Перегляд вихідного коду сторінки Церква Святого Миколая (Аскольдова могила)

{{Культова споруда
|зображення                 = Київ - Паркова дорога DSC 4999.JPG
|підпис                     = Церква Святого Миколая
|назва                      = Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі
|розташування_місто         = [[Київ]]
|розташування_країна        = {{UKR}}
|архітектор = [[Андрій Меленський]]
|замовник = Самійло Мещеряков
|інженер =
|дата_початку_спорудження = [[1809]]
|дата_закінчення_спорудження= [[1 вересня]] [[1810]]
|дата_зруйнування =
|дата_відбудови =
|вартість = 8 тисяч рублів
|будівнича_система =
|стиль = [[ампір]]
|адреса = вул. Паркова дорога, 1
|релігійна конфесія = [[Українська греко-католицька церква]]
|координати = {{coord|50|26|38|N|30|33|5|E|scale:1000|display=inline,title}}
|кр = 0
}}
{{Otheruses|Церква святого Миколая}}
'''Це́рква Свято́го Микола́я на Аско́льдовій моги́лі'''&nbsp;— [[храм]] в [[урочище|урочищі]] [[Аскольдова Могила|Аскольдова могила]] ([[Київ]]), спроєктований [[Меленський Андрій Іванович|Андрієм Меленським]] і збудований [[1809]] року на місці культових споруд, які існували на цьому місці від [[XI століття]] і від самого початку були присвячені [[Миколай Чудотворець|святому Миколаю Мирлікійському]].

== Давня історія ==
Стародавня Микільська церква була споруджена не пізніше [[X століття]] Ольгою поряд зі своїм двором, над могилою київського [[князь|князя]] [[Аскольд]]а в [[Угорське урочище|урочищі Угорському]], яке з [[XVIII століття|XVIII столітті]] зветься Аскольдовою могилою. Назву церква отримала за ім'ям, яке прийняв Аскольд при хрещенні у [[867]] році&nbsp;— Микола.

Певний час була поширена думка про те, що до будування церкви причетна [[Ольга (княгиня)|княгиня Ольга]], а, отже, церква є найдавнішою на [[Київська Русь|Русі]]. Виникла ця думка, найімовірніше, через помилку переписувача, який свого часу замість «Олма» написав «Олга». Втім, деякі дослідники й автори дотримуються прямо протилежної версії. Висловлено думку, що Ольма&nbsp;— це [[Алмош]], хан [[Угорці|угрів]], спільник Осколда-Миколи, який на межі [[IX століття]] та [[X століття]] під тиском [[печеніги|печенігів]] вивів [[Орда|орду]] мадяр з [[Північне Причорномор'я|причорноморських]] степів<ref>''Брайчевський М. Ю.'' Утвердження християнства на Русі.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1988.</ref>.

У [[971]] церкву Святого Миколая зруйнував син [[Ольга (княгиня)|Ольги]]&nbsp;— [[Святослав Ігорович|Святослав]], правління якого пов'язане з жорстокою [[Язичництво|язичницькою]] реакцією, переслідуванням [[Християнство|християн]]. Лише у [[990]] році князь [[Володимир Святославич|Володимир]] знову спорудив тут [[дерево|дерев'яний]] храм. [[1036]] року при церкві заснували жіночий [[монастир]], у якому доживала свого віку мати одного з засновників [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської обителі]] [[Феодосій Печерський|преподобного Феодосія]]. Він містився чи то на самій Аскольдовій могилі, чи то на узвишші над нею.

Існує переказ, пов'язаний із подією, яка сталася в [[1113]] році в житті великого князя Київського [[Мстислав Великий|Мстислава Володимировича]], сина [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]]. Повертаючись пізньої пори з полювання, він заблукав у лісі, який покривав собою терени сучасного [[Печерськ]]а. Шукаючи дорогу з нього, князь несподівано побачив яскраве світло, що його випромінював образ [[Миколай Чудотворець|святого Миколая]], розміщений на високому пеньку, якраз біля тієї самої дороги. На згадку про чудесне явлення князь [[1115]] року заснував при Миколаївській церкві на Аскольдовій могилі (чи перетворив із зазначеного вище жіночого) [[Київський Пустинно-Микільський монастир|чоловічий монастир]] (чи відновив після зруйнування його [[1096]] року [[половці|половцями]]). Через якийсь час на місці пригоди, що сталась із Мстиславом, з'явилася стовпоподібна [[каплиця]] (слуп) із образом святого Миколая, яка вказувала напрямок руху до обителі на [[Аскольдова Могила|Аскольдовій могилі]].
[[Файл:Аскольдова могила.jpg|thumb|250px|[[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]. Аскольдова могила, [[1846]]]]
До самого Микільського монастиря, оточеного густим пустинним лісом, додалися назви Пустинний, Слупський або Стовповий. [[1147]] року князь [[Андрій Боголюбський]] приписав його до Києво-Печерської обителі. Відновлений після руйнації, заподіяної [[1240]] року монголами хана [[Батий|Батия]], монастир у [[XV століття|XV столітті]] знову грабували [[Ногайська орда|татари]].

Найдавніше зображення церкви Святого Миколая&nbsp;— дерев'яної, з трьома банями&nbsp;— збереглося на плані Києва [[Кальнофойський Атанасій|А. Кальнофойського]] ([[1638]]). Наприкінці [[XVI століття]] обитель була певний час [[Українська греко-католицька церква|греко-католицькою]]<ref>{{Cite web |url=http://askoldova-mohyla.org/ |title=Парафія УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі |accessdate=29 січня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081119145451/http://www.askoldova-mohyla.org/ |archivedate=19 листопада 2008 |deadurl=no }}</ref>. Від часів [[митрополит]]а Київського [[Петро Могила|Петра Могили]] вона отримала від козацьких [[гетьман]]ів численні універсали та грамоти на володіння маєтностями. Зокрема, [[Іван Мазепа]] упродовж [[1690]]—[[1696]] власним коштом спорудив на горі над Миколаївською церквою за проєктом [[архітектор]]а [[Старцев Йосип Дмитрович|Йосипа Старцева]] великий мурований 5-банний [[Військовий Микільський собор|Микільський Військовий собор]], який став соборним храмом Микільського монастиря. У [[келія|келії]] довкола нього переселилася більша частина братії з території на Аскольдовій могилі, а під горою лишився монастирський цвинтар з дерев'яною Миколаївською церквою, як з головної перетворилася на приписну цвинтарну.

== Новий храм ==
У [[1809]] [[Воронеж|воронезький]] купець Самійло Мещеряков побажав увічнити пам'ять своєї [[Дружина (шлюб)|дружини]], яка померла у Києві і була похована на [[Аскольдова Могила|Аскольдовій могилі]]. З цією метою він замовив [[Меленський Андрій Іванович|Андрієві Меленському]] проєкт мурованої церкви, яка була збудована того ж року (під керівництвом Василя Сєрікова) за 8 тисяч [[Карбованець|карбованців]] і освячена [[1 вересня]] [[1810]] року. Вона була двоповерхова, виконана у стилі [[ампір]] і у формі [[Ротонда|ротонди]], оточеної колонадою [[Тосканський ордер|тосканського ордеру]]. Її вінчала велика напівсферична баня з [[Ліхтар (надбудова)|ліхтарем]] і маленькою дзвіницею (у [[1882]] баню храму було дещо спрощено). [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] зобразив її на одній із [[акварель|акварелей]]. У напівпідвальній [[Крипта|крипті]] храму було передбачено 77 місць для поховань. У [[1816]] році церкву розписав [[іконопис]]ець Білецький.
[[Файл:Askoldova mogyla 2.jpg|thumb|250px|right|Аскольдова могила з церквою наприкінці XIX&nbsp;ст.]]
[[1840]] року цвинтар закрили. У [[1847]] церкву разом із цвинтарем планувалося знести, бо поруч прокладали шлях до [[Ланцюговий міст (Київ)|Ланцюгового мосту]], до того ж, вона була в аварійному стані внаслідок зсувів схилу. Але [[10 вересня]] того ж року храм на Аскольдовій могилі відвідав [[Микола I (російський імператор)|імператор Микола І]], який заборонив знесення, заявивши:

: ''«Анітрохи падінням не загрожує; треба трохи полагодити і церква має існувати»''<ref>Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.</ref>.

Дошку з цією історичною фразою згодом повісили у відремонтованому храмі. Іншу дошку, з довжелезною (і наполовину вигаданою) історією Аскольдової могили у [[1866]] почепили на [[фасад]]і церкви під час відзначення 1000-ліття хрещення [[Аскольд]]а. Тоді ж поширилася [[легенда]] про те, що тут міститься також і його поховання. На запитання про це богомольців військові писарі показували на місце за вівтарем храму, де існувало поховання невідомої особи, а церковні служки уточнювали: «Не тут, а під церквою у склепі»<ref>{{Cite web |url=http://www.hram.kiev.ua/index.php?mode=books&cat=6&parent=670&id=19 |title=Храми Св. Миколая у Києві |accessdate=25 серпня 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080301072250/http://www.hram.kiev.ua/index.php?mode=books |archivedate=1 березня 2008 |deadurl=yes }}</ref>.

У [[1856]] церкву знову розписали, а у [[1861]], коштом монастиря, відновлений цвинтар оточили кам'яною огорожею з брамою, над воротами якої влаштували [[Надбрамна дзвіниця на Аскольдовій могилі|дзвіницю]]. Також було споруджено кам'яний будинок для священника.

На закритому з [[1845]] для загального користування цвинтарі, починаючи з другої половини [[XIX століття]], почали здійснювати поховання найзаможніших [[Київ|киян]]. Зрозумівши, що від цього можна мати неабиякий зиск, монастирське начальство стало практикувати широкий розпродаж місць на ньому, а на початку [[1880-ті|1880-х років]] запровадило навіть посаду наглядача, першим із яких був [[ієромонах]] отець Рафаїл. Він багато зробив для збереження й утвердження звичаю прибирати могили й утримувати їх у належному стані, перетворюючи це похмуре місце на привабливий куточок міста.

У [[1882]] церкву Святого Миколая відреставровано за проєктом [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимира Ніколаєва]].
[[Файл:Askoldova mogyla 3.jpg|thumb|250px|Перебудована церква за радянських часів]]
Після своєї смерті в поважному віці отець Рафаїл також знайшов тут для себе вічний спокій. Його місце заступив [[1892]] року ієромонах того самого монастиря отець Веніамін. Найперше він звернув увагу на церкву, яка своїм зовнішнім виглядом і внутрішнім оздобленням не відповідала станові кладовища з його чистотою, прекрасними [[Надгробок|надгробками]] та склепами. Не маючи належних коштів, наглядач звернувся по допомогу до приватних осіб, які мали тут могили своїх близьких, й отримав широку підтримку: [[1893]] року в церкві провели капітальний ремонт. Усередині з'явилися привезений із [[Італія|Італії]] біломармуровий іконостас, новий настінний розпис, виконаний за ескізами живописця [[Васнецов Віктор Михайлович|Віктора Васнецова]], і дубовий [[паркет]]. Освятив оновлений храм [[7 липня]] [[1894]] митрополит Київський Іоанікій. Також у [[1899]]-[[1901]] коштом Марії Поторжинської збудували нову, більшу дзвіницю.

== Новітні часи ==
Після встановлення [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|радянського режиму]] церкву закрили, але у [[1921]]-[[1934]] вона ще діяла як парафіяльний храм [[Українська автокефальна православна церква (1919—1937)|УАПЦ]].

У [[1934]] році церкву було закрито остаточно, а кладовище знищене задля влаштування розважального парку.

У [[1936]] році церкву перебудували під [[ресторан]], а у [[1938]] році архітектор [[Юрченко Петро Григорович|Петро Юрченко]] досить дотепно переробив колишній храм на парковий павільйон, надбудувавши замість бані наскрізну іонійську колонаду<ref>''Третяк К. О.'' Київ: Путівник по зруйнованому місту.&nbsp;— 2-ге вид., перероб. і доп.&nbsp;— К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001.&nbsp;— 200 с.</ref>. Тоді ж було знесено дзвіницю початку XX століття будинок настоятеля і паркан 1860-х рр.
[[Файл:John Paul Kyiv.jpg|thumb|250px|Пам'ятна дошка [[Іван Павло II|Іванові Павлу II]] на стіні церкви]]
У такому вигляді церква проіснувала до останньої реставрації [[1997]]-[[1998]] (архітектор Володимир Хромченков), коли було відновлено первісний вигляд споруди. [[26 квітня]] [[1992]] році храм передано релігійній громаді [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]]. У напівпідвалі нині також влаштовано церкву в ім'я [[Сильвестр I|святого Сильвестра Папи Римського]]. Освячення відновленої Миколаївської церкви здійснив [[22 травня]] [[1998]] тоді ще Преосвященний Екзарх Києво-Вишгородський УГКЦ [[Любомир (Гузар)|Любомир Гузар]].

Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі прославилась також тим, що це був перший храм, який відвідав [[Папа Римський]] [[Іван Павло II]] під час свого апостольського візиту в [[Україна|Україну]] влітку [[2001]] року<ref>{{Cite web |url=http://www.polska.com.ua/ua/ambasada/news/4542 |title=Польща — Україна |accessdate=25 серпня 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070928032518/http://www.polska.com.ua/ua/ambasada/news/4542/ |archivedate=28 вересня 2007 |deadurl=yes }}</ref>.

Під пам'ятною дошкою, встановленою на стіні церкви на честь візиту Папи, міститься напис:

: ''«У цьому храмі Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі [[23 червня]] [[2001]]&nbsp;р. Божого Святійший Отець Іван Павло ІІ в молитві перед Чудотворною іконою Зарваницької Богородиці віддав під Її покровительство свою Апостольську подорож Україною»''

[[Файл:Сучасний цвинтар біля церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі. Київ, 2016.jpg|thumb|250px|Сучасний цвинтар біля храму. Могили Героя Небесної Сотні [[Клітинський Олександр Іванович|Олександра Клітинського]] та загиблого у [[Війна на сході України|Війні за незалежність України]] [[Марко Паславський|Марка Паславського]] ]]
15 липня 2010&nbsp;р. освячено відреставровану крипту в підвальному приміщенні храму, в якій поховано мучеників за віру [[Аскольд]]а і [[Дір]]а.

У 2016—2017 роках на території Аскольдової могили за кошти парафії Церкви Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі збудована дзвіниця, на якій встановлений 51 дзвін, освячені 22 травня 2019 року, у День Миколи Теплого&nbsp;— під час храмового свята УГКЦ&nbsp;Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі. Дзвони виготовлені у [[Нідерланди|Нідерландах]]. Всю електроніку, за допомогою якої можна виконувати різноманітні класичні та духовні мелодії виготовили інженери з Києва&nbsp;— брати Сергій та Леонід Ботвінки<ref>{{cite web |title=Над Дніпровими кручами вперше зазвучали освячені дзвони стаціонарного карильйону |url=http://askoldova-mohyla.org/uk/item,8087 |accessdate=16 червня 2024}}</ref>.

10 березня 2023 у храмі відспіваний і похований поруч Герой України, комбат 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі», [[Коцюбайло Дмитро Іванович|Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі»]]<ref>{{Cite news|url=https://24tv.ua/pohoron-dmitra-kotsyubayla-da-vinchi-foto-video-proshhannya-geroyem_n2271255|title=У Києві попрощалися з легендарним Героєм України "Да Вінчі": фото та відео з Майдану}}</ref>.
[[Файл:Дзвіниця на Аскольдовій могилі.png|міні|304x304пкс|Дзвіниця на Аскольдовій могилі]]

=== Воздвиженська каплиця ===
За часів існування кладовища Аскольдової могили, серед інших на ньому був також склеп генерал-майора кубанських козаків Миколи Михайловича Демидовського (1824—1891) та його дружини Анастасії Михайлівни. Цей склеп єдиний вцілив під час знищення кладовища у 1930-х роках. У 1995<ref name="Церква" /> (за іншими даними у 1998) році родиною Павла Синоверського склеп був переоблаштований у греко-католицьку каплицю (повна назва&nbsp;— каплиця Воздвиження Чесного Хреста Господнього){{sfn|Храми Києва|2001}}. У 2016—2017 роках каплиця була реконструйована, зокрема облицована мармуром, в середині встановлений мармуровий престол. У 2018 завершено і освячено настінний розпис каплиці<ref name="Церква">{{cite web |title=Освячення настінного розпису каплиці Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього |url=https://askoldova-mohyla.org/uk/item,7919 |website=Церква Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі |accessdate=16 червня 2024}}</ref>. У 2023 році на фасаді каплиці встановлені пам'ятні дошки на честь загиблих героїв російсько-української війни&nbsp;— Герою України [[Скакун Віталій Володимирович|Віталію Скакуну]] та лейтенанту [[Антіпов Денис Геннадійович|Денису Антіпову]]<ref>{{cite web |title=Дзвіниця з каплицею на Аскольдовій могилі |url=https://kiev-foto.info/uk/khramy/dzvinytsi/3559-dzvinitsya-z-kaplitseyu-na-askoldovij-mogili |website=Київфото |accessdate=16 червня 2024}}</ref>.

== Примітки та посилання ==
{{reflist}}
[[Файл:Меморіальна дошка на дзвінниці на Аскольдовій могилі.png|міні|332x332пкс|Меморіальна дошка на дзвіниці]]

== Джерела інформації ==
{{commonscat|Church of St. Nicholas (Askold's Grave)}}
* {{публікація|книга/стаття
 | автор                         = 
 | частина                       = Воздвиженська каплиця на Аскольдовій могилі
 | назва                         = Храми Києва
 | матеріал                      = електронний ресурс
 | підзаголовок                  = історична енциклопедія
 | спецвідомості                 = Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (586 Мб)
 | видавництво                   = 3МЕДІА
 | рік                           = 2001
 | комплект                      = 1 електрон. опт. диск (CD-ROM)
 | ref                           = Храми Києва
 }}
* ''Жук П. Ф.'' [http://religions.unian.net/ukr/detail/8767 1150-річчя Київської Митрополії та 1950 років поширення християнства: святкуватимемо на державному рівні?]
* Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
* Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000&nbsp;рр.
* ''Проценко Л.'' Історія київського некрополя.&nbsp;— К., 1995
* ''Третяк К. О.'' Київ: Путівник по зруйнованому місту.&nbsp;— 2-ге вид., перероб. і доп.&nbsp;— К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001.&nbsp;— 200 с.
* [http://www.askoldova-mohyla.org Історія Аскольдової могили // Сайт парафії УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі]
* [https://web.archive.org/web/20080305012315/http://www.oko.kiev.ua/Monument.jsp?monumentId=183 Аскольдова могила (комплекс)]
* [https://web.archive.org/web/20070928024458/http://otherside.com.ua/news/detail.php?id=9608 Архітектор Андрій Меленський // Інший Бік]
* [http://www.sezamka.kiev.ua/photos_1_1_44.html?PHPSESSID=abc3f94930e08eab93f444fb08834788 Аскольдова могила]
* [https://web.archive.org/web/20081205105457/http://pupils.rl.kiev.ua/2004/gladyshev_komarov/park.html#1 Достопримечательности Киева]
* [https://web.archive.org/web/20070927225315/http://klymenko.data-tec.net/Kyiv/Kyiv.Parky.htm Парками та палацами Печерську]
* [https://web.archive.org/web/20080301072250/http://www.hram.kiev.ua/index.php?mode=books Храми Св. Миколая у Києві]
* [https://web.archive.org/web/20070928032518/http://www.polska.com.ua/ua/ambasada/news/4542/ Польща&nbsp;— Україна]
* ''Шумило С. В.'' [http://ruskline.ru/analitika/2010/02/17/drevnejshaya_svyatynya_pravoslavnoj_rusi Древнейшая святыня Православной Руси. Краткая история Свято-Николаевской церкви на Оскольдовой могиле]
* ''Шумило С. В.'' [http://religions.unian.net/ukr/detail/9646 Християнізаційні впливи на Русі в IX&nbsp;ст. До 1150-річчя заснування першої Руської митрополії за часів князя Оскольда. Частина I]
* ''Шумило С. В.'' [http://www.religion.in.ua/main/history/10967-svyato-rizopokladannya-u-vlaxerni-ta-pamyat-pro-pershe-oskoldove-xreshhennya-rusi.html Свято Ризопокладання у Влахерні та пам'ять про перше Оскольдове Хрещення Русі ]
* ''Шумило С. В.'' [http://arhiv.orthodoxy.org.ua/uk/dovidkovi_materiali/2010/02/04/30003.html 1150 лет киево-русской эры ]
* ''Шумило С. В.'' [http://religions.unian.net/ukr/detail/4395 Первое крещение Руси и убийство князя Аскольда: церковно-историческая память]
* ''Шумило С. В.'' [http://religions.unian.net/ukr/detail/5521 Князь Аскольд&nbsp;— предтеча крещения Киевской Руси. // Церковная православная газета, №&nbsp;15-16 (265—266), август 2010 г.]
* [http://religions.unian.net/ukr/detail/4918 В Україні цього року відзначається 1150-річчя Хрещення Русі князем Оскольдом ]
* ''Шумило С. В.'' [http://ruskline.ru/analitika/2010/02/26/kievorusskaya_missiya_svvravnoappkirilla_i_mefodiya_i_pervoe_oskoldovo_krewenie_rusi Миссия свв. равноапп. Кирилла и Мефодия и первое (Оскольдово) Крещение Руси]
* ''Шумило С. В.'' [http://rusk.ru/st.php?idar=41968 «Это должно быть делом всей православной Руси». К 1150-летию от начала христианизации Руси]

{{Визначні місця Києва}}
{{Св. Миколай-Київ}}
{{Добра стаття}}

[[Категорія:Київ у добу Російської імперії]]
[[Категорія:Церкви Печерського району]]
[[Категорія:Ротонди]]
[[Категорія:Церкви Святого Миколая|Київ]]
[[Категорія:Середньовічні угри в Україні]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1810]]
[[Категорія:Засновані в Києві 1810]]
[[Категорія:Церкви Київської архиєпархії УГКЦ]]
[[Категорія:Архітектура класицизму в Києві]]
[[Категорія:Аскольдова Могила]]