Перегляд вихідного коду сторінки Україна без Кучми

{{Революція
|назва         = «Україна без Кучми»
|конфлікт      =
|зображення    = Ukraine Without Kuchma 6 February.jpg
|підпис        = Акції протесту 6 лютого
|дата          = 15 грудня 2000&nbsp;— 9 березня 2001
|місце         = переважно [[Київ]]
|привід        = [[Касетний скандал]]
|результат     = арешт демонстрантів
|політичні зміни = консолідація опозиції
|територіальні зміни = немає
|сторони1      = [[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|22px]] [[Президент України]]
|сторони2      = [[Файл:СПУ (логотип).png|border|22px]] [[Соціалістична партія України|СПУ]]<br />[[Файл:UNSO-flag.svg|border|22px]] [[УНА-УНСО]]<br />[[Файл:Image-PRP party.gif|border|22px]] [[Реформи і порядок|ПРП]]<br/> [[За правду!]]<br /> [[Українська республіканська партія|УРП]]<br /> [[Українська платформа «Собор»|«Собор»]]<br /> та ін.
|сторони3      =
|лідери1       =[[Кучма Леонід Данилович|Леонід Кучма]]
|лідери2       =[[Чемерис Володимир Володимирович|Володимир Чемерис]]<br /> [[Луценко Юрій Віталійович|Юрій Луценко]]<br />[[Шкіль Андрій Васильович|Андрій Шкіль]]<br />[[Ляхович Микола Петрович|Микола Ляхович]]<br /> [[Карпюк Микола Андронович|Микола Карпюк]] та ін.
|лідери3       =
|сили1         = [[Файл:Спеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут».png|22px]] [[Беркут (спецпідрозділ)|«Беркут»]]
|сили2         = [[Файл:Flag of UNA-UNSO.svg|22px|border]] [[УНСО]]
|сили3         =
|втрати1       =
|втрати2       =
|втрати3       =
|примітки      =
}}

'''«Украї́на без Ку́чми»''' ([[Абревіатура|абр.]]&nbsp;— ''УБК'')&nbsp;— кампанія протестів в [[Україна|Україні]] у 2000—2001 роках, організована політичною опозицією; спрямована переважно на відставку Президента [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]].

== Про акцію ==
Перший протест було проведено [[15 грудня]] [[2000]] року, в ньому брали участь 24 політичні партії та громадські організації, серед них [[Соцпартія України|Соцпартія]], партія «Собор», [[Українська республіканська партія|УРП]], [[партія «Реформи і порядок»|Реформи і порядок]], [[УНА-УНСО]], Українська комуністична спілка молоді, Всеукраїнська партія трудящих та інші, як націоналістичні, так і деякі ліві партії. Учасники акції розбили наметове містечко у центрі [[Києв]]а з вимогами відставки президента країни й керівників силових відомств, проведення незалежної експертизи у справі зниклого журналіста [[Георгій Гонгадзе|Георгія Гонгадзе]] (гасло «Хочемо правди»).

У [[2001]] році прем'єр-міністр [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] звільнений з посади і в наступному році<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2002/10/14/2991079/ |title=Ющенко визнає, що тепер він — опозиція / УП, 14 жовтня 2002 |accessdate=30 травня 2017 |archive-date=25 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220125065820/https://www.pravda.com.ua/news/2002/10/14/2991079/ }}</ref> долучився до опозиції.

== Передумови та початок акції ==
[[Файл:Ukraine without Kuchma Destroyed Tents.jpg|thumb|left|200px|Знищені 6 лютого намети]]
Суспільне несприйняття [[Кучма Леонід Данилович|Кучми]] (переобраного у 1999 році на другий президентський термін) почалося з оприлюднення 28 листопада 2000 року [[Мороз Олександр Олександрович|Олександром Морозом]] (на той момент&nbsp;— лідером соціалістичної фракції у парламенті) матеріалів, що компрометували Леоніда Кучму як державного діяча та свідчили на користь версії, згідно з якою саме Кучма виступив замовником викрадення та вбивства 16 вересня 2000 року опозиційного журналіста [[Гонгадзе Георгій Русланович|Георгія Гонгадзе]]. Події, які почалися у стінах парламенту (де Мороз вперше презентував записи розмов Кучми з іншими високопосадовцями) і отримали назву «касетного скандалу», дуже швидко перемістились на вулиці Києва.

Перша акція протесту відбулася 15 грудня 2000 року. У акції «Україна без Кучми» брали участь 24 політичні партії та громадські організації, серед них: [[Соцпартія України]], партія Батьківщина, партія «Собор», [[Республіканська платформа|Українська республіканська партія]], [[партія «Реформи і порядок»]], [[УНА-УНСО]], Українська комуністична спілка молоді, Всеукраїнська партія трудящих і інші (як націоналістичні, так і деякі ліві партії). Учасники акції влаштували наметове містечко у центрі [[Київ|Києва]] з вимогами відставки президента країни й керівників силових відомств, проведення незалежної експертизи у справі зниклого журналіста [[Гонгадзе Георгій Русланович|Георгія Гонгадзе]] (гасло «Хочемо правди»).

27 грудня акцію «Україна без Кучми» було тимчасово згорнуто&nbsp;— під приводом реконструкції [[Майдан Незалежності (Київ)|Майдану Незалежності]] учасників акції змусили прибрати намети та покинути площу.

14 січня 2001 року стартував другий етап «України без Кучми». Представники антикучмістської опозиції розмістили свої намети вздовж Хрещатика&nbsp;— від місця зведення майбутнього [[Монумент Незалежності|монументу Незалежності України]] до [[Бессарабська площа|Бессарабської площі]]. Протягом другої половини січня та усього лютого на Хрещатику та Майдані Незалежності проводились акції громадської непокори, мітинги та демонстрації з вимогами відставки Леоніда Кучми і усіх керівників силових структур.

1 березня 2001 року було брутально ліквідовано наметове містечко на Хрещатику.

== Події 9 березня 2001 року ==
[[Файл:Mvc-003f.jpg|thumb|left|200px|Міліція у парку Шевченка вранці 9 березня]]
8 березня 2001 року, напередодні дня народження [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] та традиційних офіційних заходів до цієї дати (покладання квітів до [[Пам'ятник Тарасу Шевченку (Київ)|пам'ятника Шевченку]]), опозиція зробила заяву про те, що не пропустить Леоніда Кучму на територію парку.

У відповідь на це в ніч проти 9 березня [[Парк Шевченка (Київ)|парк Шевченка]] щільним кільцем оточили кілька тисяч міліціонерів.

Близько 8-ї ранку 9 березня до парку прибув Леонід Кучма і, поклавши квіти, залишив територію України, вирушивши у закордонне відрядження. У цей час маніфестанти безуспішно намагались прорвати ряди правоохоронців.

Між 9-ю та 10-ю ранку міліція затримала декількох демонстрантів та доставила їх на вулицю Богомольця&nbsp;— до столичного управління МВС.

[[Файл:Ukraine Without Kuchma 9 March 1.jpg|thumb|right|200px|Протести 9 березня]]
Між 11-ю та 14-ю годинами в парку Шевченка тривав мітинг, що перейшов у похід під стіни МВС з вимогою звільнити затриманих.

Приблизно з 14-ї до 15-ї годин центром Києва пройшла багатотисячна демонстрація з гаслами та транспарантами. Люди вимагали відставки Кучми та притягнення його до кримінальної відповідальності. О 15-й годині учасники акції зупинились під стінами [[Офіс Президента України|Адміністрації Президента]] на [[Банкова вулиця|Банковій вулиці]]. Дорогу їм перекрили бійці [[Беркут (спецпідрозділ)|«Беркуту»]], на підступах до Адміністрації Президента почались масові сутички.

[[Файл:Ukraine Without Kuchma 9 March 4.jpg|thumb|left|200px|Сутички з міліцією, 9 березня]]
Невідомі особи відділились від колони демонстрантів, підбігли до загорожі, почали роз'єднувати та перекидати турнікети. Міліціонери кидали у натовп димові шашки, каміння. У відповідь учасники акції спробували потіснити лави правоохоронців&nbsp;— міліція застосувала кийки та сльозогінний газ. Добре екіпіровані бійці «Беркуту» переважали мітингувальників чисельністю, підготовкою, однак згодом активістів «України без Кучми» звинуватять саме у завданні тілесних ушкоджень працівникам міліції. Про те, що МВС готувалась до подібного розвитку подій на Банковій, свідчила заздалегідь розгорнута дислокація і оперативне відеознімання, яке проводила міліція та яку використали слідчі як підставу для затримання опозиціонерів та пред'явлення їм обвинувачень. Сутички під адміністрацією тривали приблизно тридцять-сорок хвилин і завершились відступом демонстрантів.

[[Файл:Ukraine Without Kuchma Za Pravdu 4.jpg|thumb|right|200px|Установчий з'їзд руху «[[За правду!]]»]]
Близько 17-ї години у [[Київський міський будинок учителя|Будинку вчителя]] розпочався установчий з'їзд руху «[[За правду!]]» делегатами якого була переважно студентська молодь. У цей самий час на [[Вулиця Димитрова (Київ)|вулиці Димитрова]] відбувалось захоплення спецпризначенцями штабу [[УНА-УНСО]]&nbsp;— організації, що проявила себе найбільш активно в антикучмістських виступах, охороняла наметове містечко та брала участь у всіх акціях «України без Кучми». Усі УНСОвці на чолі з їхнім лідером [[Шкіль Андрій Васильович|Андрієм Шкілем]] були доставлені у різні райвідділки міліції.

Паралельно із цим на вокзалах Києва міліція затримувала молодь, яка, на думку правоохоронців, могла мати приналежність до опозиції. Ідентифікація відбувалась за символікою «України без Кучми» чи навіть [[Українська мова|українською мовою]], якою спілкувались «підозрювані». Загалом у той день за ґратами опинилось понад 300 осіб. Переважна більшість з них (особливо після втручання у справу Уповноваженої з прав людини [[Карпачова Ніна Іванівна|Ніни Карпачової]]) була відпущена на свободу наступного ж дня або відбула кількаденні терміни ув'язнення з формулюванням «за нецензурну лайку у громадських місцях» абощо. Однак 19-ро фігурантів справи склали ядро судово-політичного процесу та отримати максимально можливе покарання за&nbsp;— як визначила влада&nbsp;— «організацію масових заворушень».

29 травня 2001 року прем'єр-міністра [[Віктор Ющенко|Віктора Ющенка]] було звільнено з посади, він долучився до опозиції.

== Судовий процес ==
4 червня 2001 року [[Служба безпеки України|СБУ]] офіційно порушила кримінальну справу за 2-ю частиною статті 71 [[Кримінальний кодекс України|Кримінального кодексу України]] (1960 року), вважаючи кваліфікаційними ознаками злочину «спричинення великої матеріальної шкоди державі» та «заподіяння тілесних ушкоджень значній кількості працівників міліції» проти 19 учасників акції. 2 жовтня 2001 року у Старокиївському суді розпочалися слухання «справи 9 березня». Суд прийняв справу до розгляду попри численні неточності у показах свідків та неякісно складені документи.

Попри клопотання адвокатів, суддя Волік відмовився змінити підсудним міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд. Непоступливість суддів позначилась і на закритості процесу. Преса не мала можливості вільно потрапляти на перші судові засідання. Все це призвело до протестів у середовищі політв'язнів: більшість із них оголосила голодування. Згодом бодай одну з їхніх умов влада взяла до уваги: слухання справи з кінця 2001 року проходили у залі периферійного кінотеатру «Загреб», вхід до якої був дозволений зокрема і журналістам.

Голодування призвело до значного погіршення стану здоров'я кількох учасників акції. В цей час відпущений під підписку про невиїзд [[Карпюк Микола Андронович|Микола Карпюк]] разом з [[Коваленко Едуард Володимирович|Едуардом Коваленком]] та [[Тима Юрій Казимирович|Юрієм Тимою]] утворили лояльне до влади керівництво УНА-УНСО.

31 березня 2002 року, перебуваючи за ґратами, [[Шкіль Андрій Васильович|Андрій Шкіль]] виграв вибори у 121-му окрузі ([[Львівська область]]) та був обраний [[Народні депутати України 4-го скликання|депутатом Верховної Ради 4-го скликання]].

25 грудня 2002 року суд під головуванням Івана Воліка та за участі суддів Федорчука і Валігури постановив вирок у «справі 9 березня»<ref name=sud/>. [[Ляхович Микола Петрович|Миколу Ляховича]] було засуджено до 5 років ув'язнення, [[Карпюк Микола Андронович|Карпюка]]&nbsp;— до 4,5, [[Мазур Ігор Петрович|Мазура]], [[Зайченко Руслан Петрович|Зайченка]], Гальчика та Мирончика&nbsp;— до 4, Бойка та Горощука&nbsp;— до 3,5, Бурячка&nbsp;— до 3 років, Назара&nbsp;— до 2 років і 3 місяців. Решта підсудних отримали по 2 роки позбавлення волі, які фактично добігали кінця, адже термін ув'язнення відраховувався з моменту їхнього арешту. Карпюка було взято під варту у залі суду. Справу [[Шкіль Андрій Васильович|Андрія Шкіля]] було виділено в окреме провадження.

У 2003 та 2004 роках вирок пом'якшувався вищими судовими інстанціями<ref name=sud>Верховний Суд України, спільне засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії [http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/68C7222F4E1770A4C32571770024E9E9?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=68C7222F4E1770A4C32571770024E9E9&Count=500& 7 квітня 2006. Ухвала] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100117200001/http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/68C7222F4E1770A4C32571770024E9E9?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=68C7222F4E1770A4C32571770024E9E9&Count=500& |date=17 січня 2010 }}. Повністю цитується вирок [[Голосіївський районний суд міста Києва|Голосіївського районного суду м. Києва]] від 25 грудня 2002.</ref>.

== Див. також ==
* [[Похорон патріарха Володимира]]
* [[Форум національного порятунку]]
* [[Помаранчева революція]]
* [[Україна проти Януковича]]
* [[«Заява трьох» з приводу руху «Україна без Кучми!»]]
* [[Повстань, Україно!]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела і посилання ==
{{commonscat|Ukraine without Kuchma}}
* «Політична енциклопедія».- Київ: Парламентське видавництво, 2012.&nbsp;— 807 с. (сама стаття&nbsp;— с. 727—728).
* [http://maidanua.org/2012/12/yak-vynyk-sajt-majdan-vytyah-z-politychnoji-entsyklopediji/ Як виник сайт «Майдан». Витяг з політичної енциклопедії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121230202533/http://maidanua.org/2012/12/yak-vynyk-sajt-majdan-vytyah-z-politychnoji-entsyklopediji/ |date=30 грудня 2012 }}
* [http://www.ut.net.ua/Politics/18412 10 по Першій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111020235949/http://ut.net.ua/Politics/18412 |date=20 жовтня 2011 }}
* [http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/65535 "Одинадцята заповідь Христа&nbsp;— «Не бійся!» // Україна молода, №&nbsp;35-36, 4.03.2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110727224717/http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/65535 |date=27 липня 2011 }}
* [http://www.istpravda.com.ua/columns/2013/05/4/122874/ Як поховані політв'язні кучмівського режиму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130506211315/http://www.istpravda.com.ua/columns/2013/05/4/122874/ |date=6 травня 2013 }}
* [http://maidan.org.ua «Майдан»&nbsp;— офіційний сайт «України без Кучми» ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070406171711/http://maidan.org.ua/ |date=6 квітня 2007 }}

== Література ==
* ''О. Сирінська''. «Україна без Кучми»// Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.727 ISBN 978-966-611-818-2

== Відео ==
* {{Youtube|tCwPf6UPGBk|Обличчя протесту (2003) – Документальний фільм про акцію "Україна без Кучми"}}

{{Повстання та протести в Україні}}
{{Хрещатик}}

[[Категорія:2000 в Україні]]
[[Категорія:2001 в Україні]]
[[Категорія:Історія України після 1991]]
[[Категорія:Протести в Україні]]
[[Категорія:Громадські акції]]
[[Категорія:Революції XXI століття]]
[[Категорія:Справа Гонгадзе]]
[[Категорія:Леонід Кучма]]
[[Категорія:Боротьба з корупцією]]
[[Категорія:Віктор Ющенко]]
[[Категорія:Політичні скандали України]]
[[Категорія:Політичні кризи України]]