Перегляд вихідного коду сторінки Чернігівська область

{{Область
 | герб            = Coat of Arms of Chernihiv Oblast.svg
 | опис герба      = Герб Чернігівської області
 | прапор          = Prapor Chernihivskoyi oblasti.svg
 | опис прапора    = Прапор Чернігівської області
 | розташування    = Chernihiv in Ukraine.svg
 | мапа            = Chernihiv Oblast 2020 subdivisions.jpg
 | назва           = Чернігівська
 | прізвисько      = Чернігівщина, [[Сіверщина]]<ref>{{Cite web |url=http://otdyhaem.com.ua/chernigovskaja/chernigovskaja.html |title=Чернігівська область, історія |accessdate=29 травня 2018 |archive-date=6 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180606103859/http://otdyhaem.com.ua/chernigovskaja/chernigovskaja.html }}</ref>
 | утворена        = [[15 жовтня]] [[1932]] року
 | код КАТОТТГ     = UA74000000000025378
 | населення       = {{зменшення}}{{Formatnum:959 315}}<small>(01.01.2022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2022}}</ref>
 | площа           = 31865
 | густота         = {{rnd|{{НОУ/2|Чернігівська}}/31865|1}}
 | код області     = 46
 | центр           = [[Чернігів]]
 | райони          = 5
 | МОЗ             = 4
 | МРЗ             = 12
 | міські райони   = 2
 | смт             = 30
 | села            = 1429
 | селища          = 60
 | селищні ради     = 
 | сільські ради     = 
 | номери автомобілів = [[File:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] CB, ІВ
 | домен              = chernigov.ua; cn.ua
 | адреса             = 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 43 
 | голова ОДА         = [[Чаус В'ячеслав Анатолійович|В'ячеслав Чаус]]<ref>{{УПУ|343/2021|4 серпня 2021|Про призначення В. Чауса головою Чернігівської обласної державної адміністрації}}</ref>
 | вебсторінка     = [https://chor.gov.ua/ Чернігівська облрада]<br/>[http://cg.gov.ua/ Чернігівська ОДА]
 | рада            = [[Чернігівська обласна рада]]
 | голова          = [[Дмитренко Олена Борисівна|Олена Дмитренко]]
 | громади=57}}

'''Черні́гівська о́бласть''' ''([[Чернігівщина]])''&nbsp;— [[Області України|область]] у [[Північ України|Північній]] [[Україна|Україні]]. Утворена [[15 жовтня]] [[1932]] року. Розташована у північній частині [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]]. Межує на заході з [[Київська область|Київською]], на сході&nbsp;— з [[Сумська область|Сумською]], на півдні&nbsp;— з [[Полтавська область|Полтавською]] [[Області України|областями України]]. [[Обласний центр]]&nbsp;— [[Місто-герой України|місто-герой]] [[Чернігів]].

Наявного населення  968 тис. ([[Список областей України за чисельністю населення|23-тє місце серед регіонів України]], менше населення лише в [[Кіровоградська область|Кіровоградській]] і [[Чернівецька область|Чернівецькій]] областях). Територія 31 865 км². Чернігівщина [[Список областей України за площею|за площею посідає третє місце серед інших областей України]].

== Природа ==

Область розташована на півночі [[Україна|України]], на лівому березі [[Дніпро (річка)|Дніпра]], у межах [[Поліська низовина|Поліської низовини]] та лісостеповій зоні [[Придніпровська низовина|Придніпровської низовини]]. Лісами вкрито 20&nbsp;% території. Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8,5 тис. км. Найбільші річки&nbsp;— [[Дніпро (річка)|Дніпро]], [[Десна]] з притоками [[Сейм (річка)|Сейм]], [[Остер (річка)|Остер]], [[Снов]], [[Убідь]], на півдні&nbsp;— [[Удай]]. Клімат помірно континентальний. Середньорічні температури: січня −7&nbsp;°C, липня +19&nbsp;°C. Середньорічна кількість опадів 550—660&nbsp;мм.

На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки.

За останні 20 років середньорічна температура [[Україна|України]] зросла на 0,8&nbsp;°C. Якщо розглядати окремі регіони, найбільші зміни відбуваються в північних областях. Так, у Чернігівській області за останні два десятиліття температура збільшилася на 1,4&nbsp;°C, практично зрівнявши кліматичний режим [[Полісся]] з [[Херсонська область|Херсонською областю]]<ref>{{Cite web|url=https://www.online.ua/press-release/783150/|title=Как изменение климата влияет на погоду в Украине|last=ONLINE.UA|website=ONLINE.UA|language=uk|accessdate=2017-08-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170816153316/https://www.online.ua/press-release/783150/|archivedate=2017-08-16|deadurl=yes}}</ref>.

== Історія ==
{{Основна стаття|Історія Чернігівської області}}
{{Див. також|Сіверське князівство|Новгород-Сіверська стоянка|Мізинська стоянка|Пушкарівські стоянки|Журавська стоянка}}
Заселення території Чернігівщини почалося ще за часів палеоліту&nbsp;— близько 100 тис. років тому. Більше двадцяти поселень епохи пізнього палеоліту (35–10 тис. років тому) дослідники виявили на території області. А знахідки в селі Мезин Коропського району не мають собі рівних у світовій археології. Чернігівщина належала до ареалу [[Культура ямково-гребінцевої кераміки|ямково-гребінцевої кераміки]] ([[Стоянка (археологія)|стоянки]] [[Погорілівка]], Мис Очкинський та інші).

Починаючи із [[6 століття|шостого століття нашої ери]], територію Новгорода-Сіверського стали заселяти [[Східні слов'яни|східнослов'янські племена]] [[сіверяни|сіверян]].

У IX&nbsp;ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу [[Київська Русь|Київської Русі]], причому Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. У складі Київської Русі вона одержала подальший соціально-економічний розвиток. Головне місце в економіці займало сільське господарство. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Чернігово-Сіверська земля мала розгалужені торгові зв'язки.

У [[1796]] році була створена Малоросійська губернія Росії з центром у місті [[Чернігів|Чернігові]]. У 1802&nbsp;р. вона була розділена на [[Чернігівська губернія|Чернігівську]] і [[Полтавська губернія|Полтавську губернії]].
{{double image|left|Чернігівська область аверс.jpg|120|Чернігівська область реверс.jpg|120|[[85 років Чернігівській області (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена Чернігівській області]]}}
У 1923—1932&nbsp;р. було проведено кілька адміністративних реформ, остання з яких призвела в 1932 році до створення Чернігівської області в складі УРСР.

Область утворена 7 жовтня 1932 з частин [[Київська область|Київської]] і [[Харківська область|Харківської]]; частини передані до [[Сумська область|Сумської]] (1939) і [[Київська область|Київської]] (1987), приєднаний Талалаївський район [[Сумська область|Сумської області]] (1965); центр&nbsp;— [[Чернігів]]

У 1937 році першим секретарем Чернігівського обласного комітету [[КП(б)У]] був [[Маркітан Павло Пилипович|Павло Пилипович Маркітан]] (1887-1937), а його помічником - Михайло Євгенович Моцний (1904-1937)<ref>{{Citation|title=Эпоха Моцных-Строменко из села Соленое/The era of Motsny-Stromenko from the village Solone, Ukraine|url=https://www.youtube.com/watch?v=yEbHH1PRyHI|accessdate=2022-04-24|language=uk-UA}}</ref>

У травні-червні 1991 в місті [[Носівка|Носівці]], на той час районному центрі області, відбулися [[Носівський майдан|голодування вчителів та масові протести]], які отримали розголос у всеукраїнських масмедіа та привели до зміни керівників Носівського району.<ref>{{Стаття
 | автор     = Інга Рисюк
 | назва     = Переведи мене через Майдан
 | посилання = 
 | видання   = Комсомольское знамя
 | номер     = за 4 червня 1991
 | сторінки  = 
}}</ref><ref>{{Стаття
 | автор     = М. Вавіровський 
 | назва     = В Носівці на площі
 | посилання = 
 | видання   = Іменем Закону
 | номер     = за 23 червня 1991 
 | сторінки  = 
}}</ref>

З [[1991]] року до нинішнього часу Чернігівська область&nbsp;— в складі незалежної України.

Із 1991 року по 2012 рік в області було знято із обліку 40 сіл. Це один з найвищих показників по Україні.<ref>[http://pik.cn.ua/3267/z-karti-ukrayini-zniklo-641-selo-chernigivshchina-v-liderah/ З карти України зникло 641 село. Чернігівщина в «лідерах»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200622024149/http://pik.cn.ua/3267/z-karti-ukrayini-zniklo-641-selo-chernigivshchina-v-liderah/ |date=22 червня 2020 }}, Пік, 10.04.2013</ref>

Тільки під час одного рішення у 2013 році Чернігівської обласної ради із обліку було знято 7 сіл.<ref>[http://pik.cn.ua/3044/na-chernigivshchini-pomerli-7-sil/ На Чернігівщині «померли» 7 сіл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200622021330/http://pik.cn.ua/3044/na-chernigivshchini-pomerli-7-sil/ |date=22 червня 2020 }}, Пік, 31.03.2013</ref>

Станом на 2020 рік зникло 55 сіл.<ref name="Город5">[https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/116341-sela-kleci-bilshe-nemae.html Села Клеці більше немає] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200621061635/https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/116341-sela-kleci-bilshe-nemae.html |date=21 червня 2020 }}, gorod.cn.ua, 5 червня 2020</ref>

=== Епідемія коронавірусу ===
{{Детальніше|Пандемія коронавірусної хвороби 2019}}
{{Детальніше|Коронавірусна хвороба 2019 в Україні}}
{{Детальніше|Коронавірусна хвороба 2019 у Чернігівській області}}

28 березня 2020 року в області було зареєстровано перший випадок інфікування COVID-19. 29 березня було повідомлено про ще одну підозру на коронавірус в тому ж [[Борзнянський район|Борзнянському районі]].<ref>[https://24tv.ua/health/v_chernigivskiy_oblasti_zafiksuvali_drugiy_vipadok_zarazhennya_covid_19_n1306566 Коронавірус в Україні: дві дитини знаходяться у важкому стані] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200428024739/https://24tv.ua/health/v_chernigivskiy_oblasti_zafiksuvali_drugiy_vipadok_zarazhennya_covid_19_n1306566 |date=28 квітня 2020 }}, Телеканал новин «24», 29 березня 2020</ref> Перший випадок в Чернігові був зареєстрований 22 квітня.<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2020/04/22/7248983/ Ми трималися скільки могли: у Чернігові звітують про перший випадок Covid] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200614084538/https://www.pravda.com.ua/news/2020/04/22/7248983/ |date=14 червня 2020 }}, УП, 22 квітня 2020</ref> У той день в Україні вже було 6 592 випадки захворювання на COVID-19, з них 13 у Чернігівській області.

На початку червня в області різко зросла кількість інфікованих. І якщо до червня область була на одному із останніх місць в Україні за кількістю інфікованих, то із початку червня почала підніматися, так на 13 червня в області було 385 випадків інфікування і за цим показником область була 7 із кінця, обігнавши Сумську, Полтавську, Миколаївську, Херсонську, Донецьку і Луганську.

=== Війна 2022 року ===
Під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення]] майже вся область була захоплена російськими загарбниками. Попри це Чернігів, Ніжин, Прилуки та ще кілька міст тримали оборону і не були взяті.

3 квітня 2022 року значна частина області аж до Чернігова була звільнена від окупантів.<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/3/7336932/ Від російських окупантів звільнили три села, важливих для деблокади Чернігова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220404181412/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/3/7336932/ |date=4 квітня 2022 }}, УП, 3 квітня 2022</ref> До 6 квітня окупанти покинули область.

: ''Див. також: [[Пам'ятки історії національного значення в Чернігівській області]]''

== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Чернігівської області}}
{{see also|Історія змін адміністративно-територіального устрою і список керівників Чернігівської області}}

=== Загальна інформація ===
Адміністративний центр області&nbsp;— місто [[Чернігів]].

У складі області:
* районів&nbsp;— 5 ([[Корюківський район|Корюківський]], [[Ніжинський район|Ніжинський]], [[Новгород-Сіверський район|Новгород-Сіверський]], [[Прилуцький район|Прилуцький]] і [[Чернігівський район|Чернігівський]]);
* районів у містах&nbsp;— 2;
* населених пунктів&nbsp;— 1511, в тому числі:
** міського типу&nbsp;— 45, в тому числі:
*** міст&nbsp;— 16, в тому числі:
**** міст обласного значення&nbsp;— 4;
**** міст районного значення&nbsp;— 12;
*** селищ міського типу&nbsp;— 29;
** сільського типу&nbsp;— 1466, в тому числі:
*** сіл&nbsp;— 1408;
*** селищ&nbsp;— 58.

У системі місцевого самоврядування:
* об'єднані громади&nbsp;— 57.

=== Міста обласного значення ===
* [[Ніжин]]
* [[Новгород-Сіверський]]
* [[Прилуки]]
* [[Чернігів]]

=== Міста районного значення ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Місто
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Батурин]]
| [[Бахмацький район]]
|-
| align="center"| 2
| [[Бахмач]]
| [[Бахмацький район]]
|-
| align="center"| 3
| [[Бобровиця]]
| [[Бобровицький район]]
|-
| align="center"| 4
| [[Борзна]]
| [[Борзнянський район]]
|-
| align="center"| 5
| [[Городня]]
| [[Городнянський район]]
|-
| align="center"| 6
| [[Ічня]]
| [[Ічнянський район]]
|-
| align="center"| 7
| [[Корюківка]]
| [[Корюківський район]]
|-
| align="center"| 8
| [[Мена (місто)|Мена]]
| [[Менський район]]
|-
| align="center"| 9
| [[Носівка]]
| [[Носівський район]]
|-
| align="center"| 10
| [[Остер (місто)|Остер]]
| [[Козелецький район]]
|-
| align="center"| 11
| [[Семенівка]]
| [[Семенівський район (Чернігівська область)|Семенівський район]]
|-
| align="center"| 12
| [[Сновськ]]
| [[Сновський район]]
|}

=== Райони у містах ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Район
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Деснянський район (Чернігів)|Деснянський]]
| м. [[Чернігів]]
|-
| align="center"| 1
| [[Новозаводський район|Новозаводський]]
| м. [[Чернігів]]
|}

=== Сусідні області України ===
* [[Київська область]]
* [[Полтавська область]]
* [[Сумська область]]

== Демографія ==
{{main|Населення Чернігівської області}}
Із 1967 року населення області стабільно зменшується&nbsp;— із 1576&nbsp;тис. у 1967 до 959,3 тис. у 2022 році.<ref name="нк82">[https://issuu.com/nash_kray/docs/nk19__081-082_16bw__80-web Наш край], №&nbsp;81-82, 10 жовтня 2019</ref>
* 1 245 300 мешканців ([[2001]]), ''у тому числі:''
** міське&nbsp;— 727 200 мешканців ([[2001]])
** сільське&nbsp;— 518 100 мешканців ([[2001]])
* '''Національний склад населення''' (за переписом 1970 року):
** [[українці]]в&nbsp;— 93,8&nbsp;%
** [[росіяни|росіян]]&nbsp;— 4,7&nbsp;%
** інших&nbsp;— 1,5&nbsp;%
* 1 151 957 мешканців ([[1 січня]] [[2007]]), ''у тому числі:''
** міське&nbsp;— 700 727 мешканців ([[2007]])
** сільське&nbsp;— 451 230 мешканців ([[2007]])
* 959 315 мешканців (1 січня 2022)

=== Найбільші населені пункти ===

<div align="center">
{| id="toc" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor="#CDC1C5" | {{center|'''[[Список міст Чернігівської області|Міські населені пункти]] з кількістю жителів понад 7,0 тисяч '''<br/> за даними Держкомстату на 2018<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року</ref>}}
|-
|
<table width="600" border="0" cellspacing="1" cellpadding="0">
 <tr align="left">
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Чернігів]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}289,4</td>
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Бобровиця]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,2</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ніжин]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}70,0</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ічня]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,0</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Прилуки]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}55,2</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Борзна]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}10,1</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Бахмач]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}17,9</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Семенівка]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}8,3</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Носівка]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}13,6</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Варва]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}7,9</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Новгород-Сіверський]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}13,3</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Козелець]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}8,0</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Корюківка]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}12,8</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Десна (Козелецький район)|Десна]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}7,5</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Городня]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}12,2</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Ріпки (смт)|Ріпки]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}7,2</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Мена (місто)|Мена]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,7</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Сосниця]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}7,0</td>
 </tr>
  <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Сновськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,1</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"></td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"></td>
 </tr>
</table>
|}
</div>

=== Національний склад ===
Національний склад населення Чернігівської області станом на 2001 рік<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqZgEfJ?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>

{| class="standard" style="text-align:right"
|+
! align="center" |№
! align="center" |Національність
! align="center" |Кількість осіб
! align="center" |%
|-
| 1
| align="left" | [[Українці]]
| 1 155 354
| 93,47&nbsp;%
|-
| 2
| align="left" | [[Росіяни]]
| 62 207
| 5,03&nbsp;%
|-
| 3
| align="left" | [[Білоруси]]
| 7 122
| 0,58&nbsp;%
|-
| 4
| align="left" | [[Євреї]]
| 1 531
| 0,12&nbsp;%
|-
| 5
| align="left" | [[Вірмени]]
| 934
| 0,08&nbsp;%
|-
| 6
| align="left" | [[Цигани]]
| 756
| 0,06&nbsp;%
|-
| 7
| align="left" | [[Молдовани]]
| 700
| 0,06&nbsp;%
|-
| 8
| align="left" | [[Поляки]]
| 528
| 0,04&nbsp;%
|-
| 9
| align="left" | [[Татари]]
| 461
| 0,04&nbsp;%
|-
| 10
| align="left" | [[Азербайджанці]]
| 403
| 0,03&nbsp;%
|-
| 11
| align="left" | Інші
| 6 069
| 0,49&nbsp;%
|-
|
| align="left" | Разом
| 1 236 065
| 100,00&nbsp;%
|+
|}

===Мовний склад населення===
Мовний склад населення Чернігівської області станом на 2001 рік[http://www.ukrcensus.gov.ua/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170731075655/http://ukrcensus.gov.ua/ |date=31 липня 2017 }}
{{нумерація таблиці | {{
{| class="standard sortable"  style=text-align:right 
!№
!Райони та міста обласного значення
!українська
!російська
!білоруська
|-
|1
|style=text-align:left|'''Чернігівська область'''
|'''89,1'''
|'''10,3'''
|'''0,2'''
|-
|1
|style=text-align:left|[[Чернігів]]
|74,0
|24,5
|0,3
|-
|1
|style=text-align:left|[[Ніжин]]
|89,5
|8,9
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Прилуки]]
|92,9
|6,8
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Бахмацький район]]
|97,1
|2,5
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Бобровицький район]]
|97,9
|1,8
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Борзнянський район]]
|98,4
|1,4
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Варвинський район]]
|97,0
|2,7
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Городнянський район]]
|92,5
|7,0
|0,5
|-
|1
|style=text-align:left|[[Ічнянський район]]
|97,8
|2,0
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Козелецький район]]
|95,8
|3,8
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Коропський район]]
|97,8
|2,0
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Корюківський район (1923—2020)|Корюківський район]]
|96,9
|2,8
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Куликівський район]]
|98,0
|1,7
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Менський район]]
|97,5
|2,1
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Ніжинський район (1923—2020)|Ніжинський район]]
|98,5
|1,3
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Новгород-Сіверський район (1923—2020)|Новгород-Сіверський район]]
|63,9
|35,9
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Носівський район]]
|97,9
|1,7
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Прилуцький район (Чернігівська область, 1923—2020)|Прилуцький район]]
|97,2
|2,4
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Ріпкинський район]]
|87,6
|11,4
|0,8
|-
|1
|style=text-align:left|[[Семенівський район (Чернігівська область)|Семенівський район]]
|80,4
|19,4
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Сновський район]]
|89,4
|10,3
|0,2
|-
|1
|style=text-align:left|[[Сосницький район]]
|98,4
|1,4
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Срібнянський район]]
|98,3
|1,5
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Талалаївський район]]
|98,0
|1,9
|0,1
|-
|1
|style=text-align:left|[[Чернігівський район (Чернігівська область, 1923—2020)|Чернігівський район]]
|95,4
|4,0
|0,3
|}
}}}}

== Економіка ==
{{Детальніше|Економіка Чернігівської області}}
Бюджет Чернігівської області на 2016 рік склав 3&nbsp;млрд грн.<ref>[http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/69242-igor-vdovenko-byudzhet-pugaet.html Игорь Вдовенко: «Бюджет пугает!»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304142047/http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/69242-igor-vdovenko-byudzhet-pugaet.html |date=4 березня 2016 }}, 25 грудня, gorod.cn.ua</ref>

Загальна довжина автомобільних доріг в області&nbsp;— 7222 кілометри.<ref>{{cite web | url = http://www.golos.com.ua/article/278488 | title = Лише три відсотки автомагістралей у нормальному стані | author = Василь Чепурний | publisher = Голос України | date = 2016-11-05 | accessdate =  | archive-date = 8 листопада 2016 | archive-url = https://web.archive.org/web/20161108054202/http://www.golos.com.ua/article/278488 }}</ref>

== Зв'язок та інтернет ==
Станом на 1 січня 2017 року в області було 1 405 тис. абонентів мобільного зв'язку
<ref name="че">[http://cheline.com.ua/news/society/na-chernigivshhini-ponad-400-tisyach-koristuvachiv-internetu-75068 На Чернігівщині понад 400 тисяч користувачів інтернету] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170514173514/http://cheline.com.ua/news/society/na-chernigivshhini-ponad-400-tisyach-koristuvachiv-internetu-75068 |date=14 травня 2017 }}, cheline.com.ua</ref> (більше 100&nbsp;%, тобто дехто має по кілька сімок) і 439 тис. користувачів інтернету.

== Рекреаційно-туристичний потенціал ==
Чернігівщина має значний туристичний, історико-культурний та природно-рекреаційний потенціал. Велика кількість історико-культурних об'єктів у поєднанні з розмаїттям природно-рекреаційних ресурсів створюють умови для розвитку різних видів туризму.

Наявні [[Рекреаційні ресурси Чернігівської області|рекреаційні ресурси Чернігівщини]] у вигляді туристично-відпочинкової інфраструктури, санаторіїв, пансіонатів та баз відпочинку, заповідних природних парків.

На державному обліку в області перебуває близько 9 000 пам'яток історії та культури, понад 1 900 із них&nbsp;— національного значення. Чотирнадцять населених пунктів регіону включені до Списку історичних населених місць України й стали туристичними центрами області (Чернігів, Новгород-Сіверський, Батурин, Ніжин, Прилуки, Козелець, Остер, Седнів та ін.).

На території Чернігівщини працює 33 музеї комунальної власності, 3 національні заповідники («Чернігів стародавній», «Гетьманська столиця», «Качанівка»), меморіальний комплекс «Пам'яті героїв Крут» та десятки приватних музеїв та виставкових залів.

Найбільш привабливими з погляду туризму об'єктами історико-культурного та природного значення, «туристичними магнітами» області, є:
* Національний історико-культурний заповідник «[[Гетьманська столиця]]»;
* Національний архітектурно-історичний заповідник «[[Чернігів стародавній]]»;
* Парк природи «[[Беремицьке]]» та [[Міжрічинський регіональний ландшафтний парк]];
* [[Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»]];
* [[Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім»]]

Природно-заповідний фонд налічує 669 об'єктів загальною площею 262 тис. га. Функціонує 57 готелів та аналогічних засобів розміщення, 26 баз відпочинку, 36 садиб сільського зеленого туризму та понад 500 рекомендованих туристам закладів харчування.

: Джерело: <ref>{{cite web | url = https://chor.gov.ua/images/Razdely/Norm_docum/Proekty/7_sklykannia/Pro_zatverdzhennia_oblasnoi_tsilovoi_Prohramy_rozvytku_turyzmu_v_Chernihivskii_oblasti.pdf | title = Pro_zatverdzhennia_oblasnoi_tsilovoi_Prohramy_rozvytku_turyzmu_v_Chernihivskii_oblasti.pdf | publisher =  | author =  | date =  | accessdate =  | language =  | archive-date = 21 січня 2022 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220121013454/https://chor.gov.ua/images/Razdely/Norm_docum/Proekty/7_sklykannia/Pro_zatverdzhennia_oblasnoi_tsilovoi_Prohramy_rozvytku_turyzmu_v_Chernihivskii_oblasti.pdf }}</ref>

== Культура ==

=== Пам'ятки історії та архітектури ===
Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ–ХІІ ст. і XVII—XIX&nbsp;ст. Понад 200 із них мають світове значення. Найціннішими пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ–ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у Чернігові, Юр'єва божниця (Х ст.) в Острі. Із пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садиби Тарновських (XIX&nbsp;ст.) в с. Качанівка Ічнянського району, Галаганів (XVIII&nbsp;ст.) у с. Сокиринцях та смт Дігтярі Срібнянського району, садиба П.Румянцева-Задунайського (XVIII) в с. Вишеньки Коропського району.

На державному обліку в області перебуває 239 пам'яток архітектури та містобудування (з них&nbsp;— 171 національного значення), 2316 пам'яток археології (з них&nbsp;— 31 національного значення), 2279 пам'яток історії (з них&nbsp;— 8 національного значення), 127 пам'яток монументального мистецтва (з них&nbsp;— 1 національного значення). 14 міст і селищ міського типу включені до Списку історичних населених місць України. Це [[Батурин]], [[Борзна]], [[Ічня]], [[Козелець]], [[Короп (смт)|Короп]], [[Любеч]], [[Ніжин]], [[Новгород-Сіверський]], [[Остер (місто)|Остер]], [[Прилуки]], [[Седнів]], [[Сосниця]], [[Срібне]], [[Чернігів]].<ref>{{Cite web |url=http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=268 |title=Історико-культурні заповідники України. Довідник |accessdate=22 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160309040618/http://spadshina.org.ua/index.php?itemid=268&sid=27 |archivedate=9 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
{{Детальніше|Список пам'яток архітектури в Чернігівській області}}

Чернігівщина була відома особливим стилем домашнього [[іконопис]]у. Він відзначався яскравістю і реалістичним зображенням святих, використанням червоної і жовтогарячої фарб, а також рослинним орнаментом. Чернігівські ікони були відомі далеко за межами регіону. Їх зібрання перебуває в експозиції і фондах [[Музей української домашньої ікони|Музею української домашньої ікони]] історико-культурного комплексу «[[Замок Радомисль]]»<ref>Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia».&nbsp;— Київ, 2013</ref>.

=== Видатні представники культури і науки ===

Землі Чернігівщини&nbsp;— джерело творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець [[Лисянський Юрій Федорович|Ю.Лисянський]], розпочала театральну кар'єру [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марія Заньковецька]], народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер [[Довженко Олександр Петрович|О.&nbsp;Довженко]]. Тут жили, працювали чи просто бували історик і письменник [[Бодянський Осип Максимович|О.&nbsp;Бодянський]], скульптор [[Мартос Іван Петрович|І.&nbsp;Мартос]], письменники&nbsp;— [[Забіла Віктор Миколайович|В.&nbsp;Забіла]], [[Кочерга Іван Антонович|І.&nbsp;Кочерга]], [[Тичина Павло Григорович|П.&nbsp;Тичина]], [[Олекса Десняк]], композитори [[Верьовка Григорій Гурійович|Г.&nbsp;Верьовка]], [[Ревуцький Лев Миколайович|Л. Ревуцький]], великий український митець [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Шевченко]], український філософ і поет [[Сковорода Григорій Савич|Г.&nbsp;Сковорода]], письменники [[Глібов Леонід Іванович|Л.&nbsp;Глібов]], [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М.&nbsp;Коцюбинський]], [[Марко Вовчок]], [[Самійленко Володимир Іванович|В.&nbsp;Самійленко]], [[Вербицький Микола Андрійович|М.&nbsp;Вербицький]]. Із Чернігівським краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет [[Сергій Корольов|С.&nbsp;Корольова]], академіка [[Богомолець Олександр Олександрович|О.&nbsp;Богомольця]], російського історика М.&nbsp;Державіна, письменника [[Микола Гоголь|М.&nbsp;Гоголя]], поета [[Гребінка Євген Павлович|Є.&nbsp;Гребінки]]. Тут бували [[О.Пушкін]], [[О.Грибоєдов]], [[Л.Толстой]], [[М.Горький]], [[М.Глінка]], [[П.Чайковський]].

У Ніжині народився [[Олександр Михайлович Богомолець]] (1850—1935)&nbsp;— земський лікар, революціонер-[[народник]], батько академіка [[Олександр Олександрович Богомолець|Олександра Олександровича Богомольця]], а в селі Журавці Варвинського району народився [[Вороний Юрій Юрійович]]&nbsp;— український хірург, доктор медичних наук, професор. Здійснив першу у світі операцію у квітня 1933 року, пересадив нирку.

Сучасні видатні діячі культури і науки:
* [[Адаменко Микола Петрович]] (*20 грудня 1931, Загребелля, Сосницький район, Чернігівська область)&nbsp;— український поет, філолог. Член СПУ (1988). Лауреат обласних премій імені Б. Грінченка та імені М. Коцюбинського. Нагороджений орденом «За мужність» (2005). Жертва комуністичного терору. Політв'язень радянських тюрем і концтаборів (1953—1956).
* [[Балабко Олександр Васильович]] (*24 квітня 1955, с. Лісконоги Новгород-Сіверського району)&nbsp;— український публіцист, прозаїк, поет-пісняр, журналіст. Член НСПУ, НСЖУ, Асоціації діячів естрадного мистецтва. Заслужений діяч естрадного мистецтва України (2024). Головний редактор газети «Вечірній Київ» (2001—2006). Лауреат премії НСЖУ «Золоте перо» (1986), національної премії ім. Івана Франка (2006), обласної премії ім. Михайла Коцюбинського (2015), мистецької премії «Київ» (2018). Цикл творів про видатних українців.
* [[Кашка Володимир Васильович]] 14 липня 1954, с. Дубовий Гай Прилуцького району Чернігівської області&nbsp;— пом. 8 жовтня 2006)&nbsp;— український письменник. Лауреат літературних премій «Благовіст» (2005&nbsp;р.), імені Михайла Коцюбинського (2006&nbsp;р.), міжнародних літературних премій імені Миколи Гоголя «Тріумф» та імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»(2006&nbsp;р.)
* [[Колесник Віктор Федорович]] (*9 серпня 1950, с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області)&nbsp;— український історик, педагог. Декан історичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (2007—2014). Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України (2009&nbsp;р.). Член науково-методичної комісії з історії при Міністерстві науки і освіти України. Заслужений працівник освіти України.
* [[Лопата Василь Іванович]] (1941, с. [[Нова Басань]])&nbsp;— український художник і письменник. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, автор сучасної української гривні.
* [[Михайленко Валентина Микитівна]] (1953, Короп)&nbsp;— українська письменниця, історик-краєзнавець, автор низки книг, член НСПУ. Лауреат двох фестивалів регіональної преси «Золотий передзвін Придесення» та нагороджена премією шостого Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв та п'єс «Коронація слова». Визнана лауреатом обласного конкурсу «Жінка року&nbsp;— 2003».
* [[Москалець Кость Вілійович]] (23 лютого 1963, Матіївка)&nbsp;— поет, прозаїк, перекладач, літературний критик, музикант. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.
* [[Проценко Володимир Миколайович]]<ref>[http://famous birthdays.ru/data/26_yanvarya/protzenko_vladimir_nikolaevich.html Проценко Владимир Николаевич] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130720140218/http://famous/ |date=20 липня 2013 }} {{ref-ru}}</ref> (26 січня 1954, с. [[Запоріжжя (Бобровицький район)|Запоріжжя]])&nbsp;— український письменник, журналіст, член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]], [[заслужений діяч мистецтв України]], лауреат міжнародної літературної премії ім. Івана Багряного, Всекримської літературної премії ім. Степана Руданського, літературної премії Військово-Морських Сил Збройних Сил України ім. адмірала Ярослава Окуневського, Літературної премії Кабінету Міністрів України «Золоте перо України».
* [[Самойленко Григорій Васильович]], заслужений діяч науки і техніки, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури та історії культури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, автор п'ятитомника «Нариси культури Ніжина», [[Почесний громадянин]] міста [[Ніжин]]а (1999), Лауреат літературної премії імені М. Коцюбинського (1999), [[Заслужений діяч науки і техніки України]] (2006), Лауреат премії імені Георгія Вороного (2011), лауреат Державної літературно-мистецької премії ім. М.Гоголя (2013), [[Премія імені Петра Тронька]] (2020)<ref>{{Cite web|title=Лауреати Премії імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України 2020 року {{!}} Національна спілка краєзнавців України|url=http://nsku.org.ua/?p=15530|accessdate=2020-07-12|language=uk}}</ref>, Довічна державна стипендія як «видатному діячу освіти» (із 2020)<ref>{{Cite web|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №571/2020|url=https://www.president.gov.ua/documents/5712020-36017|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|accessdate=2020-12-18|language=ua}}</ref>, Кавалер [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги» ІІІ ступеня і ІІ ступеня]] (2012)<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/28/2012 Указ Президента України Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності та Свободи України №&nbsp;28/2012 від 21 січня 2012 року]</ref>; (2016)<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/4272016-20563 Указ Президента України Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти №&nbsp;427/2016 від 1 жовтня 2016 року]</ref>;

=== Мистецькі установи і колективи ===
* [[Чернігівська обласна організація НСПУ]]

До складу [[Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм|обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм]] входять:
* [[Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди»]]
* [[Академічний камерний хор імені Д. Бортнянського]]
* [[Академічний симфонічний оркестр «Філармонія»]]
* [[Чернігівський народний хор]]

В області також працюють, зокрема:
* [[Військово-музичний центр Сухопутних військ Збройних Сил України]]
* [[Заслужений аматорський народний хор України «Десна»]]
* [[Капела бандуристів «Зачарована десна» Чернігівського музичного училища імені Л. М. Ревуцького]]
* [[Народний аматорський ансамбль танцю «Дружба» Чернігівського міського палацу культури]]
* [[Оркестр народних інструментів «Зачарована десна» Чернігівського музичного училища імені Л. М. Ревуцького]]
* [[Молодіжний хор «Світич»]]
* Дитячо-юнацький зразковий хор «Сяйво»

== Масмедіа ==
: ''Див. також: [[Список видань Чернігівської області]]''
Обласні та чернігівські міські газети:<ref name="nads">{{cite web|url=http://nads.gov.ua/sub/chernigivska/ua/publication/content/7987.htm|title=ЗМІ (контакти)|publisher=Управління Головдержслужби в Чернігівській області|accessdate=2013-06-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZFQXnpo?url=http://nads.gov.ua/sub/chernigivska/ua/publication/content/7987.htm|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref>
* «[[Деснянська правда]]»&nbsp;— Чернігівська обласна газета. Співзасновники&nbsp;— [[Чернігівська обласна рада]], облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції газети «Деснянська правда».
* «[[Чернігівські відомості]]»&nbsp;— газета Чернігівської міської громади. Засновник&nbsp;— [[Чернігівська міська рада]].
* «[[Деснянка вільна]]»&nbsp;— Чернігівська обласна суспільно-політична газета. Засновник&nbsp;— ТОВ «Редакція газети „Деснянська правда“».
* [http://map.cn.ua/info/2295 «Чернігівщина: новини і оголошення»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150216174644/http://map.cn.ua/info/2295/ |date=16 лютого 2015 }}&nbsp;— Чернігівський обласний суспільно-політичний тижневик. Засновник Вадим Мусаханов.
* «[[Прилуччина в новинах, подіях, коментарях]]». Скорочена назва&nbsp;— «Прилуччина». Обласна громадсько-політична газета. Співзасновники&nbsp;— Прилуцька районна рада, районна державна адміністрація, трудовий колектив редакції газети «Прилуччина».
* «[[Сіверщина (газета)|Сіверщина]]»&nbsp;— всеукраїнська тижнева газета (не виходить). Засновник&nbsp;— Чернігівське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».
* «[[Світ-інфо]]»&nbsp;— чернігівська обласна інформаційно-аналітична газета. Газета зареєстрована в 2011, виходить із 2012. Виходить раз на два тижні на 16 шпальтах і висвітлює події з життя Чернігівської області, України і світу. Редактор видання [[Антоненко Петро Якович|Петро Антоненко]].<ref>{{Cite web |url=http://www.telekritika.ua/news/2012-02-21/69761 |title=У Чернігові вийшла нова газета «Світ-інфо» |accessdate=2016-02-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160302102915/http://www.telekritika.ua/news/2012-02-21/69761 |archivedate=2016-03-02 |deadurl=yes }}</ref> <ref>http://svit11.wordpress.com {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220322174550/https://svit11.wordpress.com/ |date=22 березня 2022 }} Сайт газети «Світ-інфо»</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=rxi54ZhqcRI Презентація Чернігівської обласної газети "СВІТ-ІНФО"] Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=snOFSWzNFwE Петро Антоненко про заснування газети «Світ-інфо»]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=8xjgdk2FDL8 Петро Антоненко про деякі економічні аспекти видання газет]</ref>
* «Слово Чернігівщини»&nbsp;— міжобласний суспільно-аналітичний тижневик (не виходить). Засновник&nbsp;— ТОВ «Скріптмедіа».
* «[[Наша Чернігівщина]]»&nbsp;— Чернігівська міська громадсько-політична газета Чернігівської обласної організації політичної партії «Наша Україна» (не виходить).

== Див. також ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Чернігівська область
|Портал             = Чернігівщина
|Портал-зображення  = Coat of Arms of Chernihiv Oblast.svg
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Вікісловник        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Chernihiv Oblast
|Проєкт             = Чернігівщина
|Проєкт-зображення  = COA of Chernihiv Principality.svg
}}
* [[Чернігівська обласна державна адміністрація]]
* [[Чернігівська обласна рада]]
* [[Чернігівщина]]
* [[Чернігівська губернія]]
* [[Адміністративний устрій України]]
* [[Міжрічинський регіональний ландшафтний парк]]
* [[Керівники Чернігівської області]]
* [[Пам'ятні дошки загиблим в АТО (Чернігівська область)|Пам'ятні дошки загиблим в АТО]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* ''Верменич Я. В.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Чернігівська область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|517}}
* [http://leksika.com.ua/19620128/legal/chernigivska_oblast Чернігівська область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210420014228/https://leksika.com.ua/19620128/legal/chernigivska_oblast |date=20 квітня 2021 }} // {{Юридична енциклопедія|6}}
* http://cult.gov.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110202153926/http://cult.gov.ua/ |date=2 лютого 2011 }} Офіційний вебсайт Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації
* http://cult.gov.ua/blog/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080522070829/http://cult.gov.ua/blog/ |date=22 травня 2008 }} Чернігівщина туристична
* http://cult.gov.ua/publ/15/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080609230739/http://cult.gov.ua/publ/15 |date=9 червня 2008 }} Сільський та зелений туризм Чернігівщини
* http://cult.gov.ua/index/0-6/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080412051715/http://cult.gov.ua/index/0-6 |date=12 квітня 2008 }} Чернігівщина. Мапа Чернігівської області
* [http://www.chernihiv-oblast.gov.ua/ Вебпортал зовнішньоекономічного потенціалу Чернігівської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080828031341/http://www.chernihiv-oblast.gov.ua/ |date=28 серпня 2008 }}
* [https://web.archive.org/web/20080509050027/http://www.catalogue.biz.ua/ukr/guides/guide_index/1/26/ Довідник поштових індексів Чернігівської області]

== Література ==
# Путівник: Чернігівська область / [редкол.: І. Курус (голова) та ін.].&nbsp;— К. : Богдана, 2009.&nbsp;— 308 с.&nbsp;— ISBN 966-425-001-3.
# Нариси історії Чернігівщини періоду козацтва: Любеч / І. Кондратьєв, В. Кривошея.&nbsp;— К.: ІПіЕД НАН України, 1999.&nbsp;— 109 с.
# Тетяна Чумак, Віталій Шевченко. Літератори Ічнянщини. 100 імен; 700 відомих ічнянців: митці, науковці, діячі культури: Довідник-хрестоматія&nbsp;— К.: «Гнозіс», 2012&nbsp;— С. 284.

{{Розташування2|nw={{BLR}}|n={{RUS}}|ne=|w=|e={{См}}|sw={{Кв}}|s=|se={{Пл}}}}
{{Чернігівська область}}
{{Міста Чернігівської області}}
{{Історичні місця Чернігівської області}}
{{Україна}}
{{ВП-портали|Чернігівщина}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Чернігівська область}}

[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Чернігівська область|*]]
[[Категорія:Чернігівщина]]
[[Категорія:Північна Україна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1932]]