Перегляд вихідного коду сторінки ШКАС

{{Infobox Weapon
| name                 = ШКАС
| зображення           = <!--Exemple.jpg-->
| image                = [[File:ShKAS machine gun.jpg|праворуч|400пкс|]]
| caption              = [[Авіаційний кулемет]]  ШКАС.
| origin               = {{USSR}}
| type                 = [[Авіація|Авіаційний]] [[кулемет]]
<!-- Type selection -->| is_ranged            = 
| is_bladed            = 
| is_explosive         = 
| is_artillery         = 
| is_vehicle           = 
| is_missile           = 
| is_UK                = <!-- Service history -->
| service              = 
| used_by              = 
| wars                 = [[Громадянська війна в Іспанії]], [[Радянсько-фінська війна]], [[Друга світова війна]]
<!-- Production history -->| designer             = Шпитальний Борис Гаврилович, <br/>Комарицький Іринарх Андрійович
| design_date          = [[1930]]
| manufacturer         = 
| unit_cost            = 
| production_date      = [[11 жовтня]] [[1932]]–[[1945]]
| number               = біля 151127
| variants             = [[ШВАК]]
<!-- General specifications -->| spec_label           = 
| weight               = 10,5 / 9,8 / 11,1
| length               = 
| part_length          = 
| width                = 
| height               = 
| diameter             = 
| crew                 = <!-- Ranged weapon specifications -->
| cartridge            = 
| caliber              = 7,62
| barrels              = 
| action               = [[Відведення порохових газів]]
| rate                 = 1800 / 1800 / 1650
| velocity             = 775—825 / 775—825 / 800—850
| range                = 
| max_range            = 
| feed                 = стрічкове
| sights               = 
| назва                = ШКАС
}}

'''ШКАС''' ([[Російська мова|рос.]] '''Ш'''питального-'''К'''омарицкого '''А'''виационный '''С'''корострельный)&nbsp;— перший [[СРСР|радянський]] скорострільний синхронний [[Авіаційний кулемет|авіаційний кулемет.]]

== Історія створення ==

У [[1920]] році, працюючи механіком на одному з заводів, [[Шпитальний Борис Гаврилович|Шпитальний]] поставив собі за мету виготовити скорострільний кулемет. Але на той час він не мав необхідного досвіду, не вистачало знань. Після закінчення [[Московський механічний інститут|Московського механічного інституту]] молодий [[інженер]] розпочав здійснення свого задуму, і невдовзі представив проект такого кулемета, який звернув на себе увагу винятковою сміливістю рішень низки складних питань конструювання автоматичної зброї.

Коли проект був готовий, для надання допомоги Шпитальному у доопрацюванні зразка та якнайшвидшому його виготовленні до нього був прикомандирований досвідчений збройовий [[Конструктор (професія)|конструктор]] [[Комарицький Іринарх Андрійович|І.&nbsp;А.&nbsp;Комарицький]].

У [[1930]] році був виготовлений перший зразок скорострільного авіаційного кулемета, створений Шпитальним за участю Комарицького. Це була перша в світі авіаційна вогнепальна система, яка відразу висунула СРСР на чільне місце в цій галузі озброєння.

* 1932 рік. Завершено остаточне налагодження конструкції.
* 13 лютого 1932 р. Артилерійське управління надає замовлення на виготовлення 7 кулеметів.
* Червень 1932 р. Кулемет був представлений [[Ворошилов Климент Єфремович|К.&nbsp;Є.&nbsp;Ворошилову]].
* 14 липня 1932 р. Кулемет був схвалений урядом, було прийняте рішення форсувати його доопрацювання та надати екземпляр на державні випробування.
* 7 жовтня 1932 р. Реввійськрада схвалила результати полігонних випробувань кулемета.
* 11 жовтня 1932 р. Затверджена постанова про прийняття конструкції на озброєння під назвою «7,62-мм авіаційний скорострільний кулемет системи Шпитального&nbsp;— Комарицького зразка 1932 року».

== Особливості конструкції ==
[[Файл:Diagram of the ShKAS feed system operation - uk.svg|thumb|mini|]]
У системі застосували принцип побудови автоматики, що заснований на [[Відведення порохових газів|відведенні частини порохових газів]]. Гази, проходячи камеру закритого типу, чинять тиск на поршень, пов'язаний безпосередньо зі штоком, який і приводить в рух систему. Цей принцип автоматики був використаний надалі при створенні ряду вдалих конструкцій.

Запирання каналу ствола здійснюється перекосом затвора вниз. Ударно-спусковий механізм діє від зворотно-бойової пружини. Спусковий механізм забезпечує ведення тільки безперервного вогню. Він оснащений [[запобіжник]]ом прапорцевого типу, замикаючим [[шептало]]. Живлення [[Патрон (зброя)|патронами]] здійснюється з металевої ланкової рознімної стрічки. Механізм подачі стрічки до приймача барабанного типу, приводиться в дію від затворної рами. [[Екстрактор (зброя)|Екстракція]] стріляної [[Гільза|гільзи]] проводиться лапками затвора, а її відбиття&nbsp;— рухомим відбивачем, пов'язаним зі штоком затворної рами. Кулемет забезпечений пружинними буферами затворної рами й затвора.

Високий темп стрільби у кулемета ШКАС отриманий за рахунок короткого ходу рухомих частин автоматики та суміщення ряду операцій з перезаряжання. Щоб уникнути демонтажа патрона його витяг з ланки стрічки здійснюється за десять циклів роботи автоматики, що досягається за рахунок гвинтового паза на кожусі зубчатки. Для пом'якшення ударів рухомих частин на шептало, при початку і після закінчення черги, встановлена буферна пружина.

== Патрони ==
[[Файл:Клеймо 529 43.Ш...jpg|thumb|200px|Літера «Ш»]]
Для кулемета ШКАС під керівництвом М.&nbsp;М.&nbsp;Єлізарова були відпрацьовані патрони, які мали трасуючі, запалювальні та комбінованої дії бронебійно-запалювальні кулі, здатні запалювати бензинові баки, захищені бронею. У цих патронах для запобігання розпатронування (демонтажу) патрона при величезному темпі стрільби в 30-50 пострілів в секунду, потовщені стінки гільзи, підсилене кріплення капсуля в гнізді, введений подвійний кільцевий обтиск кулі в дульці гільзи. На дні гільзи патронів для кулеметів ШКАС, крім стандартних позначень, ставилася літера «Ш». Капсуль пофарбований у червоний колір. В іншому забарвлення стандартне для відповідних типів куль. Патрони, призначені для піхотної зброї, в кулеметах ШКАС застосовуватися не могли. Патрони до кулемета ШКАС стали першими в світі '''авіаційними патронами'''.

=== Маркування ===
На ящиках і «цинках», які пакували патрони для кулемета ШКАС наносився напис «ШКАС» та умовне позначення у вигляді зображення пропелера червоного або чорного кольору. Червоний пропелер означав, що патрони допущені для стрільби з синхронізованих кулеметів (через гвинт літака). Для атестації патронів для синхронізованої стрільби проводилися перевірки на час запалення капсуля (що давало головний вплив на час, протягом якого куля покине ствол), герметичність патронів, були більш суворими допуски на балістичні характеристики. Набої, що не пройшли випробування або такі, що не випробовувалися в межах вищевказаних перевірок&nbsp;— не допускалися для стрільби через гвинт літака і на упаковках малювався чорний пропелер.

=== Незвичайні осічки ===
Несподівано при стрільбі виникли осічки. Для з'ясування причин була створена спеціальна комісія. Її очолив головний маршал артилерії [[Воронов Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Воронов]].

{{Цитата|Ми організували дослідні стрільби. Вони показали, що всі сумнівні патрони в звичайних гвинтівках, ручних й станкових кулеметах сухопутних військ працюють безвідмовно, а в авіаційних кулеметах продовжують давати осічку. З'ясувалося і те, що є якісь партії патронів, які не дають осічок при стрільбі зі ШКАС. Але які і чому — цього ніхто не міг точно встановити. На черговому засіданні комісії я звернув увагу на зразки бойових капсулів, що лежали на столі. Став уважно розглядати їх і виявив одну деталь: фольга в місці кріплення з капсулем була покрита чорним або червоним лаком. Червоний лак був імпортним, а чорний — вітчизняним. Провели нові стрільби. Капсули, вкриті імпортним лаком, не давали осічок. Інші ж, навпаки, давали осічки. Всі патрони з капсулями, покритими чорним лаком, були негайно вилучені з ВВС та передані для використання в сухопутні війська. Військово-повітряні сили стали забезпечуватися патронами з капсулями, покритими виключно  червоним лаком. Комісія також запропонувала провести ретельне дослідження вітчизняного лаку. Виявилося, що наші хіміки не допрацювали: лак, запропонований ними, шкідливо впливає на фольгу. Було запропоновано терміново усунути цей дефект. Незабаром створили новий лак, цілком відповідає пропонованим до нього вимогам. Осічки припинилися.//Воронов М.М.. На військовій службі|50}}

== Модернізація ==

При всіх перевагах кулеметів системи ШКАС, їх перші випуски, виготовлені за кресленнями дослідного зразка, мали недостатній ресурс&nbsp;— близько 1500—2000 пострілів.

У березні 1933&nbsp;р. радянський уряд, даючи замовлення на першу велику партію кулеметів, запропонував конструкторам підвищити їх живучість, довівши її до 5000 пострілів.

У квітні 1933&nbsp;р. Шпитальний і Комарицький представили зразок, який відрізнявся від свого попередника не тільки кращою живучістю, але і деякими змінами, що позитивно відобразилися на простоті конструкції кулемета. У новій моделі була істотно змінена її основна деталь&nbsp;— коробка, введені п'ять нових деталей замість тринадцяти скасованих. Ці зміни спричинили за собою значну кількість змін розмірів і допусків деталей, що працювали сумісно.

У липні [[1933]]&nbsp;р. почався випуск кулеметів за новими кресленнями.

[[24 грудня]] [[1934]]&nbsp;р. було закінчене випробування кулемета ШКАС з витою трижильною зворотно-бойовою пружиною. Попередня зворотно-бойова пружина часто виходила з ладу, не витримуючи більш як 2500—2800 пострілів. Пробували різні сорти сталі, міняли діаметр пружин і товщину дроту, але нічого не допомагало, і після певної кількості пострілів, стрільбу доводилося зупиняти для заміни пружини. Оригінальне рішення було знайдено Шпитальним, який запропонував робити пружину багатожильною крученою. Випробування показали, що живучість крученої трижильної зворотно-бойової пружини дорівнює 14 000 пострілів.

У [[1935]]–[[1936]]&nbsp;рр. К.&nbsp;М.&nbsp;Руднєвим, Полюбіним і А.&nbsp;А.&nbsp;Троненковим була розроблена '''механічна спарка''' кулеметів ШКАС, в якій сумарний темп стрільби двох кулеметів був доведений до 6000-6400 пострілів в хвилину.

[[15 травня]] [[1937]]&nbsp;р. Шпитальний і Комарицький закінчили виготовлення дослідного зразка кулемета УльтраШКАС. Застосувавши в ньому принцип рухомого ствола при ході вперед, вони досягли скорострільності&nbsp;— 2800-3000 пострілів в хвилину.

== Варіанти установки ==
Перед конструкторами було поставлено завдання пристосувати кулемет системи ШКАС для застосування в різних точках літака як турельного, так і синхронного та крилового встановлення.

=== Турельний і криловий варіанти ===

[[Турель]]ний і криловий варіанти були створені на початку [[1934]]&nbsp;р. Установку для турельного кулемета розробив М.&nbsp;Ф.&nbsp;Токарєв, в березні 1934&nbsp;р. вона була прийнята на озброєння. Зроблені раніше спроби встановити кулемети ШКАС на старих турелях, призначених для авіаційних кулеметів Дегтярьова,— зброї значно слабшої,— не увінчалися успіхом через сильне розсіювання куль. Криловий кулемет ШКАС був взаємозамінний з турельним. Ручка перезаряджання у ньому замінена тросовим механізмом, а ручка управління&nbsp;— механізмом подавача.

=== Синхронний варіант ===
Синхронізація кулемета була здійснена в 1936&nbsp;р. конструкторами Саліщевим, Руднєвим і В.&nbsp;П.&nbsp;Котовим. Відмінною особливістю конструкцій синхронного механізму цього кулемета є перенесення всіх основних його деталей, за винятком бойка і важеля взводу, з затвору на ствольну коробку.

До 1936&nbsp;р. кулемети системи ШКАС зайняли домінуюче становище в системі озброєння радянської авіації.

Це були не найкращі скорострільні радянські кулемети: «…кулемет, сконструйований В.&nbsp;І.&nbsp;Силіним, М.&nbsp;Є.&nbsp;Березіним та П.&nbsp;К.&nbsp;Морозенко, мав ще більш неймовірну скорострільність&nbsp;— 6000 пострілів в хвилину.»

== Застосування ==
* Високі бойові якості кулемета ШКАС були по достоїнству оцінені льотчиками [[Друга Іспанська Республіка|республіканської Іспанії]], де вони знайшли своє перше бойове застосування.
* Під час [[Радянсько-фінська війна|Радянсько-фінської війни 1939—1940]] років кулемети УльтраШКАС (скорострільністю 50 постр./с) встановлювалися на [[Винищувач|винищувачах]].
* Однак, до початку 40-х років підвищення пасивного захисту літаків (бронювання робочих місць екіпажу, протектування паливних баків) різко знизилася, вони могли зруйнувати ворожий літак тільки при дуже великому числі попадань
* ШКАС, в тому числі і [[турель]]ні для [[бомбардувальник]]ів, встановлювали на [[І-15]], [[І-16]], [[І-153]], [[Як-1]], [[ЛаГГ-3]], [[МіГ-3]], [[Іл-2]], [[Іл-4]], [[Пе-2]], [[Пе-3]], [[Пе-8]], [[По-2]], [[Як-2]], [[Як-4]], [[Як-6]], [[МБР-2]], [[Ер-2]], [[ДБ-3]], [[ТБ-3]], [[ТБ-4]], [[ТБ-7]], [[СБ-2]], [[Ар-2]], [[Су-2]], [[Су-4]], [[Су-6]], [[Бе-2]], [[Бе-4]]

== Модифікації ==
* '''УльтраШКАС'''&nbsp;— авіаційний кулемет підвищеної скорострільності (50 пострілів в секунду, тобто 3000 пострілів в хвилину).

== Цікаві факти ==
Твердження про те, що примірник ШКАСа зберігався в [[Рейхсканцелярія|Рейхсканцелярії]], отримало поширення з [[Мемуари|мемуарів]] самого Б.&nbsp;Р.&nbsp;Шпитального:
{{початок цитати}}
Коли наші доблесні війська, які взяли [[Штурм Берліна|штурмом Берлін]], увірвалися в канцелярію Третього Рейху, то серед численних трофеїв, захоплених в канцелярії, опинився на перший погляд незвичайного виду зразок зброї, ретельно накритий скляним ковпаком, і папери з особистим підписом Гітлера. Прибулі для огляду цього зразка фахівці з подивом виявили під склом тульський авіакулемет ШКАС 7,62-мм і особистий наказ Гітлера, що знаходився при ньому і свідчив про те, що тульський кулемет буде перебувати в канцелярії до тих пір, поки німецькі фахівці не створять такий же кулемет для фашистської авіації. Цього, як відомо, гітлерівцям так і не вдалося зробити.
{{кінець цитати|джерело=  Новіков «Напередодні та у дні випробувань» - Зброя повітряного бою}}

У цьому немає нічого дивного, якщо згадати, що у радянського патрона денце було забезпечено виступаючою [[Закраїна|закраїною]]-бортиком, а німецького&nbsp;— виточкою-канавкою. Тому [[Екстрактор (зброя)|екстрактор]] просто не встигав зачепитися за порівняно неглибоку канавку німецького патрона. Тому навіть копіювання німцями конструкції ШКАС один до одного з доопрацюванням під власний патрон не принесло результату.

Справедливості заради слід зауважити, що кулемет [[MG-81]], створений в 1939 році, не сильно поступався ШКАСу скорострільністю близько 1500 пострілів в хвилину), але до моменту початку виробництва (1940 рік) [[Моральне старіння|морально застарів]] з тих же причин, що і ШКАС.

== Література ==
* {{книга|автор = [[Благонравов Анатолій Аркадійович|Благонравов А. А.]]|заголовок = Основания проектирования автоматического оружия|рік = 1940|місто = {{К.}}|видавництво = Оборонгиз|відповідальний = Г.&nbsp;М.&nbsp;Клюев|тираж = 4500|сторінок = 488|ref = Благонравов}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Гуревич М. В.|заголовок = Боеприпасы стрелкового оружия и малокалиберных автоматических пушек. Основы устройства и проектирования|рік = 1941|місто = {{М.}}|видавництво = Издательство Артакадемии|сторінок = 352|ref = Гуревич}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = [[Головне ракетно-артилерійське управління Міністерства оборони Російської Федерації|Главное артиллерийское управление]]|заголовок = Краткий справочник по патронам стрелкового оружия Красной Армии калибра 7,62, 12,7 и 14,5 мм|рік = 1946|місто = {{М.}}|видавництво = Военное издательство|сторінок = 25|відповідальний = И.&nbsp;С.&nbsp;Мурзаев, И.&nbsp;Д.&nbsp;Гулевич|ref = Мурзаев, Гулевич}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Chinn G. M.|заголовок = The Machine Gun|місто = Washington D. C.|відповідальний = [[Міністерство військово-морських сил США|US Department of the Navy]]|видавництво = U. S. Government printing office|рік = 1952|volume = II|allpages = 215|ref = Chinn}} {{ref-en}}
* {{книга|автор = Воронов Н. Н.|заголовок = На службе военной|місто = {{М.}}|видавництво = Воениздат|рік = 1962|ref = Воронов}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Мещеряков М. Т.|заголовок = Испанская республика и Коминтерн (национально-революционная война испанского народа и политика Коммунистического Интернационала, 1936—1939 гг.)|місто = {{М.}}|видавництво = Мысль|рік = 1981|сторінок = 222|ref = Мещеряков}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Блюм Г. З.|заголовок = Патроны ручного огнестрельного оружия и их криминалистическое исследование|рік = 1982|місто = {{М.}}|видавництво = ВНИИ МВД СССР|сторінок = 299|посилання = https://books.google.ru/books?id=KmL8AgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false|ref = Блюм}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = [[Новиков Володимир Миколайович|Новиков В. Н.]]|заголовок = Накануне и в дни испытаний|місто = {{М.}}|видавництво = Издательство политической литературы|рік = 1988|серія = Оружие воздушного боя|сторінок = 397|ref = Новиков}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Болотин Д. Н.|заголовок = Советское стрелковое оружие|місто = {{М.}}|видавництво = Военное издательство|рік = 1990|видання = 3|сторінок = 383|серія = Военно-историческая библиотека|ref = Болотин}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Болотин Д. Н.|заголовок = История советского стрелкового оружия и патронов|місто = {{М.}}|видавництво = Полигон|рік = 1995|сторінок = 303|ref = Болотин}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Gunston B.|заголовок = The Osprey encyclopedia of Russian aircraft|місто = Oxford|видавництво = [[Osprey Publishing|Osprey Pub.]]|рік = 2000|allpages = 560|серія = General Aviation Series|ref = Gunston}} {{ref-en}}
* {{книга|автор = [[Широкорад Олександр Борисович|Широкорад А. Б.]]|заголовок = История авиационного вооружения|місто = {{Мн.}}|видавництво = Харвест|рік = 2001|тираж = 11000|серія = Библиотека военной истории|сторінок = 560|isbn = 985-433-695-6|ref = Широкорад}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = [[Покришкін Олександр Іванович|Покрышкин А. И.]]|заголовок = Познать себя в бою|місто = {{М.}}|видавництво = Центрполиграф|рік = 2007|сторінок = 446|isbn=978-5-9524-3120-1|ref = Покрышкин}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Drabkin A.|заголовок = Barbarossa & the retreat to Moscow|серія = The Red Air Force at War|місто = Barnsley|видавництво = Pen & Sword Military|рік = 2007|allpages = 224|isbn = 1-84415-563-3|ref = Drabkin}} {{ref-en}}
* {{книга|автор = Зубов Д. В., Борисов Ю. С., Дёгтев Д. М.|заголовок = «Ишак» против мессера. Испытание войной в небе Испании. 1936–1939|рік = 2012|місто = {{М.}}|видавництво = Центрполиграф|сторінок = 276|посилання = https://books.google.ru/books?id=r5NJM0MHQkkC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false|isbn = 978-5-227-03620-9|ref = Зубов, Борисов, Дёгтев}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Драбкин А. В.|заголовок = Мы дрались на бомбардировщиках|посилання = https://books.google.ru/books?id=2jIFCwAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false|рік = 2015|місто = {{М.}}|видавництво = Яуза|сторінок = 136|тираж = 1500|isbn = 978-5-699-82728-2|ref = Драбкин}} {{ref-ru}}

== Див. також ==
* [[ШВАК (кулемет)]]&nbsp;— перший радянський крупнокаліберний авіаційний кулемет.
* [[ШВАК (гармата)]]&nbsp;— перша радянська авіаційна гармата калібру 20 мм

== Посилання ==
* [http://airbase.ru/alpha/rus/sh/shkas/ ШКАС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305091110/http://www.airbase.ru/alpha/rus/sh/shkas/ |date=5 березня 2016 }} // Авіабаза
* [http://www.airpages.ru/cgi-bin/pg.pl?nav=ru14&page=shkas ШКАС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140729230027/http://www.airpages.ru/cgi-bin/pg.pl?nav=ru14&page=shkas |date=29 липня 2014 }} // Авіація Другої світової
* [http://www.airwar.ru/weapon/guns/shkas.html ШКАС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150718165736/http://www.airwar.ru/weapon/guns/shkas.html |date=18 липня 2015 }} // Куточок неба


{{Firearms-stub}}
{{refimprove|дата=березень 2016}}
{{ВП-портали|Військова техніка|Друга світова війна|}}
[[Категорія:Кулемети Другої світової війни]]
[[Категорія:Авіаційні кулемети]]
[[Категорія:Кулемети СРСР]]