Перегляд вихідного коду сторінки Чечель Дмитро Васильович

{{othernames|Чечель}}
{{Військовик
| ім'я                = Чечель Дмитро Васильович
| оригінал імені      = 
| портрет             = 
| розмір              = 
| ім'я при народженні = Дмитро
| дата народження     = ?
| місце народження    = 
| дата смерті         = 1708
| місце смерті        = [[Глухів]]
| прізвисько          = 
| приналежність       = [[Гетьманщина]]
| країна              = [[Україна]]
| вид збройних сил    = 
| рід військ          = [[піхота]] (сердюцький полк)
| роки служби         = 
| звання              = [[Сердюк|Охочепіхотний]] [[полковник]]
| формування          = 
| командування        = в [[1695]]-[[1708]] командував елітним [[Сердюк|Сердюцьким полком]]
| битви               = [[Велика Північна війна|Північна війна]], [[Батуринська трагедія|Оборона Батурина]]
| нагороди            = 
| відносини           = 
| титул               = [[Військовий товариш|Знатний військовий товариш]], [[Українська шляхта|Український шляхтич]]
| signature           =
| інше                = 
}}

'''Дмитро́ Васи́льович Че́чель''' (*?, [[Чечельник]]&nbsp;— †[[12 листопада]] [[1708]], [[Глухів]])&nbsp;— український військовий діяч. Походив зі старої української шляхти Брацлавщини (Брацлавський повіт, тепер територія Вінницької та частини Хмельницької області), охочепіхотний (сердюцький) полковник (з [[1696]]). Його нащадком був [[Васильєв-Чечель Петро Гаврилович|Павло Васильєв-Чечель]], а також [[Чечель Йосип Дмитрович|Йосип Дмитрович Чечель]].

Брав участь у [[Велика Північна війна|Північній війні]] ([[1700]]—[[1704]]). Керівник оборони [[Батурин]]а під час його [[Батуринська трагедія|облоги]] [[Меншиков Олександр Данилович|Меншиковим]]. Був поранений і потрапив у полон до росіян. Страчений (колесований) у [[Глухів|Глухові]] [[12 листопада]] 1708 року, перед тим підданий катуванням.

== Біографічні відомості ==
Чечелі належали до старовинного роду литовської шляхти Судимонтовичів із Хожви. Пращур Чечелів дістав у 1434&nbsp;р. від [[Сигізмунд Кейстутович|Сигізмунда Кейстутовича]] Хожовську волость у [[Віленське воєводство|Віленському воєводстві]]. Батько Дмитра&nbsp;— Василь Семенович із [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]]&nbsp;— належав до покозаченої шляхти, яка трималася політичної програми [[Іван Виговський|Івана Виговського]]. Д.Чечель отримав освіту у Польщі.

Чечель розпочав свою військову службу сердюком і приблизно у 1674 році разом з товаришами та ріднею перебрався на Лівобережжя. <br/>
Сходження Дмитра Чечеля у коло старшинської еліти розпочалося на [[Коломацькі статті|Коломаку]]. Він бере участь у виборах І.Мазепи і згадується в переліку осіб, які підписали статті новообраного гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]], і як «породний шляхтич православний» після перевороту 1687 року став дворянином, гетьмана [[Військовий товариш|знатним військовим товаришем]] та особою, наближеною до нього.

За правління [[Іван Мазепа|І. Мазепи]] кар'єра Чечеля досягла свого найвищого піднесення. Увійшовши до кола найближчих гетьманських "конфідентів", сердюцький полковник мав велику довіру з боку [[Регіментар|регіментаря]] й був посвячений у його найпотаємніші плани. У сумнозвісному доносі Кочубєя йшлося про те, що сердюки Чечеля, як особиста варта гетьмана, були задіяні у підготовці до замаху на Петра І.<ref>{{Cite book
|title=Ukraïnsʹkyj rubikon: Poltavsʹka bytva 27 červnja 1709 r. Č. 1
|last=Sokyrko
|first=Oleksij Hryhorovyč
|date=2009
|series=Militaria Ucrainica
|publisher=Tempora
|location=Kyïv
|isbn=978-966-8201-67-7
}}</ref>

Найвірогідніше, після смерті С. Яворського, десь із серпня 1695 року, він стає полковником [[Сердюк|сердюцького]] полку (існує документ, що ще 19 квітня 1695&nbsp;р. Андрій Гамалія купив у знатного військового товариша Дмитра Чечеля двір у Погарі).

Поширення влади гетьмана І.Мазепи на Брацлавське воєводство дозволило коменданту столичного Батурина Д.Чечелю 25 серпня 1704 року увійти до спадкових володінь котрі знаходились на територіях Вінницького та [[Брацлавський полк|Брацлавського полків]]. Мав садибу в селі [[Тростянка (Ніжинський район)|Тростянка]], що лежало на шляху з Батурина до [[Борзна|Борзни]]. Урочище поблизу с. [[Пальчики]] й досі має назву «Чечелів сад».

== Участь у бойових діях ==
1696&nbsp;р. гетьман Мазепа доручив Чечелю вирушити з полком для захисту південного кордону від очікуваного набігу [[Кримські татари|кримчан]] на українські міста після взяття [[Азов (місто)|Азова]]. 28 жовтня 1696 року Мазепа повідомив царя, що
{{text|«самий лучший полк серденяцкий з полковником Дмитрием Чечелем послан в таванский город». У його складі було 500 чоловік.}}<br/>
Особливо відзначився Дмитро Васильович як полководець у ліфляндських кампаніях Північної війни, зокрема в обороні Печорського монастиря (1701&nbsp;р.)

=== Оборона Батурина ===
{{main|Батуринська трагедія}}

У жовтні&nbsp;— листопаді 1708&nbsp;р. сердюцький полковник Д.Чечель очолив оборону гетьманської столиці. Незважаючи на царський указ
{{text|«господину полковнику Чечелю в тот замок немедленно великороссийских людей впустить и обіце со оньїм в наступление неприятельское отпор чинить»,}}
він не відкрив ворота перед вояками Меншикова, виявив мужність при захисті Батурина. 2 листопада, в результаті зради, війська [[Московське царство|Московії]] вдерлися у місто й жорстоко поквиталися з оборонцями та місцевим населенням. 12 листопада 1708 року, у Глухові, Чечеля було страчено.

[[Лизогубівський літопис]] так зображував ці події :
{{text|„много тамъ людей пропало отъ меча, понеже збЂгъ былъ отъ всЂхъ селъ. Много жъ на СеймЂ потонуло людей, утекаючи черезъ ледъ еще не крЂпкій, много и погорЂло, крившихся по хоромахъ, въ ліохахъ, въ погребахъ, въ ямахъ, где паче подушилися, а на хоромахъ погорЂли, ибо хотя и вытрубленіе було — престать отъ кровопролитія, однакъ выходящихъ отъ покрытія войско заюшеное, а паче рядовые солдаты, понапившися, кололи людей и рубали,}}

== Вшанування ==

У містечку [[Чечельник]], котрим за життя володів полковник Дмитро Чечель, йому було встановлено пам'ятник. Скульптор&nbsp;— М. Крижанівський. Про події часу оборони Батурина [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдан Лепкий]] написав цикл історичних повістей «І. Мазепа» — «Батурин» (Київ-Лейпціг, 1927).

[[26 листопада]] [[2015]] року розпорядженням в.&nbsp;о.&nbsp;міського голови від 26 листопада 2016&nbsp;р. №&nbsp;897-р «Про перейменування топонімів м.&nbsp;Дніпропетровська»<ref>{{Cite web |url=https://drive.google.com/file/d/0B5q7xnrIx13gNnQtQml2SEEta3c/view |title=Розпорядження від 26 листопада 2016 р. № 897-р «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська» |accessdate=2 листопада 2019 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208235844/https://drive.google.com/file/d/0B5q7xnrIx13gNnQtQml2SEEta3c/view }}</ref> у рамках декомунізації Красногвардійський район Дніпропетровська перейменований на '''Чечелівський'''<ref>{{cite web |url=http://dniprograd.org/2016/09/08/chomu-i-yak-pereymenuvali-rayoni-dnipra-tsikavi-fakti_49182 |назва=Чому і як перейменували райони Дніпра: цікаві факти |дата= 08 вересня 2016|вебсайт=http://dniprograd.org |url-архіву= https://web.archive.org/web/20190130002523/http://dniprograd.org/2016/09/08/chomu-i-yak-pereymenuvali-rayoni-dnipra-tsikavi-fakti_49182|дата-архіву=30 січня 2019 |мертвий-url=no |дата-доступу=2 листопада 2019}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''О.Г. Сокирко.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Чечель Дмитро Васильович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|541}}
* Кривошея Володимир Володимирович: «Полковник Дмитро Чечель і його рід». // Наукові записки з історії України. Збірник статей. Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.&nbsp;К.&nbsp;Винниченка.&nbsp;— 1997.&nbsp;— Випуск 6.&nbsp;— С.10-12 (0,1 обл.-вид. арк.).{{ref-uk}}
* Кривошея Володимир Володимирович: «Чечелі». // Українська біографістика. Зб. наук. пр. Випуск 2.&nbsp;— К., 1999.&nbsp;— С. 149–152.{{ref-uk}}
* С. Павленко «Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники» (с.47-48)
* Слово «Гетьманської столиці» N3(16) 2009&nbsp;р. 2ст/Н.Сушко «Сердюцький полковник»
* {{ЕУ}}

== Посилання ==
* {{ШевЕ-6|частина=Чечель Дмитро|сторінки =762}}
*Чечель Дмитро Васильович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний  словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6.  Біографічна  частина:  Н–Я] /  Відп.  ред. М.М.  Варварцев. —  К.:  Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.313-314
* [http://history.franko.lviv.ua/IIIch.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. - К.: Генеза, 1993] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120121210226/http://history.franko.lviv.ua/IIIch.htm |date=21 січня 2012 }}
* {{УМЕ16|частина=Чечель Дмитро|сторінки=2054}}
* [http://www.kozatstvo.org.ua/ua/publications/uk_r.php?d=a&i=2650 УРК/Полковник Чечель]
* [https://web.archive.org/web/20160304131744/http://shron.chtyvo.org.ua/Lepkyi/Baturyn.htm Богдан Лепкий «Батурин»]

[[Категорія:Соратники та прибічники Івана Мазепи]]
[[Категорія:Українські полковники]]
[[Категорія:Учасники оборони Батурина (1708)]]
[[Категорія:Мазепинська доба]]
[[Категорія:Персоналії:Чечельник]]

{{ukr-bio-stub}}