Перегляд вихідного коду сторінки Фотій (митрополит Київський)

{{Архієрей
| ім'я                = Фотій
| ім'я при народженні =
| портрет             = Photiy.jpg
| ширина портрету     = 250px
| підпис              =
| титул               = [[Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі]]
| церква              = [[Константинопольська православна церква]]
| порядок             =
| періодпочаток       = [[1408]]
| періодкінець        = [[1431]]
| попередник          = [[Кипріан]]
| наступник           = [[Герасим (митрополит Київський)|Герасим]]
| освіта              =
| науковий ступінь    =
| дата народження     = [[XIV]] ст.
| місце народження    = [[Монемвасія]]
| дата смерті         = 2.06.1431
| місце смерті        = [[Київ]]
| похований           =
| батько              =
| мати                =
| прийняття чернецтва =
| сан                 =  
| хіротонія           =
| автограф            =
| awards              =
}}

'''Святи́тель Фо́тій''' ([[XIV]]&nbsp;ст.&nbsp;— [[2 червня]] [[1431]])&nbsp;— Митрополит Київський і всієї Русі (1408/1420-1431), грек родом з [[Пелопонес]]у; призначений Патріархом Константинопольським, жив у [[Москва|Москві]] і не був визнаний господарем Руси [[Вітовт]]ом, під патронатом якого Київсько-Литовським Митрополитом був поставлений [[Григорій Цамблак]] ([[1415]]–[[1420]]). Щойно по смерті Цамблака вся Київська Митрополія опинилася під керівництвом Фотія, володіючи яким він сприяв посиленню впливів московського великого князя і зміцненню влади Московії перед Руссю і Литвою.

== Біографія ==

=== Початок служіння ===
Фотій був родом з Пелопоннеського міста [[Моневмасія|Монемвасії]] (Мальвазії).

Ще підлітком він поступив у монастир і був пострижеником старця Акакія, великого подвижника (згодом Митрополита Монемвасійського). [[1408]] року, коли Фотій знаходився в [[Константинополь|Константинополі]] з дорученням від Митрополита, постало питання про заміщення Руської кафедри після кончини [[Кипріан|Святителя Кипріана]] (†[[1406]]). Вибір Патріарха [[Матвій I (патріарх Константинопольський)|Матфія]] ([[1397]]-[[1410]]) ліг на Фотія, відомого своєю вченістю і святістю життя.

=== Митрополит Київський і всієї Русі ===
[[1 вересня]] [[1408]] року Святитель Фотій був возведений у сан Митрополита і через рік прибув до [[Русь|Русі]]. Півроку провів у [[Київ|Києві]] ([[вересень]] [[1409]]&nbsp;— [[лютий]] [[1410]]), упорядковуючи справи південних єпархій Руської Церкви, що входили тоді до складу [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовсько-Руського]]. Святитель грек, що було не уперше, взявся неприйнятної для русинського духівництва ідеї, що престол митрополита&nbsp;— чільне місце церковного життя [[Русь|Русі]]&nbsp;— не може міститися в питомій Київській землі. Русинське духівництво все більше поліпшувало стосунки з християнами Католицької Церкви, й, головне, утримувало владу перед іншими осередками Ортодоксальної Церкви, які набули широкий вплив і нову силу через тісні зв'язки з Ордою в 13-14 столітті. За прикладом подібних попередників, висвячених передусім на Київську митрополію, що перенесли своє місцеперебування до [[Володимир (місто)|Владимира у Заліссі]] (а потім в [[Москва|Москву]]), у день Великодня [[1410]] року грек Фотій прибув до Московської резиденції, де місто застав в упадку, а митрополиче господарство в злиднях.

Охрестив у [[Слуцьк]]у в [[1420]] році майбутнього останнього [[князь Київський|Великого київського князя]] [[Семен Олелькович|Симена Олельковича]]<ref>''Jan Jakubowski.'' Aleksander-Olelko (†1454) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Łódź&nbsp;— Poznań&nbsp;— Wilno&nbsp;— Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935.— Тоm 1, zeszyt 1.— Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989.— ISBN 8304034840 {{ref-pl}} S. 65</ref>. 22 роки святитель ніс служіння Предстоятеля Руської Церкви. За умов воєн, міжусобиць, грабіжницьких набігів татар він, як й його попередники, мався дбати за духовне життя, матеріальну забезпеченість і благоустрій храмів, але особливо зручної йому Московської кафедри, зацікавлений у владі, де його підтримували місцеві єрархи. Добробут Церкви дозволяв Фотію надавати допомогу [[Константинопольська Православна Церква|Константинопольському Патріархату]], що перебував тоді у скруті, укріплювати його статус, сам же - здобував прихильність.

=== Напад татар ===
Вороги не раз намагалися перешкодити церковному служінню Фотія. Навесні [[1410]] року, коли святий Фотій прибув з [[Москва|Москви]] до [[Володимир (місто)|Володимира]], хан [[Едигей|Єдигей]], який розорив за два роки до того Владимирську землю, здійснив новий похід з метою захопити в полон самого митрополита. Татарські загони швидко узяли [[Володимир (місто)|Владимир]]. Але напередодні, не підозрюючи про небезпеку, святитель виїхав у заміський Святоозерський монастир. Коли татари почали наздоганяти його, він сховався в невеликому селищі, оточеному непрохідними болотами, на річці Сеньзі. Не зумівши захопити митрополита, розлючені татари пограбували [[Володимир (місто)|Владимир]] і Успенський кафедральний собор. Ключар собору Патрікей зазнав страшних тортур і прийняв мученицьку кончину від татар, але не відкрив місце, де заховав церковні святині й скарби.

=== Об'єднання митрополій в одну. ===
Намаганнями митрополита Фотія [[1420]] року була скасована потужна [[Литовська Митрополія]], встановлена стараннями Великого князя Руси [[Вітовт|Олександра-Вітовт]]а для південних і західних православних єпархій на противагу Московським опонентам у боротьбі за церковну владу. Того ж року святитель відвідав злучені єпархії і привітав паству учительним посланням після смерті потужного Київського митрополита Григорія Цамблака.

=== Останні роки життя ===
[[20 квітня]] [[1430]] року святий Фотій за переказами був сповіщений [[ангел]]ом про майбутню кончину і мирно помер у вказаний йому час, у день свята Положення Ризи Пресвятої Богородиці, [[2 липня]] [[1431]] року.

Мощі святителя були знайдені [[1471]] року. В [[Оружейна палата|Оружейній палаті]] [[Московський кремль|Московського кремля]] зберігаються два [[Сакос|саккоси]] митрополита Фотія.

== Духовні праці ==
Кмітливий і високоосвічений грек, залишив багато повчань і послань. Велике богословське значення мали його контраргументи проти єресі стригольників. Зусиллями Святителя єресь припинила своє існування [[1427]] року. Важливими церковно-історичними джерелами є складені святим Фотієм «Чин обрання і возведення у сан єпископа» ([[1423]]), «Повчання про важливість священного сану і обов'язки священнослужителів», а також «Духовний заповіт», де розповідається про його життя. Великою справою святителя було також укладання під його керівництвом «Спільноруського літописного зведення» (біля [[1423]] року).

== Бібліографія ==

=== Список творів ===
* Чин обрання і возведення у сан єпископа ([[1423]])
* Повчання про важливість священного сану і обов'язки священнослужителів
* Духовний заповіт
* Спільноруське літописне зведення (бл.[[1423]], редактор)

== Примітки ==
{{reflist}}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Кипріан]]
| width="10%" | [[Файл:Template-Metropolitan Archbishop.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Митрополит Київський]]'''<br/>[[1408]]-[[1431]]
| width="10%" | [[Файл:Template-Metropolitan Archbishop.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Герасим (митрополит Київський)|Герасим]]
|}

[[Категорія:Митрополити Київські]]
[[Категорія:Святі України]]
[[Категорія:Православні святі]]
[[Категорія:Благовірні]]