Перегляд вихідного коду сторінки Українці

{{Перенаправлено|Український народ|Українське громадянство|про громадян України всіх національностей див.}}
{{Перенаправлено|Українець}}
{{Перенаправлено|Українка}}
{{Інші значення}}
{{Етнічна група
| group = Українці
| caption = 
| race = [[європеоїдна раса|європеоїдна]]
| image = <div class="nomobile">{{image array|perrow=5|width=60|height=70<!-- Особи у таблиці, що нижче - відсортовані чітко за датою народження. Для зміни або додавання інших особистостей варто розпочати нове обговорення. -->
| image1  = Vladimir I the Great.jpg| caption1 = [[Володимир Святославич]]
| image2  = Yaroslav1.jpg|caption2 = [[Ярослав Мудрий]]
| image3  = Kanstantyn Astroski. Канстантын Астроскі (XVIII).jpg| caption3 = [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтин Острозький]] 
| image4  = BChmielnicki.jpg| caption4 = [[Богдан Хмельницький]] 
| image5  = Portret Mazepa.jpg| caption5 = [[Іван Мазепа]]
| image6  = Сковорода.png| caption6 = [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]]
| image7  = Іван Котляревськиy.jpg| caption7 = [[Котляревський Іван Петрович|Іван Котляревський]] 
| image8  = Gogol Portrait.jpg| caption8 = [[Гоголь Микола Васильович|Микола Гоголь]]
| image9  = Taras Shevchenko bw.jpg| caption9 = [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]
| image10 = Заньковецька Марія.jpg| caption10 = [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марія Заньковецька]]
| image11 = Іван Якович Франко.jpg| caption11 = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]
| image12 = Заболотний Данило.jpg| caption12 = [[Заболотний Данило Кирилович|Данило Заболотний]]
| image13 = Вернадський Володимир Іванович.jpg| caption13 = [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]]
| image14 = Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg| caption14 = [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]
| image15 = Lesya Ukrainka portrait crop.jpg| caption15 = [[Леся Українка]]
| image16 = Solomiya Krushelnytska 04.jpg| caption16 = [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломія Крушельницька]]
| image17 = 1921. Нестор Махно в лагере для перемещенных лиц в Румынии.jpg| caption17 = [[Махно Нестор Іванович|Нестор Махно]]
| image18 = Довженко Олександр.jpg|caption18 = [[Довженко Олександр Петрович|Олександр Довженко]]
| image19 = Шаргей Олександр.jpg| caption19 = [[Кондратюк Юрій Васильович|Юрій Кондратюк]]
| image20 = Sergey Korolyov 140-190 for collage.jpg| caption20 = [[Корольов Сергій Павлович|Сергій Корольов]]
| image21 = Román Shujévych.jpg| caption21 = [[Шухевич Роман Йосипович|Роман Шухевич]]
| image22 = SBandera.jpg| caption22 = [[Бандера Степан Андрійович|Степан Бандера]]
| image23 = Костенко Л.jpg| caption23 = [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]]
| image24 = НДУ 1 Чорновіл Вячеслав Максимович.jpg| caption24 = [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслав Чорновіл]]
| image25 = EthnoCarpathians 22082017DolynaUA-26 Crop and fix.jpg| caption25 = [[Василь Стус]]
| image26 = Valeri Lobanovsky.jpg| caption26 = [[Лобановський Валерій Васильович|Валерій Лобановський]]
| image27 = Sergei Bubka (2007) cropped.jpg|caption27 = [[Бубка Сергій Назарович|Сергій Бубка]]
| image28 = VladimirVitaliy.jpg| caption28 = [[Брати Клички (боксери)|Брати Клички]]
| image29 = Ruslana, 2009-05-09 (6).jpg| caption29 = [[Руслана]]
| image30  = Lieutenant General Valerii Zaluzhnyi.jpg| caption30 = [[Валерій Залужний]]
| image31 = Andriy Shevchenko 2017.jpg| caption31 = [[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]]
| image32  = Oleksandra Matviichuk - 2022 (cropped).jpg| caption32 = [[Олександра Матвійчук]] 
| image33  = Maryna Vazovska MFO 2013 crop2.jpg| caption33 = [[Марина Вязовська]]
| image34  = Mstyslav Chernov par Claude Truong-Ngoc septembre 2022.jpg| caption34 = [[Мстислав Чернов]]
| image35  = Mahuchikh and Herashchenko at the 2024 Summer Olympics 01 (cropped).png| caption35 = [[Ярослава Магучіх]]
}}
</div>
| poptime = 44-48&nbsp;млн. (2001)<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrinform.ua/eng/order/?id=168280|назва=20mln Ukrainians living abroad
 - Ukrainian and World News.|видавець=[[Укрінформ]]|дата=28 серпня 2009|url-архіву=https://web.archive.org/web/20120105155543/http://www.ukrinform.ua/eng/order/?id=168280|дата-архіву=2012-01-05|мертвий-url=no|дата-доступу=14 лютого 2023}}</ref>
| popplace = {{UKR}}: 37&nbsp;541&nbsp;693<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality |title=All Ukrainian census of the population '2001 //   	
State Statistics Committee of Ukraine|accessdate=14 квітня 2006 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20041031064500/http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality |archivedate=31 жовтня 2004 |deadurl=yes }} {{ref-en}}</ref> (2001)<br/>
{{RUS}}: 3 269 992<ref>[https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/data/estimates2/estimates15.asp United Nations Population Division. Department of Economic and Social Affairs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210808164140/https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/data/estimates2/estimates15.asp |date=8 серпня 2021 }}{{ref-en}}</ref> (2015)<br/>
{{CAN}}: 1 209 085<ref name="Архівована копія">{{Cite web |url=http://www40.statcan.ca/l01/cst01/demo26a.htm |title=Population by selected ethnic origins, by province and territory (2001 Census)
(Canada) // Statistics Canada. Canada's national statistical agency |accessdate=14 квітня 2006 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080530011734/http://www40.statcan.ca/l01/cst01/demo26a.htm |archivedate=30 травня 2008 |deadurl=yes }} {{ref-en}}</ref> (2006)<br/>
{{POL}}: 1 200 000<ref name="United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2015). Retrieved 22 November 2017.">{{Cite web |url=http://www.un.org/en/development/desa/population/migration/data/estimates2/estimates15.shtml |title=Архівована копія |accessdate=24 квітня 2021 |archive-date=26 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201226192804/https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/data/estimates2/estimates15.shtml }}</ref> (2015)<br/>
{{USA}}: 976 314<ref name="US Census Bureau">[http://factfinder.census.gov/servlet/ADPTable?_bm=y&-context=adp&-qr_name=ACS_2009_1YR_G00_DP2&-ds_name=ACS_2009_1YR_G00_&-tree_id=306&-redoLog=false&-geo_id=01000US&-format=&-_lang=en&-search_map_config= US Census Bureau] {{Webarchive|url=https://archive.today/20200211182006/http://factfinder.census.gov/servlet/ADPTable?_bm=y&-context=adp&-qr_name=ACS_2009_1YR_G00_DP2&-ds_name=ACS_2009_1YR_G00_&-tree_id=306&-redoLog=false&-geo_id=01000US&-format=&-_lang=en&-search_map_config= |date=11 лютого 2020 }} Походження населення США (2009)</ref> (2009)<br/>
{{BRA}}: 600 000<ref name="The Ukrainian World Congress. Retrieved 17 December 2020.">{{Cite web |url=https://www.ukrainianworldcongress.org/country-info/brazil/ |title=Архівована копія |accessdate=24 квітня 2021 |archive-date=24 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210424230057/https://www.ukrainianworldcongress.org/country-info/brazil/ }}</ref> (2015)<br/>
{{MDA}}: 442 000<ref name="ReferenceA">{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/moldova-ethnic2004.htm |title=2004 |accessdate=11 лютого 2014 |archive-date=4 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131204151904/http://pop-stat.mashke.org/moldova-ethnic2004.htm }}</ref> (2004)<br/>
{{KAZ}}: 333 031<ref name="pop-stat.mashke.org">{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2009reg-census.htm |title=Ethnic composition of Kazakhstan 2009 |accessdate=11 лютого 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150423124736/http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2009reg-census.htm |archivedate=23 квітня 2015 |deadurl=yes }} {{ref-en}}</ref> (2009)<br/>
{{ARG}}: 300 000 (2004)<ref name="ИА">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ians/2010_4/4-16.pdf Богданова Т. Є., Погромський В.&nbsp;О.&nbsp;Українська етнічна спільнота в Аргентин наприкінці XX&nbsp;— на початку XXI століття // Історичний архів. Наукові студії, №&nbsp;4&nbsp;— 2010]</ref><ref name="Ucrania">{{Cite web |url=http://celaforum.nuevamayoria.com/DATA/es/noticia.040824.php |title=Ucrania, un potencial socio comercial |accessdate=5 листопада 2013 |archive-date=4 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150704035917/http://celaforum.nuevamayoria.com/DATA/es/noticia.040824.php }}</ref><br/>
{{GER}}: 272 000<ref name="Statistische Bundesamt. Retrieved 28 October 2017.">{{Cite web |url=http://www.destatis.de/DE/Publikationen/Thematisch/Bevoelkerung/MigrationIntegration/Migrationshintergrund.html |title=Архівована копія |accessdate=24 квітня 2021 |archive-date=16 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180416143002/https://www.destatis.de/DE/Publikationen/Thematisch/Bevoelkerung/MigrationIntegration/Migrationshintergrund.html }}</ref> (2016)<br/>
{{ITA}}: 223 782<ref name="istat.it">{{Cite web |url=http://www.istat.it/it/files/2012/07/Statistica-report-Permessi-di-soggiorno.pdf |title=Архівована копія |accessdate=11 лютого 2014 |archive-date=24 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131224102506/http://www.istat.it/it/files/2012/07/Statistica-report-Permessi-di-soggiorno.pdf }}</ref> (2012)<br/>
{{BLR}}: 158 723<ref name="ReferenceD">[https://web.archive.org/web/20111123095511/http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic2009.htm Ethnic composition of Belarus 2009] {{ref-en}}</ref> (2009) <br/>
{{UZB}}: 124 602<ref name="United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2015). Retrieved 22 November 2017."/> (2015)<br/>
В інших країнах: 200 000
| раса = [[європеоїдна раса]]
| langs = [[Українська мова|українська]]<ref>[http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\U\K\Ukrainians.htm Ukrainians] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190110020350/http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages%5CU%5CK%5CUkrainians.htm%20 |date=10 січня 2019 }} // [[Encyclopedia of Ukraine]] {{ref-en}}</ref><ref>''[[Горленко Володимир Федорович|Горленко В. Ф.]]'' [https://rus-bse.slovaronline.com/82006-Украинцы Украинцы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210827025428/https://rus-bse.slovaronline.com/82006-Украинцы |date=27 серпня 2021 }} // [[БСЭ]] {{ref-ru}}</ref><ref>[https://www.encyclopedia.com/humanities/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/ukrainians-0 Ukrainians] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210827030529/https://www.encyclopedia.com/humanities/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/ukrainians-0 |date=27 серпня 2021 }} // Encyclopedia.com {{ref-en}}</ref>
| rels = [[християнство]]
| related = [[слов'яни|слов'янські народи]]
}}
{{Українці}}
'''Украї́нці'''&nbsp;— [[Слов'яни|слов'янський]] народ, основне й [[Автохтонність|автохтонне]] населення [[Україна|України]] від найдавніших часів<ref>[https://archive.org/details/eu0t0/EU_T_11_Dopovnennia/page/n32/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Праісторія і рання історія (200 000&nbsp;р. до Хр.&nbsp;— IX&nbsp;ст. по Хр.)] // {{ЕУ|11|34||}}</ref>, найбільша етнічна спільнота на території сучасної України.<ref>''Стрілко А.'' [[iarchive:maliySlovnik/page/n415/mode/1up|Українці]] // [[Малий словник історії України]] / Ред. кол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]], [[Кульчицький Станіслав Владиславович|С. Кульчицький]], [[Майборода Олександр Микитович|О. Майборода]] та ін.; гол. ред. [[Головко Світлана Григорівна|С. Головко]]; [[Міністерство освіти і науки України|М-во освіти і науки України]].&nbsp;— Київ: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 1997.&nbsp;— С. 417.&nbsp;— 463 с.&nbsp;— ISBN 5-325-00781-5.</ref><ref>''В. Кубійович, Б. Струмінський, А. Жуковський, В. Наулко''. [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc «Українці, одна з галузів сх. слов'янства, основне і корінне населення України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160408093110/http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc |date=8 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія українознавства]]. Т. 11.: «Доповнення і виправлення» / Голов. ред: Аркадій Жуковський.&nbsp;— Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1995.&nbsp;— С. 231.&nbsp;— 398 с.</ref> Як етнос сформувався на землях сучасної [[Україна|України]] та частках суміжних земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини. За межами України проживають в [[Канада|Канаді]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Польща|Польщі]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Росія|Росії]], [[Казахстан]]і, [[Німеччина|Німеччині]], [[Чехія|Чехії]], [[Велика Британія|Великій Британії]] та багатьох інших країнах. Загальна чисельність перевищує 46 мільйонів осіб. З них 37 мільйонів мешкає в Україні. Українці розмовляють [[українська мова|українською мовою]], що належить до [[східнослов'янські мови|східнослов'янської мовної групи]]. За релігійною приналежністю&nbsp;— переважно [[Християнство|християни]]. До [[XX століття]] вживали самоназву [[русини]], [[малороси]] і [[козаки]]<ref>[[Галушко Кирило Юрійович|Галушко К. Ю.]] [http://www.history.org.ua/?termin=Ukraintsi Українці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421235754/http://history.org.ua/?termin=Ukraintsi |date=21 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія історії України]]: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— К.: В-во «[[Наукова думка]]», 2019.&nbsp;— 842 с.</ref>. Також українців називали [[рутени|рутенами]], [[Черкаси (етнонім)|черкасами]].

== Історія ==

=== [[Етнонім]]и ===
{{main|Етноніми українців}}
Самоназвами українців до XIX століття були «[[русь]]» або «[[русини]]», похідні від імені середньовічної [[Київська Русь|Руської держави]]. Ці назви фігурують в українських [[Повість временних літ|літописах]], діловодстві, релігійній та світській літературі XIII—XIX століть. У латинських текстах русинів часто записували «[[рутени|рутенами]]», а в грецьких джерелах і похідних від них&nbsp;— «росіянами». У тогочасній літературі «русини» (русь, рутени, росіяни) протиставлявся «литві» (литовцям, [[литвини|литвинам]]), «ляхам» ([[поляки|полякам]]) та «москві» ([[росіяни|москвинам]], сучасним росіянам).

У XVI—XIX століттях, паралельно із назвою «русини», українців називали [[Козаки|«козаками»]]. Це було пов'язано з тим, що Україна була центром володінь козацької вольниці&nbsp;— [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]. З кінця XVII до початку XIX століття, після входження більшої частини українських земель до складу [[Російська імперія|Російської імперії]], українців також називали «[[малороси|малоросами]]» (малоруським, малоросійським народом), за візантійською церковною назвою України&nbsp;— «[[Мала Росія]]».

У [[1590 в Україні|1590 році]] вперше у вітчизняній [[Історіографічні дослідження в Україні|історіографії]] увів до політичного словника назву «[[український народ]]»&nbsp;— [[Українська шляхта|руський шляхтич]], [[Доктор богослов'я|доктор теології]], церковний та суспільно-політичний діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] [[Йосиф Верещинський]], виповнивши її етнополітичним змістом. Етнонім «українці» вперше відстежується наприкінці XVI століття в документах, присвячених козацькому [[повстання Наливайка|повстанню Наливайка]].

Перший документ, де фіксується саме національність «українець» датується [[1660]] роком. Коли абітурієнт з України Йозеф Данило Дзик вступав до [[Падуанський університет|Падуанського університету]], на території сучасної [[Італія|Італії]], він записав&nbsp;— ''«Йозеф Данило Дзик, кафедральний [[вікарій]] [[Луцьк]]ий, національність&nbsp;— українець, Київський дистрикт»''. До цього всі студенти з України, які проходили навчання в університетах Європи з [[1353]] року, записували себе як «рутени», «русини», представники «нації рутенської з України» та рідше як «роксалани». Пізніше студенти записували себе як «козаки» ([[1700]], [[1746]]), «русо-українці» ([[1763]]) та «українці» ([[1762]], [[1770]])<ref>''Майоров Максим''. [https://likbez.org.ua/ua/samonazvaniya-ukrainskih-studentov-v-universitetah-evropyi-v-xiv-xviii-vekah.html Самоназви студентів з України-Рутенії в університетах Європи у XIV—XVIII століттях] // [[Лікбез. Історичний фронт]].&nbsp;— 03.12.2016</ref><ref>[https://peraspera.video.blog/2020/06/03/максим-майоров-самоназви-студентів-з/ Самоназви студентів з України-Рутенії в університетах Європи у XIV—XVIII століттях]</ref>.

У першій половині XVII століття «українцями» називали послів на сеймах Речі Посполитої від [[Київське воєводство|Київського]], [[Брацлавське воєводство|Брацлавського]] і [[Чернігівське воєводство|Чернігівського воєводств]]. В козацьку добу «українцями» позначали мешканців козацьких політій&nbsp;— [[Гетьманщина|Гетьманщини]], [[Слобідська Україна|Слобожанщини]] і [[Військо Запорозьке Низове|Запоріжжя]]. З другої половини XVII століття етнонім «українці», а особливо «народ український» вже широко використовувався гетьманами України і козацькою старшиною Війська Запорозького. З початку XIX століття, аби підкреслити свою окремішність від росіян (великоросів), [[харків]]ська українська [[інтелігенція]] стала використовувати назву «українці» як загальний етнонім замість давньої назви «русини». Ця нова самоназва остаточно затвердилася у [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянській Україні]] після [[Українська революція|національно-визвольного руху 1917—1920 років]] та радянської [[українізація|українізації]]. Те ж саме відбулося на [[Галичина|Галичині]] і [[Буковина|Буковині]] у 1918—1940 роках завдяки діяльності українських націоналістичних організацій.

=== [[Етногенез]] ===
[[Файл:European Late Neolithic.gif|міні|200пкс|[[Дніпро-донецька культура]] та [[трипільська культура]] на карті неолітичних культур Європи]]
[[Файл:Balto-Slavic lng.png|міні|200пкс|Балто-слов'янська мовна спільність]]
[[Файл:Ukrainians uk.svg|міні|200пкс|Ареал діалектів української мови. Початок XX століття]]
{{main|Етногенез українців}}
Українці&nbsp;— [[індоєвропейці|індоєвропейський]] [[слов'яни|слов'янський]] етнос, коріння якого на теренах України сягає ймовірно [[неоліт]]у.

Територія України є частиною того етнокультурного простору, де різного часу відбувалися процеси становлення [[індоєвропейці]]в, [[праслов'яни|праслов'ян]], [[слов'яни|слов'янських етнічних утворень]]<ref name="ЕІУ">{{ЕІУ|3|59—61|стаття=[http://www.history.org.ua/?termin=Etnogenez_ukr_narodu ЕТНОГЕНЕЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ]|автор=Баран В. Д.}}</ref>. [[Наддніпрянська Україна|Подніпров'я]], [[Полісся]], [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]]&nbsp;— регіони утворення/поширення археологічних культур, що ототожнюються з індоєвропейцями (див.: [[дніпро-донецька культура]], [[середньостогівська культура]], [[ямна культура]]). Індоєвропейські племена були сучасниками племен-носіїв [[Трипільська культура|трипільської культури]], які мешкали на півдні Правобережжя. Появі на історичній арені слов'ян передувало тривале в часі існування гіпотетичного [[Балто-слов'янська мовна спільність|балтослов'янства]] (див.: [[культура шнурової кераміки]], [[тшинецька культура|тшинецько-комарівська культура]], [[сосницька культура]]), [[праслов'яни|праслов'янства]]. У I тисячолітті до н.&nbsp;е. в степах України кочували [[іранські народи|іраномовні]] племена, які взаємодіяли з присутніми неподалік від них культурами Подніпров'я, що мали стосунок до утворення праслов'янських спільностей (див.: [[чорноліська культура]], [[милоградська культура]]). У першій половині I тисячоліття н.&nbsp;е. у лісостеповій і лісовій зонах України існували [[зарубинецька культура]], волино-подільська культура, [[київська культура]] та [[Готи|«готська»]] [[черняхівська культура]], носіями яких повністю або частково були праслов'яни. На їхній основі в середині I тисячоліття н.&nbsp;е., після навали гунів, виникли такі ранньосередньовічні спільності, як [[корчацька культура|корчацька]], [[пеньківська культура|пеньківська]], [[колочинська культура|колочинська]], що пов'язуються зі слов'янськими племінними союзами [[анти|антів]] та [[Склавіни|склавінів]].

За концепцією етногенезу українців, яку у XIX—XXI століттях творили [[Михайло Грушевський|М. Грушевський]], [[Костомаров Микола Іванович|М. Костомаров]], [[Максимович Михайло Олександрович|М. Максимович]], [[Дашкевич Ярослав Романович|Я. Дашкевич]], [[Півторак Григорій Петрович|Г. Півторак]], [[Баран Володимир Данилович|В. Баран]], [[Залізняк Леонід Львович|Л. Залізняк]] та інші, український етнос постав на основі слов'ян, нащадків антів та склавінів&nbsp;— літописних [[Поляни (східні)|полян]], [[Волиняни|волинян]], [[сіверяни|сіверян]], [[тиверці]]в, [[деревляни|деревлян]], [[уличі]]в, [[білі хорвати|білих хорватів]] та [[дреговичі]]в, об'єднаних у середньовічній [[Київська Русь|руській (українській) державі]]<ref>''Грушевський М''. Історія України-Руси. Том I. Розділ IV.</ref><ref>Залізняк Л. Л. [http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10720/Zaliznyak_Etnohenez_ukrayintsiv_yikhnikh.pdf Етногенез українців та їхніх сусідів з позиції сучасної етнології] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180513081909/http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10720/Zaliznyak_Etnohenez_ukrayintsiv_yikhnikh.pdf |date=13 травня 2018 }} // Наукові записки.&nbsp;— К, 1997&nbsp;— Т.2&nbsp;— С. 52—60.</ref>. Слід зазначити, що українська етнокультурна спільнота, маючи у своїй основі праслов'янську складову, також увібрала у себе, ймовірно, іранський (спадок [[скіфи|скіфів]], [[сармати|сарматів]]), германський (спадок [[готи|готів]]), балтський, фракійський, кельтський елементи<ref>Залізняк, Леонід. [http://tyzhden.ua/History/67624 Генний код українців та їхніх сусідів очима археології] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171013225347/http://tyzhden.ua/History/67624 |date=13 жовтня 2017 }} // [[Український тиждень]].&nbsp;— 2012. №&nbsp;50. С. 46-51.</ref><ref>''Залізняк Л. В.'' Етногенез українців та їхніх сусідів з позиції сучасної етнології // Наукові записки НАУКМА. Т. 2 (Культура). 1997.</ref>. У [[Середньовіччя|Середньовіччі]], в етногенезі українців взяли участь скандинави ([[варяги]]) та вихідці з [[тюрки|тюркських]] народів ([[печеніги]], [[половці]], [[чорні клобуки]]).<ref>{{Cite web|url=https://lilyandcrescent.wordpress.com/2014/06/21/печеніги-перші-мусульмани-дикого-пол/|title=Печеніги – перші мусульмани Дикого поля|date=2014-06-21|website=Lily and Crescent|language=uk|access-date=2024-05-29}}</ref>

Існує також трипільсько-індоєвропейська теорія походження українців, над творенням якої працювали такі дослідники, як [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|В. Хвойка]], [[Щербаківський Вадим Михайлович|В. Щербаківський]], [[Пастернак Ярослав Іванович|Я. Пастернак]].

Інші концепції можна визначити як пізньосередньовічні, вони є переважно російсько-радянськими за своїм походженням. Так, у середині XX століття радянський історик [[Мавродін Володимир Васильович|В. Мавродін]] висунув концепцію, згідно якої у часи Київської Русі, утворився окремий східнослов'янський етнос&nbsp;— «<nowiki/>[[давньоруська народність]]<nowiki/>». Ця концепція лежала в основі офіційної радянської схеми історії східних слов'ян. Американський історик [[Омелян Пріцак|О. Пріцак]] також припускав, що в етногенезі українців, а також росіян взяли участь східноєвропейські [[половці]], які після монгольського завоювання 1230—1240-х років, нібито залишилися в степах Східної Європи і не прийняли [[іслам]]<ref name="Пріцак 117">Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, №&nbsp;1-2. С. 117.</ref>.

Критерієм визначення завершення етногенезу українців є етнічна [[самосвідомість]], відображена у відповідному етнонімі «русь» / «русин» який вживався як самоназва всього слов'янського населення України з кінця XII&nbsp;— початку XIII століть аж до XVIII століття включно, а можливо, й довше (остання виявлена фіксація у джерелах зі Східно-Центральної України&nbsp;— 1728 року, а в фольклорних творах&nbsp;— 1850-ті роках). Поширення першого українського ендоетноніма на всі слов'янські землі Південної Русі, а отже, і формування відповідної самосвідомості, достатньо добре відображено у джерелах. Як регіональна самоназва українського населення [[Західна Україна|західних областей України]] цей термін, вже у формі «русини», побутував до першої половини XX століття, коли й був витіснений новим загальноукраїнським ендоетнонімом «українці». Отже, етнос, який виникає на слов'янських землях Південної Русі наприкінці XII&nbsp;— на початку XIII століть, є саме українським.<ref>Балушок, Василь. [https://web.archive.org/web/20080924183111/http://www.etnolog.org.ua/vyd/matetn/2004/N4/Art03.htm ''Етногенез українців: критерії появи етносу // Матеріали до української етнології. Збірник наукових праць ІМФЕ ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського НАН України.&nbsp;— К., 2004.&nbsp;— Випуск 4 (7).&nbsp;— С. 10–22.'']</ref>

== [[Антропологія]] та [[генографія]] ==
{{main|Антропологічний склад українського народу}}
[[Файл:Чоловічі типи (Вовк).jpg|міні|200пкс|Чоловічі антропологічні типи українців ([[Вовк Федір Кіндратович|Федір Вовк]], 1928)]]
Українці належать до [[Європеоїдна раса|європеоїдної раси]], та переважно відносяться до «[[Центральноукраїнський антропологічний тип|центральноукраїнського типу]]», окрім менших груп які більш споріднені з [[білоруси|білорусами]], [[поляки|поляками]], багатьма [[росіяни|росіянами]] (у цих народів переважає валдайський варіант дунайського типу, який вирізняється значно більшою світлопігментованістю), [[словенці|словенцями]], деякими популяціями [[Хорвати|хорватів]], а також [[німці]]в, [[австрійці]]в і [[литовці]]в.<ref>Василь Дяченко. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії.&nbsp;— К., 1993.&nbsp;— с. 149—153</ref>

Українці зазвичай [[Черепний індекс|брахікефальні]], в більшості своїй&nbsp;— високорослі, колір волосся варіюється залежно від конкретного субетносу, проте світлоокі майже у всіх притаманних для українців антропологічних типах (крім [[Динарська раса|динарського]]), переважають над темноокими.

За низкою ознак (профілювання обличчя, поперечний профіль спинки носа, виступ крил носа, положення ніздрів, розвиток складки верхньої повіки) деякі групи населення України (Середнього Подніпров'я, Лівобережжя), безсумнівно європеоїди, мають незначний відсоток домішки, пов'язаної з асиміляцією степових тюркських груп з певним монголоїдним елементом.<ref>В.&nbsp;Д.&nbsp;Дьяченко Антропологический состав украинского народа.&nbsp;— С. 72.</ref>

Аналіз генетичних особливостей корінних українців за батьківською лінією вказує, що найчастотнішою гаплогрупою [[Y-хромосома|Y-хромосом]] українців є R1a, яка зустрічається у 41,5-54,0&nbsp;% осіб.<ref name="mace">{{Cite web |url=http://www.historyofmacedonia.org/ConciseMacedonia/Y_Hromosomes.pdf |title=The Genetic Legacy of Paleolithic Homo sapiens sapiens in Extant Europeans: A Y Chromosome Perspective (2000) |accessdate=21 серпня 2012 |archive-date=6 лютого 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120206212022/http://www.historyofmacedonia.org/ConciseMacedonia/Y_Hromosomes.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://visbio.onu.edu.ua/article/view/54983 |title=О. М. Утевська Походження основних груп козацтва за даними про поліморфізм Y-хромосоми |accessdate=19 жовтня 2017 |archive-date=25 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171225173423/http://visbio.onu.edu.ua/article/view/54983 }}</ref> Така ж висока частотність групи R1a визначальна для [[поляки|поляків]], південних [[росіяни|росіян]], [[білоруси|білорусів]], [[словенці]]в, [[литовці]]в, [[серболужичани|серболужичанів]] та деяких народів [[Індійський субконтинент|Індійського субконтиненту]]. За деякими даними також для [[угорці]]в.<ref name="mace" />

Характерною ознакою українців є вкрай низька їх генетична [[гетерогенність]] порівняно з іншими європейськими народами<ref name="Balanovsky">''«У межах Європи найбільша гетерогенність характерна для фінів, хорватів, росіян та італійців; шведи і німці демонструють помірну гетерогенність; інші народи (греки, турки, поляки, білоруси, українці) характеризуються зниженою в масштабі Європи гетерогенністю».'' Балановский О. П. [http://www.med-gen.ru/ar/ar_Balanovsky.pdf  Изменчивость генофонда в пространстве и времени: синтез данных о геногеографии митохондриальной ДНК и Y-хромосомы.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170830222818/http://www.med-gen.ru/ar/ar_Balanovsky.pdf |date=30 серпня 2017 }} Автореф. дис. д.б.н.&nbsp;— МГНЦ РАМН, 2012.&nbsp;— С. 16.</ref>.

== Розселення ==

=== [[Етнічна територія]] ===
{{main|Українська етнічна територія|Розселення українців}}
[[Файл:UkrInWorld.jpeg|thumb|250пкс|ліворуч|Розселення українців у світі]]

Заселений переважно етнічними українцями ареал [[Європа|Європи]] розташований в її центрально-східній частині, на південному заході [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]], у [[Східні Карпати|Східних Карпатах]] і прилягає до [[Чорне море|Чорного]] й [[Азовське море|Азовського морів]]. Українська етнічна територія охоплює близько 600 тис. км² (без врахування відірваних від суцільної етнічної території українських етнічних анклавів) і простягається приблизно на 1400&nbsp;км із заходу на схід широкою смугою переважно від 300 до 700&nbsp;км з півночі на південь<ref name="Чирков">''Чирков О.'' Етнічна територія (Етнічні землі) // [[Україна-етнос (збірник)|Україна-Етнос]]: Збірник наукових праць з етнологічних та дотичних до них проблем українознавства / НДІУ; Авт.: Фігурний Ю. С. та ін.&nbsp;— {{К.}}, 2006.&nbsp;— С. 80.</ref>.

Особливістю української етнічної території серед величезних євразійських просторів усіх сучасних слов‘янських народів є те, що найімовірніше саме на ній сформувалася праслов‘янська етнічна спільнота, частина якої (та, що не мігрувала звідси) з часом розвинулася в сучасних українців. Ядро української етнічної території від початку формування українців до сьогодні було розташоване в межах [[Територія України|сучасної державної (національної) української території]]<ref>''Чирков О.'' Етногеографічна складова українознавчої терміносистеми // Українознавство / НДІУ.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 297. http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=281 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120803061314/http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=281 |date=3 серпня 2012 }}</ref>.

Українці віддавна сприймали природне середовище як невіддільну складову рідного краю. [[Етнічна територія|Заселені українцями землі]] мали і мають великі [[ресурси]] для сільськогосподарського і промислового виробництва, мають геополітичне та історично-політичне значення. Це розпалювало загарбницькі апетити чужинців.

Обриси і площа української етнічної території з плином часу змінювалися в залежності від конкретних історичних обставин та від політики щодо українців, яку провадила певна державна влада на підконтрольних частинах українських земель. У [[лісостеп]]овій та [[степ]]овій смугах України українська людність під тиском кочових племен не один раз рідшала й зовсім зникала, потім знову селилася з північних і західних українських земель. Велику роль у розвитку етнічної території українців та етнічного складу людності українських земель відігравали міграційні процеси<ref>Див.: ''Чирков О.'' Вплив зовнішньої міграції V—XX століттях на сучасну етнічну мозаїчність людності України // Українознавство.&nbsp;— Число 1-2.&nbsp;— {{К.}}, 2002.&nbsp;— С. 215—220; ''Чирков О.'' Зовнішня міграція&nbsp;— головна причина наявності етнічно неукраїнської людності в сучасній Україні // Дзеркало Тижня.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;3(378).&nbsp;— 26 січня&nbsp;— 1 лютого. http://dt.ua/articles/27055 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110813013007/http://dt.ua/articles/27055 |date=13 серпня 2011 }}</ref>.

У XIX столітті і майже до середини XX століття українська етнічна територія виходила далеко за межі сучасної території України, охоплюючи південно-західну частину сучасної [[Білорусь|Білорусі]], низку прилеглих до сучасної української національної території районів [[Польща|Польщі]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Румунія|Румунії]], [[Молдова|Молдови]] та [[Росія|Росії]]. Попри значні територіальні втрати<ref>''Чирков О.'' Втрачені землі: (Порівняння національної території України, визначеної [[Рудницький Михайло Іванович|Степаном Рудницьким]] на початку 1920-х років, з сучасними державною та етнічною українськими територіями) // Україна просторова в концепційному окресленні Степана Рудницького. Монографія.&nbsp;— {{К.}}: Українська Видавнича Спілка, 2003.&nbsp;— С. 131—141. http://uaznavstvo.univ.kiev.ua/ua/index.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110831175500/http://uaznavstvo.univ.kiev.ua/ua/index.html |date=31 серпня 2011 }}</ref> етнічна територія українців продовжує залишатися найбільшою серед європейських народів та другою за величиною у Європі (після європейської частини етнічної території росіян, які за географічною класифікацією є євразійським етносом)<ref name="Чирков"/>.

=== Карти ===
<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Файл:1876 Украинцы.PNG|Розселення українців за межами сучасної України у Південно-Східній Європі, [[1876]] рік (згідно з Атласом [[Ільїн Олексій Афіногенович|Ільїна]])
Файл:1897 Укр повіти.png|Частка українців по повітах Російської імперії, округах та комітатах Австро-Угорщини на кінець XIX століття
Файл:Subdivisions of the Russian Empire by largest ethnolinguistic group (1897).svg|За переписом 1897 року українці (жовтий колір) були найчисельнішим народом у Південно-Уссурійському окрузі, який займав більшу частину нинішнього Приморського краю
Файл:Польська карта народо-населення Центральної Європи 1927 року..jpg|Польська карта населення Центральної Європи, 1927. Українці на ній позначені як русини, білоруси — білорусини
Файл:Ethnic-Ukrainians.jpg|Мапа розселення українців, [[1940]] рік
Файл:Ethnic map USSR 1941.jpg|Розселення українців (поряд з іншими етносами) на території [[СРСР]], [[1941]] рік
Файл:Ethnicukrainians1959.PNG|Частка українців у районах <br/> (перепис населення [[1959]] року)
Файл:Ethnicukrainian2001.PNG|Частка українців у районах та містах (перепис населення [[2001]] року)
Файл:Ukraine census 2001 Ukrainians.svg|Частка українців за областями України (перепис населення [[2001]] року)
Файл:Ukrainains in Russia 2010.PNG|Частка етнічних українців у регіонах Росії згідно з переписом [[2010]] року
Файл:Ukrainain population in Russian regions 2010.PNG|Українське населення (тис. осіб) в регіонах РФ, перепис 2010 року
</gallery>

== Чисельність ==

=== У XIV—XVII століттях ===
У 1300 році чисельність населення усіх українських земель становила 3,2&nbsp;млн осіб, у 1400 році&nbsp;— 3,7&nbsp;млн, у 1500 році&nbsp;— 4,4&nbsp;млн, у 1550 році&nbsp;— 4,9&nbsp;млн, у 1600 році&nbsp;— 5,2 млн<ref name="Макарчук">{{книга
 |автор          = [[Макарчук Степан Арсентійович|Макарчук С. А.]]
 |заголовок      = Етнічна історія України
 |посилання      = http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000611
 |відповідальний = 
 |видання        = 
 |місце          = {{К.}}
 |видавництво    = [[Знання (видавництво)|Знання]]
 |рік            = 2008
 |том            = 
 |сторінок       = 471
 |сторінки       = 134
 |isbn           = 978-966-346-409-1
 |ref            = Макарчук
}}</ref>.

=== У XVIII—XXI століттях ===

{|width=100%
|valign="top"|

==== У світі ====
* 1719&nbsp;р.&nbsp;— 5952 тис.<ref name="Кабузан">Кабузан В. М. «Украинцы в мире. Динамика численности и расселения»&nbsp;— М., 2006</ref>
* 1795&nbsp;р.&nbsp;— 10683 тис.<ref name="Кабузан" />
* 1858&nbsp;р.&nbsp;— 15971 тис.<ref name="Кабузан"/>
* 1897/1900&nbsp;р.&nbsp;— 26369 тис.<ref name="Кабузан"/>
* 1910/1917&nbsp;р.&nbsp;— 35533 тис.<ref name="Кабузан"/>
* 1926/1931&nbsp;р.&nbsp;— 37228 тис.<ref name="Кабузан"/>
* 1939&nbsp;р.&nbsp;— 35617 тис.<ref name="Кабузан"/>
* 1959&nbsp;р.&nbsp;— 38708 тис.<ref name="Кабузан"/>
* 1979&nbsp;р.&nbsp;— 44995 тис.<ref name="Кабузан"/>
* 1989&nbsp;р.&nbsp;— 48290 тис.<ref name="Кабузан"/>
|valign="top"|

==== В Україні ====
* 1719&nbsp;р.&nbsp;— 4912 тис.
* 1795&nbsp;р.&nbsp;— 8695 тис.
* 1858&nbsp;р.&nbsp;— 12729 тис.
* 1897/1900&nbsp;р.&nbsp;— 20982 тис.
* 1910/1917&nbsp;р.&nbsp;— 27051 тис.
* 1926/1931&nbsp;р.&nbsp;— 27568 тис.
* 1939&nbsp;р.&nbsp;— 29607 тис.
* 1959&nbsp;р.&nbsp;— 32158 тис.
* 1970&nbsp;р.&nbsp;— 35284 тис.
* 1979&nbsp;р.&nbsp;— 36496 тис.
* 1989&nbsp;р.&nbsp;— 37419 тис.
* 2001&nbsp;р.&nbsp;— 37542 тис.
|}

=== Перепис 2001 року ===
{{main|Українці в Україні}}
Чисельність та частка українців в Україні за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>Всеукраїнський перепис населення 2001&nbsp;р.&nbsp;— [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-ethnic2001.htm Національний склад населення регіонів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180715064526/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-ethnic2001.htm |date=15 липня 2018 }}</ref>
{| class="wikitable sortable" style="font-size:95%; white-space:nowrap" width="100%"
|-
! Назва регіону !! Населення, млн. !! Українців, млн. || % населення регіону||% від чисельності<br/> українців в Україні
|-
| [[Дніпропетровська область]] || 3 561 224 || 2 825 781 || 79,3&nbsp;% || 7,5&nbsp;%
|-
| [[Донецька область]] || 4 825 563 || 2 744 149 || 56,9&nbsp;% || 7,3&nbsp;%
|-
| [[Львівська область]] || 2 605 956|| 2 471 033|| 94,8&nbsp;%|| 6,6&nbsp;%
|-
| [[Київ]] || 2 566 953|| 2 110 767|| 82,2&nbsp;%|| 5,6&nbsp;%
|-
| [[Харківська область]] || 2 895 813|| 2 048 699|| 70,7&nbsp;%|| 5,5&nbsp;%
|-
| [[Київська область]] || 1 821 061|| 1 684 803|| 92,5&nbsp;%|| 4,5&nbsp;%
|-
| [[Вінницька область]] || 1 763 944|| 1 674 135|| 94,9&nbsp;%|| 4,5&nbsp;%
|-
| [[Одеська область]] || 2 455 666|| 1 542 341|| 62,8&nbsp;%|| 4,1&nbsp;%
|-
| [[Полтавська область]] || 1 621 207|| 1 481 167|| 91,4&nbsp;%|| 3,9&nbsp;%
|-
| [[Луганська область]] || 2 540 191|| 1 472 376|| 58,0&nbsp;%|| 3,9&nbsp;%
|-
| [[Івано-Франківська область]] || 1 406 129|| 1 371 242|| 97,5&nbsp;%|| 3,7&nbsp;%
|-
| [[Запорізька область]] || 1 926 810|| 1 364 095|| 70,8&nbsp;%|| 3,6&nbsp;%
|-
| [[Хмельницька область]] || 1 426 649|| 1 339 331|| 93,9&nbsp;%|| 3,6&nbsp;%
|-
| [[Черкаська область]] || 1 398 313|| 1 301 183|| 93,1&nbsp;%|| 3,5&nbsp;%
|-
| [[Житомирська область]] || 1 389 293|| 1 254 855|| 90,3&nbsp;%|| 3,3&nbsp;%
|-
| [[Чернігівська область]] || 1 236 065|| 1 155 354|| 93,5&nbsp;%|| 3,1&nbsp;%
|-
| [[Сумська область]] || 1 296 763|| 1 152 034|| 88,8&nbsp;%|| 3,1&nbsp;%
|-
| [[Рівненська область]] || 1 171 445|| 1 123 401|| 95,9&nbsp;%|| 3,0&nbsp;%
|-
| [[Тернопільська область]] || 1 138 500|| 1 113 516|| 97,8&nbsp;%|| 3,0&nbsp;%
|-
| [[Миколаївська область]] || 1 262 899|| 1 034 446|| 81,9&nbsp;%|| 2,8&nbsp;%
|-
| [[Волинська область]] || 1 057 214|| 1 024 955|| 96,9&nbsp;%|| 2,7&nbsp;%
|-
| [[Кіровоградська область]] || 1 125 704|| 1 014 616|| 90,1&nbsp;%|| 2,7&nbsp;%
|-
| [[Закарпатська область]] || 1 254 614|| 1 010 127|| 80,5&nbsp;%|| 2,7&nbsp;%
|-
| [[Херсонська область]] || 1 172 689|| 961 584|| 82,0&nbsp;%|| 2,6&nbsp;%
|-
| [[Чернівецька область]] || 919 028|| 689 056|| 75,0&nbsp;%|| 1,8&nbsp;%
|-
| [[Автономна Республіка Крим]] || 2 024 056|| 492 227|| 24,3&nbsp;%|| 1,3&nbsp;%
|-
| [[Севастополь]] || 377 153|| 84 420|| 22,4&nbsp;%|| 0,2&nbsp;%
|-
|}

=== Історико-етнографічні регіони ===
[[Файл:2 Східні гуцули.jpg|thumb|200px|[[Закарпаття]], гуцули]]
{{main|Етнокультурні регіони України|Українська етнічна територія}}

Особливості історичного розвитку різних територій [[Україна|України]], їхні географічні розходження обумовили виникнення історико-етнографічних районів українців&nbsp;— [[Бойківщина]], [[Бессарабія]], [[Буджак]], [[Буковина]], [[Волинь]], [[Галичина]], [[Гуцульщина]], [[Донщина]], [[Закарпаття]], [[Запоріжжя]], [[Зелена Україна]], [[Карпатська Україна]], [[Кубань]], [[Курщина]], [[Лемківщина]], [[Лівобережна Україна]], [[Малиновий клин]], [[Мармарощина]], [[Надбужжя]], [[Середня Наддніпрянщина]] ([[Київщина]], [[Полтавщина]]), [[Наддністрянщина]], [[Надпоріжжя]], [[Надпруття]], [[Надсяння]], [[Надросся]], [[Надчорномор'я]], [[Підляшшя]], [[Поділля]], [[Подніпров'я]], [[Покуття]], [[Полісся]], [[Посулля]], [[Правобережна Україна]], [[Приазов'я]], [[Прибужжя]], [[Придністров'я]], [[Придунав'я]], [[Прикарпаття]], [[Пряшівщина]], [[Сірий клин]], [[Слобожанщина]], [[Ставропольщина]], [[Стародубщина]], [[Терщина]], [[Холмщина]], [[Червона Русь]], [[Чернігівщина]].

Різні історичні долі окремих груп українського народу вплинули на формування деяких особливостей їх культури. В [[Карпати|карпатському]] регіоні виділяються [[гуцули]], [[лемки]], [[бойки]]. На півночі України&nbsp;— [[поліщуки]]. В районі чернігівського [[Полісся]] існує невелика локальна група [[литвини|литвинів]].

=== Діаспора ===
[[Файл:Ukrainians1989ru.PNG|міні|200px|Українці в Росії (1989)]]
[[Файл:Censusdivisions-ethnic.png|міні|200px|{{легенда|#407D5B|Українці в Канаді (2008)}}]]

{{main|Українська діаспора}}
{|width=70%
|valign="top"|
{{RUS}}: 1 927 988<ref>[https://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/croc/perepis_itogi1612.htm Том 1. Численность и размещение населения] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190605145523/http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/croc/perepis_itogi1612.htm |date=5 червня 2019 }} / [[Всеросійський перепис населення (2010)|Всероссийская перепись населения 2010]] {{ref-ru}}</ref> (2010)<br/>{{CAN}}: 1 209 085<ref name="Архівована копія"/> (2006)<br/>{{USA}}: 976 314<ref name="US Census Bureau"/> (2009)<br/>{{BRA}}: 1 010 000 (оцінка, 1996){{джерело}}

{{KAZ}}: 333 031<ref name="pop-stat.mashke.org" /> (2009)<br/>{{ARG}}: 300 000 (оцінка)<ref name="ИА" /><ref name="Ucrania" /><br/>{{MDA}}: 282 406<ref name="ReferenceA" /> (2004)<br/>{{ITA}}: 223 782<ref name="istat.it" /> (2012)

[[Файл:Flag of Transnistria (state).svg|20px|[[ПМР]]]] [[ПМР]]: 160 069 (перепис 2004)<ref name="ReferenceB">[[Придністров'я]] ([[ПМР]]) де-юре є частиною Молдови, де-факто&nbsp;— самопроголошеною державою, визнаною лише двома частково визнаними державами: [[Південна Осетія]] та [[Абхазія]]. Перепис населення в [[Молдова|Молдові]] 5—12 жовтня 2004 року здійснювався без урахування населення [[ПМР]]. У [[ПМР]] проводився власний перепис населення 11—18 листопада 2004 року</ref><ref name="ReferenceC">[https://web.archive.org/web/20110819182320/http://pop-stat.mashke.org/pmr-ethnic-loc2004.htm Ethnic composition of Transnistria 2004]</ref><br/>{{BLR}}: 158 723<ref name="ReferenceD" /> (2009) <br/>{{UZB}}: 104 720 (оцінка 2000)<ref name="Етнічний атлас Узбекистану">{{Cite web |url=http://www.library.cjes.ru/online/?a=con&b_id=416 |title=Етнічний атлас Узбекистану |accessdate=5 листопада 2013 |archive-date=3 вересня 2012 |archive-url=https://archive.today/20120903195859/http://www.library.cjes.ru/online/?a=con&b_id=416 }}</ref><br/>
|valign="top"|
{{POR}}: 66 041<ref>{{Cite web |url=http://www.acime.gov.pt/modules.php?name=News&file=article&sid=863 |title=SEF: Portugal acolhe 465.454 estrangeiros, brasileiros em maior número. — 05.05.2005 |accessdate=14 квітня 2006 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070713020028/http://www.acime.gov.pt/modules.php?name=News&file=article&sid=863 |archivedate=13 липня 2007 |deadurl=yes }} {{ref-pt}}</ref><br/>{{ROM}}: 51 703<ref>[https://web.archive.org/web/20131204140909/http://pop-stat.mashke.org/romania-ethnic2011.htm Ethnic composition of Romania 2011] {{ref-ro}}</ref> (2011)<br/>{{LAT}}: 45 798 (2011)<br/>{{GER}}: 123 000<br/>{{AUS}}: 38 791 (2011)<ref>{{Cite web |url=https://www.dss.gov.au/sites/default/files/documents/02_2014/ukraine.pdf |title=Ukraine Community Information Summary — ukraine.pdf |accessdate=27 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170329040420/https://www.dss.gov.au/sites/default/files/documents/02_2014/ukraine.pdf |archivedate=29 березня 2017 |deadurl=yes }}</ref><br/>{{POL}}: 1 200 000 (2015)<br/>{{EST}}: 22 573 (2011)<br/>{{AZE}}: 21 500<ref>[https://web.archive.org/web/20120207161726/http://pop-stat.mashke.org/azerbaijan-ethnic2009.htm Ethnic composition of Azerbaijan 2011] {{ref-az}}</ref> (2009)<br/>{{LTU}}: 16 423 (2011)<br/>{{SVK}}: 7 430 (2011)

В інших країнах: 200 000
|}

== Мова ==
[[Файл:Ukrainianlang2001ua.PNG|міні|праворуч|200пкс|Українці, які вказали українську мову рідною (перепис 2001)]]
{{main|Українська мова}}

Українці розмовляють українською мовою, що до середини XIX століття називалася «[[руська мова|руською]]», «[[козацька мова|козацькою]]» або «[[малоросійська мова|малоросійською]]». Вона належить до [[слов'янські мови|слов'янської групи]] [[індоєвропейські мови|індоєвропейської мовної сім'ї]]. Ця мова має писемність на основі [[кирилиця|кирилиці]]. Розрізняють такі [[діалекти української мови]]: [[Північне наріччя української мови|північний]], [[Південно-західне наріччя української мови|південно-західний]] і [[Південно-східне наріччя української мови|південно-східний]].

Частина українців [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянської України]] говорить [[російська мова|російською]] або [[суржик]]ом внаслідок [[Зросійщення України|зросійщення українських земель у XIX—XX століттях]]. Так само частина українців Галичини, Буковини і Закарпаття знає [[польська мова|польську]], [[румунська мова|румунську]] та [[угорська мова|угорську мови]] через політику [[полонізація|полонізації]], [[румунізація|румунізації]] та [[мадяризація|мадяризації]] цих регіонів у першій половині XX століття.

За [[Перепис населення України (2001)|переписом 2001 року]] українці України вільно володіли українською (96,8&nbsp;%) та російською (58,1&nbsp;%)<ref>{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul5/ |title=Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють |accessdate=9 липня 2013 |archive-date=1 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130501080708/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul5/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/ |title=Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. |accessdate=9 липня 2013 |archive-date=24 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191024043444/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/ }}</ref>.

Серед українців діаспори поширені також [[англійська мова|англійська]], [[іспанська мова|іспанська]], [[португальська мова|португальська]] та [[німецька мова|німецька мови]].

<gallery widths="200">
Файл:Ethnographic map "Slavic lands", done by Pavel Šafařík in 1842 (with selected ethnographic Ukrainian habitat).jpg|Україномовні на [[Слов'янські землі|«Слов'янських землях»]] (1842)
Файл:Мапа української мови 1871.jpg|Діалекти української (1871)
Файл:Map of Ukrainian dialects.png|Діалекти української (1960)
Файл:Ukraine ethnic 1897.png|Україномовні в Україні ([[Перепис населення Російської імперії 1897|1897]])
Файл:Ukrainian in Russian Empire 1897.png|Україномовні в Російській імперії ([[Перепис населення Російської імперії 1897|1897]])
Файл:Ukrainians in Russian regions 1926.jpg|Українці в РСФСР ([[Перепис населення СРСР 1926|1926]]) 
</gallery>

== Традиційна культура ==
{{main|Українська культура}}

=== [[Рільництво]] ===
Основна традиційна галузь [[сільське господарство|сільського господарства]] українців&nbsp;— рільництво з перевагою [[трипілля]] (поряд з ним ще в XI столітті в Карпатах і на Поліссі зберігалося підсічно-вогневе й перелогове). Обробляли [[жито]], [[пшениця|пшеницю]], [[ячмінь]], [[просо]], [[гречка|гречку]], [[овес]], [[Коноплі (рослина)|коноплі]], [[льон]]; з кінця XVII століття&nbsp;— [[кукурудза|кукурудзу]], [[тютюн]], з другої половини XVIII століття&nbsp;— [[соняшник]], [[картопля|картоплю]]; з городніх культур&nbsp;— [[капуста|капусту]], [[огірки]], [[Буряк столовий|буряк]], [[редька|редьку]], [[цибуля|цибулю]] та ін., [[кавун]]и й [[гарбуз]]и (у степових районах), з початку XIX століття&nbsp;— [[помідор]]и та [[Овочевий перець|перець]]. Для українців здавна характерно присадибне [[садівництво]] ([[яблуня|яблуні]], [[груша|груші]], [[вишня|вишні]], [[слива|сливи]], [[малина]], [[смородина]], [[аґрус]], меншою мірою [[абрикос]]и, [[черешня]], [[виноград]]).

Комплекс традиційних хліборобських знарядь складався з дерев'яного із залізними частинами [[плуг]]а з передком, рала (однозубого й многозубого), мотики й заступа різних форм, борони, переважно рамкової, та інше. У поліських і частково лівобережних районах замість плуга й рала користалися [[соха|сохою]] двох типів: беспередкова (однокінка, Чернігово-Сіверський варіант) і на колесах (литовка, або поліська). Комплекс знарядь збирання складався з [[серп]]а, коси, граблів та вил. Молотили [[ціп]]ом, на півдні&nbsp;— також ковзанкою й [[кінь]]ми, зрідка молотильною дошкою диканей, на відкритих струмах у полі, у Поліссі&nbsp;— у гумні та клуні; у північних районах [[хліб]] підсушувався в клунях. [[Зерно]] перероблялося на водяних і лодейних (установлених на човнах або плотах) [[млин]]ах, а також на вітряках і так званих тупчаках.

=== [[Тваринництво]] ===
Українці розводили велику рогату худобу переважно сірої степової та іншої порід, [[Вівця|овець]], [[Кінь свійський|коней]], [[Свиневі|свиней]], домашнього птаха. Переважала вигонна, а в Карпатах сезонна [[Відгінний випас худоби|відгінна форма випасу тварин]]. [[Бджільництво]] й [[рибальство]] грали в господарстві підсобну роль.

[[Чумацтво|Український чумак]]&nbsp;— перевізник вантажів на великі відстані, особливо солі й риби на здорових возах мажах, запряжених волами. Значне місце в господарстві займали різноманітні промисли й ремесла&nbsp;— [[ткацтво]], поташний, гутний (виробництво скла), [[Гончарство|гончарний]], [[сукно]]вальний, [[дерево]]обробний, шкіряний та інші.

=== [[Житло]] ===
[[Файл:xata_nebo.jpg||thumb|праворуч|200пкс|Українське житло. Будівля [[XIX століття]]]]
[[Файл:Oven in Podolia region, Ukraine.jpg|right|thumb|праворуч|200пкс|Розмальована [[піч]]. [[Поділля]], початок [[XX століття]]]]
{{main|Хата}}

Традиційні сільські поселення&nbsp;— села, слободи, хутори вуличного, радіального, розкиданого та іншого планування. [[Житло]] дореволюційного селянства&nbsp;— хати (укр. хати), глинобитні або зрубні, побілені зсередини й зовні були двох-трикамерними (типу хата&nbsp;— покрову&nbsp;— хата або хата&nbsp;— покрову&nbsp;— комора), а в бідняцьких господарствах&nbsp;— однокамерними, з глинобитною підлогою, чотирискатної солом'яної, а також з очерету або дранки на даху. У [[Полісся]] та в ряді районів Східної [[Галичина|Галичини]] житло залишалося аж до початку XX століття курним або напівкурним.

Основою житла є [[дуб]]ові підвалини, які лежать на кам'яному [[фундамент]]і. Відповідно до народних вірувань [[житло]] вхідними дверима спрямоване на південь, покуття&nbsp;— на схід, а задня частина хати, відповідно, на північ. [[Садиба]] має традиційну для української хати трикамерну будову. [[Сіни]] виконують роль прихожої кімнати та господарського вузла. Наступна кімната називається коморою. Це традиційно господарська частина українського житла. Всередині комора залишалася небіленою і використовувалась переважно для зберігання харчових запасів.

При наявності в різних історико-етнографічних районах місцевих особливостей житла, [[інтер'єр]] був досить одноманітним. Біля входу в хату праворуч або ліворуч у куті розташовувалася [[піч]], повернена устям до довгої сторони будинку. По діагоналі від неї в іншому куті, парадному, прикрашеному вишитими рушниками, квітами, висіли ікони, стояв [[стіл]] (у [[Бідність|бідняків]] іноді&nbsp;— [[скриня]]), на якому лежали хліб і сіль, накриті скатертиною. Уздовж стін від стола розташовувалися лави для сидіння. До печі вздовж тильної сторони примикав настил (пив) для спання, над ним висіла [[вішалка]] (жердка). На стіні або в куті при вході влаштовувався «мисник» для посуду. Протилежна від входу стіна, а також пекти часто розмальовувалися квітами, особливо якщо в родині була [[дівчина]].

[[Особисте селянське господарство|Селянський двір]] мав залежно від заможності хазяїна одну або кілька господарських будівель: [[хлів]], повітку, комору, на півдні&nbsp;— загінчики для худоби і та інше. Українці жили також в численних містах, передмістях і містечках. Житло бідних містян мало відрізнялося від сільської хати. Заможні жили в будинках, нерідко цегляних або кам'яних, з декількома кімнатами (залою, кухнею, опочивальнею (спальнею) та ін.), з ґанком або верандою, зовні часто пофарбованими.

=== Одяг ===
{{main|Українське народне вбрання}}
[[Файл:Репин. Украинка у плетня.jpg|міні|«Українка біля тину» 1876, Ілля Ріпин]]
Різноманітним і барвистим був народний [[костюм]]. Жіночий одяг складався з вишитої сорочки (сорочки&nbsp;— тунікоподібної, поликової або на кокетці) і незшитого одягу: дерги, запаски, [[Плахта|плахти]] (з 19 століття зшитої спідниці); в прохолодну погоду носили безрукавки ([[Корсетка|керсетки]], [[Кептар|киптари]] та ін.). Жінки на [[Полтавщина|Полтавщині]] у свята поверх сорочки вдягали плахту, а в будні дні&nbsp;— чорну [[Запаска|запаску]], яку називали також «<nowiki/>[[Дерга|дергою]]<nowiki/>» або «джергою». Джерга являла собою просто прямокутний шматок чорного або синього тонкого [[Сукно|сукна]] шириною близько 170&nbsp;см. Поверх нижньої сорочки і запаски в багатьох областях України жінки надягали юпку&nbsp;— верхню приталену сорочку із широкою призібраною нижньою частиною.<ref name="Чугуєнко">''Чугуєнко М. В.'' Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей.&nbsp;— Харків: Веста: [[Ранок (видавництво)|Видавництво «Ранок»]], 2006.&nbsp;— 128 с. іл.</ref>

Характерна риса українських [[Дівчина|дівочих]] головних уборів полягала в тому, що верхня частина голови (маківка) завжди залишалася відкритою, тому дівочі головні убори найчастіше мали форму [[Вінок|вінка]]. Дівчата заплітали [[волосся]] в [[Коса (волосся)|коси]], укладаючи їх навколо голови та прикрашаючи стрічками, квітами або надягаючи на голову [[вінок]] із паперових квітів, строкатих стрічок. Непокрита голова в [[Дружина (шлюб)|одруженої жінки]] вважалася верхом непристойності, тому із самого [[Шлюб|одруження]] жінки носили [[очіпок]]&nbsp;— капелюшок із вовняної або шовкової тканини або із парчі, рушникоподібні головні убори ([[Намітка|намітки]], обруси), або пізніше [[Хустка|хустку]].<ref name="Чугуєнко"/>

Найдавнішим і найбільш розповсюдженим чоловічим головним убором була шапка, її численні різновиди&nbsp;— шоломок, йолом, яломок, мегерка. У жарку погоду голову покривали солом'яними брилями, іншим часом&nbsp;— повстяними або каракулевими, часто носили смушкові (зі смушків), циліндроподібні шапки.<ref name="Свобода">[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1938/Svoboda-1938-129.pdf Як зодягались українці у давнину] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140818200915/http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1938/Svoboda-1938-129.pdf |date=18 серпня 2014 }} // Свобода №&nbsp;129, понеділок, 6 червня, 1938 року</ref>

Чоловічий костюм складався з сорочки (з вузьким стоячим, що часто вив коміром зі шнурком), заправленої в широкі або вузькі [[штани]], безрукавки та [[Пояс (одяг)|пояси]].

Найпоширенішим [[взуття]]м були [[постоли]] з сирицевої шкіри, а в Поліссі&nbsp;— [[личаки]] (постоли), серед заможних&nbsp;— чоботи. Виготовлялися личаки з [[лико|лика]] лози, липи і в'яза. Взуття складалося з плетеної підошви і петель з боків ступні. На нозі личаки трималися за допомогою [[Коноплі (рослина)|конопельної]] або личаної мотузки, протягненої крізь петлі. Чоботи на території України були відомі зі скіфських часів. Виготовлялися вони із [[сап'ян]]у&nbsp;— м'якої шкіри особливої вичинки.<ref name="Чугуєнко"/> У часи [[Київська Русь|Київської Русі]] носили гостроносі чоботи із загнутими догори передами. У широке вживання чоботи ввійшли набагато пізніше&nbsp;— наприкінці [[XVIII століття]], та й то переважно серед заможного населення.<ref name="Свобода"/>

Верхній одяг українців відрізнявся великою розмаїтістю. Жінки й чоловіки носили короткі й довгополі безрукавки, іноді вироблені з хутра. У [[Лемки|лемків]] була [[чуганя]]&nbsp;— верхній одяг з наглухо зашитими рукавами, які служили кишенями. [[Свита]]&nbsp;— верхній сукняний одяг, звичайно коричневого або чорного кольору&nbsp;— змінювалася залежно від регіону і майнового положення її власника не тільки фасонами, але й покрієм. Вона могла мати каптур («ворок»). Жіноча свита була приталеною. [[Кунтуш]] і [[опанча]], однотипний з каптаном одяг з домотканого полотна біло-сірого кольору, були більш ошатними різновидами свити. Козацький [[жупан]] із сукна, родич кавказького [[бешмет]]а. Зимовим чоловічим і жіночим одягом служили шуби або кожухи, які іноді називали «зимогрії». Він шився із 7-9 овечих шкур. Носили його досить довго&nbsp;— 10-15 років, а потім покривали сукном і продовжували носити ще кілька років. На негоду був розрахований кобеняк, що являв собою великий сукняний мішок із прорізом для очей і рота. У старовину кобеняк був найпоширенішим верхнім одягом. У суворі зими його надягали поверх кожуха.<ref name="Чугуєнко"/>

Характерна багата [[вишивка]], [[аплікація]] і таке інше.

[[Пояс (одяг)|Пояси]] були чи не найважливішим елементом чоловічого та жіночого одягу. Чоловіки зав'язували пояс спереду, а жінки&nbsp;— так, щоб кінці пояса і зав'язувалися, і висіли ззаду. Пояси були почасти плетені, а в карпатських українців&nbsp;— шкіряні або з цупкої матерії, дуже довгі, що дозволяли обгорнути талію кілька разів. Вважалося, що пояси чоловіків повинні бути одноколірними, а в жінок&nbsp;— строкатими. Найпоширеніші кольори поясів&nbsp;— червоний і зелений, причому чоловічі пояси найчастіше були червоного кольору.<ref name="Чугуєнко"/>

{{center|'''Малюнки жителів України середини [[XVIII століття]]'''}}
{{Українці 18 століття}}

=== Іграшки ===
Бувають з глини, тіста, дерева, соломи, лози, паперу та іншого. До нас дійшли переважно керамічні та дерев'яні зразки, датовані XIX століттям&nbsp;— «[[лялька]]», «[[кінь]]», «[[вершник]]», «[[птах]]» тощо. Глиняні забавки майже в усіх гончарних осередках виробляли переважно жінки і діти гончарів для власних потреб, а з окремих центрів [[Іграшка|іграшки]] вивозили на ярмарок. Подільські майстри налагодили випуск свищиків у вигляді коників, баранців, півників. Окрему групу утворюють дотепні механічні забавки з відповідно рухомими елементами&nbsp;— виразні фігурки попарно з'єднаних планками ведмедів, ковалів, [[Ткацтво|ткачів]], [[тесляр]]ів, що «працюють» у наслідок руху планок. Найбільш поширеною іграшкою українських дівчаток були ляльки, ув'язані з клаптів тканини. Їх виготовляли для дітей мами і бабусі.

Іграшки, пов'язані з календарними обрядами: «жайворонки» з тіста, котрі випікають навесні мами для своїх дітлахів, аби ті закликали з їх допомогою з вирію пташок; різдвяні пряники&nbsp;— [[Пряниковий коник|«півники» і «коники»]]; великодня [[лялька]]-панянка з трави. У ритуалах плодючості й продовження роду використовувалась лялька-[[мотанка]].<ref>''[[Найден Олександр Семенович|Найден О. С.]]'' Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості: [історико-етнографічний просібник].&nbsp;— К.: АртЕк, 1999.</ref> Побутові іграшки: іграшковий [[посуд]], човники, візочки, коники з вершниками, [[Дзиґа|дзиґи]], вітрячки, деркачі, фуркала, всілякі цяцьки з кори, [[дерева]], глини, соломи, з [[овочі]]в, квітів, [[трави]] тощо. [[Діти]] виготовляли їх самі (для себе або молодших братів і сестер).

=== [[Кухня]] ===
{{main|Українська кухня}}

Їжа дуже розрізнялася в різних верств населення. Основу харчування становили рослинна та борошняна їжа ([[борщ]], [[галушки]], різноманітні юшки), каші (особливо пшоняні та гречана); [[вареники]], [[пампушки]] з часником, [[лемішка]], локшина, [[кисіль]] та інше. Значне місце в їжі займала риба, у тому числі солона. М'ясна їжа селянству була доступна лише на свята. Найпопулярнішими були [[свинина]] й свиняче [[сало]]. З борошна з додаванням маку та меду випікали численні [[маківник]]и, [[Корж (хлібопродукт)|коржі]], [[книш]]і, [[бублик]]и. Поширені були такі напої, як [[узвар]], [[варенуха]], сирівець, різноманітні [[Наливка (напій)|наливки]] й [[горілка]], у тому числі популярна [[горілка]] з перцем. Як обрядові страви найпоширеніші були каші&nbsp;— [[кутя]] та [[коливо]] з [[мед]]ом.

=== Суспільний устрій ===
У суспільному житті українського села до кінця 19 століття зберігалися пережитки патріархальних відносин, значне місце посідала сусідська громада&nbsp;— [[громада]]. Притаманні були багато традиційних гуртових форм праці (толока, супряга) і відпочинку (парубочі громади&nbsp;— об'єднання неодружених [[хлопці]]в; [[вечорниці]] й досвітки, новорічні [[колядки]] й [[щедрівки]] та інше). Панівною формою родини українців була мала, з вираженою владою її глави&nbsp;— чоловіка та батька, хоча аж до початку 20 століття, особливо в Полісся й у Карпатах, зберігалися залишки великої патріархальної родини.

=== Символіка ===
{{main|Символіка українців}}

Низка дослідників вважає, що [[коза]] і [[вовк]] є [[тотем]]ними тваринами племен, з яких сформувався український народ. Серед них&nbsp;— О. Знойко, В. Давидюк, Г. Лозко, [[Чепа Мирослав-Любомир Андрійович|М.-Л.&nbsp;А.&nbsp;Чепа]]. При цьому коза як тотем притаманна для переважної частини України від Київщини й Чернігівщини до Гуцульщини в Карпатських горах, а ознаки вовка як тотема поширені на волинському Поліссі й частково чернігівському Поліссі.<ref>Лозко Г. Українське народознавство.&nbsp;— Тернопіль: Мандрівець, 2011.&nbsp;— 512 с. ISBN 978-966-634-565-6 Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору.&nbsp;— Луцьк: Волинська книга, 2007.&nbsp;— 324с. ISBN 978-966-361-217-1</ref>

У тих регіонах України, де вовк є тотемом, під час новорічної народної вистави [[водіння кози]] на свято Щедрого вечора щедрувальники вдягалися не лише в шкіру кози, але й у шкіру вовка.<ref>Скуратівський В. Дідух.&nbsp;— К.: Освіта, 1995.&nbsp;— 272с. ISBN 5-330-02487-0</ref> Етнографами записано на Чернігівщині [[Го-го-го, коза|пісню]] при щедро-вечірньому [[водіння кози|водінні кози]], де згадується також і вовк.<ref>Пісенний вінок: українські народні пісні з нотами./Упоряд. А.&nbsp;Я.&nbsp;Михалко.&nbsp;— К.: Криниця, 2009.&nbsp;— С. 649. ISBN 979-09007027-2-2</ref>

''[[Калина]]''&nbsp;— символ [[життя]], [[кров]]і, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із [[сонце]]м, [[жар]]ом, паланням.

''[[Вінок]]''&nbsp;— символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності:

''[[Рушник]]''&nbsp;— смуга полотна сама по собі має насичене символічне значення&nbsp;— дороги, долі, захисту. А коли ця смуга мала на собі виткані чи вишиті знаки-обереги&nbsp;— захисна сила її, посилювалась. Рушник використовується в багатьох обрядах, насамперед тих, що пов'язані зі шлюбом і проводами в потойбіччя.

''[[Писанка]]''&nbsp;— символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.

''[[Вишиванка]]''&nbsp;— символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, порядності, чесності, [[любов]]і, святковості; [[оберіг]].

''[[Вишня звичайна|Вишня]]''&nbsp;— символ світового дерева, життя; [[символ]] України, рідної землі; матері; дівчини-нареченої.

''[[Волосся]]''&nbsp;— символ богині неба, землі; багатства; розвитку духовних сил; енергії, вогню, плодючості, [[здоров'я]]; символ скорботи, [[траур]]у; обстрижене волосся&nbsp;— символ покритки /стриги/, втраченого дівоцтва, цнотливості; «народження-смерті»; вічної пам'яті; оберіг. Волосся&nbsp;— багатозначний символ. Волосся на голові символізувало духовні сили людини, і водночас&nbsp;— ірраціональні космічні сили та біологічні інстинкти.

=== Музика та співи ===
[[Файл:Virsky Vstup.JPG|міні|200пкс|Ансамбль Вірського]]
[[Файл:Kozak-mamaj.jpg|міні|200пкс|[[Козак Мамай]]]]
{{main|Українська музика}}

В українському музичному [[фольклор]]і найпоширенішими є пісні (календарно-обрядові, псальми, родинно-обрядові, соціально-побутові, історичні, чумацькі, жартівливі, коломийки, дитячі), а також [[думи]] (епічні речитативи в супроводі кобзи або бандури), які співали незрячі [[кобзар]]і й [[лірник]]и.

''Календарно-обрядові пісні''&nbsp;— це [[колядки]] та [[щедрівки]], [[веснянки]], троїцькі, петрівчані, купальські. ''Родинно-обрядові''&nbsp;— весільні, голосіння.

Серед інструментальних ансамблів найпоширеніший&nbsp;— [[троїсті музики]], які грали на весіллях, ярмарках, танцях. Це скрипка, басоля і бубон або ж скрипка, цимбали і бубон.

==== Національні музичні інструменти ====
[[Файл:Banduryst Danylo.jpg||thumb|200пкс|праворуч|Українець, що грає на [[бандура|бандурі]]]]

'''[[Бандура]]'''&nbsp;— український традиційний струнний щипковий інструмент, можливо, походить від давньоруських гуслів. Має ковшеподібний корпус з грифом і 12 струн (іноді більше, до 30). На бандурі грають, перебираючи струни обома руками, тримаючи її на колінах вертикально. Найбільшого розповсюдження бандура досягла в епоху козацтва. Бандура як найвідоміший український народний інструмент стала одним із символів української культури.<ref name="istpravda.com.ua">{{Cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/short/2013/04/12/120331/ |title=В Києві покажуть історичні музичні інструменти |accessdate=12 квітня 2013 |archive-date=16 квітня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130416005315/http://www.istpravda.com.ua/short/2013/04/12/120331/ }}</ref>

'''[[Гуслі]]'''&nbsp;— найстародавніший український щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у [[Київська Русь|Київській Русі]]. У гуслях струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, тримаючи його на колінах горизонтально, защипуючи струни пальцем. З часів Київської Русі гуслі проіснували в побуті мешканців [[Україна|України]] ймовірно аж до [[XIX століття]], оскільки ще [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймон Куліш]] згадував, що бачив співця-гусляра.<ref name="istpravda.com.ua"/>

'''[[Кобза]]'''&nbsp;— старовинний інструмент, що на початку мав три [[струна|струни]], вузьку шийку і довгастий корпус. Згодом число струн збільшилося, [[Гриф (деталь музичного інструмента)|гриф]] укоротився, корпус округлився, з'явилися приструнки і зникли лади («''українця, що любить прикрашати свою музику найтоншими мелізмами, не задовольняла визначеність ладу''»,&nbsp;— писав дослідник [[Хоткевич Гнат Мартинович|Гнат Хоткевич]]). На поширеній у минулі століття в Україні народній картині «[[Козак Мамай]]» можна побачити цей інструмент. Має стрій, подібний до гітари (4-8 струн). На кобзі грають, притискаючи лівою рукою струни на грифі. Рігельман у своїх замітках [[XVIII століття]] писав, що в селі більше грають на кобзі, а в місті&nbsp;— на бандурі.

'''[[Басоля]]'''&nbsp;— український народний смичковий інструмент, що формою нагадує [[віолончель]]. Має чотири струни.

'''[[Колісна ліра]]'''&nbsp;— у її супроводі незрячі мандрівні співці-лірники співали псальми, також грали жартівливі, танцювальні мелодії на ярмарках. Прототипом такої ліри є грецький [[монохорд]], що мав одну [[струна|струну]] й одну [[клавіша|клавішу]], яка пересувалася вздовж струни. У зміненому вигляді інструмент у [[IX століття]] був поширений у Західній Європі. В Україні колись існували цілі школи лірників.

'''[[Торбан]]'''&nbsp;— струнний інструмент з [[Гриф (музика)|грифом]]. Поширений серед української [[шляхта|шляхти]], називався ще «панська бандура». На торбані грав [[Іван Мазепа]] (тривалий час торбан з гербом гетьмана зберігався у Чернігівському музеї).

'''[[Коза (музичний інструмент)|Коза (дуда)]]'''&nbsp;— інструмент на зразок [[волинка|волинки]]. Прототип сучасної [[Губна гармоніка|гармоніки]]. [[Міх]] виготовляється зі шкури кози&nbsp;— білий і кудлатий. Має [[свисток]] і кілька [[дудка|дудок]].

'''[[Трембіта]]'''&nbsp;— духовий інструмент з дерева [[смерека|смереки]], що довжиною буває до трьох метрів. Інструмент [[гуцули|гірняків-гуцулів]]. Трембітають на [[полонина]]х, та в час поховального ритуалу. Звуком трембіти сповіщають сумні вістки, а на полонинах передають необхідні сигнали на далеку відстань.

'''[[Цимбали]]'''&nbsp;— струнний ударний інструмент. Дерев'яна пласка скринька у формі [[трапеція|трапеції]] або дерев'яна рама, на якій натягнуті струни. На цимбалах грають за допомогою паличок чи молоточків. Цимбали поширені також у [[Польща|Польщі]], [[Угорщина|Угорщині]], [[Румунія|Румунії]], [[Білорусь|Білорусі]].

=== Танці ===
{{main|Український танець}}

[[Файл:«Запорожские казаки».jpg|міні|200пкс|Козаки, один грає на бандурі, інший танцює]]

Найпоширеніші танці в українців&nbsp;— ''[[гопак]], [[Козак (танець)|козак]], аркан, чеберячка, коломийка, гречаники, плескач, голубка, ойра, [[краков'як]], [[карапет]], [[Полька (танець)|полька]]''. Є багато гарних традиційних вальсових мелодій. Українські танці, різноманітні за хореографічним малюнком, будуються на таких танцювальних рухах: перемінний крок, присядки, дрібушки, вихилясники, тинки тощо.

[[Гопак|''Гопак''&nbsp;]]— народний танець, швидкий, запальний. Чоловіки імпровізують складні фігури, аж до високих стрибків, змагаючись у спритності.

«''Кругові''» та «''ключеві''» хороводи (у пісенному супроводі). До «кругових» належали такі хороводи, у час яких одна з дівчат у середині утвореного товаришками кола зображувала рухами все те, про що вони співали. Після закінчення пісні, дівчина ставала в коло, а на її місце виходила інша. «Ключеві» хороводи виводили дівчата довгою лінією&nbsp;— «ключем».

== Релігія ==
Згідно з соціологічним дослідженням [[Центр Разумкова|Центра Разумкова]], станом на 2019 рік, близько 66&nbsp;% українців вважають себе віруючими, близько 12&nbsp;% вагаються між вірою та невір'ям, частка невіруючих 5,4&nbsp;%, атеїстів 4&nbsp;%, людей яким це байдуже 6,5&nbsp;%. Ще 5,9&nbsp;% не змогли визначитись. У територіальному розподілі найвищий рівень віруючих людей на Заході України (81&nbsp;%), найнижчий на Півдні та Сході (52&nbsp;% та 53&nbsp;%). Невіруючих та атеїстів найменше на Заході (2&nbsp;%), найбільше на Сході (20&nbsp;%).<ref name=":0">{{Cite web|url=https://razumkov.org.ua/uploads/article/2019_Religiya.pdf|title=Релігія і церква в українському суспільстві:
соціологічне дослідження|accessdate=4 грудня 2021|archive-date=4 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211204084352/https://razumkov.org.ua/uploads/article/2019_Religiya.pdf}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|url=https://razumkov.org.ua/uploads/socio/kharkiv_2020.pdf|title=Релігія і церква в українському суспільстві: Результати соціологічного 
дослідження|accessdate=4 грудня 2021|archive-date=4 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211204084350/https://razumkov.org.ua/uploads/socio/kharkiv_2020.pdf}}</ref>

=== Християнство ===
Абсолютна більшість українців [[Православна церква|православні християни]] (64,9&nbsp;%), також поширений [[Католицька церква|католицизм]] (обох обрядів: [[Римо-католицька церква|римо-католицизм]] (1,6&nbsp;%), [[Українська греко-католицька церква|греко-католицизм]] (9,5&nbsp;%)) та [[протестантизм]] (1,8&nbsp;%). Значна частина (8&nbsp;%) відносить себе до християн без певної конфесії.

Католицькі віряни належать переважно до:
* [[Римсько-католицька церква в Україні|Римо-католицької церкви в Україні]] (1,6&nbsp;%){{Джерело}}
* [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]] (9,5&nbsp;%)
* [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівської греко-католицької єпархії]]

Православні віряни належать переважно до:
* [[Православна церква України]] (34&nbsp;%)
* [[Українська православна церква (Московський патріархат)]] (13,8&nbsp;%)
* Інші православні організації.

Проте 27,6&nbsp;% православних не відносить себе до жодної з церков.<ref>{{Cite web|title=Конфесійна та церковна належність громадян України (січень 2020р. соціологія)|url=https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/konfesiina-ta-tserkovna-nalezhnist-gromadian-ukrainy-sichen-2020r|website=razumkov.org.ua|accessdate=2021-12-04|language=uk-ua|first=Разумков|last=Центр|archive-date=31 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210731061208/https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/konfesiina-ta-tserkovna-nalezhnist-gromadian-ukrainy-sichen-2020r}}</ref>

Протестантські віряни належать переважно до:
* [[Українська Лютеранська Церква]]
* [[Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів]]
* [[Українська Церква Християн Віри Євангельської]]
* [[Церква адвентистів сьомого дня в Україні]]
* Інші протестантські організації.

Основними святами українців-християн є [[Різдво Христове|Різдво]] і [[Великдень]].

=== Інші релігії ===
Частки у населенні України [[Історія Свідків Єгови в Україні|Свідків Єгови]]<ref>У 2020 році кількість вісників Єгови в Україні у середньому складала 127&nbsp;598 осіб, або 0,3&nbsp;%, [https://www.jw.org/uk/бібліотека/книжки/2020-службовий-рік-звіт/2020-країни-території/ Звіт про служіння в країнах і територіях у 2020 році]</ref>, [[Юдаїзм|юдаїстів]], [[іслам|мусульман]], [[буддизм|буддистів]], [[індуїзм|індуїстів]] чи [[Язичництво|язичників]] незначні і коливаються від 0,1 до 0,4&nbsp;%.<ref name=":0" /><ref name=":1" />

== Найвідоміші українці та українки ==

=== Державні, військові, політичні, громадські діячі ===
[[Файл:Sviatoslav I the Brave.jpg|міні|175пкс|Князь [[Святослав Ігорович|Святослав Хоробрий]], [[Золоті ворота (мозаїка)|мозаїка «Золотих воріт»]]]]
[[Файл:Ukr-Stamp-Kazaki-2006.jpg|175px|міні|Блок «Козацька Україна»: [[Іван Богун]], [[Іван Ґонта]], [[Іван Підкова]], [[Іван Сірко]]]]
* [[Кий (князь)|Кий]], [[Щек]], [[Хорив]] і [[Либідь]] (бл. V—VI століття)&nbsp;— [[міф]]ічні засновники і правителі Києва.
* [[Ольга (княгиня)|Ольга]] (бл. 910—969)&nbsp;— київська правляча княгиня, православна свята.
* [[Святослав Ігорович|Святослав Хоробрий]] (бл. 938—972)&nbsp;— [[великий князь київський]].
* [[Володимир Святославич|Володимир Великий]] (бл. 960—1015)&nbsp;— [[великий князь київський]], хреститель Русі.
* [[Ярослав Мудрий]] (бл. 983—1054)&nbsp;— [[великий князь київський]].
* [[Анна Ярославна]] (бл. 1032—1075)&nbsp;— київська княжна, [[Монархи Франції|королева Франції]], дружина короля [[Генріх I (король Франції)|Генріха I]], мати короля [[Філіпп I (король Франції)|Філіппа І]].
* [[Володимир Мономах]] (1053—1125)&nbsp;— [[великий князь київський]].
* [[Данило Галицький]] (1201—1264)&nbsp;— [[великий князь київський]], [[король Русі]].
* [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтин Острозький]] (1460—1530)&nbsp;— волинський [[князь]], військовий і державний діяч [[Велике князівство Литовське|Литовської держави]], [[великий гетьман литовський]].
* [[Роксолана]] (бл. 1502—1558)&nbsp;— [[Османська імперія|османська]] державна діячка українського походження, дружина [[султан]]а [[Сулейман I|Сулеймана І]], мати [[султан]]а [[Селім II|Селіма II]].
* [[Дмитро Вишневецький]] (бл. 1515—1554)&nbsp;— волинський [[князь]], [[магнат]], [[Українське козацтво|козацький]] ватажок, військовий діяч [[Велике князівство Литовське|Литовської держави]].
* [[Костянтин Василь Острозький]] (1526—1608)&nbsp;— волинський [[князь]], [[магнат]], культурний і політичний діяч [[Велике князівство Литовське|Литовської держави]].
* [[Петро Конашевич-Сагайдачний]] (бл. 1570—1622)&nbsp;— [[гетьман]] [[реєстрове козацтво|реєстрового козацтва]], [[Українські гетьмани і кошові отамани|кошовий отаман Запорозької Січі]].
* [[Богдан Хмельницький]] (1595—1657)&nbsp;— [[гетьман Війська Запорозького]], засновник і очільник [[Гетьманщина|Гетьманщини]].
* [[Іван Виговський]] (бл. 1608—1664)&nbsp;— [[гетьман Війська Запорозького]], очільник [[Гетьманщина|Гетьманщини]].
* [[Іван Сірко]] (бл. 1610—1680)&nbsp;— [[козак|козацький]] ватажок, [[кошовий отаман]] [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]], [[кальницький полк]]овник.
* [[Іван Богун]] (бл. 1618—1664)&nbsp;— [[Військо Запорозьке|козацький]] ватажок, полковник [[Могилівський полк|подільський]], [[Кальницький полк|кальницький]] і [[Паволоцький полк Війська Запорозького|паволоцький]].
* [[Петро Дорошенко]] (1627—1698)&nbsp;— [[гетьман Війська Запорозького]], очільник [[Гетьманщина|Гетьманщини]].
* [[Іван Мазепа]] (1639—1709)&nbsp;— [[гетьман Війська Запорозького]], очільник [[Гетьманщина|Гетьманщини]].
* [[Петро Калнишевський]] (бл. 1690—1803)&nbsp;— останній [[кошовий отаман]] [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]].
* [[Максим Залізняк]] (1740—1769)&nbsp;— [[Військо Запорозьке|козацький]] [[отаман]], очільник [[Гайдамаки|гайдамацького]] повстання, відомого як [[Коліївщина]].
* [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] (1866—1934)&nbsp;— український державний та політичний діяч, [[історія|історик]], голова [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] [[Українська Народна Республіка|УНР]].
* [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]] (1873—1945)&nbsp;— український державний, військовий та політичний діяч, гетьман [[Українська Держава|Української Держави]].
* [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]] (1879—1926)&nbsp;— український державний, військовий та політичний діяч, [[Головний Отаман військ і флоту УНР|головний отаман]] [[Армія Української Народної Республіки|військ УНР]], голова [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]].
* [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Винниченко]] (1880—1951)&nbsp;— український державний та політичний діяч, письменник, перший голова [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]].
* [[Махно Нестор Іванович|Нестор Махно]] (1888—1934)&nbsp;— український військовий і політичний діяч, [[Анархізм|анархіст]], командувач [[Махновський рух|Революційної повстанської армії України]].
* [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]] (1891—1938)&nbsp;— український військовий і політичний діяч, полковник [[Армія Української Народної Республіки|армії]] [[УНР]], перший голова [[ОУН]].
* [[Рудницька Мілена Іванівна|Мілена Рудницька]] (1892—1976)&nbsp;— українська громадсько-політична діячка, журналістка, письменниця, піонерка [[Фемінізм в Україні|українського фемінізму]].
* [[Шухевич Роман Осипович|Роман Шухевич]] (1907—1950)&nbsp;— український військовий і політичний діяч, головний командир [[УПА]].
* [[Тарас Бульба-Боровець]] (1908—1981)&nbsp;— український військовий й політичний діяч, засновник партизанської організації [[Українська народно-революційна армія|УПА «Поліська Січ»]].
* [[Бандера Степан Андрійович|Степан Бандера]] (1909—1959)&nbsp;— український політичний діяч, ідеолог і теоретик українського націоналістичного руху.
* [[Лук'яненко Левко Григорович|Левко Лук'яненко]] (1928—2018)&nbsp;— український політичний і громадський діяч, письменник, юрист, [[дисидент]].
* [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслав Чорновіл]] (1937—1999)&nbsp;— український політичний і громадський діяч, [[публіцист]], [[дисидент]].
* [[Залужний Валерій Федорович|Валерій Залужний]] (1973)&nbsp;— український [[воєначальник]], [[Головнокомандувач Збройних сил України|Головнокомандувач ЗСУ]] під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення 2022 року]].
* [[Матвійчук Олександра В'ячеславівна|Олександра Матвійчук]] (1983)&nbsp;— українська правозахисниця, голова [[Центр громадянських свобод|ЦГС]], організації нагородженої [[Нобелівська премія миру|Нобелівською премією миру]].

=== Мислителі, письменники, поети ===
[[Файл:Stamp of Ukraine s343.jpg|міні|175пкс|[[Юрій Дрогобич]]]]
[[Файл:Stamp of Ukraine s14.jpg|міні|175пкс|[[Костомаров Микола Іванович|Микола Костомаров]]]]
[[Файл:Stamps of Ukraine, 2013-60.jpg|міні|175пкс|[[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольга Кобилянська]]]]
* [[Нестор Літописець]] (бл. 1056—1114)&nbsp;— київський [[літописець]] та [[Агіографія|агіограф]], [[чернець]].
* [[Юрій Дрогобич]] (1450—1494)&nbsp;— український, польський та італійський [[філософ]], [[астроном]], [[поет]], [[ректор]] [[Болонський університет|Болонського університету]].
* [[Зизаній Лаврентій|Лаврентій Зизаній]] (бл. 1550—1634)&nbsp;— український [[філолог]], [[письменник]], [[богослов]].
* [[Памво Беринда]] (бл. 1550—1632)&nbsp;— український [[Енциклопедія|енциклопедист]], [[мовознавець]], [[Лексикографія|лексикограф]], [[письменник]], [[поет]], [[чернець]].
* [[Іван Вишенський]] (бл. 1550—1621)&nbsp;— український релігійний [[письменник]]-[[полеміст]], [[чернець]].
* [[Мелетій Смотрицький]] (1557—1633)&nbsp;— український [[мовознавець]], [[письменник]], церковний і освітній діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
* [[Климентій Зіновіїв]] (бл. 1650—1717)&nbsp;— український [[письменник]], [[етнограф]], [[священник]].
* [[Величко Самійло Васильович|Самійло Величко]] (1670—1728)&nbsp;— український [[Козацька старшина|козацько-старшинський]] [[літописець]].
* [[Феофан Прокопович]] (бл. 1677—1736)&nbsp;— український [[богослов]], [[письменник]], [[математик]], [[філософ]], [[ректор]] [[Києво-Могилянська академія|Київської академії]].
* [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]] (1722—1794)&nbsp;— український [[філософ]]-[[містика|містик]], [[теологія|богослов]], [[поет]].
* [[Котляревський Іван Петрович|Іван Котляревський]] (1769—1838)&nbsp;— український [[письменник]].
* [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Григорій Квітка-Основ'яненко]] (1778—1843)&nbsp;— український [[письменник]].
* [[Гоголь Микола Васильович|Микола Гоголь]] (1809—1852)&nbsp;— український російськомовний [[письменник]].
* [[Гребінка Євген Павлович|Євген Гребінка]] (1812—1848)&nbsp;— український [[письменник]].
* [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] (1814—1861)&nbsp;— український [[письменник]], [[мислитель]], [[художник]].
* [[Костомаров Микола Іванович|Микола Костомаров]] (1817—1885)&nbsp;— український [[письменник]], [[історик]], [[етнограф]].
* [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймон Куліш]] (1819—1897)&nbsp;— український [[письменник]], [[Фольклористика|фольклорист]], [[Етнографія|етнограф]], [[мовознавство|мовознавець]]
* [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Нечуй-Левицький]] (1838—1918)&nbsp;— український [[письменник]], [[етнограф]], [[фольклорист]].
* [[Чубинський Павло Платонович|Павло Чубинський]] (1839—1884)&nbsp;— український [[поет]], [[етнолог]], [[фольклорист]], [[громадський діяч]].
* [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]] (1841—1930)&nbsp;— український [[публіцист]], [[історик]], [[філософ]], [[фольклорист]], [[громадський діяч]].
* [[Олена Пчілка]] (1849—1895)&nbsp;— українська [[Письменник|письменниця]], [[фольклор]]истка, [[публіцист]]ка, [[Активізм|громадська діячка]].
* [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталія Кобринська]] (1855—1920)&nbsp;— українська [[Письменник|письменниця]], організаторка [[Фемінізм в Україні|жіночого руху в Україні]].
* [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] (1856—1916)&nbsp;— український [[письменник]], [[мовознавець]], [[історик]], [[філософ]], громадський і політичний діяч.
* [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольга Кобилянська]] (1863—1942)&nbsp;— українська [[Письменник|письменниця]] та [[Фемінізм|феміністка]].
* [[Грінченко Борис Дмитрович|Борис Грінченко]] (1863—1910)&nbsp;— український [[письменник]], [[лексикограф]], [[етнограф]], [[історик]].
* [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайло Коцюбинський]] (1864—1913)&nbsp;— український [[письменник]], [[громадський діяч]].
* [[Леся Українка]] (1871—1913)&nbsp;— українська [[письменник|письменниця]], перекладачка, [[Фольклористика|фольклористка]], [[Фемінізм в Україні|феміністка]] та культурна діячка.
* [[Стефаник Василь Семенович|Василь Стефаник]] (1871—1936)&nbsp;— український [[письменник]], громадський і політичний діяч.
* [[Донцов Дмитро Іванович|Дмитро Донцов]] (1883—1973)&nbsp;— український [[публіцист]], [[літературний критик]], [[філософ]], [[Політик|політичний діяч]].
* [[Остап Вишня]] (1889—1956)&nbsp;— український [[письменник]].
* [[Зеров Микола Костянтинович|Микола Зеров]] (1890—1937)&nbsp;— український [[поет]], [[полеміст]], [[літературознавець]].
* [[Тичина Павло Григорович|Павло Тичина]] (1891—1967)&nbsp;— український [[поет]], [[публіцист]], [[громадський діяч]].
* [[Микола Хвильовий]] (1893—1933)&nbsp;— український [[письменник]].
* [[Рильський Максим Тадейович|Максим Рильський]] (1895—1964)&nbsp;— український [[поет]], [[публіцист]], [[мовознавець]].
* [[Майк Йогансен]] (1895—1937)&nbsp;— український [[письменник]].
* [[Іван Багряний]] (1906—1963)&nbsp;— український [[письменник]].
* [[Теліга Олена Іванівна|Олена Теліга]] (1906—1942)&nbsp;— українська [[поет]]еса та [[публіцист]]ка, діячка [[Організація українських націоналістів|ОУН]].
* [[Богдан-Ігор Антонич]] (1909—1937)&nbsp;— український [[письменник]].
* [[Руденко Микола Данилович|Микола Руденко]] (1920—2004)&nbsp;— український [[письменник]], [[філософ]], [[правозахисник]], [[дисидент]].
* [[Світличний Іван Олексійович|Іван Світличний]] (1929—1992)&nbsp;— український [[письменник]], [[літературознавець]], [[громадський діяч]], [[дисидент]].
* [[Нестайко Всеволод Зіновійович|Всеволод Нестайко]] (1930—2014)&nbsp;— український [[письменник]].
* [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]] (1930)&nbsp;— українська [[поет]]еса та письменниця, [[громадський діяч|громадська діячка]].
* [[Попович Мирослав Володимирович|Мирослав Попович]] (1930—2018)&nbsp;— український [[філософ]], [[письменник]], [[історик]].
* [[Дзюба Іван Михайлович|Іван Дзюба]] (1931—2022)&nbsp;— український [[письменник]], [[літературознавець]], [[громадський діяч]], [[дисидент]].
* [[Тютюнник Григір Михайлович|Григір Тютюнник]] (1931—1980)&nbsp;— український [[письменник]], [[громадський діяч]].
* [[Симоненко Василь Андрійович|Василь Симоненко]] (1935—1963)&nbsp;— український [[поет]], [[журналіст]], [[громадський діяч]].
* [[Стус Василь Семенович|Василь Стус]] (1938—1985)&nbsp;— український [[поет]], [[публіцист]], [[правозахисник]], [[дисидент]].
* [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]] (1960)&nbsp;— український [[письменник]].
* [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]] (1960)&nbsp;— українська [[Письменник|письменниця]], феміністка, публічна інтелектуалка.
* [[Жадан Сергій Вікторович|Сергій Жадан]] (1974)&nbsp;— український [[письменник]].

=== Науковці, інженери ===
[[Файл:Stamp of Ukraine s602.jpg|міні|175пкс|[[Максимович Михайло Олександрович|Михайло Максимович]]]]
[[Файл:Ukraina stamp S.P.Timoshenko 1998.jpg|міні|175пкс|[[Тимошенко Степан Прокопович|Степан Тимошенко]]]]
[[Файл:Stamp of Ukraine s507.jpg|міні|175пкс|[[Челомей Володимир Миколайович|Володимир Челомей]]]]
{{main|Наука в Україні}}
* [[Остроградський Михайло Васильович|Михайло Остроградський]] (1801—1861)&nbsp;— український [[математик]], [[Механіка|механік]] і [[фізик]].
* [[Максимович Михайло Олександрович|Михайло Максимович]] (1804—1873)&nbsp;— український [[історик]], [[філолог]], [[етнограф]], [[ботанік]], перший [[ректор]] [[Київський університет|Київського університету]].
* [[Пулюй Іван Павлович|Іван Пулюй]] (1845—1918)&nbsp;— український та австро-угорський [[фізик]] і [[електротехніка|електротехнік]].
* [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитро Яворницький]] (1855—1940)&nbsp;— український [[історик]], [[археолог]], [[етнограф]], [[фольклорист]], [[лексикограф]].
* [[Гамалія Микола Федорович|Микола Гамалія]] (1859—1949)&nbsp;— український [[Мікробіологія|мікробіолог]] та [[Епідеміологія|епідеміолог]].
* [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]] (1863—1945)&nbsp;— український [[геохімік]], [[Мінералогія|мінералог]], [[філософ]], один з засновників і перший президент [[Національна академія наук України|УАН]].
* [[Заболотний Данило Кирилович|Данило Заболотний]] (1866—1929)&nbsp;— український [[Мікробіологія|мікробіолог]], [[Епідеміологія|епідеміолог]], президент [[Національна академія наук України|ВУАН]].
* [[Тимошенко Степан Прокопович|Степан Тимошенко]] (1878—1972)&nbsp;— український, американський та німецький вчений у галузі [[механіка|механіки]], батько [[Теоретична механіка|теоретичної механіки]].
* [[Богомолець Олександр Олександрович|Олександр Богомолець]] (1881—1946)&nbsp;— український вчений у галузі [[патофізіологія|патофізіології]], президент [[Національна академія наук України|АН УРСР]].
* [[Сікорський Ігор Іванович|Ігор Сікорський]] (1889—1972)&nbsp;— американський [[авіаконструктор]] українського походження.
* [[Кравчук Михайло Пилипович|Михайло Кравчук]] (1892—1942)&nbsp;— український [[математик]].
* [[Кондратюк Юрій Васильович|Юрій Кондратюк]] (1897—1942)&nbsp;— український [[математик]] і [[інженер]], один з піонерів теорії космічних польотів.
* [[Добржанський Феодосій Григорович|Феодосій Добжанський]] (1900—1975)&nbsp;— український і американський [[еволюційна біологія|еволюційний біолог]], [[генетик]] і [[зоолог]].
* [[Кістяківський Георгій Богданович|Георгій Кістяківський]] (1900—1982)&nbsp;— американський [[фізик]] і [[хімік]] українського походження, учасник [[Мангеттенський проєкт|Мангеттенського проєкту]].
* [[Корольов Сергій Павлович|Сергій Корольов]] (1907—1966)&nbsp;— український вчений у галузі [[Космонавтика|космонавтики]], [[конструктор (професія)|конструктор]] перших [[Штучний супутник|супутників]] і космічних кораблів.
* [[Люлька Архип Михайлович|Архип Люлька]] (1908—1984)&nbsp;— український конструктор радянських авіаційних двигунів.
* [[Глушко Валентин Петрович|Валентин Глушко]] (1908—1989)&nbsp;— український конструктор двигунів радянської ракетно-космічної техніки.
* [[Челомей Володимир Миколайович|Володимир Челомей]] (1914—1984)&nbsp;— український вчений у галузі [[механіка|механіки]], конструктор радянської ракетно-космічної техніки.
* [[Ющенко Катерина Логвинівна|Катерина Ющенко]] (1919—2001)&nbsp;— українська вчена та винахідниця у галузі [[Кібернетика|кібернетики]].
* [[Костюк Платон Григорович|Платон Костюк]] (1924—2010)&nbsp;— український [[фізіолог]], [[нейрофізіолог]], [[біофізика|біофізик]].
* [[Вязовська Марина Сергіївна|Марина Вязовська]] (1984)&nbsp;— українська і німецька вчена у галузі [[математика|математики]], лауреатка [[Медаль Філдса|Медалі Філдса]].

=== Космонавти, астронавти, льотчики ===
[[Файл:Stamp 2012 Popovych (1).jpg|міні|175пкс|[[Попович Павло Романович|Павло Попович]]]]
* [[Кожедуб Іван Микитович|Іван Кожедуб]] (1920—1991)&nbsp;— український радянський льотчик-[[ас]], найрезультативніший винищувач [[Антигітлерівська коаліція|Антигітлерівської коаліції]].
* [[Попович Павло Романович|Павло Попович]] (1930—2009)&nbsp;— український радянський льотчик і космонавт, перший українець в космосі.
* [[Роберта Лінн Бондар|Роберта Бондар]] (1945)&nbsp;— канадська астронавтка українського походження.
* [[Каденюк Леонід Костянтинович|Леонід Каденюк]] (1951—2018)&nbsp;— український льотчик і космонавт, перший і єдиний астронавт незалежної України.
* [[Гайдемарі Стефанишин-Пайпер]] (1963)&nbsp;— американська астронавтка українського походження.

=== Мандрівники ===
* [[Лисянський Юрій Федорович|Юрій Лисянський]] (1773—1837)&nbsp;— український військовик і мандрівник на російській та британській службі, [[Навколосвітня подорож|навколосвітній]] [[мореплавець]].
* [[Миклухо-Маклай Микола Миколайович|Микола Миклухо-Маклай]] (1846—1888)&nbsp;— російський мандрівник українського походження, [[антрополог]], [[етнограф]], [[географ]].
* [[Яблонська Софія Іванівна|Софія Яблонська]] (1907—1971)&nbsp;— українська та французька мандрівниця, письменниця, журналістка, фотографка.

=== Релігійні діячі ===
[[Файл:Stamps of Ukraine, 2015-17.jpg|міні|175пкс|[[Андрей Шептицький]]]]
* [[Антоній Печерський]] (бл. 982—1073)&nbsp;— київський церковний діяч, чернець, засновник [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]], християнський святий.
* [[Іларіон Київський]] (бл. 990—1088)&nbsp;— київський церковний діяч, митрополит київський та всієї Русі, письменник, християнський святий.
* [[Феодосій Печерський]] (бл. 1009—1074)&nbsp;— київський церковний діяч, чернець, християнський святий.
* [[Климент Смолятич]] (бл. 1110—1164)&nbsp;— київський церковний діяч, митрополит київський та всієї Русі, письменник, богослов.
* [[Іпатій Потій]] (1541—1613)&nbsp;— церковний діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], митрополит київський, галицький і всієї Русі.
* [[Димитрій (Туптало)|Дмитро Туптало]] (1651—1709)&nbsp;— український церковний діяч, письменник і богослов.
* [[Андрей Шептицький]] (1865—1944)&nbsp;— український церковний діяч, предстоятель [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]].
* [[Йосип Сліпий]] (1892—1984)&nbsp;— український церковний діяч, [[кардинал]], предстоятель [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]].
* [[Любомир (Гузар)|Любомир Гузар]] (1933—2017)&nbsp;— український церковний діяч, [[кардинал]], предстоятель [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]].

=== Музики, композитори, співаки ===
[[Файл:Stamp of Ukraine s13.jpg|міні|175пкс|[[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]]]]
[[Файл:Stamp of Ukraine s236.jpg|міні|175пкс|[[Івасюк Володимир Михайлович|Володимир Івасюк]]]]
* [[Боян]] (бл. 1016—1106)&nbsp;— напівлегендарний поет-співець при дворі київських князів.
* [[Маруся Чурай]] (бл. 1625—1653)&nbsp;— напівлегендарна українська народна співачка і поетеса.
* [[Березовський Максим Созонтович|Максим Березовський]] (1745—1777)&nbsp;— український композитор, диригент і співак.
* [[Бортнянський Дмитро Степанович|Дмитро Бортнянський]] (1751—1825)&nbsp;— український композитор, диригент і співак.
* [[Вересай Остап Микитович|Остап Вересай]] (1803—1890)&nbsp;— український [[кобзар]], виконавець [[Дума|народних дум]] і пісень.
* [[Вербицький Михайло Михайлович|Михайло Вербицький]] (1815—1870)&nbsp;— український композитор, хоровий диригент, священник.
* [[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]] (1842—1912)&nbsp;— український композитор, піаніст, диригент, збирач [[Українські народні пісні|пісенного фольклору]].
* [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломія Крушельницька]] (1872—1952)&nbsp;— українська оперна співачка та освітянка.
* [[Леонтович Микола Дмитрович|Микола Леонтович]] (1877—1921)&nbsp;— український композитор, піаніст, диригент, збирач музичного фольклору.
* [[Хоткевич Гнат Мартинович|Гнат Хоткевич]] (1877—1938)&nbsp;— український композитор, письменник, [[Історія|історик]], [[бандурист]], [[Етнографія|етнограф]], театральний і громадський діяч.
* [[Лятошинський Борис Миколайович|Борис Лятошинський]] (1894—1968)&nbsp;— український композитор і диригент.
* [[Солов'яненко Анатолій Борисович|Анатолій Солов'яненко]] (1932—1999)&nbsp;— український оперний співак.
* [[Скорик Мирослав Михайлович|Мирослав Скорик]] (1938—2020)&nbsp;— український композитор і музикознавець.
* [[Матвієнко Ніна Митрофанівна|Ніна Матвієнко]] (1947—2023)&nbsp;— українська співачка та акторка.
* [[Івасюк Володимир Михайлович|Володимир Івасюк]] (1949—1979)&nbsp;— український композитор і виконавець, поет, автор низки широко відомих українських пісень.
* [[Квітка Цісик]] (1953—1998)&nbsp;— американська співачка українського походження, лауреатка премії [[Оскар]].
* [[Лижичко Руслана Степанівна|Руслана Лижичко]] (1973)&nbsp;— українська співачка і композиторка, переможниця [[Євробачення 2004|«Євробачення» (2004)]].

=== Художники, архітектори ===
[[Файл:Stamps in honor of Tetyana Pata.jpg|міні|175пкс|[[Пата Тетяна Якимівна|Тетяна Пата]]]]
[[Файл:Stamp of Ukraine s709.jpg|міні|175пкс|[[Нарбут Георгій Іванович|Георгій Нарбут]]]]
* [[Аліпій Печерський]] (бл. 1050—1114)&nbsp;— київський [[іконопис]]ець, [[мозаїст]], ювелір, чернець, християнський святий.
* [[Григорович-Барський Іван Григорович|Іван Григорович-Барський]] (1713—1791)&nbsp;— український [[архітектор]], представник пізнього [[українське бароко|козацького бароко]].
* [[Рєпін Ілля Юхимович|Ілля Рєпін (Ріпин)]] (1844—1930)&nbsp;— український живописець.
* [[Васильківський Сергій Іванович|Сергій Васильківський]] (1854—1917)&nbsp;— український живописець, пейзажист, [[Батальний жанр|баталіст]].
* [[Пимоненко Микола Корнилович|Микола Пимоненко]] (1862—1912)&nbsp;— український живописець.
* [[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]] (1872—1952)&nbsp;— український художник, архітектор, графік.
* [[Мурашко Олександр Олександрович|Олександр Мурашко]] (1875—1919)&nbsp;— український живописець.
* [[Бойчук Михайло Львович|Михайло Бойчук]] (1881—1937)&nbsp;— український художник, засновник художнього напрямку, відомого як «[[Бойчукізм]]».
* [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяна Пата]] (1884—1976)&nbsp;— українська народна художниця, майстриня [[Петриківський розпис|петриківського розпису]].
* [[Нарбут Георгій Іванович|Георгій Нарбут]] (1886—1920)&nbsp;— український художник, графік, ілюстратор.
* [[Архипенко Олександр Порфирович|Олександр Архипенко]] (1887—1964)&nbsp;— український та американський скульптор.
* [[Білокур Катерина Василівна|Катерина Білокур]] (1900—1961)&nbsp;— українська народна художниця.
* [[Примаченко Марія Оксентіївна|Марія Примаченко]] (1908—1997)&nbsp;— українська народна художниця.
* [[Горська Алла Олександрівна|Алла Горська]] (1929—1970)&nbsp;— українська художниця, одна з перших представниць [[Андерґраунд (мистецтво)|андерграунду]], правозахисниця.
* [[Марчук Іван Степанович|Іван Марчук]] (1936)&nbsp;— український живописець.

=== Театральні діячі ===
[[Файл:Serge Lyfar Stamp.jpg|міні|175пкс|[[Серж Лифар|Сергій Лифар]]]]
* [[Старицький Михайло Петрович|Михайло Старицький]] (1839—1904)&nbsp;— український театральний діяч і письменник.
* [[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]] (1840—1910)&nbsp;— український театральний діяч і письменник.
* [[Іван Карпенко-Карий]] (1845—1907)&nbsp;— український театральний діяч і письменник.
* [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марія Заньковецька]] (1854—1934)&nbsp;— українська акторка і театральна діячка.
* [[Лесь Курбас]] (1887—1937)&nbsp;— український театральний діяч, драматург, актор, публіцист.
* [[Куліш Микола Гурович|Микола Куліш]] (1892—1937)&nbsp;— український драматург.
* [[Серж Лифар]] (1904—1986)&nbsp;— український і французький балетний танцівник і хореограф.

=== Кіномитці ===
[[Файл:Stamp of Ukraine s1512.jpg|міні|175пкс|[[Миколайчук Іван Васильович|Іван Миколайчук]]]]
[[Файл:Богдан Ступка. 1941—2012.jpg|міні|175пкс|[[Богдан Ступка]]]]
{{main|Список відомих діячів кінематографу, пов'язаних з Україною}}
{{main|Список відомих кіноакторів, пов'язаних з Україною}}
* [[Довженко Олександр Петрович|Олександр Довженко]] (1894—1956)&nbsp;— український радянський режисер, піонер, теоретик і класик світового кінематографу.
* [[Анатоль Літвак]] (1902—1974)&nbsp;— американський режисер, сценарист та оператор єврейського походження з України (Київ).
* [[Джек Пеланс]] (''Володимир Палагнюк'') (1919—2006)&nbsp;— американський актор українського походження, лауреат [[Оскар (кінопремія)|премії Оскар]].
* [[Бондарчук Сергій Федорович|Сергій Бондарчук]] (1920—1994)&nbsp;— український радянський режисер та актор.
* [[Чухрай Григорій Наумович|Григорій Чухрай]] (1921—2001)&nbsp;— український радянський режисер і сценарист.
* [[Биков Леонід Федорович|Леонід Биков]] (1928—1979)&nbsp;— український радянський режисер, сценарист та актор.
* [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]] (1936—2010)&nbsp;— український режисер, оператор і сценарист.
* [[Роговцева Ада Миколаївна|Ада Роговцева]] (1937)&nbsp;— українська акторка.
* [[Шепітько Лариса Юхимівна|Лариса Шепитько]] (1939—1979)&nbsp;— українська радянська режисерка, сценаристка та акторка.
* [[Миколайчук Іван Васильович|Іван Миколайчук]] (1941—1987)&nbsp;— український актор, сценарист і режисер, один з найвпливовіших діячів українського кінематографу.
* [[Богдан Ступка]] (1941—2012)&nbsp;— український актор.
* [[Ліза Холоденко]] (1964)&nbsp;— американська режисерка та сценаристка українсько-єврейського походження.
* [[Віра Фарміґа]] (1973)&nbsp;— американська акторка, режисерка та продюсерка українського походження.
* [[Куриленко Ольга Костянтинівна|Ольга Куриленко]] (1979)&nbsp;— французька акторка українського походження.
* [[Міла Куніс]] (1983)&nbsp;— американська акторка єврейського походження з України.
* [[Чернов Мстислав Андрійович|Мстислав Чернов]] (1985)&nbsp;— український режисер, документаліст, журналіст, лауреат [[Оскар (кінопремія)|премії Оскар]].

=== Спортсмени ===
[[Файл:Stamp of Ukraine s124.jpg|міні|175пкс|[[Піддубний Іван Максимович|Іван Піддубний]]]]
[[Файл:2015 Ukrainian postage stamp - Muzychuk sisters.jpg|міні|175пкс|[[Музичук Анна Олегівна|Анна]] та [[Музичук Марія Олегівна|Марія]] Музичук]]
* [[Піддубний Іван Максимович|Іван Піддубний]] (1871—1949)&nbsp;— український [[Боротьба (спорт)|борець]], шестиразовий чемпіон світу.
* [[Лобановський Валерій Васильович|Валерій Лобановський]] (1939—2002)&nbsp;— український [[футбол]]іст і тренер, один з найтитулованіших тренерів в історії світового футболу.
* [[Блохін Олег Володимирович|Олег Блохін]] (1952)&nbsp;— український [[футбол]]іст і тренер, володар «[[Золотий м'яч|Золотого м'яча]]» (1975).
* [[Бубка Сергій Назарович|Сергій Бубка]] (1964)&nbsp;— український [[легкоатлет]] ([[стрибки із жердиною]]), багаторазовий чемпіон світу, олімпійський чемпіон.
* [[Іванчук Василь Михайлович|Василь Іванчук]] (1969)&nbsp;— український [[Шахи|шахіст]], [[Гросмейстер (шахи)|гросмейстер]], чемпіон світу з бліцу (2007) і швидких шахів (2016).
* [[Брати Клички (боксери)|Брати Клички]] (1971, 1976)&nbsp;— українські [[бокс]]ери, [[Список чемпіонів світу з боксу у важкій вазі|чемпіони світу з боксу у важкій вазі]].
* [[Вірастюк Василь Ярославович|Василь Вірастюк]] (1974)&nbsp;— український [[стронґмен|стронгмен]], «[[Найсильніша людина світу]]» (2004).
* [[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]] (1976)&nbsp;— український [[футбол]]іст і тренер, володар «[[Золотий м'яч|Золотого м'яча]]» (2004).
* [[Баюл Оксана Сергіївна|Оксана Баюл]] (1977)&nbsp;— українська [[Фігурне катання|фігуристка]], олімпійська чемпіонка, чемпіонка світу.
* [[Подкопаєва Лілія Олександрівна|Лілія Подкопаєва]] (1978)&nbsp;— українська [[Спортивна гімнастика|гімнастка]], олімпійська чемпіонка, чемпіонка світу.
* [[Клочкова Яна Олександрівна|Яна Клочкова]] (1982)&nbsp;— українська [[спортивне плавання|плавчиня]], чотириразова олімпійська чемпіонка, багаторазова чемпіонка світу.
* [[Пономарьов Руслан Олегович|Руслан Пономарьов]] (1983)&nbsp;— український [[Шахи|шахіст]], [[Гросмейстер (шахи)|гросмейстер]], [[Чемпіонат світу із шахів|чемпіон світу (2002)]].
* [[Безсонова Ганна Володимирівна|Ганна Безсонова]] (1984)&nbsp;— українська [[художня гімнастика|гімнастка]], багаторазова чемпіонка світу, дворазова олімпійська бронзова призерка.
* [[Усик Олександр Олександрович|Олександр Усик]] (1987)&nbsp;— український [[бокс]]ер, багаторазовий чемпіон світу, олімпійський чемпіон.
* [[Ломаченко Василь Анатолійович|Василь Ломаченко]] (1988)&nbsp;— український [[бокс]]ер, багаторазовий чемпіон світу, дворазовий олімпійський чемпіон.
* [[Харлан Ольга Геннадіївна|Ольга Харлан]] (1990)&nbsp;— українська [[фехтування|фехтувальниця]] на [[Шабля спортивна|шаблях]], багаторазова чемпіонка світу, дворазова олімпійська чемпіонка.
* Сестри [[Музичук Анна Олегівна|Анна]] та [[Музичук Марія Олегівна|Марія]] Музичук (1990, 1992)&nbsp;— українські [[шахи|шахістки]], [[гросмейстер (шахи)|гросмейстери]], чемпіонки світу.
* [[Світоліна Еліна Михайлівна|Еліна Світоліна]] (1994)&nbsp;— українська [[теніс]]истка, третя ракетка світу, олімпійська бронзова призерка, чемпіонка [[WTA фінал 2018, одиночний розряд|WTA Finals (2018)]].
* [[Білодід Дар'я Геннадіївна|Дар'я Білодід]] (2000)&nbsp;— українська [[дзюдо]]їстка, дворазова чемпіонка світу, олімпійська бронзова призерка.
* [[Магучіх Ярослава Олексіївна|Ярослава Магучіх]] (2001)&nbsp;— українська [[легка атлетика|легкоатлетка]] ([[стрибки у висоту]]), дворазова чемпіонка світу, олімпійська чемпіонка, світова рекордсменка.

== Див. також ==
* [[Українці в Україні]]
* [[Українська діаспора]]
* [[Етногенез українців]]
* [[Українська етнічна територія]]
* [[Розселення українців]]
* [[Депортації українців у часи СРСР]]
* [[Великі українці]]

== Примітки ==
{{reflist|<!--refs=

<ref name="населення 1989">{{БД Держстату України|тип=1989|регіон=Миколаївська область}}</ref>

<ref name="населення 2001">{{БД Держстату України|тип=2001 с|регіон=Миколаївська область}}</ref>

<ref name="населення 2001 мова">{{БД Держстату України|тип=2001 мова|регіон=Миколаївська область}}</ref>

-->}}

== Джерела та література ==
* {{МСІУ}}
* ''[[Стельмах Григорій Юхимович|Стельмах Г. Ю.]]'' Поселення, садиба, будівлі // Українці: Історико-етнографічне дослідження.&nbsp;— К., 1960.
* Історія українського народу / С. Семенюк.&nbsp;— Львів: Апріорі, 2010.&nbsp;— 608 с. + Дод. карта: Давня Україна&nbsp;— Русь (V—X&nbsp;ст.).&nbsp;— ISBN 966-2154-14-6

=== Рекомендована література ===
* [[Український народ в його минулому та теперішньому]], СПб.: Типографія Товарищества «Общественная польза», 1914.

== Посилання ==
{{commonscat}}
{{Вікіцитати1}}
{{Вікіцитати1|Українські прислів'я та приказки}}
* [http://leksika.com.ua/19610401/legal/ukrayinskiy_narod Український народ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170330193024/http://leksika.com.ua/19610401/legal/ukrayinskiy_narod |date=30 березня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|6}}
* [http://www.youtube.com/user/UkrainianCulture Українська музика пісні і танці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140315132608/http://www.youtube.com/user/UkrainianCulture |date=15 березня 2014 }}.
* [http://www.ukrainianworldcongress.org/ Світовий Конґрес Українців.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220331153537/https://www.ukrainianworldcongress.org/ |date=31 березня 2022 }}
* [https://web.archive.org/web/20051218034113/http://www.quebec-ukraine.com/cgi-bin/l/links.cgi?kat=a5 Українці за кордоном]
* [https://web.archive.org/web/20070516071038/http://www.kngu.org/KongrUkr/Communit/ObzhUkr.htm Конгрес національних громад України]
* [https://web.archive.org/web/20080418035801/http://ukrfoto.net/photoalbum.html Фото українців]
* [http://www.ukrlife.org/main/evshan/symbol.htm Словник українських символів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070222093724/http://ukrlife.org/main/evshan/symbol.htm |date=22 лютого 2007 }}
* [https://web.archive.org/web/20090126110510/http://etno.kyiv.uar.net/ Сайт інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського НАН України]
* [https://web.archive.org/web/20120105153748/http://etno.kyiv.uar.net/vyd/nartv/2004/journ2004.html Журнал «Народна творчість та етнографія»]
* [http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=85093 Це ми, Плането,&nbsp;— українці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120406132742/http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=85093 |date=6 квітня 2012 }}

=== Етнографія ===
'''Українські дослідники:'''
* [http://etno.iatp.org.ua/ Українська етнографія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050211002347/http://etno.iatp.org.ua/ |date=11 лютого 2005 }}
* [http://haidamaka.org.ua/0142.html В. Дяченко «Антропологічні типи на етнічній території українського народу»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100107125648/http://www.haidamaka.org.ua/0142.html |date=7 січня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20051112171542/http://www.zn.kiev.ua/ie/show/555/50610/ В.Балушок «Як русини стали українцями»]
* [https://web.archive.org/web/20051104020412/http://www.zn.kiev.ua/ie/show/543/49862/ В.Балушок «Коли ж народився український народ?»]
* [http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/572/51748/ (рус.) В.Балушок «Своевольная» Украина]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.dt.ua/3000/3150/33582/ О.Чирков «Зовнішня міграція&nbsp;— головна причина наявності етнічно неукраїнської людності в сучасній Україні»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090811094303/http://www.dt.ua/3000/3150/33582/ |date=11 серпня 2009 }}
* [http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/mifetno.pdf Міфологічні джерела української етнокультурної моделі: Психологічний аспект] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809091450/http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/mifetno.pdf |date=9 серпня 2014 }}.&nbsp;— Донецьк: Укр. культуролог. центр, Донецьке відділ. НТШ, 2007.&nbsp;— 264 с.

{{Регіони розселення українців}}
{{бібліоінформація}}
{{Портали|Україна|Етнологія}}

{{DEFAULTSORT:Українці}}
[[Категорія:Українці| ]]
[[Категорія:Народи Європи]]
[[Категорія:Народи Росії]]
[[Категорія:Слов'яни]]
[[Категорія:Україна]]
[[Категорія:Етноніми українців]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]