Перегляд вихідного коду сторінки Український лісостеп

[[Файл:Лісостепова рослинність на схилі долини Гнилого Тікича.jpg|thumb|200px|Ділянка лучного степу, [[Київська область]]]]
[[Файл:Лісостепова рослинність України ( Січеславщина).jpg|альт=Лісостепова рослинність України ( Січеславщина)|міні|195x195пкс|Лісостепова рослинність України ( Січеславщина)]]
[[Файл:Луки біля с. Батьки.jpg|альт=На просторах лісостепу|міні|192x192пкс|На просторах лісостепу]]
'''Украї́нський лісосте́п'''&nbsp;— ділянка європейської частини [[Природна зона|природної зони]] [[лісостеп]]у в межах [[Україна|України]]. Широка смуга лісостепу простягається з південного заходу від кордону з [[Молдова|Молдовою]] на північний схід до кордону з [[Росія|Росією]] через центральну частину країни (33&nbsp;% території). Виразних меж зона не має, адже степові ділянки вклинюються островами в лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів. Північна межа лісостепу збігається з південною межею зони [[Мішаний ліс|мішаних лісів]], а південна проходить уздовж лінії [[Подільськ]]&nbsp;— [[Кропивницький]]&nbsp;— [[Кременчук]]&nbsp;— [[Красноград]]&nbsp;— [[Вовчанськ]]<ref name="Булава">''[[Булава Леонід Миколайович|Булава Л. М.]]'' Фізична географія України. 8 клас: Підручник.&nbsp;— Харків.: Ранок, 2008. 224 с. ISBN 9789661598026</ref>.

== Рельєф ==
Лісостепова зона займає територію, на якій переважають [[височина|височини]]: із заходу на схід змінюють одна одну [[Розточчя]], [[Подільська височина|Подільська]], [[Волинська височина|Волинська]], [[Придніпровська височина|Придніпровська]] та [[Середньоруська височина|Середньоруська височини]]. [[Плато]]подібні поверхні височин чергуються з [[горбогір'я]]ми, окраїни височин сильно почленовані [[яр]]ами і [[Балка (яр)|балками]]. [[Низовини]] займають невеликі території на [[Лівобережжя|Лівобережжі]] ([[Придніпровська низовина]]). Висоти поверхні коливаються від 100&nbsp;м до 471 м (гора [[Камула]]). Загалом поверхня із заходу та сходу нахилена до [[Дніпро|Дніпра]], абсолютні висоти змінюються від 380&nbsp;м на Подільській височині і 230&nbsp;м на Середньоруській височині до 50&nbsp;м біля [[річище|русла]] Дніпра.

Характерною ознакою краєвиду є високі праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береги з [[Річкова тераса|терасами]]. [[Заплава|Заплави]] річок і низькі тераси нерідко заболочені, вищі тераси займають поля, населені пункти<ref name="Булава"/>.

== Геологія ==

У межах лісостепу залягають поклади [[буре вугілля|бурого вугілля]] ([[Дніпровський буровугільний басейн|Дніпровський басейн]]), [[нафта|нафти]] і [[Природний газ|природного газу]] ([[Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область]]), природних будівельних матеріалів ([[гіпс]], [[вапняк]], [[каолін]], [[мергель]], [[пісок]]). У місцях виходу на поверхню порід [[Український щит|Українського щита]] є родовища [[мармур]]у, [[лабрадорит]]ів, [[доломіт]]ів, [[графіт]]у, [[Горючі сланці|горючих сланців]], а у болотах&nbsp;— [[бурштин]]у<ref name="Булава"/>.

== Клімат ==
[[Клімат]] у лісостеповій зоні помірно континентальний, його континентальність збільшується у східному напрямку. Тепле літо і помірно холодна зима. Середня температура січня становить на заході −4&nbsp;°C, на сході −8&nbsp;°C, а липня&nbsp;— відповідно +16 і +22&nbsp;°C. Опадів випадає менше, ніж у зоні мішаних лісів, але більше, ніж у степах. Кількість опадів змінюється у східному напрямку від 600 до 500&nbsp;мм, але майже стільки ж води випаровується; [[зволоження]] достатнє. В окремі роки у зоні, особливо в її південній частині, бувають [[посуха|посухи]].

Південна межа лісостепу майже збігається з «[[Вісь Воєйкова|віссю Воєйкова]]», на південь від якої переважає [[антициклон]]альна погода й суттєво зменшується кількість опадів, та ізолінією [[Коефіцієнт зволоження|коефіцієнта зволоження]] 0,6. На вододілах ця межа також відповідає поширенню на південь дубових лісів.

== Гідрологія ==
У лісостеповій зоні густа річкова мережа. Це&nbsp;— [[Дніпро]], [[Південний Буг]], [[Дністер]] із притоками. Всі річки мають долини з асиметричними берегами та повільні течії. У місці перетину твердих порід Українського щита, де виходи [[граніт]]ів перегороджують русла Південного Бугу і [[Гірський Тікич|Гірського Тікича]], утворюються [[річковий поріг|пороги]]. Вони мають мішане живлення і найповноводніші навесні та у червні. На Дністрі, що починається в горах, нерідко бувають [[Повінь (гідрологія)|повені]] і [[паводок|паводки]]. Судноплавним є Дніпро. У минулі часи судноплавство було можливим і на його лівих притоках, таких, як [[Сула (притока Дніпра)|Сула]], [[Псел]], [[Ворскла]]. Але через знищення лісів у їх долинах вони сильно обміліли. Праві притоки Дніпра&nbsp;— [[Рось]], [[Тясмин]] також маловодні<ref name="Булава"/>.

Озер у лісостепу мало. Вони є у заплавах великих лівих приток Дніпра. Численні [[Стариця|озера-стариці]], які колись були в заплаві самого Дніпра, залиті водами [[Канівське водосховище|Канівського]] та [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцького водосховищ]]. Брак природних водойм компенсується [[став]]ками, які створені біля багатьох населених пунктів.

== Ґрунти ==
У [[ґрунт]]овому покриві лісостепу переважають різні види [[чорнозем]]ів (типові та опідзолені) та [[сірі лісові ґрунти]], що сформувалися на [[ліс]]ах або лісоподібних суглинках. У зниженнях поширені лучні і лучно-чорноземні ґрунти, подекуди&nbsp;— торфові. Рівень родючості ґрунтів найвищий у середній та східній частинах зони<ref name="Булава"/>.

Південна межа лісостепу майже збігається з переходом типових чорноземів у чорноземи звичайні.

== Рослинність ==
[[Флора|Рослинність]] представлена лісовими і степовими видами. [[Лісистість]] території більша у західній частині; там вона досягає 15&nbsp;% (середня лісистість&nbsp;— 12,5&nbsp;%). Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях. Вони ростуть на сірих лісових ґрунтах та деградованих чорноземах (в яких зменшився вміст [[гумус]]у, і вони стали менш родючими), що раніше були під степами, а потім позаростали деревами. Лісоутворювальними породами зони є [[дуб]], [[граб]], [[бук]], [[клен]], [[липа]]. У [[заплава]]х річок ростуть [[берест (дерево)|берест]], [[вільха]], [[верба]]. На піщаних берегах Дніпра, Південного Бугу та [[Сіверський Дінець|Сіверського Дінця]], куди доходив язик давнього льодовика, острівцями ростуть [[соснові ліси]]. У широких балках поширені [[байракові ліси]], в яких ростуть дуб, граб, клен, липа, ліщина, брусниця.

До лісових масивів безпосередньо прилягає [[степ]], проте він не займає великих площ, тому що його змінили [[агроценоз]]и. Майже всі ділянки розорані й зайняті різноманітними сільськогосподарськими культурами ([[пшениця]], [[ячмінь]], [[овес]], [[гречка]], [[цукровий буряк|цукрові буряки]], [[картопля]], [[овочі|овочеві культури]] та інші). Степова природна рослинність ([[різнотрав'я]]) збереглася на схилах балок, берегах річок. Доволі великі площі в лісостепу зайняті [[Лука (рослинність)|луками]]. Суходільні луки лежать на вододілах річок і їхніх схилах. Там ростуть [[горицвіт]], [[анемона]], [[конюшина]], [[тонконіг]], [[стоколос]], [[ковила]], [[вероніка колосоподібна]], [[гадючник]], [[звіробій]]. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється [[дернина]]. Низовинні луки лежать у зниженнях, де близько до поверхні залягають [[ґрунтові води]]. Вони мають багатий трав'яний покрив. На заплавних луках ростуть [[осока]], [[рогіз]], [[стрілолист]], [[калюжниця]], [[цикута]]. На водоймах ростуть [[глечики жовті]], [[латаття біле]], [[папороть водяна]].

== Тваринний світ ==
[[Фауна|Тваринний світ]] зони представлений лісовими та степовими видами. Тут живуть [[дикий кабан|дикі кабани]], [[сарна|сарни]], [[олень|олені]], [[заєць сірий|зайці]], [[вивірка звичайна|вивірки]], [[куниця|куниці]], [[тхір|тхори]], [[полівка|полівки]], [[лисиця|лисиці]], [[вуж]]і, багато [[птах]]ів: [[дятел|дятли]], [[сова|сови]], [[жайворонок|жайворонки]], [[лелека|лелеки]], [[куріпка|куріпки]], [[дрозди]], [[гуска сіра]], [[вивільга]], [[степовий журавель]], [[зяблик]], [[горлиця]] тощо.

== Антропогенний вплив ==
Територія лісостепу освоєна з прадавніх часів (IV—ІІ тисячоліття до н.&nbsp;е.), тому що тут були найкращі умови для життя людей. Ліс давав людям прихисток від ворогів, матеріал для будівництва і паливо, а вільні від лісу ділянки було легко використовувати для землеробства і скотарства. У [[XVII століття|XVII]]—[[XVIII століття]]х значно збільшилася кількість поселень, тому великі площі лісів вирубали. Запровадження [[Сівозміна|трипільної системи]] орного землеробства призвело до виснаження ґрунтів, тому його починають удобрювати гноєм. У [[XIX століття|XIX]]—[[ХХ століття]]х на ландшафтах позначилося збільшення людності поселень, розвиток транспорту, ремесел і промисловості. Майже всі природні степові ділянки перетворили на поля і сади. Багатющі ліси у верхів'ях Сули, Ворскли, Псла, про які згадують історичні джерела XVII століття, знищено<ref name="Булава"/>.

=== Природно-заповідний фонд ===
З метою охорони природних комплексів, ландшафтів і екосистем, що мають високі природоохоронну, рекреаційну, естетичну та інші цінності, в межах лісостепової зони України створено низку природних заповідників, національних природних парків, біосферних резерватів, ландшафтних парків, заказників, заповідних урочищ та пам'яток природи.

==== Природні заповідники ====
* [[Канівський природний заповідник]] (Черкаська область), заснований 1923 року; Канівський природний заповідник&nbsp;— один з найдавніших в Україні, який було створено 1923&nbsp;року. Він охоплює частину ярів, пагорби на правому березі Дніпра та дніпровські острови. Важливими об'єктами заповідника є геологічні утворення, грабовий ліс та [[Чернеча гора]] (100&nbsp;м над Дніпром), де було перепоховано [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]].
* [[Природний заповідник «Медобори»]] (Тернопільська область), заснований 1990 року;
* [[Природний заповідник «Розточчя»]] (Львівська область), заснований 1984 року;
* [[Природний заповідник Михайлівська Цілина]] (Сумська область), заснований 2009 року;

==== Національні природні парки ====
* [[Галицький національний природний парк]] (Івано-Франківська область), заснований 2004 року;
* [[Національний природний парк «Дністровський каньйон»]] (Тернопільська область), заснований 2010 року;
* [[Національний природний парк «Кременецькі гори»]] (Тернопільська область), заснований 2009 року;
* [[Подільські Товтри (національний парк)|Національний природний парк «Подільські Товтри»]] (Хмельницька область), заснований 1999 року;
* [[Хотинський національний природний парк]] (Чернівецька область), заснований 2010 року;
* [[Яворівський національний природний парк]] (Львівська область), заснований 1998 року;

==== Біосферні резервати ====
[[Біосферний резерват «Розточчя»]] (Львівська область), об'єднує Яворівський національний природний парк, природний заповідник «Розточчя» і ландшафтний парк «Равське Розточчя».

== Біогеографічний поділ ==
Внаслідок неоднакової висоти поверхні, помітних відмінностей у кліматі, ґрунтах і рослинному світі в різних частинах зони виділяють [[фізико-географічна провінція|фізико-географічні провінції]]:
* Західноукраїнську&nbsp;— широколистяних лісів;
* Дністровсько-Дніпровську&nbsp;— лісостепових і лучностепових височинних ландшафтів;
* Лівобережно-Дніпровську&nbsp;— лісостепових і лучностепових низовинних ландшафтів;
* Середньоруську&nbsp;— лісостепових височин.

== Див. також ==
* [[Український степ]]

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=

}}
* {{ГЕУ}}

== Література ==
* {{книга |автор=[[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] та ін. |заголовок=Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу України : навчальний посібник |посилання=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000613%2EPDF |відповідальний= |місце={{К.}} |видавництво=Ніка-центр |рік=2014 |сторінок=230 |тираж= |isbn= |ref=Хільчевський В. К. та ін. }}

== Посилання ==
{{Commonscat|Forest steppes}}
* 

{{географія України-доробити}}
{{Портали|Географія України|Біогеографія}}
[[Категорія:Природні зони України]]
[[Категорія:Український лісостеп]]