Цикли Жюгляра
 | |
| Назва циклу | Характерний період |
|---|---|
| Цикл Кітчина | 3—4 роки |
| Цикл Жюгляра | 7—11 років |
| Цикл Кузнеця | 15—25 років |
| Цикл Кондратьєва | 45—60 років |
Цикли Жюгляра — середньострокові економічні цикли з характерним періодом у 7—11 років. Названі по імені французького економіста Клемана Жюгляра, котрий одним з перших описав ці цикли[1].
На відміну від циклів Кітчина у рамках циклів Жюгляра ми спостерігаємо коливання не просто у рівні завантаження існуючих виробничих потужностей (і, відповідно, в об'ємі товарних запасів), але і коливання в об'ємах інвестицій в основний капітал. В результаті, до тимчасових запізнювань, характерних для циклів Кітчина, тут додаються ще і тимчасові затримки між ухваленням інвестиційних рішень і зведенням відповідних виробничих потужностей (а також між зведенням і актуальним запуском відповідних потужностей). Додаткова затримка формується і між спадом попиту і ліквідацією відповідних виробничих потужностей. Ці обставини і обумовлюють те, що характерний період циклів Жюгляра виявляється помітно тривалішим, ніж характерний період циклів Кітчина.
Циклічні економічні кризи/рецесії можуть розглядатися як одна з фаз циклу Жюгляра (разом з фазами пожвавлення, підйому і депресії). У той же час від фази кондратьєвської хвилі залежить глибина цих криз[2].
У своїй роботі Жюгляр наводить такі значення даних про кризи у Франції, Британії і США[3]:
- 1804 — 1803 — -
- 1810 — 1810 — -
- 1813 — 1815–1814
- 1818 — 1818–1818
- 1826 — 1826–1826
- 1830 — 1830–1830
- 1836 — 1837–1837
- 1839 — 1839–1839
- 1847 — 1847–1848
- 1857 — 1857–1857
Оскільки чіткої періодичності не спостерігається, було узято середнє значення в 7-10 років.
У циклі Жюгляра досить часто виділяють чотири фази, в яких деякі дослідники виділяють підфази:
- фаза пожвавлення (підфази старту і прискорення);
- фаза підйому, або процвітання (підфази зростання і перегрівання, або буму);
- фаза рецесії (підфази краху/гострої кризи і спаду);
- фаза депресії, або застою (підфази стабілізації і зрушення)[4].
- Clement Juglar and the transition from crises theory to business cycle theories
- Циклы Китчина, циклы Жугляра, циклы Кузнеца, длинные волны Кондратьева
- Цикличность экономического развития.
- ↑ Des Crises commerciales et leur retour periodique en France, en Angleterre, et aux Etats-Unis. Paris: Guillaumin, 1862.
- ↑ Див., напр.: Korotayev Andrey V., & Tsirel Sergey V. A Spectral Analysis of World GDP Dynamics: Kondratieff Waves, Kuznets Swings, Juglar and Kitchin Cycles in Global Economic Development, and the 2008–2009 Economic Crisis. Structure and Dynamics. — 2010. — Vol. 4. #1. — P. 3-57; Див. також: Гринин Л. Е., Коротаев А. В. Глобальный кризис в ретроспективе: От Ликурга до Алана Гринспена. М.: УРСС, 2010. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 14 грудня 2015.
- ↑ Juglar C. Des Crises Commercials Et De Leur Retour Periodique En France. Paris, 1862
- ↑ Гринин Л. Е., Малков С. Ю., Коротаев А. В. Математическая модель среднесрочного экономического цикла и современный глобальный кризис // Малков С. Ю., Гринин Л. Е., Коротаев А. В. (ред.)/ История и Математика: Эволюционная историческая макродинамика. — М.: Книжный дом «Либроком», 2010. — C. 233–284