівне )
- Чемпіон СНД в командному заліку — 1992 (у складі «Фантастика» Рівне)
- Срібний призер Спартакіади народів СРСР в командному заліку — 1986 (у складі збірної України)
- Бронзовий призер Особистого Чемпіонату СРСР серед юніорів — 1981
- Бронзовий призер Спартакіади народів СРСР в особистому заліку — 1986
- Бронзовий призер командного чемпіонату Росії — 1995, 1996 (у складі «Локомотив» Даугавпілс, Латвія)
На міжнародній арені[ред. | ред. код]
Бронзовий призер Особистого Чемпіонату Європи зі спідвею на трав'яному треці — 1999 Верльте 
(перша медаль на міжнародній арені в історії Незалежної України)
- Володар "Кубка Дружби" — 1981, 1982 (в складі збірної СРСР)
- Учасник континентального фіналу особистого чемпіонату світу — 1987 Лоніго
(5 місце)
- Учасник особистого Кубка європейських чемпіонів — 1989 Начбах-Лойперсбах
(10 місце), 1992 Рівне 
(запасний гонщик).
- Фіналіст Особистого Чемпіонату Світу — 1987 Амстердам
(запасний гонщик)
- Фіналіст (учасник Гран-Прі) зі спідвею на довгому треці — 1997 (4 етапи, 19 очок) 15-е місце
Див. також[ред. | ред. код]
Особистий чемпіонат України зі спідвею
Особистий чемпіонат України зі спідвею серед юніорів
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Володимиру Трофимову виповнилось 55 років. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
- ↑ "Почерк долі". Володимир Трофимов (ВІДЕО)
- ↑ Результаты выступления Владимира Трофимова в "AllRound Cup" (рос.)
|
Це незавершена стаття про спортсмена. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |