Перегляд вихідного коду сторінки Хази

{{Культура Вірменії}}
'''Хази'''&nbsp;— особливі знаки нотописания у Вірменії, відомі з [[VII століття]]. Різновид [[Невми|невм]], застосовуваних у середньовічному вірменському співочому мистецтві, в часи незалежного від структури словесних текстів розвитку принципів формо- і ритмотворення в [[Монодія|монодії]].

== Історія ==
''Хазові'' знаки співу виникли у [[Вірменія|Вірменії]], де було створено самобутню вірменську національну систему запису. Хазове письмо об'єднує вірменську письмову систему з усною традицією. Система хазових знаків розроблена в [[VII століття|VII]]–[[IX століття]]х, імовірно поетом і вченим [[Степанос Сюнеці|Степаносом Сюнеці]] (другим), який здійснив другу систематизацію гласів і врешті винайшов систему нотопису&nbsp;— ''хази''. [[Кіракос Гандзакеці]] поширення ''хазов'' приписує Хачатуру з [[Тарон]]а<ref>Оганесян, А. Л. // [http://hpj.asj-oa.am/1956/ Музыка в древней Армении] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210421200301/http://hpj.asj-oa.am/1956/ |date=21 квітня 2021 }} // Պատմաբանասիրական հանդես, №&nbsp;2. см. стр 72 прим. 49 (стр. 61-76)</ref>. Мистецтво використання хазів у [[Вірменія|Вірменії]] бурхливо розвивалося до [[XII століття]], а вже з [[XII століття]]&nbsp;— в [[Кілікійське царство|Кілікійському вірменському царстві]].

Систему ''хазів'' і тлумачення її знаків у Кілікії вдосконалили відомі майстри середньовічного вірменського співу {{Нп|Нерсес IV Шноралі|Нерсес Шноралі|ru|Нерсес IV Шнорали}}, [[Григор Хул]] ([[XII століття]]), [[Геворг Скевраці]] ([[XIII століття]]) та інші майстри.
[[Файл:Текст_с_хазами._X_в._(Матен._1001._Фрагмент_294).jpg|ліворуч|міні|251x251пкс|Текст з хазами (давньовірменська [[музична нотація]]), [[X століття]]]]
В [[Кілікійське царство|Кілікії]] остаточно склалися три основних типи хазового письма, повністю оформилися хазові співочі книги, головні з яких&nbsp;— ''Шаракноц'' (Гімнарий), ''Манрусум'' і ''Гандзаран'' (збірники мелізматичних співів). Незважаючи на те, що окремі знавці хазів жили у [[Вірменія|Вірменії]] аж до кінця [[XVIII століття]], починаючи з [[XV століття]] хазове письмо перестало розвиватися і в міру розкладання феодальної культури [[Вірменія|Вірменії]] поступово було забуте.<ref name="muz">Музыкальная энциклопедия // [dic.academic.ru/dic.nsf/enc_music/8065 Хазы] //&nbsp;— Москва: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю.&nbsp;В.&nbsp;Келдыша. 1973—1982.</ref>

В кінці [[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;— початку [[XIX століття|XIX століть]] фахівець із середньовічної вірменської музики [[Григор Гапасакалян]], зробивши спробу домогтися вказання знаками точних інтервальних відношень між звуками, безуспішно прагнув реформувати систему хазів. У [[1820]]-х роках [[Амбарцум Лимонджян]] розробив нову систему нотопису&nbsp;— вірменський нотопис.

Нерідко ''хазами'' підписували архітектурні споруди, де нотопис був покликаний увічнити значущу подію. Розташований у [[Нагірно-Карабаська Республіка|Нагірному Карабасі]] на відрізку 10-го км. траси [[Гадрут]]&nbsp;— [[Мартуні (Нагірний Карабах)|Мартуні]] каравансарай має арки побудовані в традиційно вірменському стилі. На арках є напис, де хазами написано:''Я, Джелі Вард, прибув (сюди) в літо 1130 (1681 р.)<ref>''Ш.Мкртчян, В.Арутюнян, Б.Улубабян'' // Иджеванатун // Историко-архитектурные памятники Нагорного Карабаха // Парберакан, 1989 г.&nbsp;— стр. 115 (369); ISBN 5540004027, 9785540004022</ref>''

На початку [[XX століття]] європейські та вірменські вчені досліджували ''хазове письмо''. Особливе місце в їх вивченні належить [[Комітас]]ові, який збирався до кінця вирішити загадку давньої вірменської нотної системи&nbsp;— ''хазів''. Однак під час [[Перша світова війна|Першої світової війни 1914—1918 рр.]] і [[Геноцид вірмен|геноциду вірмен]] більша частина робіт [[Комітас]]а в галузі хазознавства було втрачено; в одній з них детально розглядалися питання розшифрування хазів. Деякі вцілілі записи і видані статті вірменського композитора, що стосуються хазознавства, становлять значну цінність.<ref name="muz"/>

Велика робота в галузі хазознавства проведена у [[Вірменія|Вірменії]] після її радянізації. Сьогодні вивчення ''хазів'' триває в [[Матенадаран]]і. Музикознавці, які працювали над розшифровкою хазів, найдавніші зразки яких відомі з рукописних фрагментів [[IX століття]], довели, що хази виникли на ґрунті оригінальної національної музичної культури.<ref>''Абгарян Г.В'' // The Matenadaran // Armenian state pub. 1964 стр. 54 (66)</ref>

== Структура ==
Порівняльне вивчення різних середньовічних ''хазових'' таблиць наочно показує, що число основних знаків, які поступово вводилися в практику, з часом зросло до сорока. У співочих рукописах, крім головних, міститься близько 30 допоміжних, змінених і похідних знаків. Застосування письма ''хазів'' передбачало наявність навичок володіння системою гласів вірменської Монодії&nbsp;— варіативних традиційних мелодійних моделей. ''Хази'' позначали способи і динаміку виконання, ритмічну схему мелодій, поспівки, мелізми, юбіляції, а також можливість підвищення і пониження голосу. Під час розшифровування ''хазового письма'' найбільшу складність являють способи виконання і динаміка, пов'язані з середньовічними прийомами акцентуації і звукоподання. Розділення мелодій здійснювалося за допомогою знаків пунктуації [[Вірменська мова|вірменської мови]]: в широкоспівних&nbsp;— незалежно від тексту; у співах силабічних і кантиленних&nbsp;— відповідно до членування тексту.<ref name="muz"/>
[[Файл:Neumes, Manuscript, XIth century.jpg|праворуч|міні|243x243пкс|Хази, рукопис [[XII століття]]]]

=== Типи хазового письма ===
Хази діляться на три головних типи<ref name="muz"/><span> </span>:

* екфонетичні знаки-акценти, які вказують на своєрідно акцентоване підвищення і пониження голосу (тонічність системи)
* графічне зображення хейрономічних жестів (стенографічність системи)
* музичні ідеограми&nbsp;— умовні знаки, які позначають відносно розлогі мелодійні фрази (ідеографічність).

Залежно від гласу, вказаного на початку виспівів, контексту і жанру з темпом, в якому виконуються виспіви, ''хази'' набувають конкретного ладоінтонаційного значення.

=== Категорії метричних значень ===
У ''хазах'' відомі чотири категорії метричних значень<ref name="muz"/><span> </span>:

* довгий склад (дорівнює сумі двох одиниць);
* короткий склад (половина метричної одиниці);
* середній склад (метрична одиниця);
* великий склад (дорівнює сумі чотирьох, а іноді й більше, одиниць).

Крім цього, у виспіви вводилися «помилкові склади», що містять широкі розспіви&nbsp;— опорні моменти, які мають значення особливих метроритмічних структур.

== Знаки ==
<gallery caption="Некоторые хазы" heights="40px" widths="50px">
Файл:Առանձնատրոպ.svg|Arandznatrop
Файл:Բազմեղանակ.svg|Bazmyeghanak
Файл:Բենկորճ.svg|Benkortj
Файл:Բութ.svg|Boot
Файл:Դող.svg|Dogh
Файл:Երկար.svg|Yerkar
Файл:Զարկ.svg|Zark
Файл:Էկորճ.svg|Ekortj
Файл:Թագատրոպ.svg|Tagatrop
Файл:Թաշտ.svg|Tasht
Файл:Թուր.svg|Toor
Файл:Խածբեկ.svg|Khatsbek або har
Файл:Խածլէ.svg|Khatsle або harkortja
Файл:Խաղ.svg|Khagh
Файл:Խոսրովային.svg|Khosrovayin
Файл:Թուր.svg|Toor
Файл:Խում.svg|Khoom
Файл:Խունճ.svg|Khoontj
Файл:Ծանրատրոպ.svg|Tsanratrop
Файл:Ծնկներ.svg|Tsnkner
Файл:Ծունկ.svg|Tsoonk
Файл:Կորճայ.svg|Kortja
Файл:Կուռ զրեհիկ.svg| Koor zrehik
Файл:Հանգոյց.svg|Hangooyts
Файл:Հարուկ.svg|Harook
Файл:Հուհայ.svg|Hooha
Файл:Ձակորճ.svg|Dzakortj
Файл:Ձայնդարձ.svg|Dzayndardz
Файл:Յարեշտ.svg|Haresht або arashesht
Файл:Ներքնախաղ.svg|Nerqnakhagh
Файл:Շեշտ.svg|Shesht
Файл:Ողոմնեակ.svg|Voghomnyak
Файл:Պարոյկ.svg|Parooyk
Файл:Սուղ.svg|Soogh
Файл:Սուր.svg|Soor
Файл:Ստորադիր.svg|Storadir
Файл:Վերադիր.svg|Veradir
Файл:Վերնախաղ.svg|Vernakhagh
Файл:Փաթութ.svg|Patoot
Файл:Փուշ.svg|Poosh
Файл:Քաշ.svg|Qash
Файл:Քարքաշ.svg|Qarqash
Файл:Քմազարդ.svg|Qmazard
Файл:Քմատրոպ.svg|Qmatrop
</gallery>

== Див. також==
* [[Невми]]

== Примітки ==
{{примітки|2}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Музика Вірменії]]
[[Категорія:Музична нотація]]